Курсовая работа: Технічне обслуговування і ремонт будівельних машин

Название: Технічне обслуговування і ремонт будівельних машин
Раздел: Рефераты по транспорту
Тип: курсовая работа

Вступ

Важливість і актуальність ремонту в автомобільних підприємствах нерозривно пов'язано з економічним соціальним розвитком всіх галузей народного господарства і переході всього з розвитком автомобільної промисловості і автотранспорту з науково-технологічним процесом в цих галузях. Мета діяльності АРП є повне задоволення потреб автомобільного транспорту в забезпеченні працездатності автомобілів з мінімальними витратами. Завданнями АРП є проведення капітального ремонту в необхідних кількостях, і в найкоротші терміни, поліпшення якості ремонту, розширення номенклатури, відновлення деталей і підвищення ефективності використання залишкових ресурсів деталей, вузлів, агрегатів, зниження витрат на одиницю корисної роботи капітально відремонтованих автомобілів, підвищення продуктивності праці і рентабельності виробництва.


1. РОЗРАХУНОК РІЧНОЇ ВИРОБНИЧОЇ ПРОГРАМИ ПІДПРИЕМСТВА

1.1 Складання відомості наявності та річного завантаження машин

Річний режим роботи машини визначає розподіл календарного часу на робочий, неробочий і час коли машина знаходилась на технічному обслуговуванні чи ремонті, транспортувалась з об’єкту на об’єкт, монтувалась чи демонтувалась.

Річна кількість годин роботи (режим роботи машини) – це планове напрацювання машини на рік під час виконання робочих функцій, м/год

(1.1)

де – планове напрацювання на місяць;

3 – кількість місяців в кварталі;

– відсоток розподілу річних норм використання машин по кварталах,

;

Планове напрацювання на місяць, м/год

, (1.2)

де - тривалість зміни 8год

- кількість змін за добу згідно завдання 1зм

- коефіцієнт використання робочого часу машин, ;

- коефіцієнт змінності машин, ;

- кількість робочих днів за серпень 21день

Дані планового напрацювання на рік визначаються шляхом розрахунків, та представляються в табличній формі.

Розрахунок

Бульдозер Komatsu D85A-215

Всі наступні машини розраховуються аналогічно дані заносимо в таблицю 1.1

Таблиця 1.1

№ п/п Найменування машин Код Кількість машин,Шт Фактичне напрацювання на початок місяця, м/год Планове напрацювання м/год
Рік Місяць
1 Бульдозер Komatsu D85A-215 1 4 1520 1772 201
2 Бульдозер УРБ-10М.01 2 4 4010 1620 189
3 Бульдозер Б 10.0111 3 4 7140 1937 226
4 Автогрейдер ГС 10.01 4 4 2830 1426 214
5 Автогрейдер ГС 18.05 5 5 5160 1460 219
6 Автогрейдер ГС 25.09 6 5 4850 1493 224
7 Каток ДУ-99 7 5 2580 1372 183
8 Асфальтоукладач ДС-181 8 5 1970 1008 168
9 Скрепер МоАЗ 60071 9 4 4390 1507 201
10 Екскаватор ЕО-2621 10 4 5110 1447 193
11 Екскаватор ЕО-4126 11 4 1330 1687 225
12 Екскаватор ЕО-4228 12 4 3250 1710 228
13 Каток ДУ-107 13 5 8670 1455 194
14 Автомобіль МАЗ 555102 14 5 281500 42840 3570
15 Автомобіль КрАЗ 65032 15 5 62400 43344 3612

Для автомобілів, які є в розрахунковому парку, складається відомість наявності автомобілів і середньодобового пробігу в кілометрах.

Середньодобовий пробіг автомобіля приймається по даним будівельного господарства, чи на основі директивних норм. За відсутністю таких даних середньодобовий пробіг автомобіля розраховується, км

Псд а =Тн × × Кв (1.3)

де Тн – час перебування в наряді (10-20 годин)8год.

Uт – середня технічна швидкість (25 км/год).

Кв – крефіцієнт використання робочого часу (0,8-0,9).

Автомобіль МАЗ 555102

Псд а =8 × 25 × 0.85=170км

Ппл.міс=170 × 21=3570км

Ппл.рік=3570 × 3/0.25=42840км

Автомобіль КрАЗ 65032

Псд а =8 × 25 × 0.86=172км

Ппл.міс=172 × 21=3612км

Ппл.рік=3612 × 3/0.25=43344км

1.2 Прийняття і обґрунтування необхідних нормативів

Прийняті нормативи заносять в таблицю 1.2

Таблиця 1.2 - Нормативи по обслуговуванню і ремонту будівельних машин

Назва машини Види ТО чи Р Період виконання ТО і Р,год Кільк ТО і Р за цикл Трудомісткість одного ТО чи Р, люд/год Тривалість одного ТО чи Р, днів
Норм. Відкори. Нор. Відкори.
1 2 3 4 5 6 7 8
1 Бульдозер Komatsu D85А-215 ТО-1 50 96 8 8,4 0,4 0,42
ТО-2 250 18 24 25,2 1 1,05
СО 2 рази на рік 50 52,5 3 3,15
ПР 1000 5 920 966 12 12,6
ТО-3 1000 42 44,1 1 1,05
КР 6000 1 2760 2898 27 28,35
2 Бульдозер УРБ-10М.01 ТО-1 50 96 6 6,3 0,3 0,315
ТО-2 250 18 17 17,85 1 1,05
СО 2 рази на рік 41 43,05 2 2,1
ПР 1000 5 610 640,5 9 9,45
ТО-3 1000 36 37,8 1 1,05
КР 6000 1 1370 1438,5 18 18,9
3 Бульдозер Б 10.0111 ТО-1 50 96 6 6,3 0,3 0,315
ТО-2 250 18 17 17,85 1 1,05
СО 2 рази на рік 41 43,05 2 2,1
ПР 1000 5 610 640,5 9 9,45
ТО-3 1000 36 37,8 1 1,05
КР 6000 1 1370 1438,5 18 18,9
4 Автогрейдер ГС 10.01 ТО-1 50 112 8 8,4 0,3 0,315
ТО-2 250 21 21 22,05 0,6 0,63
СО 2 рази на рік 46 48,3 2 2,1
ПР 1000 6 325 341,25 5 5,25
ТО-3 1000 36 37,8 1 1,05
КР 7000 1 660 693 7 7,35
5 Автогрейдер ГС 18.05 ТО-1 50 128 10 10,5 0,5 0,525
ТО-2 250 24 25 26,25 0,8 0,84
СО 2 рази на рік 50 52,5 2 2,1
ПР 1000 7 400 420 6 6,3
ТО-3 1000 40 42 1 1,05
КР 8000 1 900 945 10 10,5
1 2 3 4 5 6 7 8
6 Автогрейдер ГС 25.09 ТО-1 50 128 10 10,5 0,5 0,525
ТО-2 250 24 25 26,25 0,8 0,84
СО 2 рази на рік 50 52,5 2 2,1
ПР 1000 7 400 420 6 6,3
ТО-3 1000 40 42 1 1,05
КР 8000 1 900 945 10 10,5
7 Каток ДУ-99 ТО-1 50 96 1,8 1,89 0,1 0,105
ТО-2 250 18 5,7 5,985 0,3 0,315
СО 2 рази на рік 19 19,95 1 1,05
ПР 1000 5 167 175,35 2,5 2,625
ТО-3 1000 1 1,05 1 1,05
КР 6000 1 370 388,5 7 7,35
8 Асфальтоукладач ДС-181 ТО-1 50 96 5 5,25 0,2 0,21
ТО-2 250 18 16 16,8 0,8 0,84
СО 2 рази на рік 50 52,5 1 1,05
ПР 1000 5 640 672 5 5,25
ТО-3 1000 34 35,7 1 1,05
КР 6000 1 1500 1575 17 17,85
9 Скрепер МоАЗ 60071 ТО-1 100 96 6 6,3 0,3 0,315
ТО-2 500 18 16 16,8 1 1,05
СО 2 рази на рік 8 8,4 0,6 0,65
ПР 1000 5 290 304,5 4 4,2
ТО-3 1000 18 19,9 1 1,05
КР 6000 1 640 672 7,5 7,875
10 Екскаватор ЕО-2621 ТО-1 50 96 3 3,15 3 3,15
ТО-2 250 18 6 6,3 6 6,3
СО 2 рази на рік 20 21 20 21
ПР 1000 5 400 420 400 420
ТО-3 1000 20 21 20 21
КР 6000 1 570 598,5 570 598,5
11 Екскаватор ЕО-4126 ТО-1 50 160 3,6 3,78 0,2 0,21
ТО-2 250 30 13 13,65 0,7 0,735
СО 2 рази на рік 28 29,4 1 1,05
ПР 1000 8 560 588 7 7,35
ТО-3 1000 27 28,35 1 1,05
КР 9000 1 1175 1233,75 18 18,9
12 Екскаватор ЕО-4228 ТО-1 50 160 3,6 3,78 0,2 0,21
ТО-2 250 30 13 13,65 0,7 0,735
СО 2 рази на рік 28 29,4 1 1,05
ПР 1000 8 560 588 7 7,35
ТО-3 1000 27 28,35 1 1,05
КР 9000 1 1175 1233,75 18 18,9
13 Каток ДУ-107 ТО-1 50 64 1,8 1,89 0,1 0,105
ТО-2 250 12 3,8 3,99 0,2 0,21
СО 2 рази на рік 14 14,7 1 1,05
ПР 1000 3 74 77,7 1 1,05
ТО-3 1000 8 8,4 0,5 0,525
КР 4000 1 280 294 5 5,25

Нормативи по обслуговуванню і ремонту автомобілів заносимо в таблиці 1.3 і 1.4.


Таблиця 1.3 – Періодичність виконання технічних обслуговувань і ремонту автомобілів

Назва машини Вид ТО і Р Періодичність виконання ТО і Р,км
Для категорії умов експлуатації Корегуючий коефіцієнт Для заданих умов експлуатації Прийнятний для розрахунків
1 2 3 4 5 6
Автомобіль МАЗ 555102 ТО-1 8000 0,8 6400 6400
ТО-2 24000 0,8 19200 19200
ПР проводиться по необхідності
КР 600000 0,77 462000 460800
Автомобіль КрАЗ 65032 ТО-1 2500 0,8 2000 2000
ТО-2 12500 0,8 10000 10000
ПР проводиться по необхідності
КР 160000 0,77 123200 120000

Види ТО, Р (графа 2) і періодичність виконання ТО, Р (графа 3) прийняті на основі нормативів, приведених в ДБН В.2.8-3-95 „Технічна експлуатація будівельних машин”

Корегуючі коефіцієнти визначаються розрахунком.

Результуючий коефіцієнт корегування нормативів (графа 4) є добуток окремих коефіцієнтів :

- періодичність ТО - К1 × К3 (1.4)

К1 =0.8 – коефіцієнт корегування нормативів в залежності від умов експлуатації .

К3 =1 – коефіцієнт корегування нормативів в залежності від природно-кліматичних умов.

пробіг до капітального ремонту К1 × К2 × К3 (1.5)

К2 =0.85 – коефіцієнт корегування нормативів в залежності від модифікації рухомого складу і організації його праці .

Після визначення відкорегованої періодичності технічного обслуговування (графа 5), перевіряється її кратність між видами обслуговуавння з послідуючим округленням до цілих сотень кілометрів (графа 6).

Таблиця 1.4 – Трудомісткість обслуговування і ремонту автомобілів

Назва машин Види ТО чи ремонту Трудомісткість, люд/год.
Для категорії умов експлуата ції (норм) Корегуючий коефіцієнт Для заданих умов експлуатації
1 2 3 4 5
Автомобіль МАЗ 555102 ТО-1 4,5 0,98 4,41
ТО-2 10,8 0,98 10,58
СО 2,28 0,98 2,23
ПР 5,2/1000км 0,62 1463,8/1000км
Автомобіль КрАЗ 65032 ТО-1 3,7 0,98 3,62
ТО-2 14,3 0,98 14,01
СО 2,28 0,98 2,23
ПР 6,2/1000км 0,62 386,88/1000км

Примітка: Трудомісткість технічного обслуговування та ремонту автомобілів (графа 3) прийнята на основі даних, приведених в ДБН В.2.8-3-95 „Технічна експлуатація будівельних машин” або

Корегуючі коефіцієнти визначаються розрахунком.

Результуючий коефіцієнт корегування нормативів трудомісткості (графа 4) отримується добутком окремих коефіцієнтів:

- трудомісткість ТОК2 × К5 (1.6)

К5 – коефіцієнт корегування нормативів трудомісткості технічного обслуговування і ремонту в залежності від кількості обслуговуємих і ремонтуємих автомобілів і кількості технологічно сумісних груп (в курсовому проекті К5 =1,15 ).

- трудомісткість ПРК1 × К2 × К3 × К4 × К5 (1.7)

К4 =0,7– коефіцієнт корегування нормативів питомої трудомісткості поточног ремонту і тривалості простою в технічному обслуговуванні та ремонті в залежності від пробігу з початку експлуатації.

1.3 Розрахунок коефіцієнтів переходу від циклу до року

Коефіцієнт переходу від циклу до року,

hр =Тр/Тк (1.8)

де Тр – річна кількість годин роботи однієї машини (табл. 1.1).

Тк – кількість годин роботи машини за міжремонтний цикл (табл. 1.3).

Для автогрейдерів hр =2700/6000=0,45

Коефіцієнт переходу від циклу до року для автомобілів,

hр=Др/Дц (1.9)

де Др – кількість робочих днів за рік (в курсовому проекті при 8-годинному робочому дні – 260 днів).

Дц – кількість робочих днів за цикл

Дц =Де+Дто,р (1.10)

Де – кількість днів експлуатації за цикл, що дорівнює відношенню пробігу до капремонту до середньодобового пробігу – Лкр/Лсд.

Дто,р – дні простою в технічному обслуговуванні і ремонті за цикл.

Дто,р = Дк × Нк +(1.11)


де Дк – простой в капремонті

Д – простой в технічному обслуговуванні чи ремонті .

1) Бульдозер Komatsu D85A-215 hр =1722/6000=0.29

2) Бульдозер УРБ 10М.01 hр =1620/6000=0.27

3) Бульдозер Б10.0111 hр =1937/6000=0.32

4) Автогрейдер ГС 10.01 hр =1426/7000=0.2

5) Автогрейдер ГС18.05 hр =1460/8000=0.18

6) Автогрейдер ГС25.09 hр =1493/8000=0.18

7) Каток ДУ-99 hр =1372/6000=0.23

8) Асфальтоукладач ДС-181 hр =1008/6000=0.17

9) Скрепер МоАЗ 60071 hр =1507/6000=0.25

10) Екскаватор ЕО-2621 hр =1447/6000=0.24

11) Екскаватор ЕО-4126 hр =1687/9000=0.19

12) Екскаватор ЕО-4228 hр =1710/9000=0.19

13) Каток ДУ-107 hр =1455/4000=0.36

14) МАЗ 555102

Дто,р =22× 1+281500 × 0.5/1000=163

hр == 0,07

15)КрАЗ 65032

Дто,р =22× 1+62400 × 0.5/1000=53

hр == 0,26

1.4 Складання таблиці річної кількості технічних обслуговувань, ремонтів та загальної трудомісткості в люд/год

Таблицю річної кількості ТО і Р та загальної трудомісткості необхідно заповнити в наступній послідовності.

1 Графи 1, 2, 4, 7 заповнити на основі складених раніше таблиць 1.1, 1.2;

2 Графа 3 заповнюється на основі таблиць 1.1, 1.2;

3 В графу 5 заносяться коефіцієнти розраховані в пункті 1.3;

4 Дані графи 6 заповнити як добуток граф 3, 4, 5;

5 Дані графи 8 заповнити як добуток граф 6, 7.

Таблиця 1.5 – Річна кількість технічних обслуговувань, ремонтів та загальна трудомісткість, люд/год

Назва машини Види ТО і Р Кільк. маш, шт. Кльк. ТО і Р за цикл Коеф. перех. цикл/рік Кільк. ТО і Р за рік Трудоміс. одного ТО або Р, люд/год Загальн трудомісткість, люд/год
1 Бульдозер Komatsu D85А-215 ТО-1 4 96 0,29 111 8,4 932
ТО-2 18 20 25,2 504
СО 2р на рік 8 52,5 420
ПР 5 5 966 4830
ТО-3 5 5 44,1 220
2 Бульдозер УРБ-10М.01 ТО-1 4 96 0,27 103 6,3 648
ТО-2 18 20 17,85 357
СО 2р на рік 8 43,05 344
ПР 5 5 640,5 3202
ТО-3 5 5 37,8 189
3 Бульдозер Б 10.0111 ТО-1 4 96 0,32 122 6,3 768
ТО-2 18 23 17,85 410
СО 2р на рік 8 43,05 344
ПР 5 6,4 640,5 4099
ТО-3 5 6,4 37,8 241
4 Автогрейдер ГС 10.01 ТО-1 4 112 0,2 89 8,4 747
ТО-2 21 16 22,05 352
СО 2р на рік 8 48,3 386
ПР 6 4 341,25 1365
ТО-3 6 4 37,8 151
5 Автогрейдер ГС 18.05 ТО-1 5 128 0,18 115 10,5 1207
ТО-2 24 21 26,25 551
СО 2р на рік 10 52,5 525
ПР 7 6 420 2520
ТО-3 7 6 42 252
6 Автогрейдер ГС 25.09 ТО-1 5 128 0,18 115 10,5 1207
ТО-2 24 21 26,25 551
СО 2р на рік 10 52,5 525
ПР 7 6 420 2520
ТО-3 7 6 42 252
7 Каток ДУ-99 ТО-1 5 96 0,23 110 1,89 207
ТО-2 18 20 5,98 119
СО 2р на рік 10 19,95 199
ПР 5 5 175,35 876
ТО-3 5 5 1,05 5
8 Асфальтоукладач ДС-181 ТО-1 5 96 0,17 81 5,25 425
ТО-2 18 15 16,8 252
СО 2р на рік 10 52,5 525
ПР 5 4 672 2688
ТО-3 5 4 35,7 142
9 Скрепер МоАЗ 60071 ТО-1 4 96 96 6,3 604
ТО-2 18 18 16,8 302
СО 2р на рік 8 8,4 67
ПР 5 5 304,5 1522
ТО-3 5 5 19,9 99
10 Екскаватор ЕО-2621 ТО-1 4 96 92 3,15 289
ТО-2 18 17 6,3 107
СО 2р на рік 8 21 168
ПР 5 4 420 1680
ТО-3 5 4 21 84
11 Екскаватор ЕО-4126 ТО-1 4 160 121 3,78 457
ТО-2 30 22 13,65 300
СО 2р на рік 8 29,4 235
ПР 8 6 588 3528
ТО-3 8 6 28,35 170
12 Екскаватор ЕО-4228 ТО-1 4 160 121 3,78 457
ТО-2 30 22 13,65 300
СО 2р на рік 8 29,4 235
ПР 8 6 588 3528
ТО-3 8 6 28,35 170
13 Каток ДУ-107 ТО-1 5 64 115 1,89 217
ТО-2 12 21 3,99 83
СО 2р на рік 10 14,7 147
ПР 3 5 77,7 388
ТО-3 3 5 8,4 42
14 Автомобіль МАЗ 555102 ТО-1 5 6 2 4,41 8
ТО-2 2 1 10,58 10
СО 2 10 2,23 22
ПР 0,35 1463,8 512
15 Автомобіль КрАЗ 65032 ТО-1 5 21 27 3,62 97
ТО-2 4 5 14,01 70
СО 2 10 2,23 22
ПР 1 386,88 386

1.5 Складання головної таблиці виробничої програми по обслуговуванню і ремонту машин

Загальна виробнича програма по обслуговуванню і ремонту машин складається на основі графи 8 табл. 1.7.

Таблиця 1.6 - Загальна виробнича програма по обслуговуванню і ремонту машин

Назва машини Річна виробнича програма, люд/год
Пто-1 Пто-2 Пто-3 Псо Ппр
1Бульдозер Komatsu D85A-215 932 504 220 420 4830
2 Бульдозер УРБ-10М.01 648 357 189 344 3202
3 Бульдозер Б 10.0111 768 410 241 344 4099
4 Автогрейдер ГС 10.01 747 352 151 386 1365
5 Автогрейдер ГС 18.05 1207 551 252 525 2520
6 Автогрейдер ГС 25.09 1207 551 252 525 2520
7 Каток ДУ-99 207 119 5 199 876
8 Асфальтоукладач ДС-181 425 252 142 525 2688
9 Скрепер МоАЗ 60071 604 302 99 67 1522
10 Екскаватор ЕО-2621 289 107 84 168 1680
11 Екскаватор ЕО-4126 457 300 170 235 3528
12 Екскаватор ЕО-4228 457 300 170 235 3528
13 Каток ДУ-107 217 83 42 147 388
14 Автомобіль МАЗ 555102 8 10 22 512
15 Автомобіль КрАЗ 65032 97 70 22 386
Разом 8270 4268 2017 4164 33644

2. МІСЯЧНИЙ ПЛАН-ГРАФІК ТО І РЕМОНТІВ МАШИН

Місячним планом-графіком ТО, Р машин встановлюється дата зупинки кожної машини на технічне обслуговування чи ремонт і тривалість простою в днях.

Для складання місячного плану-графіку необхідно мати слідуючі похідні дані:

- склад парку машин (заданий в завданні);

- напрацювання кожної машини на початок місяця (задано в завданні);

- планове напрацювання на розрахунковий місяць;

- види і періодичність обслуговування і ремонту; ( табл. 1.3).

- тривалість простою в ТО чи ремонті (табл. 1.3).

- кількість робочих днів у заданому місяці, днів

Місячний пробіг автомобіля, км

Нп= Псд × Кр, (2.1)

де Кр – кількість робочих днів за місяць (визначається згідно діючого законодавства).

Фактичне напрацювання на капітальний ремонт,

Нфкр =Нф – п ×Тпкр (2.2)

де Нф – величина фактичного напрацювання на початок планового місяця з часу проведення останнього, аналогічного розрахунковому, виду технічного обслуговування чи ремонту, маш/год.

Тп – періодичність виконання відповідного виду обслуговування чи ремонту , по якому ведеться розрахунок, маш/год.

п – ціле число, яке показує скільки разів величина Тпкр вміщується в величині Нф

Порядковий робочий день зупинки на технічне обслуговування чи ремонт, Дтор,

Дтор = (2.3)

де Кдр – кількість робочих днів в плановому місяці, визначається по календарю з врахуванням встановленого режиму роботи.

Нпл – напрацювання планове на місяць, маш/год.

Якщо при розрахунках Дтор виявиться більше, ніж кількість робочих днів в плановому місяці – відповідний вид ТО чи ремонту в цьому місяці не проводиться.

Для визначення календарного дня місяця, в який повинно початися ТО чи ремонт пропускають вихідні, святкові та дні простою машин в ТО чи ремонті.

При розрахунках порядкового робочого дня зупинки машини для проведення ТО чи ремонту другий раз на місяць, його періодичність при підстановці формули (2.3) збільшується в два рази, третій раз – в три рази, тощо .

Якщо при визначенні часу постановки машини на ТО чи ремонт виявиться, що окремі дні плануємого місяця завантажені не рівномірно, допускається корегування часу проведення ТО чи ремонту в межах одного-двох днів.

Бульдозер Komatsu D85A-215 відпрацював на початок місяця 1520 год.

Періодичність проведення : КР – 6000 год.

ПР – 1000 год.

ТО-2 – 250 год.

ТО-1 – 50 год.

Фактичне напрацювання:

на капітальний ремонт - Нфкр =1520-0 × 6000 =1520 годин .

на поточний ремонт- Нфпр =1520-1 × 1000 =520 годин ,

на ТО-2 - НфТО-2 =1520-5 × 250 =20 годин,

на ТО-1 - НфТО-1 =1520-30 × 50 = 20 годин.

Кількість робочих днів у серпні 2010 року, Кдр =21 день

Порядковий робочий день, в який проводиться ТО чи ремонт,

ДКР ==469 день,

капітальний ремонт в цьому місяці не проводиться;

ДПР == 51 день,

поточний ремонт в цьому місяці не проводиться;

ДТО-2 ==25 день,

ТО-2 в цьому місяці не проводиться;

ДТО-1 ==4 день,

ДТО-1 ==9 день,

ДТО-1 ==14 день,

ДТО-1 ==19 день,

ТО-1 в цьому місяці проводиться на 4,9,14,19 робочі дні.

3. ПРИЙНЯТА ОРГАНІЗАЦІЯ ПРАЦІ ПО ТЕХНІЧНОМУ ОБСЛУГОВУВАННЮ І РЕМОНТУ МАШИН

Організація ремонтного господарства для дорожніх і будівельних машин ускладнена значною відмінністю їх конструктивної складності, до того ж під час експлуатації машини що знаходяться на різних об'єктах, розташованих один від одного на значних відстанях. У цих умовах для виконання технічних обслуговувань та ремонтів дорожніх і будівельних машин в управліннях будівництва (експлуатації) дороги створюють центральні ремонтні майстерні.

Практика довела, що виробнича програма таких майстерень орієнтовно може досягати 400 капітальних ремонтів машин на рік, а виконання частини технічних обслуговувань для машин, розташованих одна від одної на значних відстанях, найбільш доцільно робити безпосередньо на місці їх роботи спеціальними ремонтними бригадами у складі пересувних майстерень, використовуючи готові запасні деталі й агрегати.

Пересувні майстерні обладнують у вагончиках, переміщуваних тягачами, або на шасі вантажного автомобіля зі спеціальним причепом. Такі пересувні майстерні мають універсальне устаткування і здатні виконувати механічні, слюсарні, електротехнічні, складальні, ковальські і зварювальні роботи. Розміри майстерень і характер устаткування визначають на підставі обсягів ремонтних робіт.

ЦРМ повинні забезпечувати:

- виконання технічних обслуговувань (ТО);

- виконання поточних (ПР) і капітальних ремонтів (К) повнокомплектних машин;

- капітальні ремонти агрегатів;

- централізоване відновлення зношених і ушкоджених деталей машин.

Склад постів, відділень і ділянок ЦРМ визначається характером виконуваних робіт і обсягом виробництва. У загальному вигляді ЦРМ має склад, відображений на рис. 1, 2, 3.

Залежно від потужності підприємства, характеру й ступеня спеціалізації виробничого процесу окремої складової організаційної структури підприємства можуть змінюватися. Основне виробництво може бути побудоване по безцеховій і цеховій структурі. При безцеховій структурі всі окремі виробничі ділянки очолюються майстрами й підкоряються безпосередньо керівництву підприємства. Застосування безцехової структури керування виробництвом забезпечує: підвищення ролі майстра як основного керівника виробництва, удосконалювання керування виробництвом і можливість скорочення апарата керування виробництвом.

Для машин, що повертаються наприкінці робочого дня на базу, і машин на автомобільному ходу раціонально проводити ТО і ремонти в ЦРМ, особливо це важливо для гідроприводу і паливної апаратури дизельних двигунів. Технічні обслуговування і ремонти машин на пневмоколісному ходу, віддалених від ЦРМ на відстань до 10 км, рекомендується робити в стаціонарних умовах. Місце проведення ТО і ремонтів машин з гусеничним рушієм, залежить не тільки від відстані до ЦРМ, але і від типу доріг. По дорогах із твердим покриттям ці машини можуть транспортуватися тільки на трейлері (незалежно від відстані). При відсутності на шляху переміщення твердого покриття раціонально проводити технічне обслуговування в стаціонарних умовах (екскаваторів з гусеничним рушієм - при відстані до бази не більш 2 км, машин на базі гусеничних тракторів - 5 км).

В курсовому проекті студент повинен вибрати схему свого підприємства і визначити потрібні чи непотрібні пересувні засоби для ТО, ПР або діагностування.


4. РОЗРАХУНОК ЗОН, ДІЛЬНИЦЬ, ВІДДІЛЕНЬ, ПЕРЕСУВНОЇ МАЙСТЕРНІ

4.1 Технологічний процес у електротехнічному відділенні

Електротехнічне відділення виконуе роботи по перевірці, ремонту та заміні деталей електротехнічного обладнання карбюраторних та дизельних двигунів.

На даному відділенні встановлені стенди по перевірці та ремонту електротехнічного обладнання двигунів, а також станки для проведення інших робіт по відновленню працездатності даного обладнання.

Електротехнічне відділення виконуе об’єм поставлених робіт затверджений керівництвом заводу на якому знаходиться це відділення.

При виконанні в електротехнічних майстернях ТО і ПР вузлів і деталей електрообладнання їх у першу чергу (перед розбиранням) випробовують вхолосту для виявлення сторонніх шумів, вібрації, нагріву, іскріння та інших дефектів. Розбирання починають зі зняття шківа чи напівмуфти за допомогою гвинтових з’мників. Після цього всі деталі, що не мають обмотки, промивають бензином, а при сильному забрудненні – 5-ти % лужним розчином, підігрітим до t=50…60 C, потім промити гарячою водою. Деталі електрообладнання, що мають обмотку, обдувають стиснутим повітрям і протирають чистими серветками, змоченими в бензинові.

Несправності електробладнання можуть винукнути при електричних (електротехнічних) чи механічних пошкодженнях. До електричних відносяться: обрив провідників; порушення контактів або ізоляції та пов’язані з цим короткі замикання; тріщини в ізоляції; послаблення бандажа; знос та іскріння щіток; підгоряння контактів та інше. До механічних пошкоджень відносять: знос підшипників; знос посадочних місць у валах, у корпусах та кришках; знос або перегин вала ротора; розробка шпоночних пазів; знос або зрив різьби.

Характерними дефектами стартерів є: знос посадочних поверхонь під підшипники; задири та забоїни на поверхнях сердечника якоря; знос колектора; задири та вм’ятини на поверхнях полюсних башмаків; знос контактів переривача; розмагнічення ротора.

Ремонт котушок збудження, якорів і трансформаторів, повязане із перемиканням обмотки, проводиться на спеціальних ремонтних пристосуваннях: станках для намотування обмоток.

Гнізда під підшипники на кришках і корпусах відновлюють запресовкою стальних втулок із послідуючою розточкою під потрібний розмір; постановкою зовнішніх кілець підшипників у зношений отвір на клеєві, утвореному на основі епоксидної смоли ЕД-6.

Зношені контакти переривача замінюють новими за допомогою пайки. Пайку вольфрамових контактів на контактотримачах виконують за допомогою твердої мідної стрічки М1 товщиною 0,1 мм або твердих латунних і срібних припоїв, флюсом для яких служить бура.

Ступінь намагнічування ротора магнето визначають на контрольно-вимірювальному стенді для автотракторного обладнання. При значеннях магнітного потоку менше, ніж допустимі значення ротор намагнічують на спеціальних апаратах.

Перед збиранням магнето, генератора, стартера слід перевірити ступінь намагнічування ротора, стан обмотки якоря, котушок збудження та трансформатора на короткі замикання. Зібрані після ремонту магнето, генератори, стартери слід перевірити на стенді під навантаженням, перевіряють їх роботу в різних режимах.

Схема технологічного процесу при виконанні ТО і ПР у електротехнічних майстернях (відділеннях): демонтаж електрообладнання зовнішня мийка агрегатів і деталей (приладів) розбирання агрегатів і приладів на деталі та вузли мийка та обдувка деталей та вузлів контроль і сортування деталей та вузлів ремонт деталей та вузлів монтаж агрегатів і приладів випробування агрегатів і приладів покраска відправка на дільницю монтажу.

Прилади електрообладнання, зняті з автомобілів разом з проводкою, потрапляють у електротехнічне відділення, де проходять весь комплекс ремонтних операцій. На цій же ділянці можуть ремонтувати чи комплектувати й нову проводку (за наявності відповідного обладнання).

Відремонтовані та покрашені прилади відправляють на дільницю монтажу автомобілів.

4.2 Розрахунок виробничої програми електротехнічного відділення майстерні УМБ

Річна виробнича програма для стаціонарної майстерні по ТО і ремонту,

Ппрм = (4.1)де Ппрі = Ппр-ПТО-3

80% - доля робіт від загальної програми по поточному ремонту, яка виконується в стаціонарній майстерні.

Пм тосо + (4.2)

де 80% і 20% - доля робіт по ТО від загальної програми, які виконуються в стаціонарній майстерні.

Ппрм ==36687 люд/год

Ппрі = Ппр-ПТО-3 =48783-2924=45859 люд/год

Пм то =6037+=9613 люд/год

Виробнича програма дільниці,


Пв = (4.3)

де А1, А2 – це доля даного виду робіт від загальної програми стаціонарної майстерні.

Пв ==2795 люд/год

4.3 Розрахунок кількості виробничих працівників

Явочний склад виробничих працівників, чол

Пяв= (4.4)

де Пвід – виробнича програма зони, дільниці, люд/год .

Фрм – фонд часу робочого місця, год.

Кп – крефіцієнт виконання норм випрацювання (Кп=1.06 ¸ 1.3 ).

Фонд часу робочого місця,

Фрм=(Дк-Дв-Дс) × Тз-Дпс (4.5)

де Дк – кількість календарних днів за рік.

Дв – кількість вихідних днів за рік.

Дс – кількість святкових днів (визначається згідно діючого законодавства).

Тз – тривалість зміни, Тз = 8 год .

Дпс – кількість передсвяткових днів із скороченою на одну годину тривалістю зміни.

Списковий склад виробничих працівників,


Псп= (4.6)

де Фр – фонд часу робітника, год .

Фр=(Дк-Дв-Дс-Двідп+-Дпов) × Тзм-Дпс (4.7)

де Двідп – кількість днів відпустки для даного працівника (приймається згідно діючого законодавства).

Дпов – кількість днів невиходу на роботу з поважних причин (по хворобі, виконання держобов’язків і т. п.).

Дк=365 дн Дпс=4 дн

Дв=104 дн Двідп=24 дн

Дс=11 дн Дпов=7 дн

Тз=8 дн

Фрм=(365-104-11) × 8-4=1996 дн

Пяв==1

Фр=(365-104-11-24+24/6-7) × 8-4=1780 дн

Псп==1

4.4 Розрахунок кількості постів, пересувних засобів для діагностики та технічного обслуговування і ремонту

Розрахунок кількості пересувних засобів для ТО і ремонту,

Хпм= (4.8)

де Фпм – річний фонд робочого часу пересувноїмайстерні, год .

Ппм то,пр,д – трудомісткість робіт по ТО, ПР, діагностиці машин, для пересувної майстерні, люд/год .

М – кількість робітників пересувної майстерні, що виконують технічне обслуговування, ремонт, діагностування (в курсовому проекті М=4-6 чол ., для діагностичної лабораторії – 2 чол .).

Кпм – коефіцієнт використання пересувних засобів, К=0,6…0,75. Величина коефіцієнту залежить від віддаленості об’єкта робіт, дорожніх умов, інших факторів.

Хпм==1

4.5 Розрахунок і підбір обладнання

Для більшості відділень комплект обладнання підбирається по даним технологічного процесу та із умов забезпечення виконання комплексу технологічних операцій. Також без розрахунків виходячи із кількості робітників на дільниці і організації робочих місць, визначається кількість одиниць виробничого інвентаря (верстаків, стелажів і т. д)

Таблиця 4.1 – Відомість обладнання відділення

Назва обладнання Марка, головна характеристика Габарити,ммх мм Потужність, кВт Кількість Займана площа, м2
Одиниці облад. Всього
1 Верстак для електриків 1468 05-230 1400 х500 2 0.7 1.4
2 Слюсарні тиски Т-3 200х300 1 0.06
3 Стелаж для деталей 1468 05-300 1400 х500 1 0.7 0.7
4 Ванна для мийки деталей ОМ-1316А 1250 х620 1 0.77 0.77
5 Ларь для обтирочних матеріалів 2249 1000 х 500 1 0.5 0.5
6 Настольно свердлильний станок НС-12А 730 х355 0.6 1 0.26
7 Заточний станок ТАД-263 500 х600 0.2 1 0.3 0.3
8 Контрольно випробувальний стенд для перевірки електробладнання Є-205 650 х726 1 0.5 0.5
9 Прибор для очистки та випробування свічок запалювання Є-203-О 196 х176 1 0.03
10 Прибор для перевірки системи запалювання СП38-М 720 х380 1 0.3
11 Пожарний щит ЩПЧ 500 х1000 1 0.5
12 Прибор для перевірки якорів Є-202 340 х260 1 0.09
13 Ящик з піском 2307-17П 400 х500 1 0.2 0.2
14 Стелаж для приборів 1468 05-350 2000 х800 1 1.6 1.6
15 Стіл 1468 05-423 800 х400 1 0.32 0.32
Разом 6.02

4.6 Розрахунок площ відділень, зон, дільниць

Площа відділення.

Fвід = fоб × Кобс (4.9)

де fоб – сумарна площа, зайнята обладнанням, м2 .

Коб. – коефіцієнт враховуючий робочі зони, проходи, проїзди. [1,додаток 13]=4,0

Fвід =6.02 × 4=24.08

4.7 Будівельні вимоги і планування проектуємого об’єкта майстерні

Габарити будівлі зони, дільниці, відділення, визначають із розрахованої площі з корегуванням довжини і ширини, щоб зони були кратні кроку колон.

Ширина приміщення для ТО і ремонту може бути 12, 18, 24м. Найбільш поширена ширина прольоту майстерні будівельних господарств 12 м.

Довжина будівлі розраховується,

а = (4.10)

де Fвід. – площа, м2 .

b – ширина відділення, м.

а ==4 м

Ширина відділення 6 м

Довжина відділення 4 м

В пояснювальній записці вказують:

- товщину стін в півтори-дві цеглини – 510 мм.

- товщину перегородок з цегли –250 мм.

- розмір цегляних колон 0,5´0,5м

- матеріали підлоги цементобетон.

- висоту приміщення 4.

- ширину і висоту воріт: розпашні - 3´3 м.

- ширину і висоту дверей: одинарні 1´2,4 м.

5. ОРГАНІЗАЦІЙНА ЧАСТИНА

5.1 Розрахунок освітлення

Природне освітлення забезпечується влаштуванням вікон (бокове освітлення). Розрахунок освітлення зводиться до знаходження сумарної площі вікон. Орієнтована сумарна площа вікон розраховується.

(5.1)

Fп – площа підлоги,м2

– Коефіцієнт питомої площі вікон на 1 м2

– 0,2 – механічне збірне відділення.

– коефіцієнт,який враховує втрати світла від забруднення остеклення.

– 0,8 –0,9 – для приміщення з виділенням пилу й газу.

Розрахунок кількості вікон,

(5.2)

Fвік – площа одного вікна, м2

(5.3)

б – ширина вікна, м2

h вік –висота вікна, м

Штучне освітлення

При освітленні промислових приміщень використовується, як загальне, так і комбіноване освітлення.

Загальне – призначено для освітлення всього приміщення, тому світильники загального призначення рівномірно розміщуються під стелею приміщення. При необхідності додаткового освітлення окремих робочих місць застосовують облаштування місцевого освітлення, яке здійснюється безпосередньо над робочим місцем.

Розрахунок веду в такій послідовності:

1. Вибираю значення освітленості Е і систему освітлення в залежності від характеру робіт в відділенні чи зоні.

2. Визначаю питому потужність освітлювального устаткування. Питома потужність залежить від нормуємо освітленості площі приміщень, висоти підвищування, коефіцієнтів відбиття від стелі, стін, коефіцієнтів запасу. Вибираю Е–200. Висота підвісу 6. Площа 212. Вибираю Е=10,6

3. Визначаю сумарну потужність ламп, Вт

(5.4)

N – питома потужність освітлювального устаткування Вт/м2

Fn –площа підлоги, м2

4. Вибираю потужність однієї лампи.

Лампи розжарювання 100 Вт;

5. Розрахунок кількості ламп, шт.


(5.5)

Nл – потужність однієї лампи, Вт.

6. Підраховую витрати електроенергії на освітлення,кВт/год

(5.6)

Тосв – річний час роботи освітлення, який залежить від географічної широти в градусах 40, в одну зміну Тосв = 650кВт/год

5.2 Розрахунок вентиляції

Вентиляція виробничих і допоміжних приміщень призначена для зменшення запиленості, задимленості і очищення повітря від шкідливих викидів виробництва. Вона сприяє оздоровленню умов праці, підвищенню продуктивності праці і попередженню професійних захворювань.

Вентиляція може бути:

– природною,

– механічною (витяжною, проточною, місцевою, проточно-витяжною),

– змішаною.

Природна вентиляція здійснюється за рахунок кватирок, фрамуг, вікон. По нормам промислового будівництва всі приміщення повинні мати наскрізне провітрювання. Площа фрамуг чи кватирок приймається в розмірі не менш 2-4% від площі підлоги (більші значення приймається для приміщення з виділенням пилу,газу,парів).

Розрахунок веду в такі послідовності:

1. Приймаю значення годинної кратності повітрообмінуК=4

2. Провожу розрахунок обміну повітря

(5.7)

Vh – об’єм приміщення

Vh = 12. 18. 6=1296

К – кратність обміну повітря

3. По розрахунковому повітрообміну вибираю

Вентилятор ВР 132-30;

Електродвигун АИР 100 S2;

Потужність 4кВт;

Частота обертання 2900хв;

Продуктивність 200-600 м3/год;

Тиск 2810-2400 Па;

Маса 75кг;

ККД 0.45.

5.3 Охорона праці і довкілля

5.3.1 Загальні положення

Випробування і обкатка двигунів , топлених насосів, гідросистем і других агрегатів повинні проходити в спеціально відділеннях ізольованих від других цехів, приміщення. Приміщення випробуваних відділень повинні бути забезпеченні проточно-витяжній вентиляції.

Виготовлення і капітальний ремонт дорожніх транспортних засобів, як правило, мають здійснюватись на спеціалізованих заводах. Технічне обслуговування і ремонт автомобілів мають проводитись у спеціально пристосованих майстернях або пристосованих до цієї мети гаражах з негорючих матеріалів, у яких приміщеннях для зберігання техніки відокремленні від зазначених майстерень відповідно до вимог будівельних норм. Забороняється технічне обслуговування і ремонт у не пристосованих для цього приміщеннях.

5.3.2 Гігієна праці та виробничого середовища

Вимоги виробничої санітарії обов’язково враховують при проектуванні виробничих приміщень, процесів і технологічного обладнання. В процесі роботи мають бути відсутні або зведенні до мінімуму.

- Виділення в повітря приміщень, атмосферу і стічні води шкідливих або з неприємним запахом речовин, а також виділення теплоти і вологості в робочих приміщеннях.

- Шум, вібрація, ультразвук, електромагнітні хвилі радіочастот, статична електрика та іонізуюче випромінювання.

При розробці технологічної системи проекту слід передбачати:

- Заміну шкідливих речовин нешкідливими або менш шкідливими сухих способів переробки пилоподібних матеріалів – мокрими.

- Заміну в технологічних операціях процесів, пов’язаних з виникненням шуму, вібрації та інших шкідливих факторів, процесами або операціями, за яких відсутня або значно знижена інтенсивність цих факторів.

- Герметизацію і максимальне ущільнення стисків і з’єднань, у технологічному обладнанні і трубопроводах.

- Теплову ізоляцію поверхонь обладнання повітря і трубопроводів, що нагріваються.

- Комплексну механізацію, автоматизацію і сигналізацію про перебіг окремих процесів і операцій, пов’язаних з можливістю шкідливих виділень.

- Очищення технологічних викидів від шкідливих речовин;

- Переважне застосування обладнання з технічним паспортом;

- Автоматичне блокування технологічного обладнання і санітарно-технічних пристроїв, застосування обладнання з вмонтованими місцевими відсмоктувальними пристроями і світильниками;

- Шумоглушіння і амортизацію вібрації;

- Раціональну організацію робочих місць і захист їх від впливу електромагнітних хвиль радіочастот та іонізуючого випромінювання;

- Застосування процесів з найменшою кількістю стічних вод.

5.3.3 Техніка безпеки

Загальні вимоги безпеки

До самостійної роботи по ремонту і технічному обслуговуванню електрообладнання машин допускаються особи, що мають відповідну кваліфікацію, отримали ввідний інструктаж і первинний інструктаж на робочому місці по охороні праці. Слюсареві забороняється користуватися інструментом, пристосуваннями, устаткуванням, поводженню з якими він не виучений і не проінструктований. Електричний струм - при недотриманні правив і запобіжних засобів може надавати на людей небезпечну і шкідливу дію, що виявляється у вигляді електротравм (опіки, електричні знаки, електрометалізація шкіри), електроударів. Слюсар повинен працювати в спеціальному одязі і у разі потреби використовувати інші засоби індивідуального захисту. Слюсар повинен дотримувати правила пожежної безпеки, уміти користуватися засобами пожежегасінні. Палити дозволяється лише в спеціально відведених місцях. Слюсар під час роботи має бути уважним, не відволікатися на сторонні справи і розмови. Про відмічені порушення вимог безпеки на своєму робочому місці, а також про несправності пристосувань, інструменту і засобів індивідуального захисту слюсар повинен повідомити свого безпосереднього керівника і не приступати до праці до усунення відмічених порушень і несправностей. Слюсар повинен дотримувати правила особистої гігієни. Перед їдою або курінням необхідно мити руки з милом, а при роботі з деталями автомобіля, що працював на етілірованном бензині, заздалегідь обмити руки гасом. Для пиття користуватися водою із спеціально призначених для цієї мети пристроїв (сатуратори, питні баки, фонтанчики і тому подібне). За невиконання вимог інструкції слюсар несе відповідальність згідно з чинним законодавством .

Вимоги безпеки перед початком роботи

Перед початком роботи слюсар повинен: - Одягнути спеціальний одяг і застебнути манжети рукавів. Оглянути і підготувати своє робоче місце, прибрати всі зайві предмети, не захаращуючи при цьому проходи. - Перевірити наявність і справність інструменту, пристосувань, при цьому: гайкові ключі не повинні мати тріщин і забоїн, губки ключів мають бути паралельні і не загорнені; розсувні ключі не мають бути ослаблені в рухливих частинах; слюсарні молотки повинні мати злегка опуклу, некосу і незбиту, без тріщин і наклепання поверхня бойка, мають бути надійно укріплені на рукоятках шляхом розклинювання заєршеннимі клинами; рукоятки молотків повинні мати гладку поверхню; ударні інструменти (зубила, крейцмейселі, борідки, керни і ін.) не повинні мати тріщин, задирок і наклепання. Зубила повинні мати довжину не менше 150 мм; напилки, стамески і інші інструменти не повинні мати загостреної неробочої поверхні, мають бути надійно закріплені на дерев'яній ручці з металевим кільцем на ній; електроінструмент повинен мати справну ізоляцію токоведущих частин і надійне заземлення. - Перевірити перебування підлоги на робочому місці. Пів має бути сухим і чистим. Якщо пів мокрий або слизький, зажадати, щоб його витерли або посипали тирсою, або зробити це самому. - Перед використанням переносного світильника перевірити, чи є на лампі захисна сітка, чи справні шнур і ізоляційна гумова трубка. Переносні світильники повинні включатися в електромережу з напругою не вище 42 В.

Вимоги безпеки під час роботи

Під час роботи слюсар повинен: - Всі види технічного обслуговування і ремонту електрообладнання машин на території підприємства виконувати лише на спеціально призначених для цієї мети місцях (постах). - При розбірно-складальних і інших кріпильних операціях, що вимагають великих фізичних зусиль, застосовувати знімачів, гайковерти і тому подібне Трудноотворачиваємиє гайки при необхідності попередній змочувати гасом або спеціальним складом («Унісма», ВТВ і тому подібне). - Для зняття і установки вузлів і агрегатів вагою 20 кг і більш користуватися підіймальними механізмами, обладнаними спеціальними пристосуваннями (захватами), іншими допоміжними засобами механізації. - Під час роботи розташовувати інструмент так, щоб не виникала необхідність тягнутися за ним. Правильно підбирати розмір гайкового ключа, переважно користуватися накидними і торцевими ключами, а у важкодоступних місцях - ключами з тріскачками або з шарнірною голівкою. Правильно накладати ключ на гайку, не підтискати гайку ривком. При роботі зубилом або іншим рубаючим інструментом користуватися захисними окулярами для оберігання очей від поразки металевими частками, а також надівати на зубило захисну шайбу для захисту рук. Випрессовивать туго сидячі пальці і втулки лише за допомогою спеціальних пристосувань. - Зняті з автомобіля вузли і агрегати складати на спеціальні стійкі підставки, а довгі деталі класти лише горизонтально. - При роботі на заточном верстаті слід стояти збоку, а не проти абразивного круга, що обертається, при цьому використовувати захисні окуляри або екрани. Зазор між подручником і абразивним кругом не повинен перевищувати 3 мм. - При роботі електроінструментом напругою більше 42 В користуватися захисними засобами (діелектричними гумовими рукавичками, калошами, килимками), видаваними спільно з електроінструментом. - Підключати електроінструмент до мережі лише за наявності справного штепсельного роз'єму. - При припиненні подачі електроенергії або перерві в роботі від'єднувати електроінструмент від електромережі. - Видаляти пил і стружку з верстака, устаткування або деталі щіткою-кмітливістю або металевим гачком. - Використаний обтиральний матеріал прибирати в спеціально встановлені для цієї мети металеві ящики і закривати кришкою.

Слюсареві забороняється: виконувати роботи під автомобілем або агрегатом, вивішеним лише на підіймальному механізмі (окрім стаціонарних електропідйомників) без підставки козелків або інших страхуючих пристроїв; піднімати агрегати при косому натягненні троса або ланцюга підіймального механізму, а також зачалювати агрегати стропом, дротом і т.п.; використовувати випадкові підставки і підкладки замість спеціального додаткового упору; переносити електричний інструмент, тримаючи його за кабель, а також торкатися рукою частин, що обертаються, до їх зупинки; здувати пил і стружку стислим повітрям, направляти струмінь повітря на тих, що стоять рядом людей або на себе; зберігати на робочому місці промаслені обтиральні матеріали і зберігати чисті обтиральні матеріали разом з використаними; застосовувати етілірованний бензин для миття деталей, рук і т.д.; переносити електричний інструмент, тримаючи його за кабель, а також торкатися рукою частин, що обертаються, до їх зупинки; здувати пил і стружку стислим повітрям, направляти струмінь повітря на тих, що стоять рядом людей або на себе; зберігати на робочому місці промаслені обтиральні матеріали і зберігати чисті обтиральні матеріали разом з використаними; застосовувати етілірованний бензин для миття деталей, рук і т.д.;

Вимоги безпеки після закінчення роботи

Після закінчення роботи слюсар зобов'язаний: - Відключити від електромережі електроустаткування, вимкнути місцеву вентиляцію. - Привести в порядок робоче місце. Прибрати пристосування, інструмент у відведене для них місце. - Вимити руки з милом, а після роботи з деталями і вузлами двигуна, що працює на етілірованном бензині, необхідно заздалегідь мити руки гасом. 6.1.6. Про всі недоліки, виявлені під час роботи, сповістити свого безпосереднього керівника.

5.3.4 Пожежна безпека

Основні причини пожежі:

- Порушення герметичності комунікацій, несправностей паливної системи і загорання палива та електропроводки при стисканні з поверхнями, які мають високі робочі температури (вихлопним колектором, глушником та опалювальною установкою);

- Спалахування палива внаслідок потрапляння іскри, яка виникає від ударів стальних деталей пошкодженого кузова автомобіля під час ДТП;

- Спалахування палива від потрапляння іскри розряду статичної електрики;

- Спалахування спалимих конструкційних матеріалів і палива з причин несправностей електрообладнанням (короткого замикання, незадовільних контактів);

- Спалахування спалимих конструкційних матеріалів і палива від впливу відкритого вогню (зварювальні роботи, розігрів вузлів автомобіля в зимовий період, перевірка наявності палива в паливних баках за допомогою відкритого вогню).

- Негайно повідомити про це по телефону пожежну охорону( при цьому слід назвати адресу об’єкта поверховість будівлі, місце виникнення пожежі, наявність людей, а також назвати своє прізвище, ім’я та по батькові)

- Вжити (по можливості) заходів для евакуації людей, гасіння пожежі та збереження матеріальних цінностей.

- Повідомити про пожежу чи відповідну компетентну посадову особу та чергового по підприємству або організації;

- За потреби – викликати інші аварійно-рятувальні служби ( медичну, газорятувальну).

Цехи або відділення, де проводиться гаряче обкатування двигунів внутрішнього згорання, слід розміщувати в окремих приміщеннях, збудованих з негорючих матеріалів.

Автомобільну техніку, що надходить на технічне обслуговування, поточний ремонт, слід очищати ззовні від бруду і залежно від виду ремонту чи обслуговування вузлів та агрегатів за необхідності зливати паливо і мастила, а також знімати газові балони. Для миття та знежирення треба застосовувати негорючі сполуки, пасти, розчинники та емульсії, а також ультразвукові та інші пожежобезпечні установки.

На постах відкритого шлангового (ручного) і закритого (механізованого) миття джерела освітлення, проводки та силові двигуни повинні бути герметичні. Пости відкритого шлангового миття слід розміщувати в зоні, ізольованих від відкритих ліній електропередач і від обладнання під напругою. Підлога в приміщеннях та на ділянках, де миють і знежирюють деталі із застосування легкозаймистих і горючих рідин, має бути виконана з негорючих матеріалів, які не утворюють іскор при ударі, мати шорстку поверхню.

Нейтралізацію деталей двигунів, які працюють на етилованому бензині, дозволяється здійснювати промивання гасом тільки у спеціально виділених для цієї мети місцях . Використання горючі та легкозаймисті мийні речовини забороняється зберігати на постах миття, їх слід тримати в спеціально призначених місцях у щільно закритій тарі.

5.3.5 Охорона довкілля

Стічні води від миття автомобілів, миття підлоги в приміщеннях для зберігання або обслуговування автомобілів, які містять горючі рідини та завислі речовини, перед злиттям у каналізаційну мережу повинні очищатися в місцевих очисних установках. Після очищення стічних вод від миття автомобілів вміст завислих речовин і нафтопродуктів не повинен перевищувати встановлених норм.

Видалення осаду з очисних установок пропускною здатністю більше 1,5 л/с має бути механізованим. Осади і зібрані нафтопродукти з очисних споруд видаляються в міру їх накопичення.


СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Методичні рекомендації до виконання курсового проекту, П: 2010 р.

2. Державні будівельні норми України. Будівельна техніка, оснастка, інвентар та інструмент. Технічна експлуатація будівельних машин, ДБН В.2.8-3-95. Видання офіційне. Держкоммістобудування України. Київ 1995.

3. Положення про технічне обслуговування і ремонт дорожніх транспортних засобів автомобільного транспорту - К.: Державний департамент автомобільного транспорту, 1998.

4. Гурвич И.С. Эксплуатация и ремонт дорожных машин и оборудования. М., Транспорт, 1989.

5. Краткий автомобильный справочник. Москва, Транспорт, 1984.

6. Н.А. Беспалов. Дорожно-строительные машины и оборудование. Довідник. Київ, Будівельник, 1980.

7. Б.В. Шелюбский. Довідник, Технічна експлуатація дорожніх машин. Москва, Транспорт, 1975.

8. Довідник обладнання. Справочник по оборудованию для технического обслуживания и ремонта тракторов и автомобилей. Грибков В.М. Россельхозиздат. 1978.

9. А.П. Смелов. Курсовое и дипломное проектирование по ремонту машин. М., Колос, 1984.

10. Зеленков Г.І. Проектування підприємств по ремонту дорожньо-будівельних машин. М., 1977.

11. Клебанов Б.В. Проектування виробничих дільниць авторемонтних підприємств. М., Транспорт, 1975.

12. Суханов Б.Н. ТО і ремонт автомобілів. Посібник по курсовому та дипломному проектуванню. М., Транспорт, 1985.

13. Салов А.И. Охрана труда на предприятиях автомобильного транспорта., М, Транспорт, 1986.

14. Кузнецов Ю.М. Охрана труда на автотранспортних предприятиях. - М, Транспорт, 1996.

15. Кодекс Законів про працю України.

16. Закон України “Про охорону праці”. Київ, 1993.

17. Закон України “Про пожежну безпеку”. Київ, 1995.

18. СНІП ІІІ-4-80. Техника безопасности в строительстве.

19. СНІП 2.01.02-85. Протипожежні норми.

20. Державні стандарти на умови праці. ГОСТ 12.0.001-77 по ГОСТ 12.4.8-84