Цивiльна оборона в сучасних умовах

Реферат

з циклу тАЬМедицина катастроф" за темою:

тАЬЦивiльна оборона в сучасних умовахтАЭ


План

Роль, мiсце i завдання цивiльноi оборони в структурi заходiв щодо забезпечення життiдiяльностi населення Украiни

Цивiльна оборона в сучасних умовах

Сили i засоби цивiльноi оборони Украiни, iх характеристика i призначення

Цивiльна оборона зарубiжних краiн. Мiжнародне спiвробiтництво у сферi цивiльноi оборони

Лiтература


Роль, мiсце i завдання цивiльноi оборони в структурi заходiв щодо забезпечення життiдiяльностi населення Украiни

Вiдповiдно до Закону Украiни, прийнятого в лютому 1993 року, i Положення про Цивiльну оборону, Женевськоi конвенцii вiд 12 серпня 1949 року i Додаткових Протоколiв вiд 8 червня 1977 року громадяни Украiни мають право на захист свого життя i здоров'я вiд наслiдкiв катастроф, стихiйних лих i можуть вимагати вiд уряду Украiни, iнших органiв державноi виконавчоi влади гарантiй щодо забезпечення його реалiзацii.

Держава як гарант цього права утворюi систему органiв управлiння, сил i заходiв, способiв i дiй, об'iднаних i визначених як Цивiльна оборона Украiни.

До комплексу дiй держави i суб'iктiв щодо попередження надзвичайних ситуацiй належать вiдслiдковування передумов i вплив можливих подiй на iх розвиток, а в разi виникнення надзвичайноi ситуацii збiр, опрацювання, аналiз i передача у встановленому порядку iнформацii, пiдготування проектiв i прийняття вiдповiдних невiдкладних рiшень, термiновi дii з локалiзацii i лiквiдацii надзвичайноi ситуацii; ослаблення й лiквiдацiя наслiдкiв надзвичайноi ситуацii; органiзацiя компенсацii втрат населенню.

Для вирiшення цих завдань створена Постiйна урядова комiсiя з питань техногенно-екологiчноi безпеки i надзвичайних ситуацiй.

Для оперативного реагування на надзвичайнi ситуацii або iх загрозу вiдповiдно до наказу Мiнiстерства надзвичайних ситуацiй Украiни дii оперативна мобiльна група (ОМГ).

У 1997 роцi почалася робота над створенням Кризового центру МНС.

Кризовий центр забезпечуi вирiшення питань реагування на надзвичайнi ситуацii техногенного, природного й iнших походжень. Вiн i осередком i центральним елементом Урядовоi iнформацiйно-аналiтичноi системи з питань концентрацii iнформацii.

Кризовий центр - це перший серйозний крок до органiзацii iнформацiйно-аналiтичноi системи. З появою надзвичайноi ситуацii вiн стаi головним штабом мiнiстерства, що оцiнюi кризову ситуацiю й оперативно втручаiться у вирiшення проблеми, приймаi всi ключовi рiшення, спрямованi на зменшення масштабiв лиха, на подолання наслiдкiв НС, насамперед - на порятунок людей, захист навколишнього середовища, зберiгання матерiальних цiнностей. Зараз цiiю системою охоплено три мiнiстерства i вiдомства, якi мають найбiльше вiдношення до техногенноi екологiчноi безпеки. Пiсля дослiдження системи до неi пiдключаться урядовi пiдроздiли та iншi спецiальнi пiдроздiли. Зрештою iнформацiйно-аналiтична система з питань надзвичайних ситуацiй зросте до масштабiв загальнонацiональноi.

Кризовий центр забезпечуi iнформацiйну пiдтримку прийняття обТСрунтованих рiшень членами Постiйноi урядовоi комiсii з питань техногенно-екологiчноi безпеки (ТЕБ) i НС.

РЖнспекцiя цивiльноi оборони Украiни. Для вирiшення завдань у галузi запобiгання виникнення надзвичайних ситуацiй створюiться РЖнспекцiя цивiльноi оборони Украiни, на яку покладаiться контроль:

за експлуатацiiю дiючих пiдприiмств, споруд i потенцiйно небезпечних об'iктiв, включаючи контроль за наявнiстю засобiв колективного й iндивiдуального захисту, майна цивiльноi оборони, систем контролю й оповiщення;

збереженням, транспортуванням, використанням, знешкодженням i похованням сильнодiючих отруйних, радiоактивних i вибухонебезпечних речовин, а також здiйснення заходiв щодо запобiгання iх аварiйних викидiв;

дотриманням будiвельних норм i правил iнженерно-технiчних заходiв цивiльноi оборони, а також техногенноi безпеки на хiмiчно, пожежо- i вибухонебезпечних об'iктах.

Положення про РЖнспекцiю цивiльноi оборони Украiни затверджуiться Кабiнетом Мiнiстрiв Украiни.

Цивiльна оборона Украiни - державна система органiв управлiння, сил i засобiв, що створюються для органiзацii i забезпечення захисту населення вiд наслiдкiв надзвичайних ситуацiй техногенного, природного й вiйськового характерiв.

РЖз вищесказаного випливаi, що основне призначення Цивiльноi оборони:

у мирний час - забезпечення надiйного захисту населення й народного господарства вiд наслiдкiв значних виробничих аварiй, катастроф, стихiйних лих i створення умов для iх швидкоi лiквiдацii;

воiнний час - разом iз Збройними силами й iншими формуваннями та при активнiй участi всього населення захистити тил краiни вiд впливу сучасних засобiв ураження i забезпечити його стiйку роботу.

Органiзацiйна структура ЦО Украiни визначаiться ii призначенням, роллю i мiсцем у загальних оборонних заходах краiни, а також системою загальнодержавного устрою, структурою органiв управлiння.

Цивiльна оборона органiзована за територiально-виробничим принципом на всiй територii держави.

Загальне керiвництво ЦО вiдповiдно до принципу ii органiзацii здiйснюi Кабiнет Мiнiстрiв Украiни, уряд Криму, центральнi, мiсцевi органи державноi виконавчоi влади, адмiнiстрацii пiдприiмств, установ i органiзацiй, незалежно вiд форм власностi.

У мiстах, районах, селищах, селах керiвництво здiйснюють виконкоми вiдповiдних мiсцевих рад.

Начальником ЦО Украiни i прем'iр-мiнiстр Украiни. На iнших адмiнiстративно-територiальних рiвнях функцii начальника ЦО виконують керiвники вiдповiдних органiв державноi виконавчоi влади, голови виконкомiв мiсцевих рад.

У мiнiстерствах, вiдомствах, на пiдприiмствах, в установах, органiзацiях i на об'iктах господарськоi дiяльностi (ОГД) начальником ЦО i керiвник.

Безпосереднi керiвництво виконанням завдань ЦО поклада^ iться на штаби цивiльноi оборони, спецiальнi пiдроздiли мiнiс-терстр й iнших центральних органiв державноi виконавчоi влади, що залучаються для виконання завдань iз захисту населення та надання йому допомоги в надзвичайних ситуацiях, а також спiвробiтникiв ЦО пiдприiмств, установ й органiзацiй, чисельний склад яких визначаiться вiдповiдно до Положення про ЦО Украiни.

Для проведення заходiв органи управлiння ЦО на пiдприiмствах, установах i в органiзацiях розробляють плани:

розвитку й удосконалення ЦО;

дii органiв управлiння й сил ЦО в разi надзвичайних ситуацiй.

Для надiйного i стiйкого керування процесами захисту населення в НС i виконання iнших функцiй застосовуiться державна система пунктiв управлiння (ПУ):

на державному рiвнi - захищений ПУ, обладнаний засобами зв'язку, системою життiзабезпечення з цiлодобовим чергуванням, розташований поблизу мiсця дислокацii адмiнiстрацii Президента, запасний ПУ в замiськiй зонi (за рахунок держбюджету);

рiвнi мiнiстерств та iнших центральних органiв державноi влади - запаснi ПУ в замiськiй зонi (за рахунок мiнiстерств, вiдомств);

обласному рiвнi й у Республiцi Крим - по два запаснi ПУ: один у мiстi, iнший - у замiськiй зонi. Цi пункти обладнуються засобами зв'язку й оповiщення, системами життiзабезпечення;

iнших адмiнiстративних рiвнях ПУ створюються за мiсцем дислокацii органу, що здiйснюi керiвництво ЦО наданому об'iктi, в одному з укриттiв ОГД.

При обласних i мiських радах утворенi постiйнi комiсii з питань техногенно-екологiчноi безпеки й надзвичайних ситуацiй, якi очолюють заступники голiв виконкомiв.

Рiшення постiйноi комiсii (ПК) i обов'язковими для всiх без винятку пiдприiмств, установ i органiв управлiння, розташованих на територii пiдвiдомчоi ради, при якiй створена ПК. Робота постiйноi комiсii органiзуiться разом з органами МВС, СБУ, вiйськкоматiв й iн.

Постiйна комiсiя маi право:

приймати рiшення щодо проведення екстрених заходiв для захисту населення;

брати участь у пiдготовцi висновкiв щодо доцiльностi розмiщення потенцiйно небезпечних об'iктiв, здiйснювати контроль за iх дiяльнiстю;

залучати до роботи матерiальнi, людськi та iншi ресурси для запобiгання аварiй, катастроф i лiквiдацii наслiдкiв НС.

У разi виникнення НС на ПК покладаються основнi завдання:

приведення в готовнiсть пiдпорядкованих органiв управлiння, сил i засобiв ЦО;

оцiнка обстановки й прогнозування можливих наслiдкiв НС;

прийняття екстрених заходiв для життiзабезпечення населення, зниження екологiчних й матерiальних збиткiв.

Цивiльна оборона в сучасних умовах

Цивiльна оборона у своiй практичнiй дiяльностi спираiться на людськi й матерiальнi ресурси всiii краiни. Вона i не лише частиною системи соцiальних i оборонних заходiв, але й всенародною справою.

1. Завдання цивiльноi оборони:

1. Попередження населення про виникнення надзвичайних ситуацiй техногенного походження й вживання заходiв щодо зменшення збиткiв у разi аварiй, катастроф, значних пожеж i стихiйних лих.

2. Оповiщення населення в ходi лiквiдацii наслiдкiв НС, постiйне його iнформування про обстановку, що складаiться.

Для виконання цього завдання створена автоматизована система оповiщення й iнформацiйного забезпечення на базi загальнодержавноi мережi зв'язку й радiомовлення, яка подiляiться на державну й регiональну.

3. Захист населення вiд наслiдкiв стихiйних лих НС.

З метою виконання цього завдання здiйснюiться комплекс заходiв, що забезпечують укриття населення в захисних спорудах, його евакуацiю, медичний, радiацiйний захист, а також захист вiд бiологiчних засобiв ураження.

Пiдставою для практичного здiйснення заходiв евакуацii i показники стану довкiлля в разi НС i вiдповiдне рiшення ПК.

Штаби ЦО беруть участь у плануваннi евакозаходiв i всебiчно сприяють пiдготовцi евакоорганiв до iх роботи.

4. Органiзацiя й проведення рятувальних та iнших невiдкладних робiт у зонах надзвичайних ситуацiй та осередках ураження.

Це завдання полягаi у виконаннi заходiв, передбачених чинним законодавством з питань лiквiдацii наслiдкiв НС, а також:

розвiдуваннi осередкiв ураження й визначеннi меж цих осередкiв;

проведеннi робiт, пов'язаних iз пошуком i порятунком людей;

наданнi допомоги потерпiлим;

евакуацii населення з осередкiв масових уражень;

забезпеченнi громадського порядку в зонах аварiй, катастроф;

здiйсненнi заходiв життiзабезпечення населення;

здiйсненнi санiтарно-гiгiiнiчних i протиепiдемiчних заходiв тощо.

5. Створення систем аналiзу, прогнозування, керування, оповiщення i зв'язку, спостереження й контролю за радiоактивним, хiмiчним i бактерiологiчним зараженням, пiдтримка iх у готовностi для стiйкого функцiонування в умовах НС мирного i воiнного часу.

Органiзатором дiяльностi цих систем i Мiнiстерство Украiни з питань НС, основними виконавцями - Держкомгiдромет, Мiнiстерство охорони здоров'я й iншi центральнi органи державноi виконавчоi влади, а також пiдприiмства, установи й органiзацii, що входять у сферу його управлiння.

Спецiальнi пiдроздiли названих центральних органiв державноi виконавчоi влади цiлодобово й у встановленi термiни iнформують штаб ЦО Украiни про стан навколишнього природного середовища, подають вiдомостi щодо прогнозiв на найближчий час. Про загрозливi явища штаб ЦО iнформуi негайно.

6. Органiзацiя життiзабезпечення населення пiд час аварiй, катастроф, стихiйних лих i у воiнний час.

Завдання передбачаi заходи, що здiйснюються центральними й мiсцевими органами державноi влади, адмiнiстрацiями областей, мiст, районiв, установ i органiзацiй завчасно, а також у разi виникнення НС з метою створення умов для виживання населення, що може виявитися (виявилося) в осередках ураження.

Заходами життiзабезпечення населення, спрямованими на задоволення мiнiмальних потреб громадян, що постраждали вiд наслiдкiв НС, надання iм побутових послуг i реалiзацiю соцiальних гарантiй на час проведення рятувальних та iнших невiдкладних робiт, i:

тимчасове розселення громадян у безпечнi мiсця;

органiзацiя харчування населення в зонах НС;

органiзацiя забезпечення потерпiлого населення одягом, взуттям i товарами першоi необхiдностi;

забезпечення медичного обслуговування i санiтарно-епiдемiчного нагляду в мiсцях тимчасового розселення.

7. Пiдготовка i перепiдготовка осiб керiвного складу ЦО, ii органiв управлiння i сил, навчання населення вмiння застосовувати iндивiдуальнi засоби захисту (133) i дiяти в умовах НС. Населення проходить пiдготовку за групами:

учнi середнiх шкiл - за програмами пiд керiвництвом учителiв;

студенти - за спецiальними програмами.

Особи, не зайнятi у сферi виробництва й обслуговування, навчаються вмiння застосовувати засоби захисту i дiяти в умовах НС за допомогою пам'яток i засобiв масовоi iнформацii, а також пiд час загальнодержавного навчання з ЦО, яке проводиться за рiшенням уряду Украiни.

Сили i засоби цивiльноi оборони Украiни, iх характеристика i призначення

З метою удосконалення системи попередження й лiквiдацii наслiдкiв надзвичайних ситуацiй, рацiонального використання бюджетних коштiв, а також наявних сил i засобiв рiзноманiтних мiнiстерств i вiдомств Указом Президента Украiни за № 1005/96 вiд 28 жовтня 1996 року в Украiнi створено Мiнiстерство з питань надзвичайних ситуацiй i в справах захисту населення вiд наслiдкiв Чорнобильськоi катастрофи (МНС Украiни). Цьому Мiнiстерству пiдпорядкована вся система ЦО Украiни, а в разi виникнення НС воно координуi дiяльнiсть мiнiстерств й iнших центральних органiв виконавчоi влади з вирiшення питань щодо захисту населення i територiй вiд НС i лiквiдацii iх наслiдкiв.

Для цих цiлей МНС Украiни залучаi не лише сили i засоби медичноi служби ЦО, але й бригади екстреноi медичноi допомоги, створенi при Мiнiстерствi охорони здоров'я, сили i засоби медичних служб Мiнiстерства оборони, Мiнiстерства внутрiшнiх справ, Прикордонних вiйськ, Мiнiстерства транспорту Украiни й iнших мiнiстерств i вiдомств.

Завдання вiйськ цивiльноi оборони - захист населення вiд наслiдкiв аварiй, катастроф, стихiйних лих, вiйськових дiй, проведення рятувальних та iнших невiдкладних заходiв.

Порядок повсякденного функцiонування вiйськ цивiльноi оборони i iх дii в надзвичайних ситуацiях визначаються Законом Украiни "Про Цивiльну оборону Украiни" i Статутом вiйськ ЦО МНС, iх ще називають "вiйська не для вiйни".

Сьогоднi вiйська ЦО МНС у своiму складi мiстять:

окремi механiзованi бригади (3 одиницi);

окрему навчальну бригаду;

окремi мобiльнi механiзованi полки (4 одиницi);

окремi аварiйно-рятувальнi батальйони (3 одиницi);

об'iднаний загiн оперативного реагування;

районний рятувальний координацiйний центр;

частини чи пiдроздiли (3 одиницi).

В Украiнi вiйська ЦО МНС представленi 14 вiйськовими частинами i 2 пiдроздiлами, що розташованi в мiстах: Киiвi; Донецьку; Вiнницi; Кiровоградi; Керчi; Переяслав-Хмельницькому; Дрогобичi; Мерефi; Краснознаменцi; Мелiтополi; Верховцевi; Ромнах; Лоскутовцi; Мазанцi, а також: спецiалiзований воiнiзований загiн швидкого реагування (у Днiпропетровську), державне воiнiзоване спецiалiзоване аварiйно-рятувальне пiдприiмство (у Запорiжжi), спецiалiзована воiнiзована аварiйно-рятувальна частина (у Полтавi).

Спецiалiстiв для вiйськ ЦО готують вiйськовi кафедри Киiвського державного технiчного унiверситету будiвництва й архiтектури, Севастопольського iнституту ядерноi енергетики й промисловостi, iнженерного факультету Подiльськоi державноi аграрно-технiчноi академii.

Вiдповiдно до наказу Мiнiстра МНС за № 23 вiд 3 лютого 1997 року в разi виникнення надзвичайних ситуацiй спецiалiзованими формуваннями ЦО, iх завданнями й зонами вiдповiдальностi вважають:

спецiальну воiнiзовану аварiйно-рятувальну частину (м. Полтава) - проведення аварiйно-рятувальних робiт з лiквiдацii нафто - i газогорючих фонтанiв, фонтанiв, що не горять, а також наслiдкiв надзвичайних ситуацiй техногенного характеру на територii Украiни;

спецiальний воiнiзований загiн швидкого реагування (м. Днiпропетровськ) - проведення аварiйно-рятувальних робiт iз лiквiдацii великих виробничих аварiй на об'iктах, що виробляють i зберiгають сильнодiючi отруйнi речовини, а також наслiдкiв надзвичайних ситуацiй техногенного характеру на територii Украiни;

державне воiнiзоване спецiалiзоване аварiйно-рятувальне пiдприiмство (м. Запорiжжя) - проведення локалiзацii i спецiальних робiт на хiмiчно-небезпечних об'iктах, нафтопродуктопроводах i спецiальних робiт у разi надзвичайних ситуацiй природного характеру на територii Запорiзькоi областi й iнших регiонiв Украiни;

центральний воiнiзований спецiалiзований аварiйно-рятувальний загiн (м. Киiв) - проведення аварiйно-рятувальних робiт у разi НС на територii Украiни.

Невоiнiзованi формування ЦО - це основна складова частина всiii ЦО, вони створюються в разi виникнення НС в областях, районах, а також на пiдприiмствах, що продовжують свою роботу пiд час НС.

Комплектування невоiнiзованих формувань установлюiться законодавчим порядком, з урахуванням завдань штабiв ЦО.

Порядок використання особового складу невоiнiзованих формувань, його матерiального i фiнансового забезпечення, а також матерiального стимулювання в мирний час визначають обласнi, Киiвська i Севастопольська мiськi адмiнiстрацii.

Функцiональнi обов'язки посадових осiб цивiльноi оборони викладенi в Положеннi про Цивiльну оборону Украiни i в керiвних документах по ЦО.

Медичних працiвникiв понад усе цiкавить у системi ЦО ii медична служба.

Медична служба цивiльноi оборони (МiО) - спецiальна служба в системi охорони здоров'я, призначена для медичного забезпечення населення в зонах стихiйних лих, а також в осередках ураження за умови застосування у воiнний час зброi масового ураження. Пiдроздiли МiО формуються установами Мiнiстерства охорони здоров'я Украiни. В областях - це управлiння охорони здоров'я, у мiських районах - медичнi НДРЖ, лiкувальнi заклади, СЕС, СП тощо, а в сiльськiй мiсцевостi - ЦРЛ, СЕС.

Силами МiО i медичнi формування i медичнi заклади. Формування МiО - рухомi сили служби. Це санiтарнi пости, санiтарнi дружини, загони першоi медичноi допомоги (ЗМП), рухомi протиепiдемiчнi загони (РПЕЗ), бригади спецiалiзованоi медичноi допомоги (БСМД), загони спецiалiзованоi медичноi допомоги (ЗСМД), спецiалiзованi протиепiдемiчнi бригади (СПЕБ), iнфекцiйнi рухомi госпiталi (РЖРГ), групи епiдемiологiчноi розвiдки (ГЕР).

За пiдпорядкованiстю формування МiО пiдроздiляються на об'iктовi (СП, СД) i територiальнi (всi iншi формування МiО).

До закладiв МiО належать: головнi лiкарнi, багатопрофiльнi лiкарнi, профiльнi лiкарнi (травматологiчнi, терапевтичнi, iнфекцiйнi тощо). Крiм того, до роботи в системi МiО залучаються СЕС, заклади служби кровi.

Сили i засоби МiО в Харкiвськiй областi представленi 66 загонами першоi медичноi допомоги, 21 рухомим протиепiдемiчним загоном i 7 автосанiтарними пiдроздiлами. Медичне майно МiО зберiгаiться на 6 складах, розосереджених по територii областi.

Усi формування та заклади МiО оснащуються майном i технiкою вiдповiдно до Табеля оснащення.

Цивiльна оборона зарубiжних краiн. Мiжнародне спiвробiтництво у сферi цивiльноi оборони

Законом Украiни передбачене спiвробiтництво з iншими державами у сферi ЦО з питань обмiну досвiдом роботи, лiквiдацii наслiдкiв надзвичайних ситуацiй, створення й оснащення сил ЦО, спiльних дiй у випадку транскордонних НС.

Аналiз висновкiв i практичноi дiяльностi рiзноманiтних органiв ЦО зарубiжних краiн свiдчить про перспективнiсть висновку "щодо подвiйного призначення" ЦО, тобто про захист населення в надзвичайних ситуацiях мирного i воiнного часу.

В Украiнi як незалежнiй сувереннiй державi створена своя система ЦО.

Проведено додатковi науковi дослiдження з оцiнки небезпеки для життiдiяльностi населення можливих техногенних i природних катастроф на територii Украiни й сумiжних з нею держав.

Вiд техногенних аварiй, катастроф, стихiйних лих у свiтi в середньому держави втрачають вiд 2 до 4% нацiонального валового продукту. Все це обумовлюi необхiднiсть тiсноi мiжнародноi взаiмодii з питань захисту населення в НС.

7 липня 1997 року об'iднаний аварiйно-рятувальний загiн Дрогобицькоi окремоi мобiльноi механiзованоi бригади МНС, фаховi рятувальники з Полтавськоi спецiалiзованоi воiнiзованоi частини, шляховики, гiдротехнiки, комунальники й медики з Львiвськоi областi - усього понад 250 осiб - допомагали Опольскому воiводству (Польща) пiд час боротьби з повiнню (рiвень води досягав 777 см).

У Росii створене Мiнiстерство в справах ЦО, НС i лiквiдацii наслiдкiв стихiйних лих (3 управлiння, найголовнiше з них нацiлене на забезпечення захисту населення в НС як мирного, так i воiнного часу). Управлiння системного аналiзу призначене для координацii робiт, створення i розвитку системи попередження i дii в умовах НС.

З огляду на велику територiю Росii i необхiднiсть оперативного реагування на можливi НС там створено 9 регiональних центрiв (у Москвi, Санкт-Петербурзi, Ростовi, Самарi, Новосибiрську, Читi й iн.) для координацii дiй територiальних органiв ЦО. Регiональним центрам наданi великi повноваження.

У краiнах ближнього зарубiжжя ЦО побудована за принципом колишнього СРСР.

У краiнах дальнього зарубiжжя ЦО давно склалася, функцiонуi й координуiться Головним комiтетом НАТО по розробцi планiв ЦО в надзвичайних ситуацiях. У його склад входить 8 комiтетiв: планування людських i матерiальних ресурсiв, промислових ресурсiв, постачання ГММ, морських перевезень й iн.

Представники краiн блоку проходять пiдготовку i широко залучаються для лiквiдацii НС, навчань, симпозiумiв тощо.

27-30 серпня 1997 року на полiгонi МО Широкий Лан у Миколаiвськiй областi вiдбулися спiльнi украiнсько-американськi навчання "Сi Бриз-97".

Органiзацiйна структура ЦО НАТО здебiльшого однакова. Загальне керiвництво дiяльнiстю ЦО виведене на визначенi мiнiстерства. Органiзацiя систем керування ЦО передбачаi розподiл територii краiн на округи, пiдокруги, зони i райони ЦО.

У США - 10 округiв (вiд 4 до 8 штатiв в одному), Канадi - за кiлькiстю провiнцiй, ФРН - за кiлькiстю земель, Великобританii - 10 округiв, 17 пiдокругiв, 3 зони i 8 районiв ЦО.

Найбiльшi системи ЦО створенi у Фiнляндii, Швецii, Норвегii, Данii, РЖзраiлi. У цих краiнах добре налагоджене навчання персоналу i населення, видiляються значнi асигнування й засоби.

Усебiчне мiжнародне спiвробiтництво, що намiтилося, виявилося в створеннi багатьох мiжнародних органiв для взаiмодii систем ЦО iвропейських держав для лiквiдацii наслiдкiв глобальних надзвичайних ситуацiй.

РЖснуi Мiжнародна органiзацiя цивiльноi оборони (МО ЦО), створена 1959 року, куди входить 42 держави. Сформульовано завдання щодо пiдвищення захисту людей у НС. Остання конференцiя закрiпила намiри 22 держав спiвробiтничати як на двостороннiй, так i на регiональнiй основi, прийняла Конвенцiю про скоординовану допомогу в НС.

Вирiшуючи проблеми захисту населення Украiни, необхiдно враховувати транскордоннi катастрофи, наслiдки яких поширюються на декiлька держав. Транскордоннi надзвичайнi ситуацii можуть створювати пiдприiмства, АЕС, хiмiчнi та iншi об'iкти, розмiщенi в прикордонних з Украiною районах Росii, Бiлорусi, Молдови, Румунii, Польщi й iнших державах. У разi можливих там аварiй i катастроф iмовiрнi iх наслiдки й ушкодження територii Украiни.

З iншого боку, аварii на деяких об'iктах Украiни (АЕС, хiмiчних об'iктах) можуть мати наслiдки на територii сумiжних iз нею держав.

Пiдготовка сил i засобiв ЦО для дii пiд час НС - необхiдна умова безпеки населення.

Вiдповiдно до закону спiвробiтництво з iншими державами у сферi ЦО здiйснюi Президент i Кабiнет Мiнiстрiв Украiни. Прийнято рiшення про участь Украiни в Мiжнароднiй органiзацii ЦО й в операцiях iвропейських держав у питаннях надання допомоги в разi стихiйних лих.

У сферi розвитку мiжнародного спiвробiтництва Украiна вiддаi перевагу реалiзацii заходiв, передбачених програмою "Партнерство заради миру" в розрiзi запобiгання катастроф, зменшення iх наслiдкiв, реагування i створення можливостей для участi в пошуково-рятувальних i гуманiтарних операцiях за межами краiни.

В РЖсландii представницька група спецiалiстiв МНС Украiни взяла участь у навчаннях, що вiдбулися на вiйськовiй базi НАТО в Кефлавiцi в межах програми "Партнерство заради миру" пiд назвою "Кооперейтив Сейфгард-97". Мета навчань - виробити взаiмодiю мiжнародних сил, що залучаються на рiвнi частин i штабiв iз комбiнованим використанням спецтехнiки i засобiв зв'язку пiд час пошуково-рятувальноi операцii разом iз Цивiльною обороною й урядом РЖсландii. У цьому вiдношеннi показовими були мiжнароднi навчання "Сi Бриз-97" на територii Украiни за участю формувань МНС. Це мiнiстерство одночасно проводило мiжнародний семiнар: "Аеромедична евакуацiя й рятувальнi операцii в надзвичайних ситуацiях". Цi заходи дуже збагатили нацiональний i мiжнародний досвiд в органiзацii i проведеннi рятувальних операцiй, переконали нас у слушностi обраноi стратегii у сферi мiжнародного спiвробiтництва.

МНС Украiни вважаi за доцiльне продовжити взаiмодiю в межах "Чотиристороннього комiтету ООН з мiжнародного спiвробiтництва по Чорнобилю". Для iнтеграцii Украiни в загальноiвропейськi структури особливе значення маi спiвробiтництво в межах програм Ради РДвропи, РДвропейськоi Комiсii, Центральноiвропейськоi iнiцiативи. Значнi можливостi вiдкриваються перед МНС завдяки пiдписанню Президентом Указу "Про приiднання Украiни до Частково вiдкритоi угоди Ради РДвропи". Невiд'iмною часткою спiвробiтництва з ЧВУ РРД стало створення пiд егiдою МНС Украiни РДвропейського центру техногенноi безпеки ТЕ8ЕС у Киiвi. Виходячи з економiчноi доцiльностi, продовжуiться робота з Мiжнародною радою з надзвичайних ситуацiй СНД, Радою з проблем соцiального захисту СНД.


Лiтература

1. Военно-полевая терапия: Учебник. Гембицкий Е.В., Комаров Ф. И

2. Военно-полевая хирургия: Вишневский А.А., Шрайбер М. И

3. Избранные лекции по медицине катастроф. Под ред. Трифонова С. В

4. Избранные лекции по медицине катастроф. Жуков С.В., Королюк Е. Г

5. Записки военно-полевого хирурга. Вишневский А. А

6. Медицина катастроф (организационные вопросы). Сахно И. И., Сахно В.И.

Вместе с этим смотрят:


Бiологiчна зброя. Ураження при вибухах


Безопасность Республики Беларусь в военной сфере


Боевая служба временного розыскного поста


Боевое применение мотострелковых подразделений, частей, соединений на БМП


Вклад М.В. Фрунзе в развитие советской военной стратегии, оперативного искусства и тактики