Реферат: Основи менеджменту 3

Зміст

Частина І

1. Коротка характеристика фірми

2. Реалізація основних функцій менеджменту

3. Стиль керівництва безпосереднього керівника та види влади, які застосовуються в процесі управління організацією та персоналом

Частина ІІ

1. Основні функції управління. Загальні характеристики основних функцій.

2. Поняття організації. Формальні та неформальні організації. Ресурси організації. Зовнішнє оточення організації. Середовище прямого та непрямого впливу.

3. Горизонтальний поділ праці. Підрозділи. Вертикальний поділ праці. Рівні керівництва.

4. Менеджери, їх роль в організації (за Мінцбергом)

5. Принципи управління (за Анрі Файолем)

Висновки

Література
Частина І

1. Коротка характеристика фірми

Найменування компанії:

Закрите Акціонерне Товариство “Акціонерна страхова компанія “Остра-Київ”

Дата реєстрації та реєстраційний номер:

15 березня 1994 року, № 03214

Акціонерами компанії є:

- ЗАТ “Альфа-Капітал”, Україна

- Асоціація міжнародних автомобільних перевізників України

- ОСАО “Ингосстрах”, Росія

Філіали компанії розташовані в наступних містах:

- Дніпропетровськ

- Донецьк

- Львів

- Одеса

- Харків

- Хмельницький

АСК “Остра-Київ” – це універсальна страхова компанія, яка забезпечує страховий захист з усіх видів ризиків та надає послуги у формі добровільного і обов’язкового за 28 видами страхування, здійснює страхову діяльність на основі за у відповідності з ліцензіями Міністерства фінансів України.

Це одна з найбільших компаній страхового ринку України.

ЗАТ “АСК “Остра-Київ” працює як самостійна компанія на страховому ринку України з 1994 року (до цього з 1991 року вона працювала як філіал страхової компанії).

Маючи в своєму штаті більш як 160 спеціалістів, які працюють у 14 містах України, з моменту свого заснування незмінно займаючи провідні позиції у рейтингах страхових компаній України за основними фінансовими показниками і як найбільш професійна страхова компанія, АСК “Остра-Київ” є однією з провідних страхових компаній країни.

На українському страховому ринку АСК “Остра-Київ” входить до десятки великих за збором премій та за величиною власних активів компаній Останні два роки за розміром сплачених страхових зобов’язань компанія займає лідируючу другу позицію серед українських компаній.

За результатами діяльності у 2001 та 2002 роках “Остра-Київ” стала членом “Національного клубу страхової виплати”, головним критерієм для членства в якому є здійснення страховою компанією протягом року виплат на суму більше 1 млн. євро.

На 1 січня 2002 року капітал компанії складає 22,4 млн. грн., в тому числі уставний капітал – 13,7 млн. грн.

За два роки ріст показника власного капіталу склав 67 %, уставного капіталу – 319 %.

За приналежністю фірми за капіталом – це змішана фірма.

Персонал компанії:

2. Реалізація основних функцій менеджменту

На даний момент розвиток компанії здійснювався згідно зі стратегією, розробленою менеджерами компанії та прийнятою акціонерами 1999 року.

Але вже сьогодні розробляється нова стратегія, як реакція на існуючі на перспективні ринкові зміни. Вона також буде представлена на ствердження акціонерам компанії.

Відносини між акціонерами та менеджментом компанії АСК “Остра-Київ” носять класичний характер: на рівні акціонерів відбувається прийняття стратегічних та річних планів (тобто планування) і контроль їх виконання. На рівні менеджменту відбувається розробка річних та стратегічних планів і прийняття рішень із ведення бізнесу. Акціонери не здійснюють впливу на цьому рівні. Можна сказати, що така ієрархія відносин позитивно впливає на розвиток компанії.

Управлінські рішення за всіма питаннями приймаються у відповідності зі ствердженими Правлінням компанії регламентами, які встановлюють повноваження з прийняття рішень різноманітними колегіальними органами, наприклад, Правлінням компанії, різними Комітетами, а також повноваження для конкретних менеджерів.

3. Стиль керівництва безпосереднього керівника та види влади, які застосовуються в процесі управління організацією та персоналом

В АСК “Остра-Київ” домінує колегіальний стиль керівництва. Тобто підлеглі (в даній компанії – це члени правління) власноруч формують проблему та приймають участь у її розв’язанні.

Можна сказати, що у страховій компанії “Остра-Київ” застосовується традиційна влада (або влада закону) та влада, заснована на винагороді. З одного боку керівники використовують традицію, щоб задовольнити потреби підлеглого в захищеності, а з іншого – наявність грошових премій свідчить про позитивний вплив на підлеглого.

Далі подається витяг із інтерв’ю з Іриною Сіренко, начальником управління маркетингу та реклами.

Когда образовалась страховая компания «Остра-Киев», тогда еще как филиал, работать в ней начали хорошо подготовленные специалисты. Именно они заложили основы и задали тон деятельности компании. Компания быстро развивалась, нужны были действительно классные специалисты и в собственно профессиональной работе, и с учетом постоянного их общения с клиентами, и внутреннего комфорта в коллективе. Необходимо было создавать и развивать, поддерживать команду профессионалов. Со временем нарабатывались определенные принципы отбора кадров, а три года назад в компании пришли к выводу, что необходима систематизация этой работы.

Первое, что сделали, – разработали программу, в которую включили весь спектр кадровых вопросов. В компании задались целью ответить на вопросы:

1. Как необходимо заниматься подбором персонала: кто нужен компании, на какие направления, для выполнения каких задач?

2. Как необходимо обучать новичков, повышать квалификацию работников компании со стажем?

3. Как необходимо ориентироваться при определении уровня квалификации: какие параметры критериев нужны для оценки специалистов?

Свою работу Ирина Григорьевна Серенко, начальник управления маркетинга, рекламы и развития персонала, начала с проведения собеседования со всеми сотрудниками: с целью проанализировать работу менеджера, определить личностные характеристики.

Следующим этапом стало проведение аттестации. При подготовке к аттестации И. Серенко ознакомилась с различными технологиями проведения такого мероприятия, общалась практическими психологами, бизнес тренерами, а в результате все же отказалась от услуг психологов, так как пришла к выводу о том, что привлечение стороннего человека создаст дополнительное напряжение, да и даст этому стороннему человеку слишком много информации о персонале компании.

Аттестация прошла очень успешно. Одним из «ноу-хау» стало именно то, что проводили ее сами, без привлечения специалистов извне.

Аттестацию проводили по всем уровням специалистов, используя перекрестное анкетирование. И в итоге получили из вроде бы субъективных мнений объективную оценку каждого сотрудника. Члены комиссии давали оценку соответствия занимаемой должности, вносили рекомендации по дальнейшему обучению специалиста.

По результатам аттестации сформировали кадровый резерв – это люди, в которых, по мнению руководителей, компания должна вкладывать деньги: в их образование, специальное обучение, профессиональное развитие в целом.

Именно по результатам первой аттестации сделано очень много: кто-то продолжил работать на прежней должности, кто-то перешел на более высокую, а кто-то и очень сильно продвинулся. Это серьезно повлияло на структуру компании, а компания получила новый дополнительный импульс в развитии.

Были сформировали планы обучения и развития персонала, определено, какие тренинги необходимо провести для отработки необходимых навыков.

Получился насыщенный и разнообразный план. Для его выполнения в компании существует специальный бюджет. И такое планирование проводится каждый год: планируются и мероприятия (сюда входят и корпоративные мероприятия, и тренинги, и стажировки), и соответствующий бюджет.

Теперь ежегодные аттестации стали нормой. А внеочередная может проводиться только при создании нового направления, внедрении новых страховых продуктов, изменения структуры или других планируемых изменений.

В каких «кузницах» куются кадры для компании? Компания тесно сотрудничает с некоторыми профильными вузами. Так, в КНЭУ многие сотрудники получили второе высшее образование. Сейчас все топ менеджеры компании имеют высшее экономическое.

Кроме того, компания имеет устойчивую, стабильно высокую репутацию на рынке, и к ней часто сами обращаются специалисты со своими резюме.

Еще один канал пополнения кадрами – студенты ВУЗов, того же КНЭУ, которых регулярно приглашают на практику. Если студент себя, как говорят, покажет – с ним заключается трудовое соглашение. Получив материальный стимул молодой человек понимает, что компания проявила к нему интерес и стремится показать себя с лучшей стороны. А после окончания вуза он приходит уже на постоянную работу. Таким образом компания принимает на работу молодых специалистов.

В компании создан постоянно действующий механизм повышения квалификации. Этому способствуют, например, стажировки у одного учредителей компании – российской компании «Ингосстрах».

Большой объем занимает работа по тренинговым программам – постоянно в течение всего года несколько групп обязательно обучаются в тренинговых компаниях.

Дважды в год компания обязательно собирает всех своих региональных представителей на семинары, на которых не только вводит их в курс всех новых разработок компании, но и просто обеспечивает общение сотрудников, что тоже очень важно для формирования и поддержки единого командного духа.

Очень большое значение имеет и мотивация сотрудников. Она включает, кроме оплаты труда, и отдельный дополнительный пакет – например, медицинское страхование сотрудников и членов их семей, страхование имущества и автострахование, оплату летнего оздоровительного отдыха детей. Два раза в год проводятся «Дни компании»: все вместе летом выезжают на природу и организовывается встреча Нового года.

Частина ІІ

1. Основні функції управління. Загальні характеристики основних функцій.

Менеджмент – це управління організацією і людьми, які працюють в цій організації, для ефективного досягнення поставлених цілей. У більш вузькому розумінні – це процес планування, організації, мотивації та контролю за діяльністю організації з тим, щоб досягти координації людських і матеріальних ресурсів, необхідних для ефективного виконання поставлених завдань.

Менеджмент – це вміння досягати поставлених цілей, використовуючи працю, інтелект, мотиви поведінки інших людей. Менеджмент – функція, вид діяльності з керівництва людьми у найрізноманітніших організаціях.

Управлінська діяльність являє собою поєднання різноманітних функцій (видів діяльності). Спеціалізовані види різноманітних робіт називаються функціями управління. Кожна функція спрямована на вирішення специфічних, різноманітних та складних проблем взаємодії між окремими підрозділами фірми, що вимагають здійснення великого комплексу конкретних заходів.

Головними ознаками для класифікації функцій управління є:

- вид управлінської діяльності, який дозволяє відрізнити одну роботу від іншої в процесі поділу управлінської праці;

- спрямованість видів діяльності на об’єкт управління або на фактори зовнішнього середовища.

За цими ознаками можна виділити загальні та конкретні функції менеджменту.

Загальні функції визначають лише вид управлінської діяльності незалежно від місця її прояву: від виду організації, характеру діяльності, масштабів і т.п. Загальні функції властиві управлінню будь-якою організацією. Розглянемо основні загальні функції управління:

- планування

- організація

- мотивація

- контроль.

Процес управління (цикл менеджменту) організацією починається з планування . Ця функція відповідає на такі запитання:

1. Де ми знаходимося в даний момент? Керівники повинні оцінити сильні та слабкі сторони організації в таких важливих областях господарської діяльності, як фінанси, маркетинг, виробництво, наукові дослідження та розробки, трудові ресурси. Це необхідно для того, щоб визначити, чого реально може досягти дана організація.

2. Куди ми хочемо рухатися? Оцінюючи можливості та перешкоди оточуючої організацію середи (конкуренція, клієнти, закони, політичні фактори, економічні умови, соціальні та культурні зміни), керівництво визначає, якими повинні бути цілі організації і що може стати на заваді виконанню цих цілей.

3. Як ми збираємося це зробити? Керівники повинні вирішити, як в загальних рисах, так і конкретно, що повинен роботи кожен член організації для реалізації цілей.

Планування – один із способів, за допомогою якого менеджери формують єдине спрямування зусиль трудового колективу на досягнення загальних цілей підприємницької діяльності.

Кінцева ціль планування розвитку підприємства полягає в тому, щоб змоделювати (а потім поновлювати згідно із зміною умов, можливостей, потреб) бажаний майбутній стан підприємства, а також шляхи та засоби його реалізації.

Наступна функція менеджменту – організація . Основне завдання організації як функції управління полягає в тому, щоб забезпечити всім необхідним процес здійснення плану та розподіл всього обсягу робіт між окремими виконавцями.

Мотивація – основна функція менеджменту. Основне її завдання – спонукати працівників до якісної і ефективної роботи. Керівнику важливо завжди пам’ятати, що навіть прекрасно складені плани і найдосконаліша структура організації мало чого варті, якщо хтось не виконує фактичну роботу в організації.

Для ефективного виконання функції мотивації менеджеру в сучасних умовах необхідно враховувати та використовувати в управлінській діяльності об’єктивно існуючий взаємозв’язок таких понять, як мотив та стимул.

Якщо мотив – це внутрішнє бажання людини задовольняти свої потреби, то стимул – це можливість отримання засобів задоволення своїх потреб за виконання певних дій. Наприклад, обіцянка нагодувати буде стимулом для голодної людини, яка готова за це виконати деяку роботу.

Наступна функція управління – контроль . Основним завдання є порівняти отримані результати з показниками, які були заплановані на початковому етапі циклу управління. Тобто, наскільки досягаються цілі організації. До основних принципів контролю належать:

- своєчасність

- неперервність

- гласність

- всебічність

- ефективність

Жодна з основних функцій менеджменту не може бути здійснена без прийняття управлінських рішень і комунікацій.

Прийняття управлінських рішень – серія правильних виборів з декількох альтернативних можливостей, які робить керівник для даної організації в даний час і в даному місці.

Рішення має бути оптимальним, тобто відповідати трьом вимогам:

- час

- місце

- сама організація.

Комунікація – процес обміну інформацією, її змістовним значенням між двома чи більше особами.

Комунікації бувають:

- вертикальні (комунікація від верхнього керівника до самого робітника. При цьому інформація спотворюється при передачі з одного рівня на інший)

- горизонтальні (в колективі. Є ефективними, бо при цьому майже 90 % інформації не спотворюється).

2. Поняття організації. Формальні та неформальні організації. Ресурси організації. Зовнішнє оточення організації. Середовище прямого та непрямого впливу.

Організація – група людей, діяльність яких свідомо координується для досягнення спільної мети.

Існують три ознаки організації:

- має бути принаймні дві людини, які вважають себе частиною цієї групи;

- є одна спільна мета, яка сприймається всіма членами групи;

- люди свідомо працюють для досягнення поставленої мети або результату.

Розрізняють формальні та неформальні організації.

Формальна організація – це така організація, яка має свій організаційно-правовий статус (статут, податки, розрахунковий рахунок, печатка). Формальні організації можуть бути прибуткові і неприбуткові. Можуть організовуватися на засадах колективної, при ватної, одноосібної власності.

Неформальні організації – це такі організації, які спонтанно виникають та спонтанно зникають (наприклад, туристична група).

Будь-яка організація для здійснення своєї діяльності повинна мати ресурси, тому що в найбільш загальному вигляді діяльність організації пов’язана з перетворенням ресурсів на нові блага. Ресурси поділяють на природні. трудові (людські), капітальні, сировинні, фінансові, технологічні (ХХ ст.) та інформаційні (ХХІ ст.), а блага являють собою як товари, так і послуги.

Будь-яка організація працює серед інших організацій і певним чином побудована. Внутрішня побудова організації носить назву внутрішнього середовища організації. До внутрішнього середовища організації відносять:

- цілі організації

- організаційна структура

- люди

- завдання, які вона вирішує.

Оточуюче середовище організації, яке складається з:

правового поля організації;

економічних умов, в яких працює організація;

національних особливостей території, де працює організація;

споживачів організації, називається зовнішнім середовищем організації.

Воно розділяється на зовнішнє середовище прямого та непрямого впливу.

До зовнішнього середовища прямого впливу відносяться такі чинники, які безпосередньо впливають на результати діяльності організації. До таких чинників відносяться:

- конкуренти

- споживачі

- закони, що стосуються сфери діяльності організації

- місцеві органи влади

- постачальники

До факторів, які впливають на діяльність організації непрямого впливу, відносять:

- політичні події

- міжнародні події

- економічні умови

- рівень інфляції

- громадська думка

- культура народу

- розвиток науки і техніки

- освіта людей

3. Горизонтальний поділ праці. Підрозділи. Вертикальний поділ праці. Рівні керівництва.

Основною рисою діяльності кожної організації є поділ праці всередині організації: горизонтальний та вертикальний.

Горизонтальний поділ праці передбачає поділ робочого процесу на складові компоненти. Сучасні умови надання послуг та виробництва продукції передбачають чіткий розподіл праці згідно професій, спеціальностей, кваліфікацій.

Такий розподіл праці призвів до утворення підрозділів та робочих груп, працівники яких об’єднані спільними завданнями згідно спеціальностей працюючих.

Підрозділ – формальна група в організації, яка відповідає за виконання конкретного набору задач для організації в цілому.

Розподіл праці між численною кількістю виконавців призводить до вертикального розподілу праці . Вертикальний поділ праці передбачає поділ всіх видів діяльності в організації на роботу, спрямовану на досягнення цілей організації, та координування цієї роботи. Відповідно всі посади в організації розділяють на виконавчі (не управлінські) та менеджерські (управлінські).

В менеджменті розрізняють три основні рівні управління:

- верхній

- середній

- нижній

Керівники верхнього рівня – це представники вищого рівня управління, які мають найбільшу владу та несуть відповідальність за діяльність усієї компанії. Це директори (президенти) організацій, їх заступники (віце-президенти). Вони визначають загальні напрямки функціонування та розвитку організації в цілому або її великих складових, приймають ключові рішення відносно поточних справ та майбутнього організації, розробляють довгострокові плани, формують політику і представляють компанію за її межами. Тільки вони мають право для придбання іншої компанії, запуску нової виробничої лінії та ін. В цілому від керівників вищого рівня залежать цілі фірми та засоби їх досягнення. Їх діяльність характеризується масштабністю, складністю, пріоритетністю стратегічної та перспективної спрямованості, найбільшим зв’язком із зовнішнім середовищем, різноманітністю рішень, напруженим темпом.

З усіх основних функцій менеджменту найбільше часу вони приділяють плануванню та контролю.

До обов’язків керівників середнього рівня входять розробка планів по здійсненню загальних задач, встановлених на вищому рівні управління, і координації роботи керівників нижчого рівня. Середній рівень управління включає в себе менеджерів підприємства, менеджерів відділів та служб, а також інших підрозділів (завідуючий відділом, начальник цеху, директор філіалу, керівник по продукту, регіону, проекту). Характер роботи керівника середнього рівня визначається змістом роботи очолюваного ним підрозділу. В ній переважає рішення тактичних задач, значне місце приділяється взаємодії керівників нижнього та середнього рівнів.

Основну увагу в своїх підрозділах керівники цього рівня приділяють функціям організації, мотивації та контролю.

Керівник нижнього рівня управління: впроваджує до життя політику вищого керівництва організації, виконує накази, розпорядження вищого та середнього керівництва; представляє інтереси безпосередніх працівників перед керівниками вищого рівня, вносить пропозиції з покращення діяльності очолюваного ним колективу, умов праці підлеглих (пропозиції можуть стосуватися і діяльності організації в цілому), керує працівниками, які виконують конкретні завдання. До таких керівників відносяться: керівники групи, майстри, бригадири тощо.

Їх основним завдання є мотивація та контроль.

4. Менеджери, їх роль в організації (за Мінцбергом)

Менеджери – це професійний шар керівників, головна задача яких – координація та організація діяльності колективів на основі врахування об’єктивних законів і закономірностей, тобто управління на науковій основі.

Американський вчений Мінцберг визначив одну спільну рису діяльності всіх менеджерів, яку назвав роллю.

Роль - набір правил поведінки, які відповідають посаді, яку займає керівник, та його організацію.

Так само як і ролі акторів за сценарієм, обумовлюють їх поведінку, так і керівники, які займають певну посаду, ведуть себе у відповідності до тієї посади, яку займають.

Мінцберг виділив 10 основних ролей керівників і об’єднав їх у три групи:

І ролі міжособистого спілкування

- головна особа (керівник) очолює, відповідає за підрозділ

- лідер

· формальний

· неформальний

- ланка зв’язку

ІІ інформаційні ролі

- приймач інформації (вся інформація в колективі стікається до нього) – приймає і дозує її

- розповсюджувач

- представник (видає стільки інформації, скільки необхідно)

ІІІ ролі, пов’язані з прийняттям рішень

- особа, що веде переговори

- підприємець

- особа, що ліквідує недоліки

- особа, що розподіляє ресурси.

5. Принципи управління (за Анрі Файолем)

Анрі Файоль досліджував функціональний аспект менеджменту. Функціонування будь-якої організації Файоль зводив до наступних видів діяльності: технічної, комерційної, фінансової, бухгалтерської, адміністративної, захисту особистості і власності людей.

Кожен з цих видів діяльності потребує управління, отже, передбачає здійснення функцій планування, організації, мотивації, контролю.

Глибоко усвідомивши закономірності функціонування організації, Файоль у праці “Загальне та промислове управління” сформулював 14 принципів адміністративного управління:

- поділ праці

- повноваження та відповідальність

право віддавати наказ – повноваження, а її протилежність – відповідальність

- дисципліна

передбачає слухняність і повагу до досягнутих угод між фірмою та її працівниками. Передбачає справедливе застосування санкцій.

- єдиноначальність

згідно з цим принципом працівник повинен отримувати накази тільки від одного безпосереднього керівника

- єдність напрямків

кожна група, кожен підрозділ повинні бути об’єднані одним планом

- підкорення особистих інтересів загальним

згідно цьому принципу інтереси одного працівника чи групи працівників не повинні переважати інтереси фірми

- винагорода персоналу

- централізація

виникає, коли є поділ праці – його протилежність.

- скалярний ланцюг

перелік осіб на керівних посадах, починаючи з особи, яка здійснює найвищий щабель, до керівництва нижньої ланки

- порядок

місце для всього і все на своєму місці

- справедливість

сполучення доброти та правосуддя

- стабільність робочого місця для персоналу

- ініціатива

розробка плану та забезпечення його успішного виконання знизу вгору

сила та енергія організації

ініціатива повинна заохочуватись

- корпоративний дух

Висновки

Отже, у даній контрольній роботі було розглянуто основні функції менеджменту та їх реалізацію на прикладі української компанії ЗАТ “Акціонерна страхова компанія “Остра-Київ”. А також було на основі даних про цю організацію висвітлено стиль керівництва безпосереднього керівника (колегіальний) та види влади, що застосовуються в процесі управління персоналом в цій організації.

Додатково було розглянуто як відбувається формування кадрів на даному етапі. Причому, слід зазначити, що в компанії досить низький рівень плину кадрів. На керівних посадах тривалий час перебувають одні й ті самі люди. Проте й підлеглі продовжують працювати протягом значного часу (як правило, нові кадри з’являються тут ще під час навчання в інституті, приходячи на практику, та залишаються працювати в компанії після її закінчення).

В компанії присутній так званий корпоративний дух. Проводяться “Дні компанії”, влаштовуються корпоративні вечірки та ін.

Також в компанії широко застосовують функцію мотивації співробітників. І не тільки, оплати праці, а й додатковими пакетами (медичне страхування, автострахування, оплата літнього відпочинку дітям і т.ін.)

Література

1. Мескон М., Альберт М., Хедоури Ф. “Основы менеджмента”. – М.: Дело, 1992.

2. Шегда А. В. “Основы менеджмента: Учебное пособие”. – К.: Товариство “Знання”, КОО, 1998. – 512 с.

3. Офіційний сайт АСК “Остра-Київ” – www.ostra-kiev.com.ua

4. Журнал “Страховой рынок”, интервью с Ириной Сиренко.