Волонтёрство в психолого-педагогической деятельности

План:

Вступ

I. Волонтерство як феномен цивiлiзованого суспiльства.

II. Людськi ресурси волонтерського руху.

III. Змiст, напрями та форми роботи добровiльних помiчникiв.

IV. Шляхи залучення добровiльних помiчникiв до соцiальноi дiяльностi.

V. Проблема рацiонального використання волонтерiв у соцiальнiй сферi.

VI. Iз досвiду органiзацii волонтерськоi роботи в ЦССМ.

Висновки

Лiтература

Вступ

Cучасна ситуацiя в Украiнi характеризуiться соцiально-психологiчною, економiчною нестабiльнiстю, зниженням рiвня життя бiльшостi населення, девальвацiiю моральних норм i цiнностей у суспiльствi, зростанням злочинностi i насильства. Соцiально-психологiчнi проблеми в Украiнi вiдобразились на психологiчному самопочуттi рiзних верств населення. Ще бiльш вiдчутно визначились категорii людей, якi потребують соцiально-психологiчноi допомоги. Передусiм, це молодi люди без жодного заняття, дорослi безробiтнi, дiти, якi не отримують потрiбноi уваги з боку батькiв або не мають батькiв, пенсiонери, iнвалiди та iншi. На сучасному етапi розвитку нашоi краiни висококвалiфiкованих психологiв та соцiальних працiвникiв в Украiнi не вистачаi. Щоб вирiшити дану проблему, необхiдно, по-перше, вивчити реальнi потреби рiзних верств населення, по-друге, визначити, апробувати та поширити методики соцiально-психологiчноi роботи, якi допоможуть у реалiзацii цих проблем, по-третi, потрiбна пiдготовка висококвалiфiкованих спецiалiстiв, здатних професiйно впроваджувати розробленi концепцii i програми соцiально - психологiчноi роботи. [12]

Незаперечним також i i той факт, що потреби населення у соцiальнiй допомозi, психологiчнiй пiдтримцi i захистi зростають. Тому виникла необхiднiсть у залученнi до соцiально-психологiчноi роботи з рiзними верствами населення добровiльних помiчникiв-волонтерiв. Термiн "волонтер" в перекладi з англiйськоi мовою означаi "доброволець". Волонтер - це людина, яка добровiльно, не переслiдуючи корисливих цiлей, займаiться дiяльнiстю на користь суспiльства, не отримуючи за це грошовоi винагороди. ВлВолонтер тАУ це стан душiтАЭ тАУ так вважаi Свiтлана Валентинiвна Толстоухова тАУ директор Украiнського державного центру соцiальних служб для молодi. тАЬЗараз волонтерство тАУ потужний соцiально-суспiльний рух, спроможний прийняти на себе частину повноважень державних соцiальних установ. У захiдних краiнах левову частину тiii роботи, яку у нас виконують державнi соцiальнi працiвники, виконують саме волонтери. Це стосуiться i пiдтримки сiмтАЩi, i роботи з iнвалiдами тощо. Проте аби громадськi органiзацii мали змогу займатися подiбним на рiвнi з державними, необхiдна вiдповiдна пiдготовка, розгалужена мережа, фiлiали в регiонах. Ситуацiя, яка сьогоднi склалася в Украiнi тАУ унiкальна. Краiна переживаi пiк громадськоi активностi, коли багато людей абсолютно безкорисливо, щиро бажають допомогти ближньому. У краiнах РДвропи подiбне явище спостерiгалося в 50-70х роках, тепер все перетворилося просто на звичайну процедуру. Можливо, ми не маiмо таких потужних матерiальних, технiчних можливостей, проте людський фактор вiдiграi значно важливiшу роль.тАЭ [1]

Волонтерський рух - це рух по наданню безкорисноi допомоги тим, хто ii потребуi. Пiд цим поняттям розумiють волонтерськi дii як на мiсцевому, так i на державному рiвнях i, разом з цим, як двостороннi та мiжнароднi програми. Волонтери вiдiграють рiзносторонню роль в розвитку та добробутi краiн. В рамках нацiональних програм i програм ООН сприяють розвитку гуманiтарноi допомоги, технiчного спiвробiтництва, пропаганди прав людини, демократii та миру. Волонтерський рух також i основою дiяльностi недержавних та мiських органiзацiй, професiональних асоцiацiй та профспiлок. Бiльшiсть компанiй з рацiонального використання ресурсiв та охорони навколишнього середовища не може обiйтися без роботи волонтерiв.

Мета нашого дослiдження: зтАЩясувати особливостi участi волонтерiв у соцiально-педагогiчнiй дiяльностi ЦССМ.

ОбтАЩiкт: волонтерська дiяльнiсть ЦССМ.

Предмет: змiст, напрямки, методи i форми волонтерськоi соцiально-педагогiчноi дiяльностi.

Завдення:

1. ЗтАЩясувати сутнiсть понять волонтер, волонтерство, волонтерський рух.

2. Проаналiзувати основнi напрями i змiст соцiально-педагогiчноi роботи волонтерiв.

3. Визначити основнi ресурси волонтерства i дати iх характеристику.

4. Виявити оптимальнi шляхи управлiння волонтерами в соцiально педагогiчнiй роботi.

5. Вивчити досвiд роботи з волонтерами в ЦССМ.

I.Волонтерство як феномен цивiлiзованого суспiльства.

Початок розгалудження мережi центрiв соцiальних служб для молодi в Украiнi припадаi в основному на 1992-1993 рр. РЖнтенсивний розвиток та специфiка роботи цих служб зумовленi вимогами часу, що водночас викликало потребу у створеннi багатопрофiльноi iнфраструктури, складовою частиною якоi, поряд з професiйними соцiальними працiвниками, змогли б стати добровiльнi помiчники тАУ волонтери. Волонтерськi служби при центрах соцiальних служб для молодi поступово стали одним iз напрямiв державноi молодiжноi полiтики.

Волонтери не отримують матерiальноi допомоги у виглядi заробiтноi плати, проте вони мають дещо iнше - розвиток власних здiбностей, моральне задоволення, вiдчуття власноi необхiдностi тим, хто потребуi допомоги, вiдчуття, що вони приносять користь, отримують новi знання тощо. Скiльки у свiтi волонтерiв, стiльки i мотивiв безкоштовноi роботи. Волонтер тАУ не тiльки iнструмент впливу на об'iкт соцiально-педагогiчноi роботи, а й сам i об'iктом такоi роботи. Тому соцiалiзацiя волонтера - не менш, а може й навiть бiльш важлива проблема, нiж та соцiально-педагогiчна робота, яку вiн виконуi. [10]

Волонтерська дiяльнiсть i соцiально-педагогiчним явищем, оскiльки ii розглядаВнють як систему взаiмовiдносин мiж людьми, добровiльне надання соцiальноi та соцiально-педагогiчноi допомоги людинi людиною.

Добровiльнiсть - це широке коло можливостей саморозвитку, розширення знань про iнших людей, демонстрацiя свого пiклування про iнших, випробування себе в нових умоВнвах i обстановцi, добра перспектива на майбутнi. Це конкретний спосiб пiдвищити якiсть життя людини, яка вiдчуваi дискомфорт. Волонтери - це група людей, яка вiдчуваi неВнобхiднiсть пошуку нових шляхiв для надання своiму життю суспiльноi цiлi i цiнностi.

Волонтерськi групи та загони об'iднують людей, якi на добровiльних засадах беВнруть участь у соцiально-психологiчних програмах щодо попередження негативних явищ у молодiжному середовищi, надання допомоги рiзним верствам населення, соцiальному становленню та iнтеграцii молодi у суспiльство. Волонтери - добровiльнi помiчники фахiвцiв соцiально-педагогiчноi галузi, надають iм безпосередню та вагому допомогу. Така дiяльнiсть добровольцiв потребуi не лише бажання та наявностi вiльного часу, а й певних знань з психологii, педагогiки, соцiологii, медицини, тощо. Волонтери повиннi володiти навичками спiлкування з рiзними прошарками молодi, знайомитись з кращим досвiдом роботи волонтерiв нашоi краiни та зарубiжжя. Органiзацiя рiзних форм навчання волонтерiв стаi актуальним питанням сьогодення.

Так як бiльшiсть волонтерських угрупувань виникаi стихiйно та бере участь в одноразових акцiях чи заходах, iснуi нагальна необхiднiсть розробки системного пiдходу до залучення волонтерiв, органiзацii iх дiяльностi та пiдтримки розвитку волонтерського руху. Головну роль у змiцненнi позицiй добровольцiв та формуваннi позитивного ставлення громадськостi до iх дiяльностi вiдiграi впровадження системи наВнвчання волонтерiв, про що говорить досвiд волонтерства iнших краiн.

Сьогоднi послуги волонтерiв потрiбнi для розв'язання проблем у соцiально - педагогiчнiй, економiчнiй, культурнiй, гуманiтарнiй сферах. Генеральна Асамблея ООН, приймаючи до уваги рекомендацii Економiчноi i Соцiальноi Ради, переданi в резолюцii 1997/44 вiд 22 липня 1997 р. на 52 сесii прийняла рiшення:

- проголосити 2001 рiк "Роком волонтерського руху ";

- закликати уряди держав, волонтерськi, громадськi, урядовi та неурядовi органiзацii до спiвробiтництва;

- намiтити шляхи полiпшення роботи, спiвробiтництва та популяризацii дiяльностi; волонтерських органiзацiй;

- Об'iднанiй органiзацii волонтерiв розробити програму роботи.

РЖнiцiатива проведення МРВ 2001 пiдтримувалася наростаючим прагненням людей запропонувати своi послуги в якостi волонтерiв. Для того, щоб здiйснити цю мету, необхiднi визнання та допомога волонтерськiй роботi, посилена пропаганда цього виду дiяльностi. Це потребуi використання тАЬнайкращоi практикитАЭ роботи волонтерiв, обтАЩiднаноi в iдину систему для досягнення успiшного результату.[4]

Отже, аналiзуючи витяг загальноi декларацii волонтерiв, можна сказати, що волонтерство:

- це добровiльний вибiр, що виявляi особистi погляди i позицii;

- це активна участь громадянина у життi людських спiльнот;

- сприяi покращенню якостi життя, особистому росту та поглибленню вiдчуття солiдарностi;

- сприяi реалiзацii основних людських потреб заради справедливостi та миру у суспiльствi;

- сприяi бiльш збалансованому економiчному та соцiальному розвитку, створенню нових робочих мiсць та професiй. [6]

II. Людськi ресурсиволонтерського руху

Дiапазон особистiсних якостей людини дуже великий i широкий. У кожноi людини свiй характер, iндивiдуальнi психiчнi властивостi, власний життiвий досвiд, який збагачуiться i нашаровуiться в процесi суспiльноi дiяльностi. Людина прагне удосконалити себе, знайти своi призначення i мiсце в життi. Волонтерська дiяльнiсть - це шлях самопiзнання i самоперевiрки. Тому у добровiльнiй роботi беруть участь рiзнi категорii волонтерiв.

Перший крок в роботi з волонтером, який приходить за власним бажанням спiвбесiда, пiд час якоi з'ясовуiться:

- як людина знайшла органiзацiю;

- чому ii зацiкавила дана робота;

- де вона зараз працюi i де працювала ранiше, яка в неi освiта i досвiд - це поможе пiдiбрати вiдповiдну роботу для неi;

- необхiдно дiзнатись, чим би людина хотiла зайнятись, скiльки часу майбутнiй волонтер може витратити на роботу в органiзацii;

- чи не маi обмежень iз здоров'ям;

- важливо зрозумiти: збираiться людина весь час працювати волонтером, прийшла з метою отримати оплачувану посаду. В останньому випадку краще чесно розповiсти про перспективи;

- чи i наявний досвiд роботи волонтером, де. Чому пiшов з попередньоi органiзацii

У разi, якщо iнтереси органiзацii збiгаються з iнтересами потенцiйного волонтера детальнiше потрiбно ознайомити з органiзацiiю, запропонувати навчання, залучити роботи за конкретною програмою. РЖнодi робота, запропонована волонтеру, дуже вiдповiдальна, потребуi професiйних навичок. Пiсля навчання можна взяти волонтера на роботу з випробувальним термiном. Вiдповiдальнiсть перед клiiнтом, складнiсть поставлених завдань потребують практики i обережностi у виборi людей.

Вiдповiдно до вiку, соцiальноi ролi та соцiального статусу можна виокремити наступнi групи добровiльних помiчникiв.

Дiти та пiдлiтки. Для пiдлiткiв головною причиною участi у волонтерськiй дiяльностi i можливiсть самоутвердитися в очах однолiткiв, батькiв, вчителiв, бажання знайти нових друзiв, можливiсть спiлкування з однолiтками, можливiсть набути нових навичок i знань та проведення власного дозвiлля.

Професiйна квалiфiкацiя волонтерiв-пiдлiткiв звичайно досить низька, проте вони володiють iншими якостями та здiбностями, тому ця категорiя волонтерiв i незамiнною у практичнiй дiяльностi.

По-перше, пiдлiтки абсолютно мобiльнi; по-друге, у пiдлiткiв немаi комунiкацiйних проблем з дiтьми i пiдлiтками тАУ обтАЩiктами соцiальноi роботи. Це дозволяi через волонтерiв мати будь-яку iнформацiю для широкого кола дiтей та молодi, а також для груп ризику; по-третi, бажання пiдлiткiв оволодiти новими знаннями та навичками дозволяi пiдключати iх до нових, ще не розроблених програм, коли паралельно з роботою йде активне навчання, пошук нових форм i методiв.

Робота з ними потребуi врахування кiлькох важливих правил:

- робота добровiльного помiчника не повинна заважати навчанню;

- робота не повинна бути одноманiтною;

- у кожнiй справi, яку довiрили дiтям або пiдлiткам, обов'язково маi бути мiсце для iх власноi iнiцiативи i самостiйних рiшень, а також персонал вiдповiдальностi;

- iх участь у волонтерському русi маi бути погодженою з батьками i учителями

- робота маi бути безпечною для дитячоi психiки, тому при роботi з жертвами насилля, психiчно хворими, помираючими не потрiбно залучати дiтей - психологiчний тренiнг для них дуже важкий. Такого погляду додержуiться багато спецiалiстiв, якi працюють в цих сферах;

- потрiбно чiтко визначити засоби заохочення, нi в якому разi не обiцяти бiльше нiж можна дати;

- необхiдно демонструвати, по можливостi, перспективи iхньоi дiяльностi в органiзацii i обговорювати з ними плани на майбутнi;

- не можна переоцiнювати можливостi дiтей, особливо вголос.

За умов дотримання цих правил кмiтливi, швидкi, винахiдливi помiчники забезпеченi.

Волонтери-фахiвцi тАУ це психологи, педагоги, соцiальнi педагоги, соцiальнi працiвники, юристи, лiкарi, якi надають консультативну допомогу соцiальним працiвникам та iншим волонтерам або практично допомагають рiзним клiiнтам соцiальних служб.

Практика дозволила виокремити три основних правила в роботi з спецiалiстами як волонтерами:

- професiйнi погляди обох сторiн на дану проблему мають збiгатися (в кращому разi "не розбiгатися");

- гнучкий графiк для спецiалiста;

- забезпечення можливостi професiйноi або науковоi кар'iри. Дуже обережно потрiбно ставитися до пропозицii створення на базi органiзацii

експериментального майданчика для перевiрки науковоi гiпотези, особливо, якщо органiзацiя працюi з iнвалiдами, дiтьми, наданням психологiчних консультацiй i т. п

Звичайно, це не означаi вiдмову вiд усього нового. Але запропонувати iнших професiоналiв цiii ж сфери, дати оцiнку запропонованiй методицi, визначити випробувальний термiн, вiдстежити результати - дуже потрiбно.

3. Спонсори. Вони не обов'язково можуть пiдтримувати органiзацiю матерiально. Але керiвники фiрм можуть надати реальну методичну допомогу в органiзацii роботи i пошуку фiнансiв. Такий варiант часто називають патронаж органiзацii. Кращий спосiб органiзувати патронаж - створити опiкунську раду при органiзацii, де опiкунами будуть керiвники рiзних фiрм, вiдомi в мiстi або краiнi особи: артисти, музиканти. Опiкун не завжди допоможе грошима, але спрацюi його iм'я, вiн залучить iнших, порадить, що робити. Потрiбно пам'ятати, що керiвники багатьох фiрм мають вищу економiчну освiту, величезний досвiд роботи з фiнансами, досвiд управлiння.

Юрист фiрми може надати безкоштовну консультацiю або постiйну юридичну пiдтримку. Спiвробiтники фiрми можуть у вiльний вiд роботи час виконувати роботу не пов'язану з iх основною дiяльнiстю. Деякi компанii оплачують власним працiвникам той час, який вони витрачають на допомогу благодiйнiй органiзацii. У фiрмi можна орендувати зал для проведення благодiйних заходiв без орендноi плати.

Принципи роботи з волонтерами з бiзнесу такi ж самi, що i з iншими. Дуже важливо поважати i враховувати iхнi можливостi, не вимагати вiд них бiльше, нiж вони можуть зробити, заохочувати, в тому числi i подарунками, i листами тАУ подяками. РД тiльки два доповнення щодо роботи з волонтерами - бiзнесменами. Перше: до них потрiбно ставитися, як до рiвних - не зверхньо, не принижуючи себе. Друге: не можна вимагати коштiв, якщо керiвник фiрми, хтось iз спiвробiтникiв працюють в органiзацii волонтером.

4. Чиновники. Люди, якi працюють у державному апаратi, наприклад у мiськiй адмiнiстрацii, також можуть бути волонтерами. Однак, перш нiж залучити iх до цiii дiяльностi, слiд з'ясувати, чи не призведе це до конфлiкту волонтера з начальством. Надiйнiй варiант - керiвництво даi згоду на роботу свого працiвника волонтером.

Чиновники мiсцевоi адмiнiстрацii можуть бути волонтерами як приватнi особи.

5. Клiiнти. Волонтерами можуть бути i тi, кому надаiться допомога тАУ клiiнти конкретноi органiзацii, наприклад, пацiiнти клiнiки або слухачi виховного центру, батьки клiiнтiв, а також тi, хто був клiiнтом ранiше i хоче працювати волонтером в рiзних програмах. Принципи роботи з волонтерами-клiiнтами такi ж, як i з дорослими. Слiд памтАЩятати про iх особистi потреби, про те, що вони прийшли не тiльки допомагати, а й отримувати допомогу.

6. Члени органiзацii. Волонтери-члени громадських органiзацiй надають широкий спектр соцiальних послуг рiзним категорiям населення. Проте основний акцент у своiй дiяльностi роблять на матерiальнiй пiдтримцi окремих осiб, груп чи сiмей: фiнансовiй допомозi, розподiлi гуманiтарноi допомоги пiдтримцi матерiально не забезпеченоi частини населення продуктами харчування. Майже половина громадських органiзацiй (49%) залученi саме до таких видiв соцiальноi роботи. До актуальних послуг належить сфера дозвiлля якою опiкуються 28% громадських органiзацiй, 22% - придiляють особливу увагу питанням сексуального виховання молодi i планування сiмтАЩi.

До соцiальноi роботи залученi дитячi та молодiжнi органiзацii, волонтери жiночих органiзацiй.

Досвiд знаних громадських органiзацiй продемонстрував, що для них найголовнiшим i:

вiра в успiх, яку керiвництво товариства або асоцiацii повинно постiйно пiдтримувати у своiх колег;

бачити, що завдання, якi ставить перед собою органiзацiя або конкретна програма, реальнi i iх можна вирiшити.

7. Студенти рiзних навчальних закладiв рiзного типу в переважнiй бiльшостi працюють як волонтери в органiзацiях пiд час проходження практики. У студентiв-волонтерiв особливi мотиви для добровiльноi соцiальноi роботи. Насамперед iх цiкавлять професiйнi проблеми. Вони можуть бути як формальними тАУ одержання залiку, проходження практики, так i реальними тАУ набуття фахових знань з майбутньоi спецiальностi, напрацювання навичок спiлкування з клiiнтами. Студентiв-волонтерiв цiкавлять тiльки тi види соцiальноi роботи, якi безпосередньо повтАЩязанi з майбутньою професiiю. Вони вiддають перевагу iндивiдуальнiй роботi або роботi в невеликих групах тАУ це дослiдження або групове консультування тощо.

8. Батьки. Мотивацiя участi волонтерiв-батькiв в соцiальнiй роботi тАУ бажання допомогти собi особисто, а разом з тим i iншим сiмтАЩям з iншими проблемами. Рiвень квалiфiкацii батькiв може бути рiзним, проте всi вони мають великий життiвий досвiд проживання та спiлкування у кризовiй сiмтАЩi, знання про можливостi виживання в кризовiй ситуацii, i тому iхня допомога i досить важливою. Спрямованiсть роботи волонтерiв-батькiв, як правило, диктуiться iхньою особистою проблемою. Залучення волонтерiв-батькiв до соцiальноi роботи тАУ процес ланцюговий: через усвiдомлення, що самi батьки можуть допомогти своiм сiмтАЩям, збiльшуiться спектр сiмей, якi хочуть обтАЩiднатися для взаiмноi допомоги.[6]

Отже, волонтером може бути людина, будь-якоi статi i вiку, з будь-якою освiтою, чи без неi, яка спроможна вiдчувати означенi потреби iнших людей i на добровiльних засадах допомагати iм.

III. Змiст, напрями та формироботи добровiльних помiчникiв.

Будь-якi волонтерськi групи при центрах соцiальних служб для молодi дiють в межах соцiальних програм, якi реалiзуються центрами, передбаченi планами робiт, завданнями, що покладенi на центри державою. Тому потрiбен iнструмент для оволодiння волонтерами змiстом дiяльностi центру саме того напрямку, в якому вони бажають працювати i до помагати, визначення власних завдань, iх обсягу, методiв та форм роботи. Центри, якi залучають до роботи волонтерiв, повиннi планувати систематичне iх навчання, наради, iнструктування, дискусii, семiнари, "круглi столи", тренiнги, що дозволяi урiзноманiтнити форми ознайомлення волонтерiв iз змiстом, напрямками, особливостями, видами соцiально-педагогiчноi роботи залежно вiд рiвня професiйноi пiдготовки до такоi дiяльностi.

Сьогоднi iстотну роль у змiцненнi статусу добровольцiв при центрах ССМ та формуваннi позитивного ставлення громадськостi до iхньоi дiяльностi вiдiграi впровадження системи навчання волонтерiв. Виходячи iз специфiки дiяльностi та завдань соцiальних служб для молодi, використовуються досить рiзноманiтнi форми навчання добровольцiв з метою формування в них знань, умiнь та навичок, наприклад:

- протягом року - школа волонтерiв;

- протягом пiврiччя - тематичнi волонтерськi курси;

- протягом мiсяця - табiр пiдготовки добровольцiв-помiчникiв;

- протягом тижня - курси пiдвищення майстерностi тощо. Становлення волонтерського руху в Украiнi сьогоднi вiдбуваiться за кiлькома основними напрямками, якi мають такi особливостi:

1. Добровiльна безкоштовна робота волонтерiв у громадських та некомерцiйних органiзацiях - надання допомоги рiзним категорiям населення у будь-яких видах дiяльностi, навчання, розвитку. Таке спрямування дiяльностi волонтерiв будь-якого вiку сприяi iх творчiй та соцiальнiй самореалiзацii, саморозвитку та самоспостереженню.

2. Добровiльна систематична або епiзодична допомога державним установам реалiзовувати соцiальну полiтику - допомога освiтянським (шкiльним та позашкiльним) закладам у навчально-виховнiй роботi, установам соцiального забезпечення в роботi з дiтьми та молоддю з особливими потребами та людьми похилого вiку.

3. Волонтерська дiяльнiсть i наслiдком творчого саморозвитку, навчання iнших тоВнму, що сам добре знаiш, але ця дiяльнiсть не i професiйною.

4. Педагогiчно спрямована волонтерська дiяльнiсть, по сутi, виступаi i механiзмом розвитку особистостi, ii соцiалiзацii i духовного становлення. Цей напрямок розвиваiться в дитячих та молодiжних об'iднаннях (метою iх створення i суспiльно корисна дiяльнiсть), в рiзних групах при ЦССМ.[5]

Характерною особливiстю волонтерського руху, який стихiйно розвиваiться при рiзних соцiальних установах, органiзацiях та об'iднаннях в Украiнi, i включення до добровiльноi дiяльностi молодi вiком вiд 15 до 25 рокiв. Привертання уваги неповнолiтнiх, молодi, людей похилого вiку i ефективним засобом активiзацii саморозвитку особистостi в дiяльностi i спiлкуваннi, як культурному процесi. Якщо детальнiше проаналiзувати складовi цього процесу, то стаi зрозумiлим, що молодi волонтери завдяки соцiально - педагогiчнiй дiяльностi набувають змiстовно життiвих орiiнтирiв, оволодiвають мистецтвом життiдiяльностi особистостi шляхом:

- самовизначення;

- самоорганiзацii;

- самопiзнання;

- саморегуляцii та самореабiлiтацii;

- самореалiзацii;

- самоосвiти та самовиховання.

Слiд зазначити, що головною проблемою волонтерського руху в Украiнi залишаВнються передусiм труднощi органiзацii волонтерськоi дiяльностi. Органiзаторам волонВнтерського руху потрiбно не тiльки ознайомитись з iсторiiю руху в iнших краiнах, орВнганiзувати роботу i контроль, навчитися складати робочi плани i ставити завдання для волонтерiв, а й завжди враховувати думку i досвiд самих добровiльних помiчникiв.

Аналiз матерiалiв обласних ЦССМ дозволив виявити основнi напрями роботи добровiльних помiчникiв:

1. Соцiально-реабiлiтацiйна робота, попередження та подолання негативних явищ у молодiжному середовищi.

- робота з молоддю, схильною до асоцiальноi поведiнки;

- профiлактика та подолання вживання алкогольних напоiв;

- профiлактика та запобiгання тютюнопалiнню;

- профiлактика та запобiгання вживанню наркотичних речовин;

- профiлактика хвороб, що передаються статевим шляхом та ВРЖЛ/СНРЖДу;

- пiдтримка дiтей та пiдлiткiв, що постраждали вiд морального, фiзичного, сексуального насильства;

- пiдтримка дiтей та молодi, що перебувають у кризовому станi;

- соцiальна робота з тАЮдiтьми вулицiтАЭ.

В цьому напрямку волонтерами центрiв ССМ проводяться рiзноманiтнi бесiди, диспути, лекцii на рiзну тематику, органiзовуються вечори, концерти тАЬЗа здоровий спосiб життятАЭ, проводяться рольовi та творчi iгри з молоддю та з тАЬдiтьми вулицiтАЭ. Розповсюджуються iнформацiйнi листiвки, буклети про негативний вплив на органiзм вживання алкоголю, тютюну, наркотичних речовин. Тут застосовуються як груповi форми роботи, так i iндивiдуальнi.

2. Соцiальна опiка i захист найменше захищених категорiй дiтей та молодi.

- пiдтримка та сприяння розвитку творчих здiбностей молодих iнвалiдiв;

- соцiальна допомога молодим сiмтАЩям;

- соцiальна робота з дiтьми-сиротами та дiтьми, позбавленими батькiвського пiклування;

- соцiальна пiдтримка вiйськовозобовтАЩязаноi молодi;

- соцiальна робота з жiночою молоддю;

- соцiальна допомога самотнiм матерям, неповним сiмтАЩям, багатодiтним сiмтАЩям;

- допомога у вирiшеннi соцiальних проблем учнiвськоi та студентськоi молодi.

Органiзовуються концерти, конкурси, змагання, ярмарки, створюються рiзноманiтнi луби за iнтересами, проводяться благодiйнi акцii, вечори. Все це робиться для того, щоб такi категорii дiтей та молодi вiдчули себе потрiбними в цьому суспiльствi.

3. Соцiальний супровiд молодi, допомога ii iнтеграцii у суспiльство.

- сприяння самовихованню, самовизначенню та самовдосконаленню дiтей та молодi;

- формування та розвиток якостей творчоi особистостi;

- соцiальна пiдтримка безробiтноi молодi, сприяння в працевлаштуваннi;

- розвиток та пiдтримка обдарованих дiтей та пiдлiткiв;

- органiзацiя змiстовного дозвiлля дiтей та молодi як шлях профiлактики дитячоi бездоглядностi i правопорушень.[11]

Проводяться змагання, олiмпiади, походи, екскурсii, конкурси творчих робiт, тематичнi днi, вогнища, свята, ярмарки, також iде залучення молодi та пiдлiткiв до рiзноманiтних гурткiв та секцiй.

До найбiльш типових форм роботи з рiзними групами волонтерiв належать:

лекцiя, як базовий метод при навчаннi волонтерiв у Всеукраiнськiй школi волонтерiв;

бесiда на заняттях для волонтерiв для бiльш плiдноi взаiмодii з групою, для закрiплення матерiалу та вивчення нового, для визначення настрою групи тощо;

гра дiлова на заняттях з рiзних напрямкiв соцiальноi роботи для ефективного засвоiння матерiалу та набуття практичних навичок;

тАЮмозковий штурмтАЭ на заняття волонтерiв для стимулювання до вивчення тiii чи iншоi теми та бiльш ефективного навчання;

дискусiя з волонтером або з групою волонтерiв з найбiльш актуальних гострих питань, тем;

колоквiум як форма обговорення проблеми за участю бiльшостi членiв групи;

семiнар практикум для волонтерiв та працiвникiв соцiальних служб з метою подальшого засвоiння теоретичних знань;

тренiнг для волонтерiв з метою бiльш ефективного вивчення тем навчання;

конференцii для працiвникiв та волонтерiв ССМ з метою обмiну досвiдом та напрацювання методик викладання та навчання волонтерiв;

тАЮкруглий стiлтАЭ для волонтерiв з залученням державних та громадських структур з метою обговорення взаiмодii з питань функцiонування школи волонтерiв, розвитку волонтерського руху;

збори волонтерiв рiзних центрiв ССМ для обмiну досвiдом та напрацювання нових форм роботи з рiзними категорiями молодi.

Отже, аналiзуючи напрями i деякi форми роботи, слiд вiдзначити, що практично вся робота центрiв ССМ допускаi можливiсть залучення волонтерiв.[12]

IV. Шляхи залученнядобровiльних помiчникiвдо соцiальноi дiяльностi

У рiзних регiонах залучення людей до дiяльностi волонтерами вiдбуваiться рiзними шляхами i на основi рiзних принципiв. Найбiльш розповсюджений варiант тАУ залучення студентiв вiдповiдних спецiальностей (соцiальних робiтникiв, психологiв, юристiв, медикiв) до соцiальноi роботи через волонтерськi групи. Так у м. Запорiжжi на добровiльних засадах працюють 12 соцiальних педагогiв та психологiвтАУстудентiв факультету соцiальноi педагогiки та психологii Запорiзького державного унiверситету. Волонтери займаються статевою освiтою пiдлiткiв у лiтнiх таборах шкiл. У Днiпропетровськiй областi дii програма тАЬТерези ФемiдитАЭ, де задiяно волонтерський молодiжний юридичний клуб. До складу клубу входять студенти тАУ правовики випускного курсу Днiпропетровського державного унiверситету.

На базi Чернiвецького ОЦССМ працюють волонтерськi загони, де волонтерами в переважнiй бiльшостi i студенти педагогiчного унiверситету. Крiм них, до волонтерськоi роботи залучаються студенти педагогiчного училища держунiверситету та медпрацiвники. У м. Вiнницi волонтерами-студентами фiлологiчного факультету педагогiчного унiверситету розроблено тематичний курс занять тАЬВивчаiмо класичну лiтературутАЭ для пiдвищення загального культурного та iнтелектуального рiвня молодi з певними вадами розвитку, а також проводяться заняття, спрямованi на ознайомлення з основами свiтових релiгiй. У м. Луцьку волонтерську роботу проводять 25 волонтерiв тАУ студенти медичного училища та психологiчного факультету унiверситету. РЗхня професiйна пiдготовка, безперечно, вплинула i на характер та напрями дiяльностi волонтерiв. У м. Херсонi студенти лiцею журналiстики, бiзнесу i правознавства проводять роботу з усiх напрямiв соцiальноi роботи.

Безумовно, це досить продуктивний шлях залучення добровольцiв до соцiальноi роботи. По-перше, вiн дозволяi досить просто вирiшити саму проблему участi студентiв в соцiальнiй роботi, причому в багатьох областях центри соцiальних служб для молодi пiдписали угоди про взаiмодiю з вищими навчальними закладами. Реально студенти проходять навчальну практику в ССМ, тобто мають тАЬвинагородутАЭ у виглядi залiку по практицi. Але це не робота за власним бажанням, а в певному розумiннi тАУ примусова участь у соцiальнiй роботi. Водночас факт залучення фахiвцiв до соцiальноi роботи на етапi навчання i позитивним явищем, оскiльки соцiальна робота тАУ одна з професiй, де пряма передача досвiду тАЬiз уст в устатАЭ i невiдтАЩiмною складовою в оволодiннi професiiю важливим мотивом участi фахiвцiв у соцiальнiй роботi стала можливiсть для них пiдвищити свiй освiтнiй рiвень.[8]

В усьому свiтi головним обтАЩiктом волонтерства i недержавнi органiзацii: дитячi, молодiжнi, жiночi тощо. На Украiнi громадськi органiзацii ще недостатньо включенi в соцiальну роботу. Хоча приклади плiдного спiвробiтництва вже маiмо. Так, у м. Чернiвцi волонтерськi загони постiйно контактують з дiючими молодiжно-громадськими органiзацiями тАУ тАЬБуковинськi гайдитАЭ, тАЬУ гармонii з природоютАЭ, дитячими органiзацiями тАЬПаростоктАЭ i тАЬВеселкатАЭ.

Херсонська асоцiацiя молодiжних органiзацiй та неформальних обтАЩiднань тАЬФридомтАЭ органiзовуi концерти по районах областi iз залученням спецiалiстiв ХОЦССМ.

Члени Харкiвського мiського дитячо-юнацького Центру моделювання тАЬLudusтАЭ допомагають психологам ЦССМ проводити клубну роботу iз пiдлiтками на базi клубiв за мiсцем проживання, дiловi iгри (у т.ч. на вулицях мiста), вести роботу клубу тАЬДебатитАЭ.

Як вiдомо значне мiсце у волонтерськiй соцiальнiй роботi посiдають релiгiйнi органiзацii. На вiдмiну вiд громадських релiгiйнi органiзацii в Украiнi виконують значну за обсягами i рiзноманiтну за напрямами соцiальну роботу. Однак iх дiяльнiсть дуже рiдко збiгаiться i дуже рiдко застосовуiться в роботi центрiв соцiальних служб для молодi. Наприклад, у м. Житомирi до роботи клубу сiмейного спiлкування тАЬОсоблива дитинатАЭ для дiтей-iнвалiдiв та iх батькiв при ЖОЦССМ залучено 8 волонтерiв легiону при католицькому костьолi св. Софii. Вони здiйснюють соцiальний патронаж дiтей iнвалiдiв вдома.

Взаiмодiя з релiгiйними органiзацiями багатьох конфесiй, на нашу думку, допоможе розширити й урiзноманiтнити соцiальну роботу, яку виконують волонтери. Певна пересторога у взаiмодii соцiальних служб для молодi з релiгiйними органiзацiями, на наш погляд, обумовлена iнерцiiю мислення i здебiльшого невиправданим острахом. При взаiмнiй повазi до вiросповiдання кожного з партнерiв цього можна уникнути.

Для роботи волонтерами потрiбна вiдповiдна теоретична i практична база.

Так, протягом 1997-1998 рр. у м. Миколаiвi пiд час реалiзацii програми тАЬВолонтер тАЬТелефону довiритАЭ пройшли курс пiдготовки тАЬлекцiйнi заняття, рольовi та психологiчнi тренiнги, стажування на тАЬТелефонi довiритАЭ) 25 волонтерiв, якi пiсля навчання отримали вiдповiднi сертифiкати.

У Криму в рамках програми тАЬРубiконтАЭ здiйснюiться пiдготовка групи волонтерiв-активiстiв природоохоронного руху з числа обдарованих школярiв i студентiв з метою екологiчноi пропаганди на мiсцях через ЦССМ.

Харкiвським ОЦССМ укладено угоди з Харкiвським iнститутом екологii та соцiального захисту про спiльну дiяльнiсть щодо створення i функцiонування тАЬШколи волонтерiвтАЭ, з громадською органiзацiiю Харкiвського мiського дитячо-юнацького Центру моделювання тАЬLudusтАЭ тАУ про спiльну дiяльнiсть щодо соцiальноi та психологiчноi допомоги молодi за мiсцем проживання.

Коли органiзацiя залучаi волонтерiв, вони вiддають частину вiльного часу. Якщо волонтеру робота здаватиметься нецiкавою або якоюсь мiрою незадовiльною, вiн робитиме щось iнше в свiй вiльний час. Таким чином, вмiння розпiзнати i забезпечити реалiзацiю головних мотивiв - один з найважливiших моментiв волонтерськоi програми адже окрiм "хорошоi" роботи органiзацiя не може запропонувати волонтерам нiчого iншого. РЖ хоча ця сфера мiстить дуже багато важливих та складних моментiв, iй все рiвно придiляiться мало уваги. Якщо органiзацiя маi цiкавi та продуктивнi обсяги роботи добровiльних помiчникiв, вона не матиме складностей iз iх залученням та утримуванням. Але, як показуi практика, чимало органiзацiй залучають волонтерiв до нецiкавих робiт i через це мають проблему. В таких випадках персонал вважаi помiчникiв не надiйними. РЖ дуже рiдко вдаiться визначити, що проблема полягаi саме у незадовiльно му забезпеченнi реалiзацii головних мотивiв. Розумiння мотивацiй волонтерiв - це головне вмiння для хороших керiвникiв волонтерських програм. Знання про те, чому люди роблять те, що вони роблять - необхiдна передумова для того, щоб допомогти iм реалiзувати своi мотивацii та попередити випадки, коли мотивацii можуть викликати певнi ускладнення.

Типовий волонтер маi досвiд рiзноманiтних мотивацiй для роботи, починаючи з альтруiстичних i до власноi зацiкавленостi. Цi мотивацii можуть змiнюватись протягом волонтерськоi дiяльностi. Волонтери знають, що iх мотивацiя змiнюiться при переходi вiд органiзацii до органiзацii, а також i в межах однiii органiзацii.

Добре органiзована волонтерська програма повинна створювати умови для розвитку всiх рiзновидiв залучення волонтерiв до працi.

Волонтерськi програми стають успiшними тодi, коли добровiльнi помiчники працюють в тому напрямку, який вони шукали або хотiли б робити. Якщо iм не дати такоi роботи, наслiдком буде ненадiйнiсть та низька працездатнiсть.

Саме створення потрiбних для волонтерства умов працi i i найголовнiшим пунктом успiшноi дiяльностi.

Також важливим моментом залучення добровольцiв до соцiально-педагогiчноi дiяльностi i надання iнформацii про неi у виглядi буклетiв, листiвок про певнi органiзацii, публiкацii в пресi, iнформацiя в РЖнтернетi тощо.

Отже iснуi 10 заповiдей роботи з волонтерами, давно вiдкритих людьми, якi з успiхом створювали добровiльнi органiзацii. Цi заповiдi однаково працюють i в Америцi, i в Англii, i в Украiнi. Якщо iх дотримуватись, i надiя, що органiзацiя не втратить унiкального людського потенцiалу.

1. Плануючи реалiзацiю проектiв, наперед необхiдно визначити, де можуть бути корисними волонтери, i у вiдповiдностi до цього проводити вiдбiр людей.

2. Приймаючи на роботу добровiльних помiчникiв, потрiбно врахувати iх iнтереси, бажання, можливостi, в тому числi i тимчасове навантаження, мiсце проживання, фiзичнi можливостi, освiту.

3. Хибною i думка, що волонтери можуть виконувати тiльки "чорну" роботу, а змiстовну роботу повиннi виконувати професiонали, яким це оплачуiться. По-перше можна знайти волонтерiв-професiоналiв у данiй галузi, а по-друге, волонтерiв можна i потрiбно навчати для пiдвищення iхнього рiвня

Вместе с этим смотрят:

Cистема роботи шкiльного психолога з профiлактики та подолання проблем статево-рольовоi поведiнки старшокласникiв

Features of evaluation and self-esteem of children of primary school age

Positive and negative values of conformism

РЖндивiдуально-психологiчнi особливостi здiбностей людини

А. Маслоу. Самоактуализирующиеся личности