Курсовая работа: Аудит операцій на рахунках у банку

Название: Аудит операцій на рахунках у банку
Раздел: Рефераты по бухгалтерскому учету и аудиту
Тип: курсовая работа

Зміст

Вступ

1. Теоретико-методологічні основи аудиту операцій на рахунках у банку

1.1 Економічна сутність операцій на рахунках у банку та їх класифікація

1.2 Критичний огляд законодавчої бази та спеціальних літературних джерел з аудиту операцій нарахунках у банку

1.3 Організаційно-економічна характеристика ПАТ КБ «ПриватБанк»

2. Аудит операцій на рахунках у банку

2.1 Мета, завдання та джерела аудиту

2.2 Аудит проведення операцій на рахунках у банку

2.3 Послідовність проведення та узагальнення результатів аудиту

Висновки та пропозиції

Використана література

банківський аудит контроль рахунок


Вступ

Актуальність теми. Розрахунки між підприємствами незалежно від форми власності здійснюються шляхом безготівкових перерахувань через комерційні банки і регулюються спеціальними правилами. Проте в практиці проведення розрахунків допускаються порушення та зловживання. На їх виявлення й попередження розраховані аудиторські перевірки.

Метою перевірки банківських операцій є встановлення:

- кількості відкритих і використаних у розрахунках рахунків, законність здійснення операцій за кожним із них;

- своєчасності, законності, достовірності й доцільності відображених на рахунках у банках здійснених операцій щодо надходження та списання грошових коштів;

- обґрунтованості отримання й використання кредитів і позик, своєчасності їх погашення;

- дотримання стану платіжно-розрахункової дисципліни щодо укладених договорів та ін.

Джерелами інформації для аудиторської перевірки є:

- виписки банків з відповідних рахунків з доданими до них документами, які є підставою для здійснення прибутково-видаткових операцій (копії платіжних доручень, вимог, меморіальних ордерів, корінці грошових і розрахункових чеків тощо);

- баланси, інші документи й облікові регістри, в яких відображуються операції, пов’язані з використанням коштів.

Метою аудиту операцій є перевірка:

- правильності та законності відкриття валютних рахунків;

- повноти й своєчасності зарахування валютної виручки;

- законності використання валюти-готівки тощо.

Метою курсової роботи є засвоєння методики аудиту операцій на рахунках в банках, виявлення можливих порушень та їх ліквідацію, дослідження аудиту фінансової звітності підприємств, а саме відображення операцій на рахунках в банках підприємства, пошук шляхів його удосконалення.

Завдання курсової роботи полягає у визначенні характеристики фінансової звітності, її складу, призначенні та основних принципів підготовки; порядку оцінювання фінансової звітності підприємства; методики аудиту операцій на рахунках в банках.

Об’єктом дослідження курсової роботи є ПАТ КБ «ПриватБанк».

Предметом дослідження в ПАТКБ «ПриватБанк» є аудиторська перевірка операцій на рахунках в банках.

Структура роботи. Робота складається зі вступу, двох розділів, висновків, списку використаної літератури, додатків. Вона викладена на 44 сторінках, ілюстрована 9 додатками, 1 формулою та 12 таблицями. Список літератури включає 45 найменувань.


1. Теоретико-методологічні основи аудиту операцій на рахунках у банку

1.1 Економічна сутність операцій на рахунках у банку та їх класифікація

Сучасна банківська установа - це універсальна установа, що прагне здійснювати якомога більше видів операцій, які можна розділити на окремі групи.

Розгляд цього питання потребує, перш за все, визначення суті понять "операції банку", "банківська операція" та "банківська послуга".

Операції банку - це дії банківської установи, спрямовані на забезпечення її функціонування, з одного боку, як суб'єкта підприємницької діяльності, з іншого - як фінансового посередника, який здійснює властиві йому функції.

До перших слід відносити дії банку, спрямовані на забезпечення його існування та функціонування (придбання основних засобів, інших необоротних активів), а також формування касових залишків, залишків коштів на кореспондентському рахунку та резервів (дії, керовані законодавчими та нормативними документами).

Дії банку як фінансового посередника, який здійснює властиві йому функції, входять до поняття банківські операції.

Виходячи з визначення банку, сутність банківських операцій - це залучення тимчасово вільних грошових коштів підприємств, організацій, населення з подальшим розміщенням їх від свого імені на умовах строковості, зворотності та платності, а також касове та розрахункове обслуговування народного господарства, надання валютних та інших банківських послуг, передбачених Законом України "Про банки і банківську діяльність".

Поняття "банківська послуга" ми будемо використовувати для оцінки дій банківської установи з позиції споживача - клієнта банку як наявного, так і потенційного. Банківська послуга - це результат проведення банківської операції, спрямованої на задоволення потреб споживачів - клієнтів банківської установи.

У країнах з ринковою економікою банки, як правило, намагаються здійснювати широкий спектр операцій. Для більш повного розуміння сутності банківських операцій спробуємо їх згрупувати за різними ознаками:

1. За економічною сутністю:

а) базові:

-депозитні(приймання вкладів, депозитів) від юридичних і фізичних осіб);

-розрахункові (відкриття та ведення поточних рахунків клієнтів і банків- кореспондентів, у тому числі переказ грошових коштів з цих рахунків за допомогою платіжних інструментів та зарахування коштів на них);

-кредитні та інвестиційні (розміщення залучених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик);

б) інші операції та дії, спрямовані на задоволення потреб клієнтів та отримання прибутку:

- операції з валютними цінностями;

- емісійні операції;

-операції з цінними паперами (купівля-продаж за дорученням клієнтів, операції на ринку цінних паперів, включаючи андеррайтинг);

- надання гарантій і поручительств та інших зобов'язань від третіх осіб;

- факторинг;

- лізинг;

- послуги з відповідального зберігання та надання в оренду сейфів для зберігання цінностей та документів;

- випуск платіжних інструментів (чеків, векселів та ін.);

- надання консультаційних та інформаційних послуг;

- засновницькі операції;

- інкасація;

- депозитарна діяльність і діяльність з ведення реєстрів власників іменних цінних паперів.

2. За функціональним призначенням:

а) пасивні операції - це операції, за допомогою яких банки формують свої ресурси для проведення кредитних та інших активних операції (залучення коштів на рахунки юридичних та фізичних осіб; емісія власних цінних паперів, кредити, отримані від інших банків);

б)активні операції - це операції, за допомогою яких банки розміщують наявні ресурси з метою отримання доходів:

-кредитні (короткострокове та довгострокове кредитування виробничої, соціальної, інвестиційної та наукової діяльності підприємств та організацій; надання споживчих кредитів населенню; лізинг, факторинг);

-інвестиційні (формування портфеля цінних паперів);

- засновницькі (участь коштами банку в господарській діяльності підприємств);

- міжбанківські (в частині наданих кредитів іншим банкам).

3. Комісійно-посередницькі операції - операції банків за дорученням клієнтів за певну плату - комісію або процент:

а) комісійно-розрахункові операції, пов'язані зі здійсненням внутрішніх та міжнародних розрахунків;

б) торговельно-комісіті - купівля-продаж за дорученням клієнтів цінних паперів, валюти, дорогоцінних металів, посередництво в розміщенні акцій та облігацій, бухгалтерське та консультаційне обслуговування;

в) інші - традиційні фінансові та біржові послуги (управління пакетами акцій, бюджетне та податкове планування, допомога в злитті тощо); гарантійні послуги (ф'ючерси, опціони, свопи)[45].

Операції на рахунках у банку підлягають суцільній перевірці. Джерелами даних для аудиту операцій на рахунках у банках є виписки банку з особових рахунків і прикладені до них виправдувальні документи. Насамперед, треба звірити залишки коштів, відображених у виписках за відповідними рахунками, із залишками коштів, що значаться за обліковими даними. Однак рівність залишків не гарантує тотожності оборотів за виписками банку і за балансовим рахунком, оскільки при обробці виписок може бути допущено навмисне зменшення оборотів за дебетом і кредитом рахунка на однакову суму з метою приховати зловживання. Тому слід перевірити відповідність оборотів за дебетом і кредитом рахунка за виписками банку за кожний місяць даним оборотів за обліковими реєстрами. Важливо також перевірити повноту і достовірність банківських виписок і прикладених до них документів. Повноту банківських виписок встановлюють за їхньою нумерацією за сторінками і перенесенням залишку коштів на рахунку. Залишок коштів на кінець періоду в попередній виписці банку за рахунком має дорівнювати залишку коштів на початок періоду в наступній виписці. Правильність виписки визначають шляхом перевірки всіх її реквізитів. Якщо у виписці буде встановлено необумовлені виправлення або підчищення, закреслення, то необхідно провести зустрічну перевірку даних виписки із записами в першому примірнику особового рахунка, що знаходиться в установі банку. У випадку відсутності окремих виписок слід також звернутися до установи банку.

Крім того, слід впевнитися, що всі здійснені через банк операції є реальними і підтверджені відповідними справжніми (автентичними) документами. Бувають випадки, коли їх підробляють або прикладають не повністю, що дає можливість, застосовуючи неправильну кореспонденцію рахунків, приховувати в обліку зловживання на значні суми. У разі виникнення сумнівів у справжності документів (відсутність банківського штампа, виправлення перерахованих сум, найменування одержувача грошей і дати здійснення операцій) слід провести зустрічну перевірку платіжних документів, які зберігаються у справах підприємства, із платіжними документами в банку або у контрагента з операції. Одночасно з'ясовують правильність кореспонденції рахунків і записів у облікових регістрах, бо деколи зловживання можуть бути приховані шляхом складання неправильних бухгалтерських записів (проводок), не підтверджених документами, а також сторнувальних записів без документальних підтверджень і без дійсної потреби або неправильним підрахунком чи перенесенням підсумків з одної сторінки регістру на іншу.

Під час перевірки операцій за поточним рахунком в іноземній валюті слід врахувати, що суб'єкти господарювання можуть здійснювати скупку, обмін, продаж валюти за ліцензією Національного банку України в установленому законом порядку[45].

1.2 Критичний огляд законодавчої бази та спеціальних літературних джерел з аудиту операцій на рахунках у банку

Перелік та зміст законодавчої бази, яка регламентує аудит операцій на рахунках у банку представлені у таблиці 1.1.

Таблиця 1.1Перелік та зміст законодавчої бази, яка регламентує аудит операцій на рахунках у банку

№ з/п Найменування нормативного документа Зміст документа Область використання документа
1 2 3 4
1 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності» від 31.03.99 р. № 87 (із змінами і доповненнями) [4] Визначаються мета, склад і принципи підготовки фінансової звітності та вимоги до визнання і розкриття її елементів Застосовуються для складання бухгалтерської звітності за операціями
1 2 3 4
2 Закон України "Про аудиторську діяльність" від 22 квітня 1993р.№3125-ХП [1] Висвітлені основні сфери дії даного Закону, виокремлено в окрему статтю законодавство про аудиторську діяльність, в інших статтях дається теоретичне визначення таким поняттям як аудиторська діяльність, аудит, аудитор, аудиторська фірма, аудиторський висновок та інші офіційні документи, далі законодавець розяснює бухгалтерські аспекти аудиту, зокрема, публічна бухгалтерська звітність, користувачі бухгалтерської звітності та завершується розділ статею про Обов'язкове проведення аудиту і Відповідальність за дотримання порядку ведення бухгалтерського обліку Визначає правові засади здійснення аудиторської діяльності в Україні і спрямований на створення системи незалежного фінансового контролю з метою захисту інтересів власника
3 Закон України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" від 6 червня 1995 р. № 265/95-ВР [2]

Характеризує Порядок ведення розрахунків та відповідальність за порушення вимог цього Закону

Визначає правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг
1 2 3 4
4 Закон України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" від 23 вересня 1994 р. № 185/94-ВР [3] Дає характеристику операціям в іноземній валюті Установлено, що у 2009 році при застосуванні за зовнішньоекономічними угодами (договорами) резидентів операцій факторингу, що здійснюються державними банками України, у тому числі в рамках їх діяльності в міжнародних факторингових об'єднаннях (асоціаціях), виручка резидентів в іноземній валюті підлягає зарахуванню на валютні рахунки резидентів в уповноважених банках або рахунки банків, що здійснюють відповідні операції факторингу, у терміни, передбачені статтею 1 цього Закону продовжено на 90 календарних днів; виручкою резидентів вважаються також платежі, що надходять від нерезидентів на рахунки банків за операціями факторингу згідно із Законом
5 Указ Президента України "Про національний аудиторський комітет України" від 20 липня 1995 р. № 631/95 [12] УтворюєтьсяНаціональний аудиторський комітет України Застосовується в створенні системи фінансового контролю, виявлення порушень фінансово-господарської дисципліни
6 Постанова Правління Національного банку України "Про затвердження Правил використання готівкової іноземної валюти на території України" від 26 березня 1998 р. № 119 [6] Використання готівкової іноземної валюти з власних поточних рахунків юридичними особами - резидентами та розташованими на території України представництвами юридичних осіб - нерезидентів Використовується для забезпечення витрат працівників юридичних осіб - резидентів чи представництв юридичних осіб – нерезидентів; забезпечення витрат працівників іноземних дипломатичних, консульських, торговельних та інших офіційних представництв, міжнародних організацій та їх філій і т.д.

Під впливом різноманітних причин у перехідний період створення ринкової економіки в Україні законодавча база фінансової діяльності банків не визначається стабільністю. Деякі законодавчі акти зазнали багато змін і доповнень. З’явилося багато законів України у новій редакції, не цілком досконалі, про що свідчать нові закони та зміни, не врегульовані питання, існуючі протиріччя між законодавчими актами. Особливо слід зазначити, що на недосконалість змісту фінансово-правових актів впливає нерозвиненість фінансового права, досягнення якого повинні враховуватись у законодавчих актах.

В наш час видається багато нових підручників, практичних посібників та періодичних видань з операцій на рахунках у банках, які містять багато інформації про банки, їх облік та аудит. Кожен автор висловлює свою думку з приводу цього питання, посилаючись на чинні законодавчі і нормативні акти.

Позитивною стороною інформаційного забезпечення на сучасному ринковому просторі України є те, що користувач має доступ до різноманітних джерел економічної інформації, має можливість вивчати, аналізувати, зіставляти надану інформацію.

Таблиця 1.2Огляд спеціальних літературних джерел з аудиту операцій на рахунках у банку

№ з/п Автор, найменування книги, статті, журналу, газети Використання літератури
1 2 3
1

В. В. Сопко, В.П. Шило, Н.І. Верхоглядова, С.Б. Іль'їна, О.М. Брадул

«Організація і методика проведення аудиту» [24]

Описується методика аудиту операцій на рахунках у банку
2 А.М.Герасимович «Облік і аудит у банках» [25] Описано поточні рахунки і облік розрахункових, кредитних, касових, валютних, лізингових операцій
3 Б.Ф.Усач «Аудит. Третє видання» [26] Описано аудит банківських установ
4 Н.О.Бондаренко, В.Д.Понікаров, С.М.Попова «Аудит суб’єктів підприємницької діяльності» [27] Описано аудит банківських та кредитних операцій
5 В.Я.Савченко «Аудит» [28] Описано особливості аудиту обліку в банківській діяльності, аудит кредиторської заборгованості за кредитами банківі претензіями, аудит обліку грошових коштів на поточних та інших рахунках у банку
6 Б.Ф.Усач, З.О.Душко, М.М.Колос «Організація і методика аудиту» [29] Описано методику аудиту грошових коштів на поточних рахунках у банку, аудит і оцінку кредитного портфеля банку
7 Б.Ф.Усач «Аудит за міжнародними стандартами» [30] Описано аудит банківських установ
8 Конопльова А.Є., Жучкова І.В. «Аудитор України» № 15-16 [31] Описано питання публікації аудиторських висновків щодо підтвердження річної фінансової звітності банків

В цій літературі висвітлені найважливіші аспекти аудиту операцій на рахунках у банках.

1.3 Організаційно-економічна характеристика ПАТ КБ «ПриватБанк»

Комерційний банк «ПриватБанк» був зареєстрований 19 березня 1992 року Національним банком України у формі товариства з обмеженою відповідальністю,реєстраційний №92.

18 липня 2001 року Національним банком України зареєстровано новий статус «ПриватБанку» – акціонерне товариство закритого типу.

На сьогоднішній день «ПриватБанк» входить у число найбільших системних банків країни і є визнаним лідером банківської системи України. За станом на 01.01.2003р., сплачений статутний фонд банку складає 260 млн. грн., капітал - 558 млн. грн. Авторитетний міжнародний фінансово-аналітичний журнал «The Banker» за результатами проведеного в 2000 і 2002 роках дослідження, привласнив «ПриватБанку» звання «The Bank of Year». Інший впливовий журнал – «Euromoney» - чотири роки підряд (у 1999, 2000, 2001 і 2002 роках) визнає «ПриватБанк» кращим банком України. За підсумками фінансового рейтингу, проведеного українською газетою «Бізнес», «ПриватБанк» у 1999 і 2001 роках був визнаний переможцем у самій престижній банківській номінації «Банк, у якому ви б розмістили свій депозит».За даними Асоціації українських банків, «ПриватБанк» продовжує утримувати провідні позиції на банківському ринку України (таблиця 1.3).

Агентство FitchRatingsтакож підтвердило високий рейтинг банку(таблиця 1.4).

Безумовні переваги банку: широка мережа відділень, досвідчений персонал, прості і зрозумілі процедури, гнучкість в обслуговуванні і ставка на електронні технології Internet Banking, E-commerce, ATM –Banking. Володіючи генеральною ліцензією Національного Банку України, «ПриватБанк» здійснює весь спектр наявних на вітчизняному ринку банківських послуг по обслуговуванню корпоративних і приватних клієнтів відповідно до міжнародних стандартів.

Таблиця 1.3Значенняголовнихпоказників«ПриватБанку»заданимиАсоціаціїукраїнськихбанківстаномна01.03.2003р.

Показники Сума, млн.грн. Питома вага в банківській системі, % Позиція у рейтингу
Чисті активи 6 385,43 11,91 1
Кредитно-інвестиційний портфель 4 660,85 11,84 2
Капітал 557,82 6,12 2
Депозити фізичних осіб 2 962,27 18,67 1
Депозити юридичних осіб 1 605,18 9,44 2
Фінансовий результат 6,32 5,93 2

Довгостроковий інтерес клієнта – головний пріоритет у роботі банку. Послідовно розширюючи спектр наданих послуг і якість банківських продуктів, «ПриватБанк» активно нарощує свою клієнтську базу. На ринку корпоративного банківського обслуговування клієнти «ПриватБанку» – більш 180 тисяч найбільших українських підприємств і корпорацій, підприємств малого і середнього бізнесу.


Таблиця 1.4Поточний рейтинг «ПриватБанку» за даними міжнародного рейтингового агентства Fitch Ratings

«ПриватБанк»
Індивідуальний Кредитний Рейтинг D
Рейтинг Підтримки 5T
Короткостроковий рейтинг C
Довгостроковий рейтинг CCC+
Довгостроковий прогноз Стабільний

Сприяння розвитку вітчизняній економіці є стратегічною задачею розвитку банку. На сьогоднішній день банк пропонує своїм клієнтам широкий перелік кредитних продуктів, що враховують реальні потреби клієнта. Кредитування, зокрема малого і середнього бізнесу, є для «ПриватБанку» одним з головніших напрямків діяльності. Програму підтримки (мікрокредитування) банк здійснює як за рахунок власних коштів, так і використовуючи кошти ЄБРР та НУФ. Активно діє банк також у розвитку програм по кредитуванню на придбання нерухомості, автомобілів, товарів народного вжитку.

Сьогодні рахунки в «ПриватБанку» мають більш 3,5 мільйонів українських громадян, банк обслуговує більш 700 тисяч пенсіонерів і одержувачів соціальних виплат, що свідчить про високий рівень довіри до банку з боку населення.

Філію ПАТ КБ «ПриватБанку» створеновосени 1992 року.

ПАТ КБ «ПриватБанку» не є юридичною особою і здійснює свою діяльність від імені комерційного банку «ПриватБанк» за дорученням.

У своїй діяльності керується Законами України та підзаконними актами, нормативними документами Національного банку України, Статутом комерційного банку «ПриватБанк», положенням про ПАТ КБ «ПриватБанк», наказами, іншими інструктивними документами [45].

Структура ПАТ КБ «ПриватБанк» представлена у додатку А.

Динаміка основних показників діяльності ПАТ КБ «ПриватБанк» в 2008, 2009 та 2010 роках представлена у таблиці 1.5.

Таблиця 1.5Динаміка основних показників діяльності ПАТ КБ «ПриватБанк» в 2008, 2009 та 2010 роках

Показники 2008 р., грн.

2009 р.,

грн.

2010 р., грн. Абсолютне відхилення, грн. Відносне відхилення, %
1 2 3 4 5 6 7 8 9
1 Готівкові кошти в касі 4063739726,00 4438287074,21 4642083001,55 374547348,21 203795927,34 9,22

4,59

2 Кошти в НБУ 2473173930,11 2629206004,16 2214650831,39 156032074,05 -414555172,77 6,31 - 15,77
3 Міжбанківські кредити 16455021 629,84 13363190256,37 13815633481,23 -3091831373,47 452443224,86 - 18,79

3,86

4 Кредити юридичним особам 69954479540,53 73839227764,35 75091129570,75 3884748223,82 1251901806,40

5,55

1,70
5 Кредити фізичним особам 17973303056,14 18302286245,61 18621034513,72 328983189,47 318748268,11 1,83

1,74

6 Нараховані доходи 3192412385,52 2942252825,02 3146148160,09 -250159560,50 203895335,07

- 7,84

6,93
7 Основні кошти банку 1763960396,01 1771222436,95 1783125469,35 7262040,94 11903032,40 0,41 0,67
8 Дебіторська заборгованість 290624520,29 225835579,52 249877530,88 -64788940,77 24041951,36

- 22,29

10,65
9 Міжбанківські депозити 6116130584,55 3848122985,19 5244138256,00 -2268007599,36 1396015270,81 - 37,08 36,28
10 Кредити Національного Банку 7749000000,00 7560000000,00 7436070000,00 -189000000,00 -123930000,00

- 2,44

- 1,64
11 Поточні рахунки юридичних осіб 9309706392,50 11729991088,28 10840757149,11 2420284695,78 -889233939,17 26,00 - 7,58
12 Депозити юридичних осіб 9944814109,40 10094024409,19 9235107079,16 149210299,79 -858917330,03

1,50

- 8,51

13 Поточні рахунки фізичних осіб 9053328271,73 9066146373,03 8839845502,43 12818101,30 -226300870,60

0,14

- 2,50
14 Депозити фізичних осіб 39705508997,44 41131743248,83 42459294545,16 1426234251,39 1327551296,33

3,59

3,23
1 2 3 4 5 6 7 8 9
15 Нараховані витрати 956603916,28 1000438579,07 1076708271,57 43834662,79 76269692,50 4,58 7,62
16 Кредиторська заборгованість 1708416649,56 1385316149,69 1747094084,58 -323100499,87 361777934,89 - 18,91 26,12
17 Резерви банку 1480449906,12 1476273742,45 1484973742,45 -4176163,67 8700000,00 - 0,28 0,59

Аналізуючи дану таблицю, можна сказати, що грошові кошти збільшились в 2009р. порівняно з 2008р. Кредити збільшились в 2010р. порівняно з 2009р. Основні кошти також збільшились. Дебіторська заборгованість зросла, кредиторська – також. Резерви банку в 2009р. порівняно з 2008р. зменшились, а в 2010р. порівняно з 2009р. – збільшились.

2. Аудит операцій на рахунках у банку

2.1 Мета, завдання та джерела аудиту

Аудит – це підприємницька діяльність атестованих незалежних юридичних і фізичних осіб (аудиторських компаній і окремих аудиторів) – законних учасників економічної діяльності, спрямована на підтвердження вірогідності фінансової, бухгалтерської і податкової звітності, для зменшення до прийнятного рівня інформаційного ризику для зацікавлених користувачів бухгалтерської звітності, що представляється підприємством (організацією) власникам, а також іншим юридичним і фізичним особам.

Згідно Закону України «Про аудиторську діяльність» (ст.2) аудиторська діяльність включає в себе організаційне і методичне забезпечення аудиту, практичне виконання аудиторських перевірок (аудит) та надання інших аудиторських послуг.

Банківський аудит є одним з видів аудита. Його основна мета - установлення вірогідності бухгалтерської (фінансової) звітності кредитних організацій і відповідності зроблених кредитними організаціями операцій чинному законодавству України і нормативним актам НБУ.

Аудиторські послуги можуть надаватись у формі аудиторських перевірок (аудиту) та пов'язаних з ними експертиз, консультацій з питань бухгалтерського обліку, звітності, оподаткування, аналізу фінансово-господарської діяльності та інших видів економіко-правового забезпечення підприємницької діяльності фізичних та юридичних осіб.

Метою аудиторської перевірки розрахунків на поточному рахунку є встановлення:

- правильності відкриття поточних рахунків;

- своєчасності, законності, достовірності та доцільності відображення на рахунках банку здійснених розрахункових операцій із надходження і списання коштів;

- обгрунтованості отримання кредитів та позик, цільового їх використання, своєчасності погашення;

- дотримання стану платіжно-розрахункової дисципліни щодо укладених договорів тощо.

Джерелами інформації для аудиторської перевірки є: виписки банків із відповідних рахунків, що є підставою для здійснення прибутково-видаткових операцій (копії платіжних доручень, меморіальних ордерів, корінці грошових і розрахункових чеків тощо); облікові регістри, в яких відображаються операції, пов'язані з використанням готівкових коштів на рахунках банку; баланс та інші форми фінансової звітності.

Перш за все аудитор звіряє залишки коштів, відображених у виписках банку за відповідними рахунками, із залишками готівкових коштів, що значаться за обліковими даними. Однак рівність залишків не гарантує тотожності оборотів за виписками банку і за балансовим рахунком, оскільки при обробці виписок може бути допущено навмисне зменшення оборотів за дебетом і кредитом рахунка на однакову суму з метою приховання зловживань. Тому слід перевірити відповідність оборотів за дебетом і кредитом рахунка за виписками банку за кожний місяць із даними оборотів за обліковими реєстрами. Важливо також перевірити повноту і достовірність банківських виписок і прикладених до них документів (повноту банківських виписок встановлюють за їхньою нумерацією за сторінками і перенесенням залишку коштів на рахунку). Залишок коштів на кінець періоду в попередній виписці банку за рахунком має дорівнювати залишку коштів на початок періоду в наступній виписці. Правильність виписки визначають шляхом перевірки всіх її реквізитів. Якщо у виписці буде встановлено необумовлені виправлення або підчищення, закреслення, то необхідно провести зустрічну перевірку даних виписки із записами у першому примірнику особового рахунка, що знаходиться в установі банку. У випадку відсутності окремих виписок слід також звернутися до установи банку. Результати перевірки аудитор відображає у своєму робочому документі [24].

Крім того, слід впевнитися, що всі здійснені через банк розрахункові операції є реальними і підтверджені відповідними справжніми документами.

Інколи їх підробляють або прикладають не повністю, що дає можливість, застосовуючи неправильну кореспонденцію рахунків, приховувати в обліку зловживання на значні суми. У разі виникнення сумнівів у наявності та достовірності документів (відсутність банківського штампа, виправлення перерахованих сум, найменування одержувача готівки, дати здійснення розрахункових операцій) необхідно провести зустрічну перевірку платіжних документів, що зберігаються у справах підприємства, із платіжними документами банку. Одночасно з'ясовують правильність кореспонденції рахунків і записів у облікових регістрах, бо деколи зловживання можуть бути приховані шляхом складання неправильних бухгалтерських записів, не підтверджених документами, а також сторнувальних записів без документальних підтверджень і без дійсної потреби або неправильним підрахунком чи перенесенням підсумків з одної сторінки регістру на іншу. При цьому аудиторам потрібно скласти робочі документи.

Результати перевірки свідчать, що в облікових регістрах (машинограмах, Головній книзі) господарські операції відображені на рахунках бухгалтерського обліку вірно.

Аудитором повинна бути здійснена перевірка відповідності даних готівкових коштів на поточному рахунку, Головній книзі та журналу № 1 та відображена в робочому документі.

У випадку відхилень, встановлених при перевірці розрахункових операцій на поточних рахунках банку та підприємств, аудитор повинен зробити відповідні висновки.

Обов'язком аудитора є також перевірка правильності та обґрунтованості перерахування готівки за товарно-матеріальні цінності, для чого порівнюють суми, вказані в платіжних документах та із даними виписки.

При цьому за документами по оприбуткуванню запасів перевіряють їх повноту і правильність оприбуткування. Якщо є сумніви в справжності документів чи достовірності операцій, необхідно провести зустрічну перевірку їх у постачальників продукції.

Перевіряючи видаткові банківські документи, необхідно групувати в окремій відомості всі оплачені штрафи, неустойки та інші платежі, пов'язані з порушенням договірних умов, що дасть змогу потім перевірити повноту відображення їх на відповідних рахунках, і вжиті підприємством заходи щодо відшкодування за рахунок винних осіб суми заподіяної шкоди.

Перевіркою правильності банківських документів встановлюють, чи не допускалося неправильне перерахування авансів і платежів за безтоварними рахунками або оплата інших організацій, які не мають відношення до підприємства, що перевіряється.

Аудитор у своїй роботі постійно працює з різними нормативно-правовими документами. Сукупність нормативних актів складає нормативну базу аудитора. Вона поділяється на зовнішню і внутрішню.

Зовнішня нормативна база представлена у вигляді відповідних законів, постанов, наказів, інструкцій, положень, методичних матеріалів з обліку і звітності, матеріалів з оподаткування, національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку та національних нормативів аудиту. Вони потрібні аудитору, щоб виявити законність та достовірне відображення господарських операцій, відповідність ведення бухгалтерського обліку і фінансової звітності, проведення аналізу та складання висновку.

Внутрішня нормативна база – облікова політика суб'єкта, різні методичні, інструкційні, розпорядчі документи з організації фінансово- господарської діяльності на конкретному підприємстві (накази, розпорядження, посадові інструкціі тощо). Вони підлягають аналізу та зіставленню з чинною методологією.

З метою правильного використання нормативно-правових актів при проведені аудиту аудитори повинні чітко розуміти компетенцію та положення органу, який видав відповідний нормативно-правовий документ, що стосується операцій з грошовими коштами, то основним нормативним документом, що регулює касові операції є Положення про ведення касових операцій в національній валюті в Україні, затверджений Постановою Правління Національного Банку України від 19.02.2001 року № 72. Вимоги цього Положення поширюються на юридичних осіб (крім установи банку і підприємства поштового зв'язку) незалежно від їх організаційно-правової форми і форм власності, їх відокремлені підрозділи, представництва іноземних організацій і фірм, які здійснюють підприємницьку діяльність, а також на зареєстрованих в установленому порядку фізичних осіб, які є суб'єктами підприємницької діяльності без створення юридичної особи, які здійснюють операції з готівкою в національній валюті та є обов'язковими для виконання з ними.

Крім цього Положення існують ще декілька документів, які регулюють операції з грошовими коштами в касі підприємства та на поточному рахунку, відкритому підприємством в установі банку. До них належать: 1. Інструкція про організацію роботи по готівковому обігу установами банків України, затверджена постановою Правління Національного Банку України від 19.02.01року №69;

2. Наказ Міністерства статистики України «Про затвердження типових форм первинного обліку касових операцій» від 15.02.96р. № 51; 3. Наказ Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм по регулюванню обігу готівки» від 12.06.95р. №436/95 із змінами і доповненнями;

4. Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування і послуг» від 06.07.95 р. №265/95-ВР із змінами і доповненнями;

5. Наказ ДПАУ «Про затвердження нормативно-правових актів» від 01.12.00 р. № 614 [45].

Аудитор під час перевірки порядку відкриття клієнтам банків поточних, депозитних і кредитних рахунків у національній чи іноземній валюті, а також бюджетних рахунків у національній валюті України послуговується Інструкцією № 3.

Кожному банку з моменту реєстрації, тобто видачі ліцензії, відкривається кореспондентський рахунок 1200 А "Кореспондентський рахунок у Національному банку України". Першими сумами на цей рахунок є внески засновників у статутний капітал банку під час його створення. Ці кошти акумулюються на тимчасовому рахунку до моменту одержання ліцензії, а потім перераховуються на постійний кореспондентський рахунок.

Між банками і клієнтами укладається договір на банківське розрахунково-касове обслуговування. Під час перевірки виписок із кореспондентського рахунку в НБУ аудитор повинен пам'ятати, що для НБУ цей рахунок пасивний, і кредитове сальдо означає суму заборгованості його перед банківською установою. Для банківської установи цей рахунок активний, сальдо дебетове й означає суму вільних грошей банку на звітну дату, оборот за дебетом — суми, зараховані за звітний період; оборот за кредитом — списано коштів за цей же період часу.

Виписка з кореспондентського рахунка 1200 А обробляється наприкінці кожного дня; ці дані входять до складу оборотів і сальдо операційного дня. Залишок за рахунком 1200 А і його збільшення визначає сталість фінансового стану банку, його можливість сплатити борги, тобто сприяє підвищенню коефіцієнта ліквідності балансу банку. Однак трапляються випадки, коли суми, списані з кореспондентського рахунка, перевищують суми залишку та надходжень, що негативно впливає на фінансовий стан як банку, так і клієнта (клієнт несе штрафи, збитки). При закритті поточного рахунка клієнта у банківській установі залишки коштів у інший банк не передаються, а зараховуються на рахунок 351 "Дебіторська заборгованість за господарською діяльністю банку", з якою погашуються борги перед банком, а різниця перераховується за заявою клієнта на рахунок в іншому банку. Забороняється здійснювати видаткові операції з відкритих клієнтами особових рахунків за рахунками 351, 352, 354, 355, 361, 362, 364, 365, 3631 П [30].

На рахунку 611 "Комісійні доходи за операціями з клієнтами" враховуються: комісійні доходи від розрахунково-касового обслуговування клієнтів (рахунок 6110 П); комісійні доходи від кредитного обслуговування клієнтів (рахунок 6111 П); комісійні доходи за операціями з цінними паперами для клієнтів (рахунок 6113 П); комісійні доходи за операціями на валютному ринку та ринку банківських металів для клієнтів (рахунок 6114 П); комісійні доходи від довірчого обслуговування клієнтів (рахунок 6116 П); комісійні доходи за позабалансовими операціями з клієнтами (рахунок 6118 П); інші комісійні доходи за операціями з клієнтами (рахунок 6119 П).

Перелічені рахунки слід використовувати для обліку комісійних доходів за операціями з клієнтами щодо ведення рахунків клієнтів, за довірчими операціями тощо. При цьому необхідно користуватися відповідними положеннями або затвердженими нормативами про стягнення комісійних доходів з клієнтів і перевіряти правильність розрахунків з клієнтами [30].

У висновку аудитори зазначають виправлені записи за відповідний період і встановлюють результат.

2.2 Аудит проведення операцій на рахунках у банку

Насамперед аудитор перевіряє правильність відкриття рахунку в комерційному банку. Наступним етапом аудиту є перевірка правильності ведення аналітичного й синтетичного обліку за кожним із відкритих у комерційних банках рахунком.

Аудитор встановлює підтвердження кожної операції, яка відображена у виписці з особового рахунку в банку, первинними документами. Така взаємозвірка має поєднуватися з контролем за банківськими документами суті проведених операцій. У процесі перевірки аудитор звертає особливу увагу на правильність оформлення первинних документів, відповідність назви платежу фактично проведеній господарській операції, а також на додатки до первинних документів та договори, положення тощо.

При перевірці правильності відображення у бухгалтерському обліку банківських операцій аудитор повинен пам’ятати про типові порушення, можливі у процесі ведення банківських операцій. До них відносять:

- відсутність платіжних документів, що підтверджують факт здійснення операції;

наявність документів, не оформлених відповідно до вимог законодавства (ксерокопії документів, відсутність на документах банківських відміток);

- відсутність додатків до платіжних документів, які були підставою для здійснення господарських операцій:

повнота зарахування готівки на рахунки в банку;

- невідповідність даних у платіжних дорученнях, що зберігаються у справах підприємства, яке перевіряється, фактичним перерахуванням коштів (це можна встановити тільки шляхом проведення зустрічної перевірки на підприємствах, куди перераховувалися кошти і за якими довгий час існувала дебіторська заборгованість, а актів взаємних звірок не було);

- невідповідність кореспонденції рахунків, зазначеної у платіжних документах, аналогічній кореспонденції в облікових регістрах;

- розбіжність платіжного документа та коду в банківській виписці;

- відсутність перекладу українською мовою текстів платіжних документів, що стали підставою для оплати їх в іноземній валюті з валютного рахунку;

- допущення помилок у розрахунках перевідного курсу інвалюти в гривні у разі здійснення платежів в іноземній валюті [26].

Перелік виявлених помилок і фактів обману доцільно відобразити в робочому документі зразок якого показано нижче (табл. 2.1).

Таблиця 2.1

Можливі порушення і їх вплив на достовірність інформації

Підстава Характер можливих порушень Вплив порушень на достовірність бухгалтерської звітності і дотримання законодавства

Ці порушення у кінцевому підсумку спричиняють викривлення фінансових показників діяльності підприємства, що нерідко сприяє фінансовим зловживанням посадових осіб та стимулює пряме викрадення матеріальних цінностей і коштів.

Отже, аудитор має виявити також незаконні дії, фальсифікації виписок банківських рахунків та записів цих операцій в облікові регістри. Класифікацію зловживань і порушень наведено в таблиці 2.2.

Привласнення готівки, одержаної в банку шляхом фальсифікації виписок, розкриваються перевіркою істинності виписок безпосередньо у банку.

Таблиця 2.2Класифікація зловживань і порушень за видами

Вид зловживань та порушень Форма прояву
1 Привласнення готівки, одержаної в банку Неоприбуткування готівки, одержаної з банку
2 Неповне відображення в обліку операцій на поточному рахунку в національній валюті Невідображення в обліку одержаних у банку сум і одночасне вилучення приблизно на таку саму суму, яка надійшла на розрахунковий рахунок

3

Неправильний підрахунок підсумків у облікових регістрах Те саме
4 Неправильне відображення операцій на поточних рахунках у національній валюті Віднесення одержаної готівки на витрати виробництва замість оприбуткування її за касою
5 Перерахування коштів постачальникам на основі їх рахунків з незрозумілим і неповним штампом Списання придбаних предметів замість їх оприбуткування
6 Переведення кредиторської заборгованості підзвітним особам з поточного рахунку в національній валюті через відділення зв’язку Привласнення посадовими особами заборгованості минулих років і фіктивно нарахованих сум

Неповне відображення в обліку прибуткових і видаткових операцій виявляється звіркою оборотів на поточному рахунку в національній валюті з відповідними оборотами у записах банку, перевіркою обґрунтованості претензій до банку, повноти їх пред’явлення банку й відповіді банку, докладною звіркою кожної позиції реальних банківських виписок з відповідними записами у бухгалтерському обліку підприємства, що перевіряється.

Свідомі помилки з метою приховування частини одержаної готівки стали можливими через широке використання у бухгалтерському обліку зведених відомостей, де відображуються групи операцій. Такі зловживання можна виявити шляхом арифметичної перевірки всіх підрахунків та підсумків, особливо тих граф, сума яких у подальшому не відображується на рахунках коштів чи матеріалів, а списується на калькуляційні, збирально-розподільчі рахунки або відноситься безпосередньо на рахунок спеціальних джерел фінансування (цільові надходження тощо). Насамперед слід перевіряти правильність підрахунку готівки, що надійшла з банку.

Неправильне бухгалтерське відображення операцій на поточному рахунку в національній валюті, а також віднесення одержаних грошей з цього рахунку на інші рахунки дає змогу приховувати отримані гроші. Наведені платежі списуються на витрати замість віднесення їх на матеріально відповідальних або інших осіб.

Особливо поширеними можуть бути безготівкові перерахування грошей не за призначенням, наприклад переказ грошей підставним особам за виконані роботи або в порядку погашення заборгованості. У цьому разі зловживання за банківськими операціями поєднуються з фальсифікацією нарахування заробітної плати й обліку кредиторської заборгованості [29].

Об’єктом контролю є операції з переказу грошових коштів з поточного рахунку в національній валюті на рахунки в комерційних ощадних банках. Інколи вони пов’язані з передачею грошей підставним особам або зловживаннями більш складного характеру, в яких приховані крадіжки матеріальних цінностей і коштів. Контроль операцій за переказом готівки на ім’я окремої особи здійснюється шляхом перевірки підстав для нарахування кожної суми (нарядів, актів), перевірки законності проведених витрат і забезпечення їх відповідними коштами за договором чи кошторисом.

2.3 Послідовність проведення та узагальнення результатів аудиту

Метою аудиту операцій на рахунках в банку є підтвердження аудиторським висновком інформації щодо повноти, достовірності, законності та об'єктивності здійснених і відображених у бухгалтерському обліку й звітності безготівково-розрахункових операцій.

Основним завданням аудиту операцій на рахунках в банку є встановлення об'єктивної істини щодо інформації про безготівково-розрахункові операції, складання думки аудитором про достовірність, законність, повноту та об'єктивність відображених у бухгалтерському обліку і фінансовій звітності операцій, донесення цієї думки через аудиторський висновок до користувачів інформації. Практичними завданнями аудиту операцій на рахунках в банку є:

- у разі встановлення помилок, фактів обману або інших відхилень від норми в операціях на рахунках в банку на прохання клієнта надати консультацію щодо їх виправлення;

- внести пропозиції щодо вдосконалення системи внутрішнього контролю операцій на рахунках в банку;

у процесі перевірки аудитор може вказати на шляхи покращання системи розрахунків, запропонувати оптимальніші рішення.

Для досягнення поставленої мети та виконання завдань, які стоять перед аудитором операцій на рахунках в банку, аудитор повинен перевірити:

- правильність оплати чи отримання сум за прийняті або відвантажені матеріальні цінності;

- наявність виправдовувальних документів при здійсненні цих операцій і правильність їх оформлення;

- повноту оприбуткування і правильність списання отриманих цінностей;

- стан синтетичного й аналітичного обліку по розрахункових операціях, правильність використання відповідних рахунків Плану рахунків;

- правильність перенесення вхідного сальдо при відкритті відповідних рахунків Головної книги на наступний обліковий період.

Особливу увагу необхідно приділити перевірці стану розрахунків, для чого рекомендується провести аналіз матеріалів інвентаризації розрахунків та актів звірок взаєморозрахунків [22].

Для більш повного визначення об’єктів аудиту операцій на поточному рахунку розглянемо таблицю 2.3.

Таблиця 2.3Об’єкт аудиту операцій на поточному рахунку

Показники Форми бухгалтерської звітності, в яких наведено рахунок, який перевіряється
Назва рахунку Номер рахунку Форма № 1 Форма № 3 Форма № 5
Номер рядка Номер графи Номер рядка Номер графи Номер рядка Номер графи
Поточний рахунок в банку 31 230 3; 4 400; 430 3; 4; 5; 6 650 3

Далі складемо програму аудиту.

Програма аудиту:

Організація, що перевіряється ПАТ КБ «ПриватБанк»__

Період аудиту _________2 дні_____

Кількість людино-годин ________32_________

Керівник аудиторської групи Борисенко С.Ю.

Склад аудиторської групи аудитор Борисенко С. Ю,

помічник аудитора Бабіна І.В.

Запланований аудиторський ризик _______2,7%____

Запланований рівень суттєвості ________3669,26___

Аудиторський ризик являє собою ризик того, що аудитор може позитивно оцінити баланс та інші форми фінансової звітності тоді, коли вони приховують у собі істотно не повну інформацію, яка не відповідає реальності. Аудиторський ризик поділяється на: властивий ризик, ризик контролю, ризик не виявлення викривлень.

Аудитор суб’єктивно визначає ризик економічного суб’єкта.

Аудиторський ризик розраховується з а формулою:

Ар = Вр*Кр*Нр (1.1) ,

де Ар – аудиторський ризик;

Вр – внутрішньогосподарський (властивий) ризик;

Кр – ризик контролю;

Нр – ризик не виявлення викривлень.

За формулою 1.1 розрахуємо аудиторський ризик для ПАТ КБ «ПриватБанк». Визначається внутрішньогосподарський ризик, який дорівнює 0,54, також варто оцінити ризик контролю, який дорівнює 0,5 та ризик не виявлення, який дорівнює 0,1. Аудиторський ризик розраховуємо за формулою:

АР=0,54*0,5*0,1=0,027=2,7%

Далі розрахуємо рівень суттєвості для ПАТ КБ «ПриватБанк». Але спочатку, в таблиці 2.4 наведемо базові показники, які необхідні для розрахунку рівня суттєвості.


Таблиця 2.4Система базових показників і порядок знаходження рівня суттєвості

Назва базового показника Значення базового показника бухгалтерської звітності економічного суб'єкта, що перевіряється (тис. грн) Частка (%) Значення, яке використовується для знаходження рівня суттєвості (тис. грн)
1 2 3 4
Прибуток підприємства 37710 5% 1885,5
Валовий обсяг реалізації без ПДВ 98600 2% 1960

Розрахуємо суттєвість: С= (1885,5+1960+3034,8+9679+1787) /5 = 3669,26 тис. грн.

Таблиця 2.5Програма аудиту операцій по рахунках в банку

Перелік аудиторських процедур Стадії перевірки, робочі документи
1 Перевірка наявності всіх прибуткових та видаткових документів, відображених у банківських виписках по рахунку Прибуткові та видаткові документи
2 Перевірка наявності всіх банківських виписок Банківські виписки
3 Перевірка відповідності дат платіжних доручень датам у банківських виписках Звірка платіжних доручень з банківськими виписками
4 Перевірка повноти оприбуткування коштів, зданих із каси на поточний рахунок Заявки на переказ готівки
5 Перевірка правильності заповнення платіжних доручень Огляд платіжних доручень
6 Звірка відповідності контрагентів за платіжними документами Звірка платіжних доручень
7 Розрахунок залишків по рахунку на кінець дня Банківські виписки
8 Звірка оборотів і залишків у виписках банку та в Головній книзі Головна книга
9 Зіставлення сум, відображених у фінансовій звітності, із залишком у регістрах бухгалтерського обліку й у Головній книзі Звітність підприємства

Керівник аудиторської організації _________________

Керівник аудиторської групи _________________

Після складання методики проведення аудиту складемо тест засобів контролю. Тести контролю представляють собою перелік сукупності дій, призначених для збору інформації про функціонування системи внутрішнього контролю й обліку. Тест засобів контролю наведений в таблиці 2.6.

Таблиця 2.6Тест засобів контролю

Зміст питання Варіант відповіді
Так Ні
1 2 3
І. ЗАГАЛЬНІ ПИТАННЯ

Безготівкові розрахунки здійснюються:

- у національній валюті;

- в іноземній валюті;

- платіжними документами через банки;

- з використанням векселів;

- бартерні розрахунки

- -
ІІ. ПОТОЧНИЙ РАХУНОК
Наявність договору на банківське обслуговування - -
Наявність у працівників бухгалтерії нормативних документів, що регулюють безготівкові розрахунки - -

Форми розрахунків:

- інкасова;

- акредитивна;

- вексельна;

- за розрахунковими чеками

- -

Доручення на перерахування грошей із поточного рахунка подаються:

- на паперових носіях;

- в електронному вигляді за допомогою системи "Банк-клієнт"

- -

Право підпису на банківських документах (електронного підпису) має:

- тільки керівник;

- керівник і головний бухгалтер;

- делеговано іншим посадовим особам

- -
Наявність суцільної реєстрації платіжних доручень - -
Наявність пропусків у нумерації платіжних доручень - -
1 2 3

Регістри з обліку операцій на поточному рахунку формуються:

- автоматизовано;

- вручну

- -
Банківські виписки з додатками групуються і підшиваються в хронологічному порядку - -
Доступ до комп'ютеризованого обліку операцій із руху коштів мають тільки особи, яким він необхідний у межах службових обов'язків - -

Чи є в наявності акти (довідки) перевірок безготівкових розрахунків:

- внутрішніх контрольних органів;

- зовнішніх контрольних органів?

- -

Чи були встановлені порушення в обліку безготівкових розрахунків:

- внутрішніми контролюючими органами;

- зовнішніми контролюючими органами?

- -

Наступною дією буде виявлення можливих порушень і їх вплив на вірогідність бухгалтерської звітності, а також дотримання законодавства. Розглянемо таблицю 2.7, в якій наведені порушення, що стосуються фінансових результатів, і їх вплив на вірогідність інформації.

Таблиця 2.7Можливі порушення і їх вплив на достовірність інформації

Підстава Характер можливих порушень Вплив порушення на достовірність бухгалтерської звітності і дотримання законодавства
1 2 3
Податковий кодекс, кримінальний кодекс Пряме розкрадання грошових коштів Фальсифікація даних, низький рівень внутрішнього контролю
Податковий кодекс, кримінальний кодекс Привласнення готівки одержаної з банку Фальсифікація даних, низький рівень внутрішнього контролю
Податковий кодекс, кримінальний кодекс Навмисне відображення в обліку операцій за поточним рахунком для привласнення коштів, що надійшли у банк Фальсифікація даних,
Податковий кодекс, кримінальний кодекс Не оприбуткування і привласнення грошових сум, що не надійшли з банку, від різних фізичних і юридичних осіб по прибуткових ордерах, від різних юридичних осіб за домовленістю Фальсифікація даних, низький рівень внутрішнього контролю
Інструкція про безготівкові розрахунки в Україні в, Податковий кодекс, кримінальний кодекс Надлишкове списання грошей по рахунках в банку: повторне використання одних і тих же документів, неправильний підрахунок підсумків у банківських документах і звітах, списання сум без підстави чи за фальсифікованими документами, підробка в законно оформлених документах зі збільшенням суми списання. Фальсифікація даних, низький рівень внутрішнього контролю, спотворення обліку розрахунків на поточному рахунку
Податковий кодекс, кримінальний кодекс Привласнення сум, законно нарахованих різним особам і організаціям; Фальсифікація даних
Податковий кодекс Неправильно складена кореспонденція рахунків тощо. Низький рівень внутрішнього контролю, спотворення обліку розрахунків на поточному рахунку

Розглянувши таблицю, ми визначили невелику частку можливих порушень і їх вплив на вірогідність інформації, які можуть бути встановлені аудитором при аудиторській операцій на поточних рахунках [45].

Аудиторський висновок незалежного аудитора аудиторської фірми «Аудит - Center».

Юридична адреса: м. Київ, вул.К. Маркса 54, офіс 27;

телефон: 544-44-44;

ліцензія на проведення загального аудита № 123456, дійсна по 31.07. 2008 р.;

свідоцтво про державну реєстрацію видано Залізничним районом м. Запоріжжя № 156899;

поточний рахунок 67856900376544890027.

В аудиті брали участь: аудитор Борисенко С. Ю, помічник аудитора Бабіна І.В.

Банк, що перевірявся: ПАТ КБ «ПриватБанк».

Аудиторська фірма «Аудит-Center» на підставі договору від 25.10.2010 р. № 80 провела аудит річного фінансового звіту у вигляді балансу, звіту про фінансові результати, звіту про власний капітал, звіту про рух грошових коштів за 2010 рік ПАТ КБ «ПриватБанк» (далі - банк) та приміток до них за період з 1 січня 2010 року по 31 грудня 2010 року. Відповідальність стосовно зазначеної звітності, яка є невід'ємною частиною даного висновку, несе керівництво підприємства. Нашим обов'язком є висловлення висновку щодо засвідчення цієї фінансової звітності на підставі проведеного аудиту.

Аудиторською фірмою «Аудит-Center» проведено перевірку у відповідності з вимогами Закону України «Про аудиторську діяльність» та Міжнародних стандартів аудиту, прийнятих в якості національних стандартів аудиту в Україні. Ці нормативи вимагають, щоб планування та проведення аудиту було спрямовано на одержання розумних підтверджень щодо відсутності у фінансовому звіті суттєвих помилок. Під час аудиту зроблені дослідження шляхом тестування доказів на обґрунтування сум та інформації, розкритих у фінансовому звіті, а також оцінку відповідності застосованих принципів обліку нормативним вимогам щодо організації бухгалтерського обліку та звітності в Україні, чинних протягом перевіряємого періоду.

На думку аудиторів, проведена аудиторська перевірка забезпечує розумну основу для аудиторського висновку.

Фінансова звітність підготовлена на основі дійсних даних бухгалтерського обліку і повно та достовірно подає фінансову інформацію про банк станом на кінець дня 31.12 2010 р. згідно з нормативними вимогами щодо бухгалтерського обліку та звітності в Україні.

В результаті проведення аудиту встановлено, що надана інформація в усіх суттєвих аспектах дає дійсне і повне уявлення про реальний стан активів та пасивів банку, результати його операцій і рух коштів за 2010 рік. Система бухгалтерського обліку, що використовується банком, відповідає законодавчим та нормативним вимогам.

Підпис.

Печатка .

Юридична адреса аудиторської фірми «Аудит-Center» м. Київ, вул. К. Маркса 54, офіс 27

Ліцензія на проведення загального аудита № 123456, дійсна по 31.07. 2013 р.

Висновки та пропозиції

При детальному аналізі аудиторської перевірки операцій на рахунках в банку було виявлено, що аудитор перевіряє правильність складання порівнювальної відомості й відповідність записів, внесених у неї бухгалтерією, даним бухгалтерського обліку.

Аудит – особлива самостійна форма контролю. На сьогоднішній день цей вид послуг являється найбільш правдивою і достовірною перевіркою фінансово-господарської діяльності суб'єктів господарювання. Думки і висновки аудиторів своєчасно здатні попередити банкипро неправильність ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності, а отже і застерегти від небажаних наслідків, штрафних санкцій та витрачання грошових коштів, які завжди конче потрібні і яких ніколи не вистачає. Тому велику увагу слід приділяти саме збереженню цих високоліквідних активів.

Як показала дана робота, аудит операцій на рахунках у банку досить трудомістка процедура, яка потребує від аудиторів значної уваги, знання нормативно-правової бази, яка регулює здійснення грошових операцій, а також впевненості в мінімізації ризику як зі сторони клієнта так і зі сторони аудитора. Взагалі методика проведення аудиту коштів на поточному рахунку відрізняється від аудиту інших ділянок діяльності банку. Тобто перш завсе визначається мета і завдання перевірки, вивчається нормативно-правова база, яка стосується регулювання фінансових взаємовідносин. Велика увага приділяється вивченню і оцінці системи внутрішнього контролю,так як від неї багато в чому залежить довіра аудитора до перевіряємого банкуі можливість покладатися на свідчення персоналу. Отримавши інформацію аудитор виконує основну частину перевірки: планує подальшу роботу і складає програму аудиторської перевірки.

Основні положення програми являються переліком процедур в ході яких аудитор перевіряє правильність, повноту відображення руху грошових коштів на поточному рахунку. Одержані дані аудитор фіксує в робочих документах , а свої думки викладає на завершальному етапі в аудиторському висновку. Цей висновок являється доказом того відповідає чи ні відображення руху грошових коштів на поточних рахунках банку чинному Законодавству, обліковій політиці підприємства, іншим нормативно-правовим актам.

Такимчином з’ясовується різного роду порушення, крадіжки, навмисні зловживання, які в кінцевому привели б до відтоку грошових коштів, а в крайньому випадку – банкрутству банку. Це ще раз підтверджує необхідність та важливість зовнішнього контролю – аудиту для забезпечення успішної фінансово-господарської діяльності.


Використана література

1. Закон України "Про аудиторську діяльність" від 22 квітня 1993р.№3125-ХП.

2. Закон України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" від 6 червня 1995р. № 265/95-ВР.

3. Закон України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" від 23 вересня 1994 р. № 185/94-ВР.

4. Національні нормативи аудиту. Кодекс професійної етики аудиторів України. - К.: Основа 2006.

5. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності» від 31.03.99 р. № 87 із змінами і доповненнями.

6. Постанова Правління Національного банку України "Про затвердження Правил використання готівкової іноземної валюти на території України" від 26 березня 1998 р. № 119.

7. Постанова Правління Національного банку України "Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті України" від 19 лютого 2001 р. № 72.

8. Постанова Правління Національного банку України "Про затвердження Положення про сертифікацію аудиторів банківських установ" від 16 липня 2001 р. № 271.

9. Постанова Правління Національного банку України "Про затвердження Положення про Кваліфікаційну комісію Національного банку з питань сертифікації аудиторів, тимчасових адміністраторів та ліквідаторів установ" від 16 липня 2001 р. № 271.

10. Рішення Аудиторської палати України "Про затвердження Положення про сертифікацію аудиторів" від 19 листопада 2002 р. №116.

11. Рішення Аудиторської палати України "Про затвердження Положення про постійне обов’язкове удосконалення професійних знань аудиторів України" від 31 жовтня 2002 р. № 109.

12. Указ Президента України "Про національний аудиторський комітет України" від 20 липня 1995 р. № 631/95.

13. Аудит адміністративної діяльності: теорія і практика / Пер. с англ. В. Шульга. - К.: Основи, 2006.

14. Білуха М.Т. Курс аудиту. - К.: Знання, 2005.

15. Білуха М.Т. Теорія фінансово-господарського контролю і аудиту. - К.: Вища шк., 2005.

16. Бутинець Ф.Ф. Аудит. - Житомир: ПП "Рута", 2007.

17. Давидов Г.М. Аудит. - К.: Знання, 2005.

18. Дерій В.А., Кізима А.Я. Аудит: Курс лекцій. - Тернопіль: Джура, 2006.

19. Загородиш А.Г. та ін. Аудит: теорія та практика. - Л.: Львівська політехніка, 2007.

20. Кулаковська Л.П., Піча Ю.В. Основи аудиту. - К.: Каравела, Л.: Новий світ - 2008.

21. Кулаковська Л.П., Піча Ю.В.Організація і методика аудиту. - К.: Каравела, 2007.

22. Лабышев Н.Т., Ковалева О.В. Аудит: Теория и практика. - М.: ПРИОР, 2007.

23. Петрик О.А. Аудит: методологія і організація: Монографія. — К., 2005.

24. Сопко В.В., Шило В.П., Верхоглядова Н.І., Іл’їна С.Б., Брадул О.М. Організація і методика проведення аудиту. – К.: КНЕУ, 2006.

25. Герасимович А.М. Облік і аудит у банках.- К.: КНЕУ, 2005.

26. Усач Б.Ф. Аудит. Третє видання. – К.: Знання, 2005.

27. Бондаренко Н.О., Понікаров В.Д., Попова С.М. Аудит суб’єктів підприємницької діяльності. – К., 2005.

28. Савченко В.Я. Аудит. – К., 2005.

29. Усач Б.Ф., Душко З.О., Колос М.М. Організація і методика аудиту. – К.: Знання, 2006.

30. Усач Б.Ф. Аудит за міжнародними стандартами. – К.: Знання, 2005.

31. Аудитор України (офіційне видання Аудиторської палати України) № 15-16 (165-166), стаття Конопльова А.Є., Жучкова І.В., вересень 2009.

32. Аудитор України (офіційне видання Аудиторської палати України) № 17-18 (167-168), стаття Карпик Е.А., жовтень 2009.

33. Адамс Р. Основы аудита / Пер. с англ. Я.В. Соколова. — М., 2005.

34. Аудит: Практическое пособие / Под ред. А. Кузьминского. — К.: Учетинформ, 2005.

35. Аудит Монтгомери / Ф.Л. Дефлиз, Г.Р. Дженик, В.М.О'Рейлли, М.Б. Хирш: Под ред. Я.В. Соколова. — М.: Аудит, ЮНИТИ,2005.

36. Білуха М.Т. Аудит у бізнесі: Посібник для бізнесменів. — Дніпропетровськ, 2005.

37. Дорош Н.І. Аудит: методологія і організація. — К.: Товариство «Знання» 2007.

38. Зміни та доповнення до чинних Стандартів аудиту та етики Міжнародної федерації бухгалтерів станом на 1 січня 2003 року / Пер. з англ. О.Л. Ольховика, Л.Я Довкорук. — К., 2008.

39. Международные стандарты аудита и Кодекс этикета профессиональных бухгалтеров. — М.,: Финансы и статистика, 2006.

40. Романов А.Н., Одинцов Б.Е. Компьютеризация аудиторской деятельности: Учеб. пособие для вузов. — М.: Дело и сервис, 2005.

41. Рудницький В.С. Методологія і організація аудиту. —Тернопіль, 2005.

42. Стандарти аудиту та етики. — К., 2008.

43. Усач Б.Ф. Аудит: Навч. посіб. — К.: Знання, 2007.

44. Шеремет А.Д., Суйц В.П. Аудит: Учебник. — 2-е изд., доп. и переработ. — М.: Финансы и статистика, 2006.

45. Інтернет-ресурси.