Контрольная работа: Облік зовнішньоекономічної діяльності

Название: Облік зовнішньоекономічної діяльності
Раздел: Рефераты по бухгалтерскому учету и аудиту
Тип: контрольная работа

НІКОПОЛЬСЬКИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Кафедра бухгалтерського обліку та аудиту

КОНТРОЛЬНА РОБОТА

з дисципліни: „ Облік зовнішньоекономічної діяльності ”

Студентки групи ЕОз -02

Погорєлової Ірини Іванівни.

Номер залікової книжки: 4054

Домашня адреса: м. Марганець, вул. Київська буд.180 кв.10

Реєстраційний номер:

Дата одержання роботи:

Рецензент: Скрипник В.М.

Нікополь 2007

Зміст.

1. Теоретичне завдання.

Органи державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.

2. Практичне завдання.

Список використаних джерел і літератури.

1. Органи державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.

Визнати необхідність державного регулювання ЗЕД в умовах ринкової економіки ще недостатньо. Масштаби і ефективність зовнішньоекономічної діяльності істотно залежить від організації її регулювання і управління, як на рівні держави (регіону), так і на рівні підприємства.

Система органів ЗЕД в країнах світу має деякі загальні риси:
По-перше, в кожній країні в регулюванні ЗЕД приймає участь впершу чергу вищий законодавчий орган. В США - це Конгрес; у Франції - Національні збори; в Японії - Парламент і т.д. В Україні таким органом являється Верховна Рада.

Незалежно від назви ці органи виконують наступні функції:

- приймають закони, що регулюють зовнішньоекономічну діяльність;

- ратифікують відповідні угоди;

- асигнують фінансові засоби для ефективного розвитку ЗЕД.

По-друге, в кожній країні є вищий виконавчий орган, який:

- видає розпорядження на основі прийнятих законів про розвиток ЗЕД;

- контролює виконання цих законів;

- виявляє піклування про раціональне використання виділених коштів на розвиток ЗЕД.

В Україні таким органом являється Кабінет Міністрів.

По-третє, найбільший вплив на регулювання та розвиток ЗЕД здійснюють міністерства, які безпосередньо займаються економічними зв'язками із зарубіжними країнами і питаннями реалізації державної зовнішньоекономічної політики. В США - це Міністерство торгівлі і Держдепартамент, У Великобританії - Міністерство торгівлі і промисловості, в Японії - Міністерство зовнішньої торгівлі і промисловості і МЗС, в Україні - Міністерство економіки, в рамках якого регулюванням ЗЕД займається безпосередньо 4 департаменти.

1. Департамент державної політики в сфері зовнішньої торгівлі, що містить в собі три управління:

- Управління зовнішньої політики;

- Управління моніторингу зовнішньої торгівлі;

- Управління митно-тарифної політики і захисту внутрішнього ринку.

2. Департамент міжнародного торгово-економічного співробітництва, нараховує 5 управлінь:

- Управління багатостороннього економічного співробітництва;

- Управління іноземних, представництв;

- Управління торгово-економічних зв'язків з країнами Європи, США, Канади;

- Управління торгово-економічних зв'язків з країнами Азії, Тихоокеанського регіону; Африки і Латинської Америки;

- Управління торгово-економічних зв'язків з країнами СНД.

3. Департамент торгових обмежень і контролю за зовнішньоекономічною діяльністю, що нараховує 3 управління:
- Управління тарифного регулювання і контрактного обліку;
- Управління контролю за зовнішньоекономічною діяльністю;
- Управління торгових обмежень і недобросовісної конкуренції.

4. Департамент міжнародного розвитку і європейської інтеграції, що нараховує 5 управлінь:

- Управління міжнародного кредитного співробітництва;

- Управління Європейської і атлантичної інтеграції;

- Управління двостороннього співробітництва в галузі координації міжнародної технічної допомоги;

- Управління співробітництва з ЄС і багатостороннього співробітництва в галузі координації міжнародної технічної допомоги;

- Управління міжнародних інвестиційних програм і проектів.

По-четверте, в регулюванні ЗЕД, в розробці і реалізації зовнішньоекономічної політики в країнах світу приймають участь й інші міністерства і державні структури, наприклад, Міністерство фінансів, Міністерство сільського господарства (чи агропромисловості). Міністерство оборони (якщо країна приймає участь в експортно-імпортних поставках зброї), структури митниці і т.д.

По-п'яте, розвитку й регулюванню ЗЕД сприяють різноманітні недержавні і напівдержавні організації. Це торгово-промислові палати, союзи підприємців, об'єднання експортерів, імпортерів, інвестиційні фонди і т.д.

По-шосте, в кожній державі функціонують ті чи інші органи місцевого (регіонального) управління ЗЕД.

В сучасних умовах хід економічної реформи в Україні характеризується тим, що центр тяжіння переноситься на місця, тобто в регіони. Все більше розширюються права регіонів у вирішенні соціально-економічних проблем, враховуючи зовнішню сферу. На регіональному рівні, так як і на державному, відбувається становлення системи управління взагалі і зовнішньоекономічної діяльності зокрема.

До органів місцевого управління ЗЕД в Україні відносяться:

- місцеві Ради народних депутатів України і їх виконавчі й розпорядчі органи;

- територіальні підрозділи (відділення) органів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України.

Компетенція місцевих Рад, їх виконавчих і розпорядчих органів визначається Законом України "Про зовнішньоекономічну діяльність", "Про місцеві Ради народних депутатів України і місцеве самоуправління" та ін. Нормативні акти місцевих Рад народних депутатів України і підлеглих їм виконавчих і розпорядчих органів відносно регулювання ЗЕД приймаються тільки в рамках, передбачених законами.

В даний час основним органом управління ЗЕД на місцевому рівні являється Управління зовнішніх відносин і зовнішньоекономічної діяльності обласної. Київської і Севастопольської міської державної адміністрації. Подібне Управління в регіонах являється органом державної виконавчої влади. Воно створюється в складі обласної (міської) державної адміністрації з метою виконання її повноважень в сфері міжнародних відносин і співробітництва, зовнішньоекономічних зв'язків й іноземної інвестиційної діяльності. Управління підлягає обласній (міській в Києві й Севастополі) державній адміністрації. Міністерству економіки, Міністерству закордонних справ України і обласній Раді народних депутатів в межах делегованих повноважень.

Основними завданнями даного Управління являються:

- формування і реалізація на обласному (міському) рівні єдиної державної політики в сфері міжнародних відносин і співробітництва, зовнішньоекономічних зв'язків й іноземної інвестиційної діяльності;

- сприяння розвитку міжнародного співробітництва в галузі економіки, захисту прав людини, боротьба з тероризмом, економічної безпеки, охорони здоров'я, науки освіти, культури, туризму, фізкультури і спорту;

- участь в складанні угод з іноземними партнерами при співпраці в межах компетенції, визначеної законом;

- сприяння активізації зовнішньоекономічної діяльності підприємств і організацій, розміщених на території області (міста), незалежно від форм власності;

- сприяння розвитку експортного потенціалу області (міста);

- сприяння створенню належних умов для організації прикордонної і прибережної торгівлі;

- сприяння діяльності місцевих органів і прикордонних служб для їх належного функціонування;

- внесення в установчому порядку у відповідні органи пропозицій по залученню іноземних інвестицій для розвитку економічного потенціалу області (міста).

Управління у відповідності до покладених на нього завдань виконує цілий ряд конкретних функцій, спрямованих на активізацію і підвищення ефективності ЗЕД в області (місті) і більш повне її використання для соціально-економічного розвитку регіону і країни в цілому.

Основним документом, що регулює відносини в галузі іноземного кредитування, є постанова Кабінету Міністрів Україні від 5 травня 1997р. №414 “Про впорядкування залучення і використання іноземних кредитів, повернення яких гарантується Кабінетом Міністрів України, вдосконалення системи залучення зовнішніх фінансових ресурсів та обслуговування зовнішнього державного боргу”. Вона встановлює порядок залучення іноземних кредитів для фінансування проектів пріоритетних напрямів розвитку економіки країни та надання платіжних гарантій Кабінетом Міністрів України для забезпечення зобов'язань юридичних осіб — резидентів за іноземними кредитами.

Завдання 2.

Чи допускається при здійсненні операцій в зовнішньо економічній діяльності розходження валюти контракту та валюти розрахунку? Як це відображається в договорі та як у цьому випадку здійснюється митне оформлення?

Валюта контракту - валюта, вибрана при укладенні контракту для виразу ціни товару або суми позики, що надається.

Так, допускається розходження валюти контракту та валюти розрахунку. При цьому в контракті вказується курс перерахунку однієї валюти до іншої на день проплати (на базі СДР або за ринковим курсом валют). Найбільш прийнятними умовами перерахунків як за експортом, так і за імпортом є платіж, який має здійснюватися за середнім курсом валюти платежу на день, що передує дню платежу на валютному ринку.

При розбіжності валюти ціни та валюти платежу застосовується непряме застереження. Подібне застереження формулюється таким чином: «Валюта розрахунку (назва валюти) визначена виходячі із співвідношення валютного курсу на день підписання договору і становить… Х…одиниць ціни договору.

Завдання 3.

1. На підставі наведених даних складемо журнал господарських операцій:

Дата Зміст господарської операції Дт Кт Сума
1. 19.02.2004 Оплата митного та акцизного збору на імпортні товари відповідно до митної декларації 377 31 1200
2. 19.02.2004 Оплачено ПДВ 377 31 4160
3. 19.02.2004 Оприбутковані товари по вартості в декларації 281 632 19600
4. 19.02.2004 Збільшена вартість на суму сплачених митного та акцизного зборів 281 377 20800
5. 27.02.2004 Реалізація товарів, прийнятих по імпорту 361 702 36000
6. 27.02.2004 Списання товарів по обліковій вартості 23 281 20800
7. 27.02.2004 Списання на реалізацію суми акцизного та митного зборів,яка відноситься до 64 70 1200
8. 27.02.2004 Нараховано ПДВ з загальної суми 641 377 4160
9. 27.02.2004 Фінансовий результат від реалізації 791 902 15200
10. 28.02.2004 Отримані гроші в оплату товарів від українського покупця 31 361 36000
11. 28.02.2004 Перераховані іноземному постачальнику грошові кошти за товар 362 31 20200
12. 28.02.2004 Відображена курсова різниця,яка виникла в результаті зміни курса іноземної валюти з дати надходження на 714 36 -200
13. 28.02.2004 Нарахована курсова різниця від збільшення курса іноземної валюти з моменту надходження імпортних товарів 31 714 -200
2) Визначаємо суму, віднесену до складу валових витрат, пов’язаних з придбанням товарів в іноземній валюті:1200/1,96=612,24$;4160/1,96=2122,45$;612,24+2122,45+10000=12734,69$.
Список використаних джерел і літератури. 1. Закон України “Про зовнішьоекономічну діяльність”.2. Закон України “Про єдиний митний тариф”.3. Закон України “Про режим іноземного інвестування”4. Дідківська Л.І., Головко Л.С. Державне регулювання економіки. Навчальний посібник. К.: Т-во “Знання”, КОО, 2000.5. С.М.Чистов, А.Є.Никифоров, Т.Ф.Куценко та ін. «Державне регулювання економіки»: Навчальний посібник / – К.: КНЕУ, 2000.6. Ю.Г.Козак, І.Ю.Сіваченко «Зовнішньоекономічна діяльність підприємств», К:Знання, 2006р.7. З.В.Михайлів, З.П.Гаталяк «Міжнародні кредитно-розрахункові відносини та валютні операції», Львів, 2004р.