Курсовая работа: Розробка змісту тестового контролю навчальних досягнень учнів з теми "Постійний струм"

Название: Розробка змісту тестового контролю навчальних досягнень учнів з теми "Постійний струм"
Раздел: Рефераты по педагогике
Тип: курсовая работа

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

СЛОВ’ЯНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Курсова робота

з методики викладання фізики

на тему

Розробка змісту тестового контролю навчальних досягнень учнів з теми «Постійний струм»

Слов’янськ – 2008

Вступ

Перевірка знань і вмінь учнів є важливою частиною учбового процесу, тому що дозволяє встановити однозначний зв’язок, між методами навчання і якістю засвоєння матеріалу, а відповідно є і степеню підготовленості учнів до подальшого вивчення учбового матеріалу.

Перевірка придбаних знань і умінь є складним процесом і охарактеризувати це досить точно і повно однієї лише оцінкою за виконану роботу, (оцінювану лише по кінцевому результату) навряд чи може служити об’єктивною оцінкою досягнення учня до цього моменту часу. Для вирішення цієї проблеми ми пропонуємо ввести оцінку досягнень учнів за допомогою набору деяких параметрів, що дозволяють визначити ступінь засвоєння законів, що вивчаються, і виявити недоліки в процесі роботи вчителя (вживані підручники і методи навчання. Одним з методів збільшення числа параметрів, що дозволяють чіткіше оцінити досягнення учня, є тестовий контроль знань.

Тестова форма проведення тематичного оцінювання учбових досягнень учнів з фізики

Реформування загальної середньої освіти відповідно закону України «Про загальну середню освіту» передбачає реалізацію принципів гуманізації освіти, її демократизацію, методологічну профорієнтацію процесу навчання на розвиток особистості учня, формування його основних компетентностей.

Відповідно цьому змінюються й підходи до оцінювання учбових результатів школярів. Учбова діяльність в загальноосвітній школі повинна дати не тільки суму знань і умінь, а комплекс компетентності (політичний, соціальний, культурний, інформаційний). Замість недосконалої 5 бальної системи оцінювання введена 12 бальна. З предметів вона оцінює рівні учбових досягнень.

Об’єктом оцінювання учбових досягнень учнів є знання, уміння і звички, досвід творчої діяльності і емоційно-цілісне відношення до навколишньої дійсності. Основними функціями перевірки і оцінювання учбових досягнень учнів є:

• орієнтуюча;

•повчальна;

•діагностична;

•розвиваюча;

•стимулююча;

•контролююча.

Особливістю фізики як навчального предмета є його спрямованість на використання знань, умінь і навичок у житті. Тому складовими навчальних досягнень учнів з курсу фізики є не лише володіння навчальним матеріалом та здатність його відтворювати, а й уміння та навички знаходити потрібну інформацію, аналізувати її та застосовувати в стандартних і нестандартних ситуаціях у межах вимог навчальної програми до результатів навчання. Відтак оцінюванню підлягає:

D. рівень володіння теоретичними знаннями, що їхможна виявити під час усного чи письмового опитування, тестування;

2) рівень умінь використовувати теоретичні знання під час розв’язування задач різного типу (розрахункових, експериментальних, якісних);

3) рівень володіння практичними уміннями та навичками, що їх можна виявити під час виконання лабораторних робіт і фізичного практикуму;

4) зміст і якість творчих робіт учнів (рефератів, творчих експериментальних робіт, виготовлення приладів, комп’ютерне моделювання фізичних процесів тощо).

Тому оцінювання знань учнів слід проводити за допомогою різних методів, використовуючи різні форми і вдаючись до різних видів робіт.

У сучасному світі тестова форма перевірки рівня компетентності особи набуває особливо важливого значення. Тести лежать в основі відбору у ВУЗ, у визначенні професійної придатності, при оцінюванні психолого-социальных характеристик особи. Тому випускники шкіл повинні вміти і бути готовими до їх виконання. Для цього слід застосовувати тестову форму проведення тематичного оцінювання як один з методів програмованої перевірки знань учнів.

Слово «тест» (test) в англійській мові означає «випробування, проба, експеримент, перевірка». У науковій літературі є багато визначень тесту. Наприклад, _ал._льню В.А. Кокота вважає, що тест – це комплекс завдань, які пройшли попереднє випробування з метою визначення якісних показників і дають можливість проявити ступінь компетентності учасників тесту, результати якого піддаються певному оцінюванню за заздалегідь встановленими критеріями.

Правильно складені тести повинні бути: короткочасними, однозначними, правильними, інформативними, відносно короткими, зручними для обробки результатів, стандартними.

Можна привести таку класифікацію тестів (за І.Рапопортом і _ал., 1987):

По цільових, функціональних і смислових ознаках:

•по меті застосування (констатуючі, діагностичні, прогностичні тести);

•по вигляду контролю (тести поточного, рубежу, підсумкового, _ал._льню вал контролю);

•по статусу контролюючої програми (стандартизовані і не стандартизовані тести);

•по об’єкту контролю (тести, направлені на вимірювання рівня засвоєння матеріалу, тести, направлені на вимірювання рівня сформованості умінь);

•по спрямованості тестових завдань (дискретні і глобальні тести).

По формальних ознаках:

•по структурі і способу оформлення відповіді (вибіркові тести, тести з вільно конструйованою відповіддю);

•по характеру вибіркових відповідей (альтернативні тести, тести множинного вибору, тести перехресного вибору);

•по гомогенності завдань (тести на швидкість і на складність);

•по використанню засобів оперативного машинного контролю (машинні і безмашинні).

Переваги використання тестової форми контролю:

· можливість перевірки значної частини матеріалу;

· одночасний обхват багатьох учнів;

· об’єктивність в оцінюванні знань;

· економія учбового часу;

· не відхилення від теми даного розділу;

· можливість швидкої й легкої перевірки;

· легкість оцінювання за рахунок однозначності правильних відповідей;

· встановлення систематичного зворотного зв’язку з аудиторією.

Форми тестових завдань:

· завдання з вибором однієї правильної відповіді;

· завдання на встановлення відповідності (логічні пари);

· завдання відкритої форми з короткою відповіддю;

· завдання відкритої форми з розгорненою відповіддю.

Тестові завдання з вибором відповіді – це такі завдання, де подано декілька варіантів відповідей, з яких тільки один правильний.

Тестові завдання на встановлення відповідності (логічні пари) – абітурієнт до кожного пункту, позначений буквою, сам підбирає один правильний варіант відповіді, позначений цифрою, і записує варіанти відповідей у відповідні клітинки таблиці.

Тестові завдання відкритої форми з короткою відповіддю – абітурієнт сам вписує в бланк ту відповідь, яку він отримав під час рішення задачі. Це завдання вважається виконаним правильно, якщо в бланку відповідей записана правильна відповідь, при цьому рішення в чернетці свідчить про те, що учасник тестування завдання виконував самостійно.

Тестові завдання відкритої форми з розгорненою відповіддю – абітурієнт повинен дати розгорнене рішення задачі, чітко записати відповідь і вказати одиницю шуканої фізичної величини.

Тести з диференційованими завданнями

Тести такого вигляду включають завдання початкового, середнього і достатнього рівнів. Відповідно відповідь на кожне з них оцінюється 1, 2, 3 балами. Переведення результатів перевірки роботи в бали рівня учбових досягнень здійснюється за шкалою:

Набрана кількість балів Бал учбових досягнень
1 1
2 2
3 3
4-6 4
7-9 5
10-12 6
13-16 7
17-19 8
20-21 9
22-23 10

Узагальнювальні тести

Узагальнювальні тести дають можливість систематизувати інформацію, отриману під час вивчення теми, і підготуватися до підсумкового контролю.

Один з варіантів _ал._льню вального завдання складається з двох видів тестів:

тест 1 призначений для перевірки засвоєння учнями теоретичного матеріалу, знання основних законів, правив і визначень;

тест 2 перевіряє уміння учнів вирішувати елементарні розрахункові завдання з даної теми на застосування вивчених законів і формул.

Кожен тест містить декілька питань і складений в двох варіантах. Всі варіанти приблизно однакові по ступеню складнощі. Кожне завдання в обох варіантах перевіряє засвоєння одних і тих самих (або близьких по сенсу) елементів знань різними способами.

Рекомендується проводити перевірку знань з використанням таких тестів перед проведенням підсумкової контрольної роботи. Це дасть можливість вчителеві перевірити уміння учнів застосовувати свої знання під час вирішення елементарних завдань, які лежать в основі складніших завдань і завдань. Допоможе проявити типові помилки, на які треба звернути увагу при підготовці до контрольної роботи.

При складанні тестів необхідно дотримуватися наступних правил

А) Запропонований блок тестів повинен бути валідним. (Валідність – ступінь відповідності блоку тестів (тесту) його призначенню.)

B) Текст кожного тесту повинен бути ясним для розуміння і не містити «смислових пасток», якщо це заздалегідь не сплановано.

C) Графіки, креслення, схеми, приведені в умові повинні бути виконані стандартним чином (тобто дотримуватися умовних позначень прийнятих в більшості підручників.)

D) Графіки, креслення, схеми повинні обов’язково складати з текстом логічно цілісну структуру.

E) Умови тестів, приведені в тестовому блоці завдань, повинні описувати реальні ситуації. (Слід уникати тестів з надуманою ситуацією і великою кількістю спеціальних термінів.)

F) Значення величин, що входять в умову тесту, повинні носити реальний характер.

G) При композиції тесту необхідно (по можливості) враховувати не тільки рішення, що отримується стандартним, традиційним чином, але і рішення отримуване в результаті оригінального нестандартного підходу. Очевидно, що таке можливо лише для найбільш просунутих, маючих науковий, достатньо великий навик вирішення завдань.

H) Розрахунок визначуваної величини повинен бути проведений без достатньо складних математичних перетворень.

I) Відповіді на приведені тести не повинні бути «підказкою» для вирішення інших тестів.

J) Тестові блоки повинні задовольняти всім загально дидактичним принципам, тобто науковості, доступності, наочності….

Велике значення має і правильне складання сітки відповідей, що є найбільш важливою і важкою частиною композиції тестів. (Дійсно, в ідеалі, кожна відповідь повинна бути складений з урахуванням характерних помилок що вчиться, що дозволяє діагностувати його знання і характер особи найточніше.) Прийнято рахувати оптимальне число відповідей – п’ять. В цьому випадку різко падає вірогідність вгадування. (При такій кількості відповідей, вірогідність вгадування складає 20%. )

При складанні сітки відповідей на запропоновані тести можна рекомендувати наступні принципи.

А) Крім правильної відповіді, чотири інших відповіді повинні враховувати характерні помилки учня. Очевидно що побудова такої сітки відповідей, по силу лише вчителеві з дуже великим стажем роботи. Виходячи з цього, відмітимо, що складання окремого тесту, реально для будь-якого вчителя, проте правильний підбір сітки відповідей і компанування релевантного блоку тестів підсилу лише досвідченому вчителеві.

B) У разі неможливості побудови відповідей, недостатнє число відповідей необхідно доповнити відповідями, які противомовлять здоровому глузду. Відкидання даних відповідей вчаться може трактуватися як наявність певних знань, інтуїції придбаною в результаті цілеспрямованої роботи в процесі навчання.

C) Відповіді можуть бути підібрані і таким чином, що всі відповіді є правильними, але – частково! І лише одна відповідь є повною, а отже і правильним. ( Зазвичай така сітка відповідей конструюється при перевірці теоретичної бази знань. )

У перспективі планується кожній відповіді (навіть неправильному) привласнювати певний коефіцієнт, що дозволить з найбільшим ступенем надійності діагностувати не тільки знання що вчиться, але і його психофізіологічні якості особи.

Вкажемо формулу, що рекомендується, для підрахунку балів по виконанню заданого блоку тестів. ( Природно, що ця формула не враховує коефіцієнти вирішаючи ступінь неправильної відповіді – це надалі! )

Де:

Z – число набраних балів.

N0*-число правильних відповідей з відповідного блоку тестів

N- число тестів з неправильними відповідями

N0– число всіх тестів із заданого блоку.

З приведеної вище формули виходить, що невирішений тест зменшує підсумкова кількість балів менше, ніж фіксація неправильної відповіді.

Покажемо це на конкретному прикладі.

Хай число в даному блоці тестів рівне 10. Хай число правильно вирішених тестів 6., число неправильне вирішених 2. ( Відповідно учень 2 тести не вирішував або ж не ризикнув відзначити відповіді на них. ). Тоді число набраних балів :

Припустимо, що учень сподіваючись на успіх, довільним чином відзначив ті два тести вирішення яких він не знав. Враховуючи низький ступінь вірогідності вгадування, можна припустити що відповіді будуть невірними, тоді число неправильно вирішених тестів буде рівне 4, і відповідно набрана кількість балів:

Приведені розрахунки показують, що учень повинен відзначати лише ті відповіді в тестових блоках в яких він упевнений. (Проте статистика показує, що при великій кількості завдань в тестовому блоці, є сенс з числа 10 і більш невирішених завдань, відкидаючи заздалегідь чітко встановлені неправильні відповіді, спробувати вгадати правильний, сподіваючись на УСПІХ.) Даний метод підрахунку підсумкового балу за виконаний блок тестового завдання, по невідмічених тестах, або по невірних відповідях дозволить більш глибоко діагностувати знання учнів.

Мета даного тесту перевірити, чи знає учень:

- що таке електричний струм, його види, що таке сила струму, її одиниці вимірювання, що таке густина струму:

- які електричні величини і як поєднують між собою закон Ома для однорідної ділянки, що таке напруга, опір, що таке електропровідність і якими одиницями вона вимірюється;

- як формулюється закон Ома для кожної точки провідника зі струмом;

- єднання провідників є послідовними, а які паралельними, яким виявляється спільний опір послідовно та паралельно з’єднаних провідників, як знаходиться сила струму у точках розгалуження паралельно з’єднаних провідників, як поєднані спільні опори ділянок паралельно з’єднаних провідників з опором кожного з провідників;

- як можна визначити роботу електричного струму, що таке потужність і як вона визначається, якими одиницями вимірюються робота та потужність струму, закон Джоуля-Ленца;

- для чого потрібні джерела струму, яка їх роль, що таке сторонні сили, що таке електрорушійна сила, як і чому рухаються заряджені частки у замкнутому колі, в яке входять джерело струму та загрузка;

- як визначається робота сторонніх сил, як формулюється закон Ома для повного кола, як пов’язані між собою максимально можлива напруга ті електрорушійна сила, для чого джерела струму вмикають послідовно та паралельно.

Дані тести містять 100 питань по всіх основних питаннях вказаної теми. Тести складені в трьох варіантах «А», «В» і «С», що відрізняються по рівню складності завдань. Група А відповідає мінімальному рівню складності. Група B відповідає середньому рівню складності. У групі C в основному представлені завдання, що вимагають творчого підходу, прояв кмітливості і логіко-математичного мислення.

При складанні тестів увага також приділялася графічним тестам, оскільки правильне читання графіків, діаграм є одним з основних атрибутів сучасної інженерії. Велика увага приділялася і складанню тестів, вирішення яких можливо лише при достатньо глибокому розумінні і аналізі прочитаного. Багато тестів можуть бути вирішені декількома способами, але лише певний навик у вирішенні традиційних завдань і тестів дозволяє вибрати рішення, яке вимагає мінімальної кількості часу. Елементи математики потрібні для вирішення тестів не виходять за рамки шкільної програми.

Розміщення завдань в групах носить хаотичний характер, що повинне змусити учнів самим визначати ступінь складності тесту і співвідносити свої уміння і знання до вказаного тесту.

Рівень А.

Який з приведених виразів відповідає означенню сили струму?
А. Спрямований рух частинок. В. Хаотичний рух частинок.
С. Зміна швидкості руху заряджених часток. D . Спрямований рух заряджених часток.
Яке, або які з приведених стверджень справедливі? Електричний струм можливий лише при наявності:
A. Заряджених часток. B. Електричного поля..
C. Провідникового середовища. D. Заряджених часток, які вільно рухаються у провідниковому середовищі.
Виразити через основні одиниці, одиницю ЕРС.
A. Дж·Кл-1 B. Кг·м2 ·А-1 ·с-3
C. Кг·м2 ·А-1 ·с-2 D. Кг·м2 ·А·с-3
Яке з приведених співвідносив між одиницями роботи справедливо?
A. 1Bm·c=кВm·ч B. 1кВm·ч = 360Bm·c
C. 1кВm·ч = 3600Bm·c D. 1кВm·ч = 3.6·106 Bm·c
Сила струму на резисторі рівномірно зростає від 0 до 2 А за 4 с. Знайти величину заряду, який пройшов поперечний переріз резистора за цей час.
A. 0,5 Кл B. 2 Кл
C. 6 Кл D. 8 Кл
Е. 4 Кл
Якщо два різнойменних заряджених тіла з’єднати провідником, то електричний струм буде мати напрям:
A. Струм не виникне. B. Від тіла з більшим по модулю зарядом до тіла з меншим по модулю зарядом.
C. Від тіла з меншим по модулю зарядом до тіла з більшим по модулю зарядом. D. Відпозитивно зарядженого тіла, до негативно зарядженого.
Е. Віднегативно зарядженого тіла, до позитивно зарядженого.
Сторонні сили за 5 хвилин здійснили роботу 0,72 кДж. Знайти силу струму у ланці, якщо ЕРС джерела дорівнює 12 В.
A. 1,2 А B. 2 А
C. 0,2 А D. 12 А
Е. 5 А
Струм, проходячи по спіралі з опором 100 Ом виділяє 1,5 кДж тепла на протязі однієї хвилини. Знайти ЕРС елементу, якщо його внутрішній опір 2 Ом.
A. 395 В B. 51 В
C. 510 В D. 39,5 В
Е. 49,5 В
Знайти спільний опір ланки, приведеної на малюнку. (R1 = R2 = R3 = 9 Ом; R4 = R5 = 2 Ом; R6 = 4 Ом).
A. 5 Ом B. 35 Ом
C. 12 Ом D. 15 Ом
Е. 42 Ом

Розташувати амперметри зображені на малюнках в порядку зменшення їх точності вимірювання.

A. I, II, III B. III, I, II
C. II, III, I D. I, III, II
Е. III, II, I
Який з приведених графіків найбільш точно відображає залежність сили струму в замкнутому колі від опору зовнішнього навантаження?
A. B.
C. D.
Е.

В якій або в яких зазначених схемах, потужність на внутрішньому опорі однакових джерел струму – мінімальна?

A. I и II B. III и IV
C. II и III D. Только IV
Е. Только III
Електричне коло має п’ять паралельних гілок, в кожній з яких знаходяться по десять однакових резисторів, з’єднаних між собою послідовно. В скільки разів опір однієї гілки відмінний від опору всього кола. Опір кожного резистора 10 Ом.
A. В 5 раз більше. B. В 5 раз менше.
C. Не відрізняються. D. В 10 раз більше.
Е. В 10 раз менше.
Який з приведених графіків відповідає залежності сили струму від часу, при проходженні скрізь провідник одного й того ж заряду?
A. B.
C. D.
Е.

Амперметр зображений на малюнку показує 2 А. Знайти опір зовнішньої ділянки кола, якщо ЕРС джерела струму 12 В, а падіння напруги у ньому 4В.

A. 4 Ом B. 8 Ом
C. 6 Ом D. 2 Ом
Е. Неможна визначити, тому що не зазначений внутрішній опір джерела струму
У скільки разів потужність на першому резисторі, відрізняється від потужності на третьому? (До кінців кола підведена постійна напруга). R1 =R, R2 =R3 =2R .
A. В 2 рази більше. B. В 2 рази менше.
C. В 8 раз більше. D. В 8 раз менше.
Е. В 4 рази більше.
N ооднакових резисторів з опором 20 Ом кожен з’єднані паралельно та підключені до джерела струму з напругою 100 В. На скільки змінится сила струму у нерозгалуженій ділянці кола, якщо до них приєднати паралельно ще один такий само резистор?
A. 5 А B. 10 А
C. 15 А D. 20 А
Е. 25 А
За 30 хв. Скрізь провідник пройшов заряд 1800 Кл. Знайти силу струму та час, за який скрізь даний провідник пройшов заряд 600 Кл? (Сила струму постійна).
A. I= 1A; t=0,6ч B. I=60A; t=10с
C. I=3240A; t=0,19с D. I=1A; t=600с
Коло, яке складається з трьох паралельно ввімкнутих ламп з опором 300 Ом кожна, підключено до джерела струму з внутрішнім опором 0,2 Ом. Знайти ЕРС джерела, якщо сила струму в кожній лампочці 0,1 А, а опір з’єднувальних дротів 0,1 Ом.
A. 3,009 В B. 300,9 В
C. 100,3 В D. 30,09 В
Е. 10,03 В

На малюнку зображена залежність сили струму від напруги на деякому резисторі. Знайти потужність на цьому резисторі при збільшені напруги від 0 до 6 Вольт.

A. 72 Вт. B. 0,72 Вт.
C. 36 Вт. D. 0,36 Вт.
Е. 0,036 Вт

Рівень B .

Який з приведених графіків найбільш точно відображає залежність напруженості електричного поля всередині резистора від його удільного опору?
A. B.
C. D.
Е.
Знайти роботу сторонніх сил на зовнішній ділянці кола, якщо ЕРС джерела дорівнює 6 В, а величина переносного заряду 2 Кл.
A. 12 Dж B. 3 Dж
C. -12 Dж D. 0
Е. -3 Dж
На скільки відсотків зміниласть потужність, яка використовувалась користувачем при збільшенні сили струму на 20% і зменшені напруги на 80%?
A. Збільшиться на 240%. B. Збільшиться на 160%.
C. Зменшиться на 60%. D. Зменшиться на 160%.
Е. Збільшиться на 60%.

Який струм покаже ідеальний амперметр у колі, зображений на малюнку. Опір кожного з резисторів 5 Ом. Опором з’єднувальних дротів зневажити.

A. 15 B. 2
C. 1,5 D. 1
Е. 0,15
Знайти ЕРС джерела струму, зображеного на малюнку, внутрішній опір якого 0,5 Ом. Амперметр в колі показує 4 А, а опір резисторів R1 = 4 Ом; R2 = 6,4 Ом; R3 = 16 Ом.
A. 42 В B. 52,5 В
C. 10,75 В D. 50,5 В
Е. 40,4 В
При замкнені джерела струму з внутрішнім опором 4 Ом, напруга на зажимах джерела струму стає рівним 6 В. Яка повна потужність джерела струму?
A. 13.5 Вт. B. 20,25 Вт
C. 9 Вт. D. 4,5 Вт.
Е. 6 Вт.
У скільки разів зміниться покази ідеального амперметру, якщо одна з ламп у колі перегорить. (Rл =5 Ом; R=10 Ом)
A. Зменшиться в 1,5 рази. B. Збільшиться у 1,5 рази.
C. Зменшиться у 14/13 разів. D. Збільшиться у 14/13 разів
Е. Сила струму буде дорівнювати нулю.
Два однакових вольтметри підключені до кола, зображеного на малюнку. При замкнутому ключі К, перший вольтметр показує 32 В. Знайти показання цього ж вольтметру, якщо ключ К розімкнути. (ЕРС джерела 48 В).
A. 64 В B. 16 В
C. 38,4 В D. 19,2 В
Е. Не можна визначити.
При якому значенні зовнішнього опору, потужність яка виділяється на зовнішній ділянці, буде максимальною?
A. R=r B.
C. R=2r D. R=4r
Е.
Амперметр А1 показую 6 А (див.мал). Знайти покази другого амперметру, якщо R1 = 20 Ом; R2 = 10 Ом; R3 = 15 Ом; R4 = 30 Ом.
A. 1,5 А B. 0,5 А
C. 3 А D. 1 А
Е. 2 А
Який з приведених графіків, відображає залежність потужності джерела струму (для даного кола), від ЕРС джерела струму, під’єднаного до даного кола?
A. B.
C. D.
Е.
На схемі, зображеній на малюнку, ключ К розімкнутий. На скільки зміниться показання амперметру після замикання ключа, якщо на кінцях кола підтримується постійна напруга 50 В. Опори усіх резисторів однакові і дорівнюють 5 Ом.
A. Зменшиться на 1 А. B. Збільшиться на 1 А.
C. Не зміниться. D. Зменшиться на 1,25 А.
Е. Збільшиться на 1,25 А.
Чотири резистори, опори яких R1 =R2 =R3 =3R и R4 =R, з’єднані так, як показано на малюнку та з’єднані з джерелом струму із напругою U. У скільки разів потужність струму на резисторі R3 відрізняється від потужності на резисторі R4 .
A. В три рази менше. B. В три рази більше.
C. В 3/16 разів більше. D. В 3/16 разів менше.
Е. В 1,1 разів більше.
Визначити еквівалентний опір резисторів в електричніому колі, зображеному на малюнку. (R1 = 1 Ом; R2 = R3 = R4 = 2 Ом).
A. 2 Ом B. 7 Ом
C. 6 Ом D. 1 Ом
Е. 4 Ом
Електродвигун маючий опір обмотки 2 Ом, при підключенні до джерела з напругою 220 В, потребляє струм з силою 10 А. Чому дорівнює механічна потужність цього двигуна?
A. 2,4 кВт B. 2000 кВт
C. 2 кВт D. 2,2 кВт
Е. 0,2 кВт
На скільки однакових частин потрібно розрізати провідник опором 36 Ом, щоб з’єднавши ці частини паралельно, отримати опір величиною 1 Ом?
A. 4 B. 5
C. 6 D. 36
Е. Неможна визначити.
Який з приведених графіків відображає залежність ККД електричного кола, від величини зовнішнього опору?
A. B.
C. D.
Е.
У скільки разів сила струму на ділянці АВ відрізняється від сили струму на ділянці СД, у схемі, приведеній на малюнку?
A. Менше в 3 рази. B. Більше в 3 рази.
C. Менше в 2 рази. D. Більше в 2 рази.
До кінців кола, зображеного на малюнку, підведена постійна напруга. Як зміниться показання приладів при зміщенні повзунка реостату вправо?
A. Показання амперметру зменшиться, а вольтметру – збільшиться. B. Показання амперметру збільшаться, а вольтметру – зменшаться.
C. Показання вольтметра і амперметра збільшаться. D. Показання вольтметра і амперметра зменшаться.
Е. Показання приладів не зміняться.
20. Амперметр зображений на малюнку показує 2 А. Опори всіх резисторів однакові і дорівнюють 10 Ом. Вважаючи дроти ідеальними, знайти струм короткого замикання. ЕРС джерела 12 В.
А. 3 А В. 6 А
С. 9 А D. 10 А
Е. 12 А

Рівень С.

К кінцям кола, зображеного на малюнку, підведена напруга 270 В. Який струм буде показувати амперметр, якщо опір резисторів 135 Ом7

А. В.
С. D. 0,5 А
E. Неможна визначити.

Визначити внутрішній опір джерела струму, якщо при розімкнутому ключі К скрізь резистор R1 = 2 Омпротікає струм 2,5 А, а при замкнутому ключі, скрізь резисторR2 = 4 Ом протікає струм 1 А.

А. 2/3 Ом В. 2 Ом
С. 0,2 Ом D. 2,6 Ом
Е. 0,5 Ом

У колах, зображених на малюнках, потужність на завнішніх ділянках кола однакова. Визначити внутрішній опір джерела струму, якщо опір реостату 100 Ом, Х=1/5L. (Де L – довжина намотаної частини реостату),

А. 0,4 Ом В. 4 Ом
С. 20 Ом D. 0,2 Ом
Е. 40 Ом

Які з приведених ламп не будуть горіти на схемі, якщо до кінців кола підвести постійну напругу?

А. Тільки 4 В. Тількі 2
С. 1, 3 і 5 D. 2 і 4
Е. Жодна з ламп.

В колі, зображеному на малюнку, вольтметр показує 10 В, а амперметр 1 А. Конденсатор ємністю 3 нф має заряд 60 нКл. На скільки зміняться показники вольтметру, якщо трапиться пробій конденсатору? ЕРС джерела 40 В, його внутрішній пір 1 Ом (R1 = R2 R3 R4 )

А. Збільшаться на 10 В. В. Зменшаться на 10 В.
С. Збільшиться на 20 В. D. Зменшаться на 20 В.
Е. Зменшаться на 5 В.

Два конденсатори ємністю C1 =2 мкФ та C2 = 8 мкФ з’єднані послідовно. Їх зарядили від джерела струму з напругою 100 кВ та від’єднали від джерела струму. Яку кількість тепла виділиться на резисторі з опором R, якщо його приєднати паралельно до конденсатора ємністю C2

А. 0,016 мДж. В. 1,6 мкДж
С. 0,16 мДж D. 0,8 Дж
Е. 16·10-5 кДж

До кінців кола підведена напруга 40 В, максимальний струм, який проходить скрізь кожну лампу не перевищує 0,75 А. Які з ламп засвітяться при підключенні? (R=10 Ом)

А. Тільки перша. В. Перша й друга.
С. Перша, друга й третя. D. Загоряться всі лампи
Е. Жодна не загориться.

Як зміняться показники амперметра та вольтметра на схемі, якщо рухати повзунок реостату за напрямком стрілки?

А. Показники амперметра збільшаться, а вольтметра – зменшаться. В. Показники амперметра зменшаться, а вольтметра – збільшаться.
С. Показники амперметра і вольтметра збільшаться. D. Показники амперметра і вольтметра зменшаться.
Е. Не зміняться.

Який з приведених виразів справедливий для кіл, вказаних на малюнках, якщо максимальний струм у цих колах однаковий, максимальна потужність на зовнішній ділянці кола (_ал...1) в два рази більша, ніж у схемі (_ал...2).

А. 1 = 2 ; r1= r2 В. 1 = 22 ; r1= r2
С. 1= 2 ; r1=1/2 r2 D. 21= 2 ; r1= r2
Е. 1 =22 ; r1= 2r2

При одночасному замиканні ключа К1 та ключа К2 , амперметр показує 5 А. Яка напруга на кінцях кола, якщо R1 =2R2 =2R3 =4R4 =20 Ом.

А. 100 В. В. 200 В
С. 250 В. D. 125 В.
Е. 400 В.

Мета даного тесту перевірити, чи знає учень:

- що таке електричний струм, його види, що таке сила струму, її одиниці вимірювання, що таке густина струму:

- які електричні величини і як поєднують між собою закон Ома для однорідної ділянки, що таке напруга, опір, що таке електропровідність і якими одиницями вона вимірюється;

- як формулюється закон Ома для кожної точки провідника зі струмом;

- єднання провідників є послідовними, а які паралельними, яким виявляється спільний опір послідовно та паралельно з’єднаних провідників, як знаходиться сила струму у точках розгалуження паралельно з’єднаних провідників, як поєднані спільні опори ділянок паралельно з’єднаних провідників з опором кожного з провідників;

- як можна визначити роботу електричного струму, що таке потужність і як вона визначається, якими одиницями вимірюються робота та потужність струму, закон Джоуля-Ленца;

- для чого потрібні джерела струму, яка їх роль, що таке сторонні сили, що таке електрорушійна сила, як і чому рухаються заряджені частки у замкнутому колі, в яке входять джерело струму та загрузка;

- як визначається робота сторонніх сил, як формулюється закон Ома для повного кола, як пов’язані між собою максимально можлива напруга ті електрорушійна сила, для чого джерела струму вмикають послідовно та паралельно.

Цей тест містить 20 завдань чотирьох рівнів складності. Перші шість завдань низького рівня – за кожне завдання передбачається 2,25 балів. Другий рівень – середній, - також містить шість завдань, але за кожне дається 4 б. Далі йде достатній рівень, яким містить п’ять складних завдань, які розраховані на поглиблене знання теми, і передбачають за кожне 6,5 б. Останній рівень – високий, - містить задачі підвищеної складності, які оцінюються, кожна по 10 б.

тест контроль фізика струм

Тестовий контроль з теми «Постійний струм»

I.Початковий рівень
1. У скільки разів зміниться опір провідника (не ізольованого), якщо його скласти навпіл та скрутити?
А) зменшиться у 4 рази В) збільшиться у 4 рази
С) зменшиться у 2 рази D) збільшиться у 2 рази

2. Чи можна ввімкнути в мережу напругою 220 В реостат, на якому написано:

(вибрати правильні відповіді)

А) 30 Ом, 5 А; В) 2000 Ом, 0,2 А;
С) 300 Ом, 2 А; D) 222 Ом, 3 А.

3. Розташувати амперметри зображені на малюнках в порядку зменшення їх точності вимірювання.

А) I, II, III В) III, I, II
С) I, III, II D) III, II, I
E) Свій варіант
4. Які з приведених співвідношень між одиницями роботи справедливо?
А) 1Bm·c=кВm·ч В) 1Bm·c=кВm·ч
С) 1кВm·ч = 3600Bm·c D)1кВm·ч = 3.6·106 Bm·c
5. Електровоз розвиває потужність 1200 кВт, його ККД становить 80%, а напруга в колі дорівнює 6000 В. Крізь двигун проходить сила струму:
А) 1500 А; В) 1000 А;
С) 800 А; D) 250 А.
6. В якій або в яких зазначених схемах, потужність на внутрішньому опорі однакових джерел струму – максимальна?
А) I В) II
С) III D) IV
ІІ. Середній рівень
7. Знайти внутрішній опір та ЕРС джерела струму, якщо при силі струму 30 А потужність у зовнішньому колі дорівнює 180 Вт, а при силі струму 10 А ця потужність дорівнює 100 Вт.
А) 0,2 Ом; 12 В; В) 0,4 Ом; 24 В;
С) 0,1 Ом; 6 В; D) 0,2 Ом; 16 В.
8. Резистори з опорами R1 = R2 = 10 Ом, які з’єднані між собою паралельно, резистор R3 = 3 Ом під’єднаний до них послідовно. Коло під’єднали до джерела струму з ЕРС 10 В. Визначити внутрішній опір джерела струму.
А) 0,2 Ом; В) 2 Ом;
С) 20 Ом; D) 3 Ом.

9. Чотири однакових резистори опором R, = R 2 = R, = R 4 = R = 100 Омкожен ввімкнуті в чотири сторони дротового квадрату. Який струм буде утворено у колі, якщо паралельно одній із сторін ввімкнути джерело струму з ЕРС 40 В та внутрішнім опором 5 Ом?

А) 1 А; В) 5 А;
С) 0,5 А; D) 1,5 А.
10. Для схеми на малюнку відомі опори резисторів R1 = 20 Ом, R2 = 40 Ом, R3 = 30 Ом та сила струму, яка проходить крізь перший резистор, і дорівнює 0,5 А. Визначити напругу джерела струму та спільну силу струму в колі.
А) 3,5 В; 0,15 А; В) 15 В; 0,3 А;
С) 35 В; 1,5 А; D)15 В; 3 А.
11. Сила струму в провіднику опором 50 Ом рівномірно зростає від 0 до 3 А за час, який дорівнює 6 с. Визначити кількість теплоти, що виділилась у провіднику за цей час.
А) 950 Дж; В) 900 Дж;
С) 850 Дж; D) 760 Дж.
12. Визначити: 1) ЕРС; 2) внутрішній опір джерела струму, якщо у зовнішньому колі при силі струму 4 А розвивається потужність 10 Вт, а при силі 2 А – потужність 8 Вт.
А) 5,5 В; 0,75 Ом; В) 7,5 В; 0,55 Ом;
С) 5 В; 75 Ом; D) 5,3 В; 70 Ом.
ІІІ. Достатній рівень

13. На малюнку ξ = 2 В, R1 = 60 Ом, R2 = 40 Ом, R3 = R4 = 20 Ом та RG = 100 Ом. Визначити силу струму, яка проходить крізь гальванометр.

А) 1,49 мА В) 1, 58 мА;
С) 2,3 мА; D) 0, 94 мА.
14. Вольтметр, ввімкнутий у коло послідовно з опором R1, показав напругу 198 В, а при вмиканні послідовно з опором R2 = 2·R1 – напруга 180 В. Визначити опір R1 та напругу у мережі, якщо опір вольтметру 900 Ом.
А) 200 Ом В) 150 Ом
С) 170 Ом D) 100 Ом
15. На малюнку R1 = R2 = 50 Ом, R3 = 100 Ом, С = 50 нФ. Визначити ЕРС джерела, зневажаючи його внутрішнім опором, якщо заряд на конденсаторі 2,2 мкКл.
А) 260 В В) 220 В
С) 230 В D) 240 В
16. Два джерела струму з ЕРС ξ1 = 2 В, ξ2 = 1,5 В та внутрішнім опором r1 = 0,5 Ом та r2 = 0,4 Ом ввімкнуті паралельно опору R = 2 Ом. Визначити силу струму, що проходить крізь опір.
А)0,775 А В) 7, 75 А
С) 5, 75 А D) 0, 05 А
17. Вольтметр, під’єднаний до зажимів джерела струму, показав 6 В. Коли до тих же зажимів під’єднали резистор, вольтметр почав показувати 3 В. Що покаже вольтметр, якщо замість одного під’єднати два таких само резистори, з’єднаних послідовно?
А)2 В В) 3 В
С) 5 В D) 4 В
IV. Високий рівень
18. Джерело струму, внутрішній опір якого 0,19 Ом, живить 14 паралельно з’єднаних споживачів, розрахованих на напругу 220 В і потужністю по 40 Вт кожний. Споживачі з’єднано з джерелом дротовою лінією довжиною 60 м, виготовленою з провідника питомим опором 2,8 мОм·м і площею поперечного перерізу 1,2 кв.мм Обчислити: 1) силу струму в лінії; 2)опір лінії; 3)спад напруги лінії; 4)втрату потужності лінії; 5)спад напруги на внутрішньому опорі; 6)ЕРС джерела.
19. Від генератора, що має ЕРС 40 В і внутрішній опір 0,04 Ом, струм надходить по мідному кабелю, переріз якого 170 кв.мм і питомий опір дорівнює 1,7 мОм·м, до місця електрозварювання, віддаленого від генератора на 50 м. Визначити потужність зварювальної дуги, якщо сила струму в колі становить 200 А.
20. Є джерело струму напругою 6 В, реостат опором 30 Ом та дві лампи, на яких написано: 3,5 В, 0,35 А та 2,5 В, 0,5 А. Як зібрати коло, щоб лампи працювали у нормальному режимі?

Відповіді на тест

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10
A B C B,D D A,B A B C C
11 12 13 14 15 16 17 18 19 20
B A A D B A D 2,25 А, 2,8 Ом, 7,13 В, 18,1 Вт, 0,484 В, 227,6 В. 32В Лампи з’єднати послідовно, до першої паралельно під’єднати реостат, встановивши на ньому опір десь 23 Ом.