Курсовая работа: Управління ефективністю розвитку ВАТ молокозавод "Самбірський"

Курсовий проект

з дисципліни :

«Управління потенціалом підприємства»

на тему:

«Управління ефективністю розвитку ВАТ молокозавод «Самбірський»»

Зміст

Вступ

Розділ 1. Загальна характеристика підприємства

Розділ 2. Характеристика ринку

Розділ 3. Аналіз фінансово – економічного стану підприємства

Розділ 4. Порівняльний аналіз діяльності підприємства

Розділ 5. Формування цілей та стратегії розвитку підприємства

Розділ 6. Вибір і оцінка інвестиційних проектів розвитку

Висновки

Список використаної літератури

Вступ

Цей курсовий проект має на меті отримання практичних навиків з управління ефективністю розвитку підприємства, аналізу фінансового стану підприємства, оцінці альтернативних інвестиційних проектів розвитку, що забезпечать фінансове зростання та стабільність підприємства та обґрунтований вибір оптимальних проектів.

Основною метою діяльності кожного підприємства є отримання прибутку, а конкретно - максимізація прибутку, то під ефективним розвитком підприємства розуміють саме такий розвиток, який має забезпечити находження максимально можливих прибутків. До цього повинне прагнути кожне підприємство.

Але різна галузева та виробнича приналежність підприємств обумовлює різні шляхи досягнення цієї мети. Проте, до якої б галузі не відносилось підприємство, на якому ринку б не збувало свою продукцію, в першу чергу воно повинно бути фінансово стійким та платоспроможним, тільки за умови виконання цих двох факторів можна говорити про отримання прибутку.

Саме при умові фінансової стійкості і стабільності підприємство може зацікавити інвесторів. Інвестиції – найефективніший спосіб розвитку підприємства, його розширення, реконструкції чи оновлення. Вміло підібраний інвестиційний проект дозволяє підприємству нарощувати свої потужності, мінімізувати витрати, вийти на нові ринки і, як наслідок, збільшити свій прибуток.

Але важливо пам’ятати, що при реалізації кожного інвестиційного проекту існує ряд ризиків, які можуть загрожувати результатам і найефективнішого інвестиційного проекту.

При цьому, чим більша сума інвестованих коштів, тим більший ризик їх втратити, але і водночас, тим більша ймовірність отримання надприбутку.

Головним завданням особи, яка приймає рішення, є детально проаналізувати запропонований проект, спрогнозувати шлях і темпи розвитку підприємства за умови реалізації кожного проекту, а вже тоді приймати рішення про вибір найкращого проекту.

Розділ 1. Загальна характеристика підприємства

Відкрите акціонерне товариство молокозавод «Самбірський» знаходиться за адресою: 81400, Львівська область, м. Самбір, вул. Мазепи, 14. ВАТ молокозавод «Самбірський» спеціалізується на виробництві цільномолочної продукції, масла селянського, сиру твердого. Форма власності – колективна. ВАТ молокозавод «Самбірський» заснований 20 липня 1995 р. з свідоцтвом про державну реєстрацію суб’єкта підприємницької діяльності № 00424415 з статутним фондом 979420 грн. Завод розміщений на території розміром в один гектар земельної площі. На території заводу знаходяться такі споруди: будинок, маслоцех, сироварно-цільномолочна дільниця, котельня, склади матеріальних ресурсів, готової продукції, лозеїновий цех, автомобільний парк.

ВАТ молокозавод «Самбірський» здійснює свою діяльність згідно з Конституцією України та у відповідності до Господарського та Цивільного кодексів України, Законів України “Про власність”, “Про зовнішньоекономічну діяльність” та іншого законодавства, що регламентує порядок створення та діяльності підприємства. Підприємство має самостійний баланс, розрахунковий та інші рахунки в установах банків, печатку, кутовий штамп та інші реквізити.

ВАТ молокозавод «Самбірський» створено на базі Самбірського молокозаводу. Завод є виробничо – торговим підприємством, бо із закупленої молочної сировини виготовляє молочну продукцію, яка реалізується безпосередньо із заводу через уже налагоджену торгову мережу і оптових споживачів, оминаючи підприємства-посередники.

ВАТ молокозавод «Самбірський» реалізує свою продукцію у Львівській, Київській, Харківській, Донецькій областях, а також експортує у Москву і Санкт-Петербург.

Підприємство здійснює такі види діяльності:

1. Переробка молока та виготовлення молочної продукції.

2. Торговельна діяльність (оптова, роздрібна, комісійна).

3. Надання орендних послуг.

4. Надання послуг у сфері громадського харчування.

5.Надання транспортних послуг, в тому числі під час перевезення транзитних вантажів, внутрішні та міжнародні перевезення вантажів.

6. Товарообмінні операції.

7. Будівництво промислових об’єктів і об’єктів соціальної сфери.

8. Надання агентських, дилерських, консультаційних послуг.

9. Інші види діяльності не заборонені законодавством.

Мета підприємства - задоволення попиту споживачів в товарах і послугах, та одержання прибутку. Місією ВАТ молокозавод «Самбірський» є задоволення харчових, смакових, естетичних потреб споживачів молочної продукції, пропонуючи якісний та відносно недорогий асортимент твердих сирів, молока, сметани та вершкового масла.

У 2001 – 2003 роках було проведено заміну технологічного обладнання, модернізовано дільницю виробництва твердих сичужних сирів. У 2003 році було також здано в експлуатацію сучасну камеру дозрівання та зберігання сиру, що дало можливість безперебійно нарощувати виробництво, забезпечити дотримання належних санітарно-гігієнічних норм, оптимально використовувати виробничі потужності. Мережа молокозаводу налічує близько 200 молокозливних пунктів, які відповідно обладнані для належного зберігання молочної продукції.

На даний час підприємство випускає такі види продукції:

· Молоко пастеризоване 2,5% в плівці 1 кг.; сметана вагова 15%; вершки пастеризовані 35% вагові; масло “Селянське”.

· Спреди солодковершкові 72,5% загального жиру: “Самбірський ніжний” (25%); “Галицький смак” (30%); “Львівський ювілейний” (40%); “Самбірський екстра” (50%); “Селянський” (60%);

· Спреди солодковершкові 62,5% загального жиру: “Селяночка” (25%); “Галицький” (30%); “Львівський” (40%); “Ніжний” (60%).

На дільницях виробництва сирів збережено класичну, традиційну технологію виробництва сирів твердих: сир “Ярославський” твердий; сир “Костромський” твердий; сир “Естонський” твердий. Сир “Естонський” користується великим попитом у покупців. Полюбилися споживачам і такі елітні види сирів, як сир “Сметанковий”; сир “Едам”; сир “Маасдамер”; сир “Мисливський”; сир “Мармуровий”. На підприємстві при сприянні голландських фахівців розпочали виробництво сиру “Гауда”. Для збереження характерних специфічних смакових якостей сиру голландські молочні промисловці постачають спеціальні бактеріальні культури.

Сировину для виробництва на підприємство ВАТ молокозавод «Самбірський» поставляють із сільської місцевості. Найбільший обсяг виробництва на підприємстві у весняно-осінній період, за рахунок того, що населення постачає більше сировини. Сировину доставляють не лише із сіл Самбірського району, а й наближених до Львівської області районів. В зимовий період населення не може постачати великої кількості сировини, в зв’язку з чим підприємство наперед закуповує сировину і зберігає її в спеціальних холодильних камерах. Це в свою чергу забезпечує необхідний обсяг виготовлення продукції і в зимовий період.

На підприємстві обсяги виробництва сиру становлять 50-110 тонн на місяць. ВАТ молокозавод «Самбірський» реалізовує свою продукцію через свої фірмові магазини, один з яких знаходиться поряд з самим завод. Такі магазини є у місті Самборі, Львові, інших містах України.

В загальному підприємство ВАТ молокозавод «Самбірський» працює успішно, використовує усі методи для забезпечення потреб споживачів і одержання вищого прибутку та кращої організації виробництва; реалізовує свою продукцію не лише на національному , але і на міжнародному ринку товарів і продовжує шукати нові ринки збуту власної продукції.

ВАТ молокозавод «Самбірський» на протязі 1997-2003 років брав участь в спільних українсько-голландських проектах в рамках програми співдружності з Східною Європою PSO, яка фінансувалася Міністерством економіки Нідерландів.

Голландці працювали не лише з виробниками, а й з постачальниками. Було оновлено 6 господарств, в яких встановили холодильники, землі сіяли травами привезеними з Голландії. Було проведено навчання, як правильно заготовляти корми по новій технології. Дані господарства отримали нові доїльні апарати. Це й дозволило збільшити заготовку молока і молокозавод отримав можливість не переривати роботу в зимовий період, як це було декілька років назад. Заготовка молока збільшилась майже вдвічі.

Продукція заводу включена до Національного реєстру кращих товарів України, вона нагороджена знаком «Вища проба» Загальноукраїнського конкурсу «Лідери XXI століття».

Розділ 2. Характеристика ринку

Першою і найважливішою складовою комплексу маркетингу, що його фірма розробляє для свого цільового ринку, є товар. Виважена й послідовна товарна політика виробника закладає підвалини його ринкового успіху.

Харчова промисловість – це, в певній мірі, безпрограшна галузь, тому що продукти харчування не є ексклюзивним товаром і попит на них є постійним. Це є товари першої необхідності, які при будь яких змінах зовнішнього середовища люди все одно будуть споживати. Але, нажаль, зараз на ринку є дуже мало якісних, корисних і поживних продуктів харчування . Це зумовлено науковим прогресом (навчились виготовляти «штучну» їжу), нестачею сировини (занепад сільського господарства), або ж ще якимись чинниками. Тому сучасна людина понад усе бажає харчуватися здоровою і екологічно-чистою їжею. Саме таку продукцію виготовляє ВАТ молокозавод «Самбірський».

фінансовий молокозавод стратегія інвестиційний

Рис.1. Частка ринку Львівської області – основні галузі промисловості

З даного рисунка видно, що на Львівщині харчова промисловість займає 2 місце за охопленням ринку і становить 17% від загального, що є доволі високим показником. Випереджає її лише машинобудівна й металообробна галузь.

На тлі України львівська молокопереробка виглядає доволі пристойно. Найбільш потужними молокопереробними підприємствами зараз на Львівщині є ЗАТ „Галичина”, Львівський молочний комбінат, Самбірський молокозавод, Рава-Руський маслозавод та Жидачівський сирзавод. Також до них, певним чином, можна віднести Бродівський завод сухого знежиреного молока. Працює також низка невеликих підприємств, зокрема заводи в Сокалі, Ременові, Миколаєві, Рудках.

Аналізуючи молочний ринок, слід згадати і про зовсім недавню постанову уряду, якою Кабінет Міністрів планує підняти закупівельні ціни на молоко до 1 – 1,2 грн., в той час як закупівельна ціна молока на Львівщині навесні цього року становила 0,6 – 0,9 грн. за літр. Це так чи інакше вплине на розстановку сил на ринку молочної продукції Львівщини. Як заявляють спеціалісти, занадто висока закупівельна ціна може вибити з ринку молокопереробні підприємства, а занадто низька — призведе до зменшення поголів’я великої рогатої худоби.

Цінова політика ВАТ молокозавод «Самбірський» залежить від типу ринку. Підприємство діє на ринку олігополістичної конкуренції, де кожен продавець чутливо реагує на стратегію і дії конкурентів. Стратегія ціноут-ворення визначається в основному заздалегідь ухваленими рішеннями щодо позиціонування на ринку. Ціна, призначена ВАТ молокозавод «Самбірський», позначиться на рівні попиту на продукцію. У звичайній ситуації попит і ціна продукції знаходяться в обернено пропорційній залежності, тобто чим вища ціна, тим нижчий попит і відповідно чим нижча ціна, тим вище попит. ВАТ молокозавод «Самбірський» вибрав методику встановлення ціни на основі рівня поточних цін. Призначаючи ціну з урахуванням рівня поточних цін, підприємство в основному відштовхується від цін конкурентів на аналогічні товари.

В період проникнення на нові ринки ВАТ молокозавод «Самбірський» продаватиме продукцію за заниженою ціною в цілях стимулювання попиту. Цим досягається мета - випуск продукції у великих кількостях, знижує його собівартість і збутові витрати на одиницю продукції.

Просування продукції та реклама являються головними факторами в конкурентній боротьбі за долю ринку. Велику роль також відіграє наявність у компаній брендів та власної системи дистрибюції.

Для ефективнішого використання потужностей шляхом спеціалізації підприємств на певному виді продукції підприємства молочної галузі об'єднують свої зусилля. Концентрація відбувається за рахунок поглинань виробників у регіонах.

У результаті маркетингових досліджень спеціалістами було виявлено, що основними каналами розповсюдження молочних продуктів стали одно- і дворівневі канали, що дозволяє мінімізувати ціну на продукцію для кінцевого споживача і підтримувати обсяги продажу на відносно стабільному рівні. Перспективи розвитку вітчизняного ринку молока і молочних продуктів напряму залежать від доходів населення та можливостей підприємств розв'язувати проблеми оновлення основних фондів.

В загальному, становище даного підприємства на ринку можна проаналізувати шляхом порівняння з схожим підприємством-конкурентом, яке функціонує на тому ж ринку.

Нижче, в таблиці 1 і таблиці 2, наведено обсяги виробництва і реалізації підприємства ВАТ молокозавод «Самбірський» і підприємства ВАТ «Львiвський мiський молочний завод».

Ці дані дають можливість порівняти основні показники їх діяльності.

Таблиця 1

Інформація про обсяги виробництва та реалізації основних видів продукції ВАТ молокозавод «Самбірський»

Таблиця 2

Інформація про обсяги виробництва та реалізації основних видів продукції ВАТ «Львiвський мiський молочний завод»

По цих даних можна зробити наступні висновки: на підприємстві ВАТ молокозавод «Самбірський» найбільшим попитом користуються сири тверді, так як їх обсяги реалізації перевищують обсяги виробництва. Інші види продукції також успішно збуваються, що свідчить про ефективну маркетингову політику, а також про прихильність споживача до продукції підприємства. Обсяги виробництва підприємства становлять близько 12 – 15 млн. грн. в рік.

На підприємстві ВАТ «Львiвський мiський молочний завод» асортимент продукції дещо відрізняється. Зокрема такими продуктами як сирки плавлені, сирки глазуровані. А попит на аналогічну продукцію – молоко, масло – також доволі високий. На українському ринку продукція реалізується за посередництвом 17-ти власних філій, в окремих регіонах за допомогою дистриб’юторів. Потужності молокозаводу розраховані на переробку 400 тонн молока в добу.

Ринкова боротьба, що проводиться виробниками молочних продуктів з розширення пропозиції за рахунок диференціації продукції, яка пропонується на ринку, або ж за рахунок заходів щодо поширення та просування молочних товарів на ринок сприяє конкурентоспроможності молока і молочної продукції. Проводились опитування споживачів, які визначили, що покупці, обираючи з різноманітних виробників молочної продукції, надають перевагу в першу чергу, якості продукції, орієнтуються на натуральну, екологічно чисту продукцію. В цьому важливу роль відіграє імідж підприємства, його репутація серед споживачів.

Конкурентоспроможність продукції в ринкових умовах має вирішальне значення, адже формує рівень фінансового благополуччя виробника, можливості ефективного позиціонування на ринку, а значить визнання споживачами якісних характеристик товару і його споживчих якостей. Даний аспект проблеми притаманний усім без винятку продуктам, у тому числі це відноситься до молока та молочної продукції.

Оцінка інтенсивності конкуренції між молокопереробними підприємс-твами на регіональному рівні дозволила виявити, що найбільшу частку ринку (близько 43%) займає стратегічна група, підприємства якої виготовляють широкий асортимент незбираної молочної продукції високої якості і реалізують її за високими цінами (ВАТ “Львівський міський молочний завод”, ЗАТ “Галичина”, Філія ППКФ “Прометей” “Львівський молочний комбінат”). Ці підприємства ведуть конкурентну боротьбу між собою, проте беззаперечним лідером є ЗАТ “Галичина”, яке займало 36,7 % ринку молочної продукції у 2009 р. і його частка з кожним роком збільшується. Наступна за розміром стратегічна група (17%) об’єднує менші районні підприємства, які займаються виробництвом як незбираної продукції, так і сирів середньої якості і реалізують її за помірними цінами (ВАТ “Комарнівський сирзавод”, ВАТ “Жидачівський сирзавод”, ВАТ “Рава – Руський маслозавод”, ВАТ “Молокозавод “Самбірсь-кий”, ЗАТ “Маслосоюз”). Стратегічна група з виробництва сирів, до якої входять ВАТ “Буський молочний завод” і ТзОВ “Ременівський молокозавод”, розташована максимально близько до стратегічної групи з виробництва незбираної продукції і сирів, що свідчить про конкурентну боротьбу між цими двома групами, зокрема у сегменті виробництва і реалізації сирів. Частка ринку цієї групи незначна і становить лише 0,7%. Останньою на карті стратегічних груп галузі виділено групу з виробництва сухих молочних продуктів (3%), до якої входять ВАТ “Бродівський завод сухого знежиреного молока” і ПП “Світанок”. Лідером у цій групі є ВАТ “Бродівський завод сухого знежиреного молока”, який займає 2,3% ринку молочної продукції Львівської області. За умов обмеженості ресурсів ефективне їх використання є важливою конкурентною перевагою підприємства як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринку. Найбільш конкурентоспроможними у 2008 р. були три молокопереробні підприємства Львівської області - ВАТ “Львівський міський молочний завод”, ВАТ “Городоцька молочна компанія” і ВАТ “Рава–Руський маслозавод”. Цим підприємствам властиві високі значення критеріїв прибутковості і платоспроможності. У ВАТ “Бродівський завод сухого знежиреного молока”, ВАТ “Комарнівський сирзавод”, ЗАТ “Галичина”, ВАТ “Молокозавод “Самбірський” середній показник конкурентоспроможності через невисокі критерії платоспроможності, фінансової стійкості та прибутковості. Низький рівень конкурентоспроможності у 2008 р. мали Філія ППКФ “Прометей” “Львівський молочний комбінат” і ВАТ “Жидачівський сирзавод”.

Загалом можна стверджувати, що молокопереробні підприємства Львівської області є конкурентоспроможними на внутрішньому ринку, проте з огляду на негативні тенденції конкурентного середовища - недостатньо конкурентоспроможними порівняно з європейськими виробниками.

Розділ 3. Аналіз фінансово – економічного стану підприємства

Попередня оцінка динаміки фінансового стану підприємства проводиться шляхом аналізу збалансованості темпів зміни чистого прибутку, виторгу від реалізації продукції, власного капіталу і сукупних активів підприємства. Оптимальним є таке співвідношення :

Т з. чп. >Т з. в. > Т з. вк. > Т з. а.,

де Т з. чп. – темпи зростання чистого прибутку;

Т з. в. – темпизростання виторгу від реалізації продукції;

Т з. вк. – темпизростання власного капіталу;

Т з. а. – темпизростання сукупних активів.

Таблиця 3

Попередня оцінка темпів росту виторгу, прибутку, власного капіталу й сукупних активів ВАТ молокозавод «Самбірський»

59,47 < 69,67 < 105,86 >88,13

Отже, за даними таблиці бачимо, що співвідношення не справджується, отже на підприємстві існують певні фінансові проблеми в тих чи інших напрямках. Слід відзначити позитивну динаміку власного капіталу. Негативним є зниження чистого прибутку, виторгу від реалізації продукції.

Це доволі узагальнена характеристика, тому доцільно проаналізувати детальніше вплив факторів на зміну основних показників діяльності.

Фінансовий аналіз діяльності підприємства передбачає оцінку його фінансового стану на основі визначення ряду фінансових коефіцієнтів. За їх допомогою можна багато чого дізнатись про діяльність підприємства, особливо якщо розглядати їх у динаміці. Одним з найбільш поширених коефіцієнтів є поточна ліквідність, що відображає відношення поточних активів до поточних пасивів. З точки зору кредитора, вона є певною гарантією оплати, у той же час фінансовий менеджер підприємства вважатиме, що високе її значення відображатиме консервативнее управління поточними активами, орієнтоване на великі запаси та надто обережну стратегію.

Проаналізуємо ліквідність підприємства ВАТ молокозавод «Самбірський» за період 2007 – 2009 рр.

Таблиця 4

Показники ліквідності і платоспроможності ВАТ молокозавод «Самбірський»

Значення коефіцієнтів ліквідності у 2008 році зростає в порівнянні з 2007 р. але все одно значно нижче рекомендованого рівня. Коефіцієнт абсолютної ліквідності показує частку короткострокових зобов’язань, що підприємство може погасити найближчим часом, не чекаючи оплати дебіторської заборгованості. Теоретично його рекомендоване мінімальне значення 0,2. Але допускають і нижчі значення, бо малоймовірно, щоб усі кредитори одночасно вимагали оплати зобов’язань. Коефіцієнт термінової ліквідності відображає платіжні можливості підприємства за умови своєчасного проведення розрахунку з дебіторами. У 2008 р. він становить 0,68, тобто у порівнянні з попереднім, роком зріс вдвічі. Значення 2008 року наближено рівне рекомендованому значенню цього коефіцієнта, тобто якщо підприємству вчасно буде виплачена дебіторська заборгованість, то воно зможе покрити майже всі свої зобов’язання. Коефіцієнт поточної ліквідності зростає у 2008р. і досягає 1, тобто рівності поточних активів і пасивів. Цей коефіцієнт характеризує здатність підприємства покрити свої короткострокові зобов’язання з швидко реалізованої частини активів – оборотних коштів. У 2009 році знизився коефіцієнт абсолютної ліквідності через зниження наявних вільних грошових коштів. А коефіцієнт швидкої та поточної ліквідності зріс, відповідно, на 0,15 та 0,38 що є позитивною зміною для діяльності підприємства. Стабільним станом підприємства у відношенні платоспроможності є ситуація, коли вартість поточних активів перевищує суму поточних зобов’язань. У ВАТ молокозавод «Самбірський» у 2008 році поточні активи рівні з поточними зобов’язаннями, а у 2009 активи перевищують зобов’язання.

Умовою і гарантією виживання й розвитку будь-якого підприємства, як бізнес-процесу, є його фінансова стабільність. Якщо підприємство фінансово стійке, то воно витримає несподівані зміни ринкової кон’юнктури, матиме значні переваги перед іншими підприємствами в одержанні кредитів і залученні інвестицій. Саме тому доцільно проаналізувати фінансову стійкість підприємства ВАТ молокозавод «Самбірський».

При формуванні висновків про стійкість підприємства слід пам'ятати про різні підходи до такої діагностики. Потрібно розглянути ще одну важливу характеристику фінансової стабільності – політику фінансування матеріальних оборотних коштів (запасів).

Співвідношення абсолютної фінансової стабільності : З < ВОК;

Співвідношення нормальної фінансової стабільності : ВОК < З < ДФЗ;

Співвідношення нестійкого фінансового становища : З > ДФЗ,

де ВОК – власні оборотні кошти підприємства;

З – запаси (матеріальні оборотні активи);

ДФЗ – джерела фінансування запасів, до яких відносять власні оборотні кошти, банківські кредити (довгострокові і короткострокові), кредиторська заборгованість по товарних операціях.

Таблиця 5

Показники	Формули і значення показників			Рекомендоване значення і тенденції зміни
	2007	2008	2009
1	2	3	4	5
1. Власні оборотні кошти (ВОК), тис. грн.	ВОК = ∑ Власного капіталу ¾ Вартість необоротних активів			> 0, збільшення
	27,4	-129	428
2.Робочий (оборотній) капітал тис. грн.	Роб. капітал = (Власний капітал + Довгострокові зобов’язання) – Вартість необоротних активів			> 0, збільшення
	27,4	41	558
3. Індекс постійного активу				зменшення
	0,99	1,04	0,867
4.Коефіцієнт забез-печеності власними оборотними кошта-ми (Кз. вок.)				> 0,1; збільшення
	0,005	-0,023	0,09
5. Коефіцієнт забезпеченості обороту власними оборотними коштами (Кз. об.)				> 0,1; збільшення
	0,002	-0,006	0,027
6. Коефіцієнт авто-номії (концентрації власного капіталу) (К а)				³ 0,5; збільшення
	0,49	0,56	0,675
7. Коефіцієнт спів-відношення власних і позикових коштів (К сп. к.)				≤ 1, зменшення
	1,04	0,77	0,48

Сума власних оборотних коштів ВАТ молокозавод «Самбірський» становила у 2007 році 27,4 тис. грн. Це та частина власного капіталу, яка спрямована на формування оборотних активів. Робочий капітал також становив 27,4 тис. грн., оскільки відсутні були довгострокові зобов’язання. Забезпеченість підприємства власними оборотними коштами оцінено розрахованими коефіцієнтами, і майже всі вони відхиляються від своїх рекомендованих значень. Так, коефіцієнт забезпеченості власними оборотними коштами становить 0,005, а його нормальне значення 0,1, тобто не менше 10 % поточних активів повинно бути профінансовано із власного капіталу. Коефіцієнт автономії (концентрації власного капіталу) становить 0,49, тобто 49 % вартості майна підприємства – це кошти, вкладені власниками. Для підприємства харчової промисловості це високий показник. Коефіцієнт співвідношення позикових і власних коштів становить 1,04 і показує, що позикових коштів залучено на 4% більше, ніж власних.

У 2008 році різко знизилась сума власних оборотних коштів, тобто необоротні активи на 129 тис. грн. перевищили власний капітал підприємства. Причиною цього є закупівля нового обладнання (основних засобів), через що підприємство понесло витрати. Негативні зміни суми власних оборотних коштів відбились при розрахунку коефіцієнтів, які пов’язані з оборотними коштами. Коефіцієнт автономії (концентрації власного капіталу) становить 0,56, і, порівняно з 2007 роком, тут простежується позитивна динаміка. Також зменшилось співвідношення позикових і власних коштів з 1,04 до 0,77, тобто у 2008 році власні кошти переважають над позиковими.

У 2009 році зросла сума власних оборотних коштів, також збільшився до 558 тис. грн. робочий капітал підприємства за рахунок зростання власного капіталу. Загалом у всіх показників в 2009 році простежується позитивна динаміка, що є результатом цілеспрямованої політики підприємства.

Також варто скласти співвідношення фінансового становища підприємства з урахуванням власних оборотних коштів, запасів та джерел фінансування запасів, до яких відносять також банківські кредити (довгострокові і короткострокові), кредиторську заборгованість по товарних операціях.

Фінансова стабільність підприємства у 2007 році: ВОК < З < ДФЗ,

27,4 < 1773 < 2728,8

Фінансова стабільність підприємства у 2008 році: ВОК < З < ДФЗ,

-129 < 743 < 2126

Фінансова стабільність підприємства у 2009 році: ВОК < З < ДФЗ,

428 < 799 < 1829

Складені співвідношення показують нормальну фінансову стабільність підприємства у тому випадку, коли для покриття запасів використовують різні джерела коштів – власні і позикові. Нормальним тип фінансової стабільності є найбільш бажаним для підприємства.

Отже, складені співвідношення із залученням позикових коштів визначають нормальну фінансову стабільність підприємства. Слід взяти це до уваги, адже залучення позикових коштів, при умові раціонального їх використання, відкриває можливості для розвитку. Якщо підприємство використовує лише власний капітал, то у нього висока фінансова стабільність, але обмежені можливості розвитку. І навпаки, у підприємства, що використовує позиковий капітал, більш високий потенціал розвитку, але в міру зростання частки позикового капіталу буде знижуватись його фінансова стабільність.

Структуру капіталу підприємства оцінимо за допомогою системи коефіцієнтів, результати розрахунку яких представлено в табл. 6.

У другому періоді зросла сума власного капіталу і його питома вага, що пов’язано із зростанням нерозподіленого прибутку. Це свідчить про закріплення фінансової стабільності підприємства. Активи підприємства на 56% сформовані з власних джерел, а це знижує ризик погіршення фінансового стану через залучені позикові кошти. У 2009 році знову спостерігається зростання власного капіталу, значне зниження частки позикового капіталу. Також знижується значення коефіцієнта фінансової залежності, що свідчить про укріплення фінансового становища ВАТ молокозавод «Самбірський».

Таблиця 6

Показники структури капіталу ВАТ молокозавод «Самбірський»

Фінансовий аналіз потрібен для оцінювання діяльності та прийняття фінансових рішень. Критерієм оцінки на практиці найчастіше виступає дохідність капіталу (ROE). Для виявлення основних шляхів та можливостей підвищення ROE конкректного підприємства зазвичай використовують формулу Дюпона. При цьому дохідність капіталу ROE розчленовують на три компоненти: маржу, оборотність і власний капітал. Підприємство має три важеля регулювання дохідності:

1) доходи з кожної гривні продажів;

2) доходи, що генеруються за рахунок кожної гривні використання активів (або оборотність активів);

3) величина позичкового капіталу, використаного для фінансування активів (або фінансування леверидж).

Зростання кожного з даних компонентів призводить до зростання дохідності капіталу підприємства.

ROE = ,

де ЧП – чистий прибуток;

ВР – виручка від реалізації;

А – активи підприємства;

ВК – власний капітал.

Таблиця 7

Розрахунок дохідності капіталу

З таблиці 7 видно, що дохідність капіталу у 2007 році становить -0,09 і є найнижчою за досліджувані періоди. Це спричинене збитками підприємства у цьому році у розмірі -256,4 тис. грн. В 2008 році дохідність капіталу є найвищою і становить 0,1. В наступному періоді дохідність капіталу дещо знижується і становить 0,06. Це спричинене зниженням чистого доходу від реалізації продукції, а також зниженням показника фінансового левериджу через зменшення валюти балансу та поступове зростання власного капіталу підприємства.

Рентабельність – це якісний показник, що характеризує ефективність роботи підприємства, показує спроможність підприємства збільшувати свій капітал.

- Рентабельність продукції:

Rзаг = Пр \ С заг,

де Пр — балансовий прибуток;

С заг — загальна виробнича собівартість

- Загальний рівень рентабельності (виробництва):

R заг = Пр \ (С овз +С ноз)

Такий рівень рентабельності показує, скільки прибутку отримує підприємство на 1 грн вкладеного капіталу.

- Рентабельність виробничих фондів:

R овф = Пр \ С овф *100

- Рентабельність сукупних активів характеризує ефективність використання всього наявного майна підприємства:

R ак= Пр \ Ак сер.

де Ак сер.— середня сума активів балансу підприємства.

- Рентабельність власного капіталу показує ефективність використання активів, створених за рахунок власних коштів:

Rп= ЧП \ ВК *100

ЧП — чистий прибуток підприємства;

ВК — сума власного капіталу.

Таблиця 8

Показники рентабельності підприємства

З розрахованих показників бачимо, що у 2009 році зростає рентабельність продукції, зберігається рівень рентабельності виробничих фондів, та дещо знижується рентабельність сукупних активів і власного капіталу.

Розвиток підприємства вимагає збалансування прибутків, активів і зростання, що забезпечить умови формування необхідних для успішної діяльності підприємства грошових потоків.

Умовою збалансованого зростання підприємства є забезпечення нейтральності грошового потоку, при якому відношення приросту виручки від реалізації до добутку робочого капіталу на 1 грн. виручки н рівень самофінансування розвитку рівне одиниці. Дане співвідношення має назву показник рівноваги зростання (Е):

E = ∆ B / (G + T) = 1

Значення Е більше за 1 вказує на надлишок ресурсів, і навпаки.

Для побудови моделі збалансованого зростання підприємства та досягнення бажаних фінансових результатів діяльності наводимо вихідні дані та показники у таблиці 9.

Таблиця 9

Показники підприємства для формування моделі збалансованого розвитку

З даної таблиці бачимо, що у 2008 році значення коефіцієнта рівноваги Е низьке, порівняно з нормативним, і становить 0,05. У 2009 році цей показник знижується і становить -0,26, що спричинене від’ємним приростом виручки від реалізації продукції. По результатах цих розрахунків можна підсумувати, що у підприємства є дефіцит грошових коштів внаслідок зниження чистого доходу від реалізації.

Розділ 4. Порівняльний аналіз діяльності підприємства

За допомогою порівняння показників підприємства ВАТ молокозавод «Самбірський» з показниками конкурентів – наприклад з підприємством ВАТ "Дрогобицький молочний завод" можна детальніше охарактеризувати фінансовий стан досліджуваного підприємства і, співставивши його результати діяльності з результатами конкурента, можна виявити, наскільки підприємство є конкурентоздатним, які проблеми найгостріше впливають на його діяльність, що наше підприємство робить краще, ніж конкуренти, а що слід удосконалювати. Такий комплексний порівняльний аналіз слід періодично проводити на підприємстві для виявлення нових можливостей чи зміни тенденцій ринку.

Порівняємо фінансові результати діяльності обидвох підприємств за аналогічні періоди.

Таблиця 10

Показники фінансової діяльності ВАТ молокозавод «Самбірський» за 2007-2009 роки

Для порівняння наведемо такі ж показники підприємства – конкурента в таблиці 9.

Таблиця 11

Показники фінансової діяльності ВАТ "Дрогобицький молочний завод" за 2007 – 2009 роки

Порівнюючи фінансові результати діяльності обох підприємств, видно, що за аналогічні періоди часу у ВАТ молокозавод «Самбірський» спостерігається зниження виручки від реалізації продукції, а відповідно і чистого доходу від реалізації і собівартості реалізованої продукції, що характеризує певне скорочення обсягів виробництва, адже готова продукція також знижується. У ВАТ "Дрогобицький молочний завод" ситуація протилежна – готова продукція накопичується, виручка від реалізації і чистий дохід зростають, але у другому періоді спостерігається негативний чинник – собівартість реалізованої продукції перевищує чистий дохід від реалізації, отже відбулось або вимушене заниження цін, або ж заборгованість з сплати податку. Також у підприємства значні суми поточних зобов’язань, що негативно впливає на фінансовий стан підприємства. У той же час ВАТ молокозавод «Самбірський» поступово скорочує суму довгострокових і поточних зобов’язань.

Порівняємо досліджувані підприємства по рінях рентабельності виробництва, продукції, фондів, сукупних активів, власного капіталу.

Результати розрахунків наведено в таблиці 12.

Таблиця 12

Порівняння рентабельності ВАТ молокозавод «Самбірський» та ВАТ "Дрогобицький молочний завод" за 2007 -2009 роки

Щодо розрахованих показників рентабельності, то можна виділити рентабельність продукції і рентабельність виробництва – ці показники, безперечно, у другого підприємства вищі, ніж у ВАТ молокозавод «Самбірський». Рентабельність виробничих фондів в обидвох підприємств дотримується приблизно однакової тенденції – простежуються незначні коливання. Також, майже на однакові рівні знаходиться показник рентабельності сукупних активів. А рентабельність власного капіталу на підприємстві ВАТ "Дрогобицький молочний завод" в усі досліджувані періоди має від’ємне значення. В першому періоді це зумовлене збитками в діяльності підприємства, в наступних двох – 2008 і 2009 роках у підприємства формується від’ємний власний капітал, що є негативними змінами в діяльності підприємства.

Також можна провести загальну оцінку нашого підприємства у порівнянні з конкурентами і виявити, у якому напрямку підприємству слід удосконалювати свою діяльність.

Таблиця 13

Оцінка основних конкурентів ВАТ молокозавод «Самбірський»

(у Львівській області)

Провівши оцінку основних конкурентів, ми визначили, що саме нам слід удосконалити, щоб не відставати у розвитку, а це - ширше розповсюдження реклами, та, можливо, часткове розширення виробництва. Але у інших важливих аспектах цього аналізу видно, що в деяких факторах у нас є суттєві переваги. До них віднесемо, як основне – це широкий вибір основних категорій молочних продуктів, зосередження уваги на високій якості продукції і конкурентноздатній ціні, що саме по собі вже є хорошою рекламою, досягнення хороших результатів у технологічному напрямку, співпрацю з іноземними, зокрема голландськими спеціалістами, розгалужені зв’язки з постачальниками і удосконалена процедура зберігання сировини.

Розділ 5. Формування цілей та стратегії розвитку підприємства

Підприємство ВАТ молокозавод «Самбірський» виготовляє широкий асортимент продукції, тому планується збувати продукцію, використовуючи різні канали розподілу: частину продукції підприємство реалізовує шляхом оптових продажів, а іншу частину безпосередньо через власні фірмові магазини. Місія підприємства – це поняття, яке показує призначення бізнесу, його кінцеву мету. Місія допомагає визначити, чим у дійсності займається підприємство, які його сутність, масштаби діяльності, перспективи і напрямки росту, відмінності від конкурентів.

При цьому вона зосереджує увагу на споживачів, а не на товарі, тому що місія найчастіше визначається з урахуванням купівельних інтересів, запитів, що задовольняються підприємством. Вважається, що формулювання місії повинне бути зручним для сприйняття, зрозумілим, досяжним, визначеним у часових рамках.

Місія підприємства ВАТ молокозавод «Самбірський» полягає у задоволенні потреб споживачів у відповідних видах продукції (молоко, тверді сири, вершки, масло) та отриманні прибутку.

Цілі розробляють на основі місії підприємства. За терміном дії це можуть бути довгострокові (більше 5 років), середньострокові (1 – 5 років) та короткострокові цілі (до одного року). Цілі повинні бути конкретними, досяжними і чітко сформульованими.

Існує два варіанти для встановлення цілей підприємства. Суть першого полягає в установленні цілей по принципу «рух від досягнутого», тобто виходячи з досягнутого рівня, додаючи, приблизно 3 – 5 % до результатів діяльності минулого періоду.

Другий варіант значно складніший. Він передбачає здійснення послідовних етапів:

- Визначення місії.

- Установлення довгострокових загальних цілей на плановий період.

- Визначення конкретних цілей.

Цілі підприємства повинні бути конкретними і вимірними. Ціль повинна бути досяжною. Установлення цілей, що переоцінюють можливості підприємства, може привести до катастрофічних наслідків. Цілі повинні бути гнучкими і мати простір для їхнього коректування в зв’язку з непередбаченими змінами зовнішнього середовища і внутрішніх можливостей підприємства. Завжди слід пам’ятати, що недостатня увага до процесу встановлення цілей чи, навпаки, висування недосяжних цілей завдає шкоди підприємству. Прийнято встановлювати цілі в таких напрямках: становище на ринку, інновації, продуктивність, ресурси, прибутковість, управлінський апарат, персонал, соціальна відповідальність.

Серед основних цілей діяльності підприємства ВАТ молокозавод «Самбірський» можна відзначити, зокрема, досягнення певних найбільш вагомих результатів діяльності, наприклад: захоплення більшої частки ринку в обраному регіоні; вихід на нові ринки, де ще, можливо, не знайомі з нашою продукцією, забезпечення прибутку у розмірі, не менше зазначеного; забезпечення певного рівня рентабельності; досягнення конкретних якісних характеристик продукції тощо.

В основу побудови матриці цілей покладено практично очевидне положення, що кожне підприємство для свого успішного функціонування повинно тримати під контролем ряд параметрів. При цьому, у принципі, допустимо загальне покращення ситуації при погіршенні деяких з цих параметрів, але для оцінки ситуації в цілому необхідно отримання сумарного, підсумкового індексу шляхом зважування окремих показників за допомогою експертних оцінок. Дана процедура реалізується у вигляді матриці цілей.

Будується матриця цілей наступним чином:

1) Визначаються параметри, які в найбільшій мірі визначають стан підприємства (або його конкретного підрозділу) – критерії оцінки. У свою чергу для кожного з критеріїв вибирається показник, який найкращим чином характеризує даний параметр.

2) За вихідний рівень приймається досягнутий по кожному з критеріїв результат і передбачається, що за 10-бальною шкалою цьому результату відповідає 3 бали.

3) Визначається гранично можливий (максимальний) результат, якого можна досягти по кожному з параметрів. Йому присвоюється 10 балів.

4) Встановлюється, що найгіршій ситуації за окремими критеріями відповідає значення у 0 балів.

5) Проставляються результати за критеріями, яким відповідають бали 1-2, 4-9. В результаті кроків 2-5 фіксується шкала можливих представлень підприємства по кожному з вибраних критеріїв.

6) Кожному з прийнятих критеріїв експертним шляхом присвоюються ваги значимості, які в сумі рівні 100. Наступні процедури: визначається ряд А – фактичні значення параметрів; виясняється скільки балів відповідає кожному з даних значень за шкалою досягнутих результатів. Ці очки формують ряд В.

7) Перемножуємо ряд В на ваги, що дає ряд С. Сума значень формує індекс, який у даному випадку рівний 450. Дане значення порівнюється з попереднім періодом або значенням, яке виступає у вигляді цілі на даний період.

Набір цілей розвитку для формування матриці цілей здійснюється для випадку кожного конкретного підприємства індивідуально з врахуванням особливостей його діяльності.

Нижче, в таблиці 13 наведено побудову матриці цілей по підприємству ВАТ молокозавод «Самбірський».

Таблиця 14

Матриця цілей

Перевагами продукції підприємства є висока якість і доступна ціна. Продукція не є ексклюзивною, це широко вживані продукти харчування, тож підприємство зорієнтоване на постійне проникнення на нові ринки. У зв’язку з цим обрано показники, на які орієнтована робота підприємства «середня ціна – висока якість».

Таблиця 15

Стратегія ВАТ молокозавод «Самбірський»

Фiнансова стратегія, яку слід обрати, свідчить, що поетапна модернiзацiя дiючих активiв пiдприємства через механiзм проектного фiнансування - це єдиний реальний шлях розвитку підприємства на найближчий час. Дана стратегiя має вигляд довгострокової програми конкретних дiй з використанням залучених коштiв, якi спрямованi на реалiзацiю поставлених цiлей, що в сукупностi спрямованих на досягнення результату. Отож, для реалізації даних планів потрібно обрати й оцінити запропоновані інвестиційні проекти.

Розділ 6. Вибір і оцінка інвестиційних проектів розвитку

Підприємству ВАТ молокозавод «Самбірський» для подальшого розвитку й розширення було запропоновано 5 інвестиційних проектів. Слід розрахувати показники при умові реалізації кожного з них, оцінити переваги й ризики, що можуть очікувати при впровадженні проекту й обрати оптимальний з усіх.

Таблиця 16

Вихідні дані для розрахунку результатів по проектах (20 в)

В процесі відбору для реалізації інвестиційних проектів, перевага повинна віддаватися тим, які характеризуються кращими показниками ефективності.

Спочатку слід розрахувати величину амортизації по проектах. Її розраховуємо, виходячи з того, що припущення, що коефіцієнт транс-формування інвестицій в основні засоби становить 0,9.

По 1- му проекту: 430,47 * 0,9 = 387,4 тис. грн.

По 2 – му проекту: 1387,07 * 0,9 = 1248,4тис. грн.

По 3 – му проекту: 2056,69 * 0,9 = 1850,4 тис. грн.

По 4 – му проекту: 2391,5 * 0,9 = 2152, 35тис. грн.

По 5 – му проекту: 2917,63 * 0,9 = 2625,8 тис. грн.

Наступним кроком ми знаходимо річні грошові потоки по кожному проекту як суму чистого прибутку та амортизації. Так по 1 проекту маємо такі грошові потоки по роках:

1-й рік: 116,1* 0,75+ 387,4 = 474,48 тис. грн.

2-й рік: 116,1* 0,75+ 387,4 = 474,48 тис. грн.

3-й рік: 116,1* 0,75+ 387,4 = 474,48 тис. грн.

По другому проекту:

1-й рік: 416,12*0,75 + 1248,4 = 1596,49 тис. грн.

2-й рік: 416,12*0,75 + 1248,4 = 1596,49 тис. грн.

3-й рік: 416,12*0,75 + 1248,4 = 1596,49 тис. грн.

4-й рік: 416,12*0,75 + 1248,4 = 1596,49 тис. грн.

По третьому проекту:

1-й рік: 596,4 * 0,75+ 1850,4 = 2297,7 тис. грн.

2-й рік: 596,4 * 0,75+ 1850,4 = 2297,7 тис. грн.

3-й рік: 596,4 * 0,75+ 1850,4 = 2297,7 тис. грн.

4-й рік: 596,4 * 0,75+ 1850,4 = 2297,7 тис. грн.

5-й рік: 596,4 * 0,75+ 1850,4 = 2297,7 тис. грн.

По четвертому проекту:

1-й рік: 813,11 * 0,75 + 2152, 35 = 2966,21 тис. грн.

2-й рік: 813,11 * 0,75 + 2152, 35 = 2966,21 тис. грн.

3-й рік: 813,11 * 0,75 + 2152, 35 = 2966,21 тис. грн.

4-й рік: 813,11* 0,75 + 2152, 35 = 2966,21 тис. грн.

5-й рік: 813,11* 0,75 + 2152, 35 = 2966,21 тис. грн.

По п’ятому проекту:

1-й рік: 1050,34 * 0,75 + 2625,8 = 3413,5 тис. грн.

2-й рік: 1050,34 * 0,75 + 2625,8 = 3413,5 тис. грн.

3-й рік: 1050,34 * 0,75 + 2625,8 = 3413,5 тис. грн.

4-й рік: 1050,34 * 0,75 + 2625,8 = 3413,5 тис. грн.

5-й рік: 1050,34 * 0,75 + 2625,8 = 3413,5 тис. грн.

Розраховуємо показники економічної ефективності інвестицій у проекти. Для цього врахуємо конкретні ставки дисконту по конкретних проектах. Чиста поточна вартість визначається як різниця сумарного приведеного грошового потоку та інвестицій.

ЧТВ 1 = 474,48 /1,08+ 474,48 /1,08²+474,48 /1,08³ - 430,47 = 792,55 тис. грн.

ЧТВ 2 = 3674,18 тис. грн.

ЧТВ 3 = 6237,32 тис. грн.

ЧТВ 4 = 7553,51 тис. грн.

ЧТВ 5 = 8079,43 тис. грн.

Розраховуємо терміни окупності по інвестиційних проектах:

Ток. = І сум.приб. * Твід. / ГП сум. приб.

Ток.1 = 430,47 * 3/ 474,48 = 2,72 роки

Ток.2 = 1387,07 * 4 / 1596,49 = 3,47 роки

Ток.3 = 2056,69 * 5/ 2297,7 = 4,47 роки

Ток.4 = 2391,5 *5/ 2966,21 = 4,03 роки

Ток.5 = 2917,63 * 5/ 3413,5 = 4,27 роки

Розрахуємо індекс доходності Ід по проектах розвитку:

Ід = ГПсум.пр. / Ісум.пр.

Ід1 = 474,48 / 430,47 = 1,1

Ід2 = 1596,49 / 1387,07 = 1,15

Ід3 = 2297,7 / 2056,69 = 1,11

Ід4 = 2966,21 / 2391,5 = 1,24

Ід5 = 3413,5 / 2917,63 = 1,16

Результати розрахунків ефективності інвестицій у проекти розвитку зводимо у таблицю 14:

Таблиця 17

Ефективність інвестиційних проектів

Перший інвестиційний проект підприємства відхиляється, оскільки прийнято рішення про недоцільність його впровадження при даних показниках тому даний проект доцільно відправити на доопрацювання. Вважається недоцільним вилучати кошти з обороту підприємства для даного проекту.

Тепер складемо прогноз результатів реалізації інвестиційних проектів на наступних 5 років.

Усі проекти, які керівництво даного підприємства прийняло до реалізації, повинні бути згруповані за реальними термінами їх здійснення у обраній черговості. Для усіх проектів приймаємо початок їх періоду експлуатації безпосередньо після закінчення інвестування у проект. Також безпосередньо після закінчення періоду інвестування у проект, основні засоби за даним проектом передаються на баланс підприємства.

Таблиця 18

План витрат і доходів підприємства

Відповідно до даних з плану доходів і витрат підприємства можемо сформувати прогнозний звіт про фінансові результати.

Таблиця 19

Звіт про фінансові результати (прогнозний), тис. грн.

Спробуємо проаналізувати прогнозні показники фінансової діяльності до 2014 року. У 2010 році керівництво підприємства вирішило запровадити 2 інвестиційні проекти. Відповідно до цього в період від 2011 року і до 2014 року спостерігається значне зростання продукції. Найбільший стрибок в цьому напрямі було зроблено після запровадження останнього інвестиційного проекту. В результаті запрова-дження усіх проектів спостерігається систематичне зростання обсягу реалізації і відповідно, виручки від реалізації продукції, що дає змогу отримати значні прибутки.

Таблиця 20

Баланс підприємства (прогнозний)

Отже, внаслідок впровадження і успішної реалізації інвестиційних проектів підприємство посилило свою фінансову стійкість, покращило своє становище на ринку, підвищило свою платоспроможність, модернізувало основні фонди і, як наслідок, досягає основної мети своєї діяльності – максимізації прибутку.

Висновки

Виконавши даний курсовий проект, ми оволоділи знаннями щодо ефективного управління розвитком підприємства, виявлення прихованого потенціалу підприємства та резервів ефективного його використання. Досліджуючи дане підприємство, ми особливо звертали увагу на стан основних активів, платоспроможність, ділову активність підприємства, фінансову стійкість, становище на ринку, ефективність господарської діяльності, ринкову активність підприємства.

У 2007 році підприємство мало збиткову діяльність, що позначилось на показниках фінансової стійкості підприємства. В наступних двох періодах підприємство налагоджувало свою діяльність і вийшло на прибутковий рівень. Але все ж, спостерігались певні проблеми в його діяльності, і саме тому на даному етапі необхідно було розробити декілька альтернативних інвестиційних проектів, які мали на меті суттєво покращити ситуацію на підприємстві.

З п’яти інвестиційних проектів розвитку підприємства ми обрали ті, за критеріями терміну окупності, чистої теперішньої вартості та індексу доходності, які вважали найоптимальнішими.

Разом з цим було розподілено витрати по даних проектах так, щоб їх частково перекривали доходи, які отримуватимуться від проектів, які були реалізовані раніше. В результаті цих дій в майбутньому на підприємстві спостерігатиметься позитивна динаміка росту прибутку, зниження собівартості продукції, захоплення нового сегменту ринку, збільшення кількості споживачів, які надають перевагу продукції даного підприємства.

Щодо рекомендацій для цього підприємства: необхідно проводити рекламні кампанії, щоб споживачі знали про оновлення асортименту продукції, також слідкувати за перспективними можливостями для розвитку у майбутньому, усунення існуючих проблем.

Список використаної літератури

1. http://www.stockmarket.gov.ua/ua_UA/reports/search/clear/1 - регулярна інформація щодо підприємств.

2. http://www.loda.gov.ua/ua/priorities/investment/projects/objects/ - інвестиційні проекти Львівщини і регіонів.

3. Пересада А.А., Коваленко Ю.М. Інвестиційний аналіз: Підручник. – К.: КНЕУ, 2003. – 485 с.;

4. Гетьман О.О., Шаповал В.М. Економічна діагностика: навч. пос. Для студентів вищих навчальних закладів. – Київ, центр навчальної літератури, 2007.– 307 с.;

5. Гречан А.П. Проблеми розвитку легкої промисловості України в сучасних умовах господарювання // Теоретичні та прикладні питання економіки. – К.: Київ. нац. ун-т ім. Тараса Шевченка. – 2004. – Вип. 5. – С. 100-104.

6. Концепція державної цільової програми розвитку легкої промисловості на період до 2011 р. // Легка промисловість. - 2006. - № 3. - С. 5 - 6.

7. Єрохін С. Структурна трансформація національної економіки // Економіка України. – 2002.