Реферат: Ферум Fe
Название: Ферум Fe Раздел: Рефераты по химии Тип: реферат |
Ферум (Fe) Входить в склад дихальних пігментів, бере участь в переносі кисню до тканин в організмі тварин і людини, стимулює функцію кровотворних органів. В якості лікарського засобу приймається при анемічних і деяких інших патологічних станах. Організм дорослої людини містить в середньому 4-5 г феруму, з них близько 70% знаходиться в складі гемоглобіну. Залізо, існуюче в плазмі крові, є транспортною формою заліза, яке зв‘язане з білком трансферином. Вміст заліза в плазмі крові підпорядкований добовим коливанням – він знижується в другій половині дня, обмін заліза в організмі багато в чому залежить від нормального функціонування печінки. Покази до приймання заліза є залізодефіцитні анемії різної етиології (анемії від крововтрат, хлороз, анемії вагітних), які проходять з пониженим вмістом заліза в крові, а також стан латентного безсимптомного дефіциту заліза зустрічається у 20-30% практично здорових жінок. Препарати заліза можуть бути рекомендовані при довгому внутрішньо судинному гемолізі, супроводжуючому постійною втратою заліза, яке виводиться з сечею, при захворюваннях системи крові, складних кровотеч, з розвитком вторинної недостатності заліза. Основними джерелами заліза в харчових продуктах є продукти тваринного походження (м‘ясо, риба, печінка). Серед препаратів заліза найбільше застосування отримали: залізо гліцерофосфат, залізо лактат, ферітал, заліза закисного сульфат, таблетки “Гемостимулін”. d – елемент VІІІгрупи; порядковий номер 26; атомна маса – 56; (), 26е. Метал середньої активності, відновник. Основні ступені окиснення - +2, +3. ЗАЛІЗО Хімічні властивості: 1. На повітрі легко окисyюється в присутності вологи (ірзавіння) 4Fe+3O+6HO→4Fe(OH) 2. Залізний дріт горить у кисні, утворюючи окалину – оксид феруму (ІІ, ІІІ) 3Fe+2O→FeO 3.При високій температурі (700-900С) реагує з парою води: 3Fe+4HO→→FeO+4H↑ 4. Реагує з неметалами при нагріванні 2Fe+3Br→→2FeBr Fe+S→→FeO 5.Легко розчиняється в хлорид ній і розведеній сульфатній кислотах Fe+2HCl→FeCl+H↑ Fe+HSO(розв.)→FeSO+H↑ У концентрованих кислотах-окисниках залізо розчиняється тільки при нагріванні. 2Fe+6HSO(конц.) →→Fe(SO)+3SO↑+6HO Fe+6HNO(конц.) →→Fe(NO)+3NO↑+3HO. (на холоді концентровані нітратна і сульфатна кислоти пасивують залізо). 6. Витісняє метали, що стоять правіше від нього в ряді напруг, із розчинів їх солей: Fe+CuSO→FeSO+Cu↓ Сполуки двовалентного феруму. Гідроксид феруму (ІІ) Одержання При дії розчинів основ на солі феруму (ІІ) без доступу повітря FeCl+2KOH→2KCl+Fe(OH)↓. Хімічні властивості. Fe(OH) - слабка основа, розчиняється в сильних кислотах Fe(OH)+HSO→FeSO+2HO Fe(OH)+2H→Fe+HO При прожарюванні Fe(OH)без доступу повітря утворюється оксид феруму(ІІ) FeO Fe(OH)→→FeO+ HO У присутності кисню повітря білий осад Fe(OH), окислюючись, буріє – утворюється гідроксид феруму (ІІІ) Fe(OH). 4 Fe(OH)+O+2HO→4 Fe(OH). Сполуки феруму (ІІ) мають відновні властивості, вони легко перетворюються на сполуки феруму (ІІІ) під дією окисників 10FeSO+2KMnSO+8HSO→5Fe(SO)+KSO+2MnSO+8HO 6FeSO+2HNO+3HSO→3Fe(SO)+2NO↑+4HO Сполуки феруму схильні до комплексоутворення (кординаційне число=6) FeCl+6NH→[Fe(NH)]Cl Fe(CN)+4KCN→K[Fe(CN)] (жовта кров‘яна сіль). Якісна реакція на Fe 3FeSO+2 K[Fe(CN)]→ Fe K[Fe(CN)]↓+3KSO 3Fe+3SO+6K2 K[Fe(CN)]→Fe [Fe(CN)]↓+6K+3SO 3Fe+2 [Fe(CN)]→ Fe [Fe(CN)] ↓. Гідроксид феруму (ІІІ) Одержання Утворюється при дії розчинів основ на солі тривалентного феруму – випадає у вигляді червоно-бурого осаду Fe(NO)+3KOH→Fe(OH)+3KNO Fe+3OH→Fe(OH)↓ Хімічні властивості Fe(OH) - більш слабка основа, ніж гідроксид феруму (ІІ). Це зумовлено тим, що у Feменший заряд іона і більший його радіус, ніж у Fe, а тому Fe слабше утримує гідроксид-іони, тобто Fe(OH) легше дисоціює. Це зумовлено тим, що у Fe2+ менший заряд іона iбільший його радіус, ніж у Fe3+ , а тому Fe2+ слабше утримує гідроксид-іони, тобто Fe(OH)2 легше дисоціює. У зв'язку з цим солі феруму (ІІ) гідролізуються незначно, а солі феруму (III) — дуже сильно. Гідролізом зумовлюється iколір розчинів солей Fe(III): незважаючи на те, що іон Fe3+ майже безбарвний, розчини, які його містять, забарвленя в жовто-бурий колір, що пов'язано з присутністю гідроксоіонів феруму або молекул Fe(OH)3 , що утворюються завдяки гідролізу: Fe3+ +HO↔[Fe(OH)]+H [Fe(OH)]+ HO↔[Fe(OH)]+H [Fe(OH)]+ HO↔Fe(OH)+H Принагріваннізабарвленнятемнішае, апридодаваннікислотсвітлішаєвнасладокпригніченнягідролізу. Fe(OH)3 характеризується слабко вираженою амфотерністю — він розчиняється в розведених кислотах i в концентрованих розчинах основ: Fe(OH)+3HCl→FeCl+3HO Fe(OH)+3H→Fe+3HO Fe(OH)+NaOH→Na[Fe(OH)] Fe(OH)+OH→[Fe(OH)] Сполуки феруму (ІІІ) – слабкі окисники, реагують із сильними відновниками 2FeCl+HS→S+2FeCl+2HCl. Якісні реакції на Fe При дії гексаціоноферату (ІІ) калію K[Fe(CN)] (жовтої кров‘яної солі) на розчин солей тривалентного феруму утворюється синій осад (берлінська лазур) 4FeCl+3K[Fe(CN)]→Fe[Fe(CN)]↓+12KCl 4Fe+12Cl+12K+3[Fe(CN)]→Fe[Fe(CN)]↓+12K+12Cl 4Fe+3[Fe(CN)]→Fe[Fe(CN)] ↓ При додаванні до розчину, що містить іони Fe, роданистого калію або амонію, з‘являється інтенсивне криваво-червоне забарвлення роданіду феруму (ІІІ). FeCl+3NHCNS↔3NHCl+Fe(CNS) (при взаємодії ж із родінідами іонів Fe розчин залишається практично безбарвним). Список використаної літератури 1. Розділ «ХІМІЯ» А.Загайко |