Сiм чудес Вiнницькоi областi

РЕФЕРАТ

На тему: ВлСiм чудес Вiнницькоi областiВ»

План

Гайдамацький Яр, с. Буша, Ямпiльський район

Державний iсторико-культурний заповiдник ВлБушаВ», с. Буша, Ямпiльський район

Немирiвське городище скiфських часiв, Немирiвський район

Архiтектурний комплекс ВлМуриВ», м. Вiнниця

Садиба С. Комара, смт Мурованi Курилiвцi (XVI тАУ ХРЖХ ст.)

Шаргород тАУ мiсто трьох культур (комплекс памтАЩяток)

Храм Непорочного Зачаття Присвятоi Дiви Марii, с. Мурафа, Шаргородський район

Гайдамацький Яр, с. Буша, Ямпiльський район

Урочище ВлГайдамацький ярВ» тАУ геологiчна памтАЩятка природи загальнодержавного значення. Це величезний каскад вивiтрених пiсковикiв, один iз 28 на Украiнi. Його площа становить 96 га. Гайдамацький яр сповнений неповторноi й величавоi краси. На глибинi 35 м втАЩiться рiчка Бушанка, яка з усiх сторiн поросла густим лiсом. Тут ростуть височезнi грабовi дерева, широколистi клени, рiдкiснi породи вiльхи та величезна кiлькiсть кущiв.

Уздовж Бушанки височать велетенськi скелi з пiсковику. Одну з них називають ВлВисячоюВ» або ВлЗавiшаноюВ». Спираючись на два стрiмчаки, на висотi 9тАУ10 м зависла десятитонна пiщана глиба.

Уверх по рiчцi знаходяться гiгантськi скульптури, витворенi дощами, сонячними променями та вiтром. Цей пiщаний каньйон нагадуi собою казкову долину. Одна скеля дiстала назву ВлГрибВ», що дiйсно нагадуi велетенський за розмiром гриб, нiжка якого досягаi 9 м, а верхня частинка маi дiаметр ВлгрибонiжкиВ» 1,2 м, а ВлшапочкиВ» тАУ 6 м.

Особливого та шанобливого ставлення до себе дiстала скеля ВлГонтiв камiньВ». За народними переказами, ватажок селянського повстання РЖван Гонта навiдувався до мiсцевих гайдамакiв, зупинявся тут i улюбленим мiсцем для його роздумiв була наче саме ця скеля. Вона лежить в самiй рiчцi й омиваiться ii водами.

Державний iсторико-культурний заповiдник ВлБушаВ», с. Буша, Ямпiльський район

Заповiдник ВлБушаВ» тАУ видатна природнича, археологiчна, iсторична та мистецька памтАЩятка. Археологiчнi знахiдки на територii с. Бушi свiдчать про давню заселенiсть краю. Унiкальною памтАЩяткою нашоi давньоi культури i скельний храм iз вiдомим бушанським рельiфом дохристиянського часу. Про активну участь бушан у нацiонально-визвольнiй вiйнi украiнського народу пiд проводом Богдана Хмельницького нагадуi оборонна фортеця XVIтАУXVII ст. Сотнi бушанцiв вiддали своi життя пiд час героiчноi оборони мiста були в листопадi 1654 року. Неподалiк вiд села знаходиться геологiчний заказник загальнодержавного значення Гайдамацький Яр, вiдомий своiми ландшафтними краiвидами. Все це стало пiдставою для створення Державного iсторико-культурного заповiдника ВлБушаВ» (Постанова Кабiнету мiнiстрiв Украiни вiд 18 серпня 2000 року за №1275). Заповiдник маi площу 6,93 га та 190 га охоронних земель.

На територii заповiдника знаходяться: багатошарове поселення трипiльськоi, скiфськоi, пенькiвськоi культур та поселення давньоруського часу; висiчений в скелi дохристиянський храм з унiкальним художнiм рельiфом РЖРЖ-V-ХVРЖ ст.; пiдземнi ходи та залишки оборонноi фортецi XVIтАУXVII ст.; козацьке кладовище XVII-ХРЖХ ст.; парк iсторичноi скульптури ХХ ст. В 2004 року на територii заповiдника був створений музей побуту та етнографii у старовиннiй 130-рiчнiй хатi. Тут зберiгаються знаряддя працi, посуд, одяг, рушники, скриня, колиска, картини, iкони мiсцевого украiнського населення.

З 1986 року у серпнi-вереснi вiдбуваiться Всеукраiнський симпозiум скульпторiв-каменярiв (каменотесiв) ВлПодiльський оберiгВ», пiд час яких було вже створено понад сто унiкальних скульптур, бiльшiсть з яких розмiщена на Замковiй горi в парку скульптур. Парк пiд вiдкритим небом i постiйно дiючою експозицiiю заповiдника.

Немирiвське городище скiфських часiв, Немирiвський район

Немирiвське скiфське городище знаходиться недалеко вiд Немирова. Тут виявлено одне з найбiльших (150 га) скiфських городищ VРЖРЖ тАУ VРЖ ст. до н.е., оточене могутнiми валами тАУ 32 м завширшки, 9 м. заввишки, 5,5 км завдовжки. В Х-ХРЖ ст. iснувало давньоруське поселення.

Вперше городище було дослiджено у 1909тАУ1910 рр. С.С. Гамченком, пiзнiше у передвоiннi роки тАУ Г.Д. Смiрновим, а в пiслявоiннi тАУ М. РЖ. Артемоновим.

Через територiю городища протiкаi р. Мiрка. З зовнiшньоi сторони доступ до городища утруднений ровом шириною до 20 м. В центрi городища на високому крутому березi знаходиться так зване Зайчисько, що також обнесене валами.

Територiя городища вперше заселена людьми в РЖРЖРЖ тис. до н. е. Племенами трипiльськоi культури. С.С. Гамченко дослiдив тут кiлька пiдземних жител незвичайноi форми, стiни яких були обмазанi глиною.

Пiзнiше на цiй же територii жили племена передскiфського часу VII ст. до н. е., скiфи VIтАУV ст. до н. е. У Х-ХРЖ ст. тАУ племена уличiв, вiдомi за лiтописами.

Основний вал памтАЩятки насипаний у VI ст. до н. е. М. РЖ. Артамонов розкопав кiлька землянкових жител, що мали овальну форму. РЗх дах пiдтримувався центральним стовпом. В центрi городища знаходився зольник тАУ ритуальне мiсце, куди скидалися кухоннi залишки. В землянках та зольниках знайдено багато керамiчних виробiв, виробiв з бронзи та залiза.

На городищi вперше на Подiллi знайдена давньогрецька керамiка, що свiдчить про тiснi торговi звтАЩязки мiсцевих племен з причорноморськими мiстами-державами. Крiм цього тут знайденi високохудожнi вироби з кiстки. Мiсцева керамiка теж досить високохудожня, прикрашена врiзаним орнаментом та зi залискованими стiнками.

Архiтектурний комплекс ВлМуриВ», м. Вiнниця

РДзуiтський монастир був заснований у 1610 р. У 1610тАУ1617 рр. коштом В. Калиновського для монастиря було збудовано будинок з костелом у виглядi феодального замку. Пiд час оборони РДзуiтський та Домiнiканський монастирi утворювали iдину фортецю. Вони, оточенi мурами з баштами, увiйшли в iсторiю пiд назвою ВлМуриВ». Ця могутня фортеця вiдiграла значну роль у другiй половинi VXII ст. та першiй половинi XVIII ст.

У 1610 р., одночасно з монастирем, було засновано iзуiтський колегiум, пiд який було вiдведено значну частину монастирськоi будiвлi. Стiни будiвлi мають 1,5 м товщини. В них пробитi маленькi прямокутнi вiкна. Стiну з боку р. Буг пiдтримують три контрфорси.

Домiнiканський монастир був заснований у 1624 р. поруч з РДзуiтським, коли м. Черленкове, де перебували домiнiканки, було спалене татарами. ДеревтАЩянi споруди монастиря у 1647 р. були оточенi камтАЩяними мурами зi стрiльницями. У 1758 р. на мiсцi деревтАЩяного костьолу на кошти Михайла Грохольського було збудовано мурований костел з келiями. Домiнiканки володiли монастирем до 1805 р. У 1805 р. у монастирi розташувалося Влнародне училищеВ». Монастир скасовано у 1831 р. У 1839 р. костел було пристосовано пiд православну церкву i перейменовано на Преображенський собор.

Садиба С. Комара, смт Мурованi Курилiвцi (XVIтАУ ХРЖХ ст.)

Садиба включаi в себе: замковi мури (XVI ст.), палац, арсенал (конюшнi), флiгель (1805), мiст (ХРЖХ ст.).

Палац збудований у 1805 р. на залишках замкових споруджень XVI ст. Велична будiвля височii над парком i глибокою долиною р. Жван i вражаi своiю красою та масштабами.

На господарському подвiртАЩi садиби видiляiться будiвля староi конюшнi тАУ памтАЩятки рiдкiсного типу господарських споруджень, якi збереглися до сьогоднi.

У 1814 роцi вiдомий паркобудiвничий Д. Макклер заклав поряд з палацом розкiшний пейзажний парк (саме палац i парк збереглися до нашого часу i прикрашають селище). Макклер умiло використав унiкальнi природнi данi Мурованокуриловецького ландшафту, проклав дорiжки тАУ алеi, зробив насадження, враховуючи великi природнi скали.

До оздоби парку належала i так звана Влкам'яна бабаВ», яку було знайдено недалеко вiд мiстечка i встановлено в парку.

Пiсля 1917 р. в примiщеннi палацу квартирувала прикордонна вiйськова частина, а в 1939 р. садибу було передано пiд школу-iнтернат, яка знаходиться там i досi.

Шаргород тАУ мiсто трьох культур (комплекс памтАЩяток)

Миколаiвський монастир (поч. XVIII-ХРЖХ ст.) до 1715 р. був зруйнований турками, пiзнiше вiдновлений. У 1797 р. у ньому була вiдкрита семiнарiя, а потiм духовне училище, яке проiснувало до 90-х рокiв ХРЖХ ст.

Миколаiвський монастир тАУ це памтАЩятка споруд рiзних часiв i складаiться з Миколаiвського собору, привратного корпусу iз дзвiницею, братського корпусу з Михайлiвською церквою, башти й господарського корпусу.

Шаргородськая синагога тАУ один з найчудовiших архiтектурних пам'ятникiв iврейських общин Подолii. Будiвля була ТСрунтовно реконструйована, найiмовiрнiше, на початку XVIII в., пiсля закiнчення турецького правлiння. Воно, хоча i понесло iстотнi втрати, в цiлому збереглося, можливо, завдяки тому, що було за радянських часiв пристосоване пiд сокоморсовий завод, який працюi i зараз.

Костел Флорiана Шарого збудовано у стилi бароко iз каменю та цегли. Головний фасад оздоблено барочним фронтоном. В iнтертАЩiрi збереглося чотирнадцять горельiфних композицiй ХРЖХ ст., у схiднiй частинi тАУ двi деревтАЩянi полi хромовi скульптури XVIII ст., а також рiзна кафедра XVIII ст. На зводах та стiнах схiдноi частини зберiгся живопис, розчищений у 1963 р., виконаний у 1895тАУ1899 рр. художником А. Тенчинським.

Храм Непорочного Зачаття Присвятоi Дiви Марii, с. Мурафа, Шаргородський район

Храм засновано у 1627 р. Фундаторкою виступила Ядвiга Белжецька. У 1786тАУ1787 вiн був оновлений Йоахимом Потоцьким. РЖснував до 1936 р. З 1941 р. костел вiдновив свою дiяльнiсть.

Величезне бiле примiщення костелу височиться i нiби парить над мiстечковою забудовою. Планова структура костелу вирiшена в традицiйних формах двобашенних базилiк. Пiсля перебудови Мурафський костел отримав характерне для бароко декоративне оформлення. Збереглись розписи XVIII ст. iз вплетенням гербажу фундаторiв храму та духовий орган.

Костел прикрашають вiтражi з орнамент ально-тематичними малюнками, виготовленi у Варшавi в 1895 р.

Територiя памтАЩятки огороджена високою цегельною стiною з масивною кутовою баштою птАЩятикутного плану, що була перероблена з колишньоi оборонноi та парадними воротами.

Вместе с этим смотрят:

"Нивхи"

32-я Стрелковая дивизия (результаты поисковой работы группы "Память" МИВлГУ)

4 capitals of Great Britain

About Canada

Description of Canada