Споживчий кредит та перспективи його розвитку в Украiнi

МРЖНРЖСТЕРСТВО ОСВРЖТИ РЖ НАУКИ УКРАРЗНИ

ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

тАЮКИРЗВСЬКИЙ НАЦРЖОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМРЖЧНИЙ УНРЖВЕРСИТЕТ

iменi ВАДИМА ГЕТЬМАНАтАЭ

Факультет КРЕДИТНО-ЕКОНОМРЖЧНИЙ

Кафедра МЕНЕДЖМЕНТ БАНКРЖВСЬКОРЗ ДРЖЯЛЬНОСТРЖ

Спецiальнiсть тАЮБАНКРЖВСЬКА СПРАВАтАЭ

Магiстерська програма тАЮФiнансова аналiтика та iнжинiринг у банкутАЭ

Форма навчання - заочна

МАГРЖСТЕРСЬКА ДИПЛОМНА РОБОТА

на тему тАЬСпоживчий кредит та перспективи його розвитку в УкраiнiтАЭ

Студента_________________

Робота допущена до захисту в ДЕК

Завiдувач кафедри

_________________(пiдпис)

Науковий керiвник

____________________(пiдпис)

Рецензент

_____________________(звання, вчена ступiнь)

________________(ПРЖБ) _________(пiдпис)

Киiв тАУ 2010

РЕФЕРАТ

Дипломна робота мiстить 70 сторiнок, 8 таблиць, 6 рисункiв, список лiтератури з 88 найменувань, 9 додаткiв на 21 стор.

тАЬСпоживчий кредит та перспективи його розвитку в УкраiнiтАЭ

Об'iкт дослiдження: банкiвськi та небанкiвськi продукти споживчого кредитування населення.

Предмет дослiдження: сутнiсть та портфельний ряд продуктiв споживчого кредитування в комерцiйних банках банкiвськоi системи Украiни та небанкiвських фiнансових установах споживчого кредитування.

Мета дипломноi роботи: теоретичне обгрунтування важливостi впровадження банкiвськими та небанкiвськими установами Украiни продуктiв споживчого кредитування населення Украiни, розкриттю дiючоi практики розвитку банкiвських та небанкiвських продуктiв споживчого кредитування, а також пошуку напрямкiв удосконалення розвитку сегменту продуктiв споживчого кредитування на основi систематизацii iснуючих тенденцiй розвитку цього сектору в зарубiжних кредитного-фiнансових установах.

Для досягнення поставленоi мети в дипломнiй роботi вирiшенi такi завдання:

- дослiджено економiчну сутнiсть, класифiкацiйний розподiл та особливостi процесу споживчого кредитування населення в Украiнi;

- проведено аналiз практики споживчого кредитування в банкiвськiй системi Украiни та аналiз послуг в кредитному портфелi споживчого кредитування ПАТ тАЮКредит РДвропа БанктАЭ (м. Киiв), який розпочав свою дiяльнiсть з 2 кварталу 2007 року;

- розрахований фактичний середньозважений рiвень процентних ставок споживчого кредитування та доказана бiльш вища дохiднiсть кредитних операцiй споживчого кредитування вiдносно рiвня доходностi кредитування юридичних осiб;

- виконано оцiнювання глибини падiння ринку споживчого кредитування в банкiвськiй системi Украiни у другому пiврiччi 2008 року та на протязi 2009 року як наслiдок впливу свiтовоi фiнансовоi кризи 2008 - 2009 рокiв

- проведено аналiз дiючоi практики зниження кредитних ризикiв споживчого кредитування в зарубiжних кредитно-фiнансових установах;

- запропоновано шляхи удосконалення процесу споживчого кредитування за рахунок оперативного використання автоматизованих банкiв даних нових iнформацiйних утворень в Украiнi - бюро кредитних iсторiй юридичних та фiзичних осiб;

- проведено аналiз шляхiв та основних тенденцiй появи нових фiнансових установ споживчого кредитування як складових фiнансових груп i холдiнгiв та входження iноземного капiталу на ринок споживчого кредитування в Украiнi через цi установи;

- запропонована оптимальна сегментацiя ринку споживчого кредитування мiж комерцiйними банками, фiнансовими компанiями споживчого кредитування , кредитними спiлками i ломбардами за обсягами кредитiв та ризикованiстю кредитування;

- виявлена особлива мiсiя ПАТ тАЮКредит РДвропа банктАЭ на ринку спожичого кредитування Украiни в кризовий перiод тАУ трансформацiя низьковiдсоткових мiжбанкiвських валютних еврокредитiв iноземного головного банку в високовiдсотковi короткостроковi гривневi споживчi кредити населенню на придбання нових автомобiлiв тiльки iноземного виробництва, тобто фактично тАУ iнвестування росту виробництва автомобiлей за кордоном та забезпечення iм ринку збуту на територii Украiни за рахунок тАЮвикачуваннятАЭ коштiв з населення Украiни з додатковим забезпеченням прибутку системi банкiв тАЮКредит РДвропа банктАЭ та тАЮперекачуваннiтАЭ нарощених капiталiв в головний iноземний банк, як повернення iврокредитiв з вiдсотками.

- запропоноване введення обовтАЩязких довiдок про реальнi оподаткованi доходи громадян як основу процесу споживчого кредитування та законодавче обмеження сум споживчого кредитування вiдповiдним розмiром доходiв за перiод кредитування i основним напрямком економiчного пiдходу до розробки Закону Украiни тАЮПро споживче кредитуваннятАЭ, який повинен зупинити механiзм незабезпеченого доходами громадян Украiни споживчого кредитування, оскiльки механiзм застави придбаного товару маi iнфляцiйний характер та направлений на створення тАЮкризи переспоживаннятАЭ в Украiнi i нестабiльностi роботи банкiвськоi системи Украiни.

Практична цiннiсть отриманих результатiв дипломного дослiдження полягаi в тому, що впровадження пропонуiмих пропозицiй i рекомендацiй щодо шляхiв розвитку банкiвських та небанкiвських продуктiв споживчого кредитуван-ня дозволить оптимально розподiлити сегменти ринку споживчого кредитування в банкiвському та небанкiвському секторi фiнансових послуг.

Це надасть можливiсть органiзувати дiяльнiсть банкiвських та небанкiвських фiнансових установ у вiдповiдностi з цiлiсною системою управлiння розвитку споживчого кредитування населення для задоволення соцiальних потреб населення Украiни.

Рiк виконання магiстерськоi дипломноi роботи - 2009 - 2010

Рiк захисту магiстерськоi дипломноi роботи тАУ 2010

ЗМРЖСТ

Вступ

Роздiл 1. Теоретичнi основи споживчого кредитування

1.1 Економiчна сутнiсть споживчого кредиту

1.2 Класифiкацiя споживчих кредитiв

1.3 Правове регулювання процесу споживчого кредитування в Украiнi

Роздiл 2. Аналiз споживчого кредитування на прикладi ПАТ КБ тАЮКредит РДвропа БанКтАЭ

2.1 Мiсце споживчих кредитiв в кредитному портфелi банку ПАТ тАЮКредит РДвропа БанктАЭ

2.2 Послуги споживчого кредитування населення на потреби поточного та капiтального характеру в ПАТ тАЮКредит РДвропа БанктАЭ

2.3 Аналiз впливу свiтовоi фiнансовоi кризи 2008 - 2009 рокiв на динамiку

розвитку споживчого кредитування в банку ПАТ тАЮКредит РДвропа БанктАЭ

Роздiл 3. Шляхи активiзацii споживчого кредитування в Украiнi

3.1 Використання зарубiжного досвiду споживчого кредитування фiнансовими установами в Украiнi

3.2 Новi форми органiзацii споживчого кредитування на ринку Украiни

Висновки

Список використаних джерел

Додатки

ВСТУП

Споживче кредитування стаi усе бiльш i бiльш цiкавим видом бiзнесу, як для банкiв, так i для небанкiвських фiнансових установ. За даними експертiв, станом на 01.01.2009 бiля 85,7% обсягу споживчого кредитування приходиться на частку банкiвськоi системи, середня сума позики на одну людину в Украiнi складаi приблизно 105 iвро, що значно менше аналогiчних показникiв краiн Схiдноi РДвропи тАУ 790 iвро в Польщi, а тим бiльше Захiдноi РДвропи тАУ 6058 iвро в Германii та 9603 iвро в Великобританii [88].

Споживче кредитування i одним з найпоширенiших видiв банкiвських операцiй у розвинутих краiнах свiту i i одним зi стимулюючих факторiв розвитку економiк цих краiн. Вiтчизнянi комерцiйнi банки прагнуть до збiльшення обсягiв кредитування за такими програмами. Разом з тим дана практика призводить до зростання кредитних ризикiв. Проблеми розвитку споживчого кредитування розглядаються в працях багатьох вiтчизняних i зарубiжних науковцiв.

У них дослiджуiться змiст i форми проведення споживчого кредитування, визначаються напрями його розвитку в Украiнi. Проте у науковiй лiтературi недостатньо розглядаються питання, повтАЩязанi з ефективнiстю операцiй споживчого кредитування.

Актуальнiсть теми дипломного проекту полягаi в необхiдностi дослiдження сучасного стану, структури та обсягiв споживчого кредитування населення комерцiйними банками Украiни та небанкiвськими фiнансовими установами, як нового суттiвого явища в економiцi Украiни 21 сторiччя, доцiльностi проведення оцiнки ефективностi рiзновидiв споживчого кредитування та загального рiвня порiвняльноi привабливостi споживчого кредитування населення.

ОбтАЩiктом дипломного дослiдження i тАУ банкiвськi та небанкiвськi продукти споживчого кредитування населення.

Предметом дипломного дослiдження i тАУ сутнiсть та портфельний ряд продуктiв споживчого кредитування в комерцiйних банках банкiвськоi системи Украiни та небанкiвських фiнансових установах споживчого кредитування.

Мета дипломного дослiдження полягаi у теоретичному обгрунтуваннi важливостi впровадження банкiвськими та небанкiвськими установами Украiни продуктiв споживчого кредитування населення Украiни, розкриттю дiючоi практики розвитку банкiвських та небанкiвських продуктiв споживчого кредитування, а також пошуку напрямкiв удосконалення розвитку сегменту продуктiв споживчого кредитування на основi систематизацii iснуючих тенденцiй розвитку цього сектору в зарубiжних кредитного-фiнансових установах.

Для досягнення поставленоi мети в дипломнiй роботi вирiшуються такi завдання:

- проведено аналiз практики споживчого кредитування в банкiвськiй системi Украiни та аналiз послуг в кредитному портфелi споживчого кредитування ЗАТ тАЮКредит РДвропа БанктАЭ (м. Киiв), який розпочав свою дiяльнiсть з 2 кварталу 2007 року;

Методами дипломного дослiдження i тАУ структурний аналiз, первиннi статистичнi спостереження, групування та статистичний аналiз хронологiчних рядiв параметрiв.

РЖнформацiйною базою дипломного дослiдження були тАУ звiтнi документи ЗАТ тАЮКредит РДвропа БанктАЭ, статистичнi матерiали Нацiонального банку Украiни, Асоцiацii украiнських банкiв, Держкомстату Украiни, Держфiнпослуг Украiни за 2007 тАУ 2009 роки.

1. Ввести обовтАЩязковiсть довiдок про реальнi оподаткованi доходи громадян як основу процесу споживчого кредитування та законодавче обмеження сум споживчого кредитування вiдповiдним розмiром доходiв за перiод кредитування i основним напрямком економiчного пiдходу до розробки Закону Украiни тАЮПро споживче кредитуваннятАЭ, який повинен зупинити механiзм незабезпеченого доходами громадян Украiни споживчого кредитування, оскiльки механiзм застави придбаного товару маi iнфляцiйний характер та направлений на створення тАЮкризи переспоживаннятАЭ в Украiнi i нестабiльностi роботи банкiвськоi системи Украiни.

2. В банкiвському секторi:

- зосередити увагу банкiвських установ на привабливiсть розвитку сектору банкiвського споживчого кредитування населення, поточний рiвень якого в розрахунку на душу населення в Украiнi в 6 разiв нижче середньоiвропейського;

- iнiцiювати участь банкiвських установ в створеннi та розширеннi дiяльностi кредитних бюро для формування кредитноi iсторii всiх фiзичних осiб, якi коли-небудь звертались за кредитом у будь-яку кредитну установу краiни;

- використати досвiд кредитування банкiв для формування начальних вибiрок достатнiх обсягiв iз подiлом клiiнтiв на тАЬ добрихтАЭ та тАЬ поганихтАЭ з видiленням основних вхiдних параметрiв моделей кредитування.

2. В небанкiвському секторi:

- створити систему спецiалiзованих дочiрнiх банкiвських структур тАУ фiнансових компанiй споживчого кредитування, в яких банк буде гарантом фiнансовоi стабiльностi, джерелом вiльних ресурсiв для нарощування обсягiв споживчого кредитування та органiзатором телекомунiкацiйних мереж автоматизованих систем мережевого обслуговування точок продажу продуктiв споживчого кредитування i систем приймання платежiв позичальникiв;

- прийняти Закон Украiни тАЮПро ломбардитАЭ та регулювання iх позикових ставок згiдно ризиковим розрахункам, але не в 3 раза бiльше, нiж для всiх iнших субтАЩiктiв ринку та видiв споживчого кредитування.

РОЗДРЖЛ 1. ТЕОРЕТИЧНРЖ ОСНОВИ СПОЖИВЧОГО КРЕДИТУВАННЯ

1.1 Економiчна сутнiсть споживчого кредиту

Категорiя тАЬкредиттАЭ як в теоретичному, так i практичному аспектi явище без сумнiву цiкаве. Слово тАЬкредиттАЭ походить вiд латинського тАЬсreditumтАЭ, що означаi тАЬпозикатАЭ, тАЬборгтАЭ. Деякi лiнгвiсти пов'язують його iз тАЬcredosтАЭ, тобто тАЬвiрютАЭ. Отже, категорiя кредиту так чи iнакше розглядаiться економiчною наукою, як вiдносини про надання позики однiiю особою iншiй, що заснованi на довiрi та передбачають повернення наданоi вартостi у певний строк з сплатою цiни за користування. Таким чином, можна говорити, що кредитним вiдносинам притаманнi такi базовi ознаки:

- феномен кредитування означаi передачу вартостi однiiю особою iншiй у тимчасове користування на умовах повернення та платностi;

- економiчною основою кредиту i тимчасово вiльна вiд обiгу мобiлiзована вартiсть, що здатна до вiдчуження та формування позичкового капiталу;

- кредитнi вiдносини передбачають наявнiсть довiри, тобто передбачають вiльний рух iнформацii мiж позичальником i кредитором [17].

Таким чином, кредит тАУ це економiчнi вiдносини, що виникають мiж кредитором та позичальником з приводу передачi тимчасово вiльних коштiв на умовах iх повернення та сплати цiни за користування. Кредит i однiiю з основних форм руху позичкового капiталу.

Найповнiше суть категорii кредит проявляiться у функцiях, що вiн виконуi. Сучаснi економiсти вiдзначають три його основнi функцii: перерозподiльчу, емiсiйну та контрольну [8].

Перерозподiльча функцiя кредиту полягаi у перерозподiлi за допомогою кредиту грошових капiталiв мiж рiзними суб`iктами народного господарства на засадах повернення та платностi. Ця функцiя проявляiться як в процесi мобiлiзацii тимчасово вiльних грошових коштiв суб`iктiв господарювання, так i в процесi iх розмiщення на ринку позичкового капiталу. Таким чином, за допомогою цiii функцii вiдбуваiться своiрiдне зосередження позичкового капiталу у найпрiоритетнiших сферах економiчноi дiяльностi.

Емiсiйна функцiя кредиту полягаi у можливостi створення за рахунок кредиту додаткових засобiв платежу. Особливого значення дана функцiя отрима-ла при переходi вiд використання реальних грошей до вводу кредитних засобiв обiгу. Будь-яка емiсiя грошей в обiг i результатом кредитноi операцii. Видача позики збiльшуi масу грошей в обiгу, погашення кредиту ii зменшуi. Отже, в наслiдок вмiлого використання кредиту у рамках цiii функцii, уряд отримуi ефективний iнструмент регулювання економiки.

Контрольна функцiя кредиту полягаi в тому, що в процесi кредитування забезпечуiться контроль за дотриманням умов та принципiв кредиту з боку суб`iктiв кредитноi угоди. Отже, кредит значно посилюi контрольнi процеси у народному господарствi, пiдвищуi ефективнiсть використання коштiв, стимулюi процес розширеного вiдтворення.

Загальноприйнято видiлення форм кредиту за наступними функцiональними ознаками: характер кредитних вiдносин, склад учасникiв кредитноi операцii, об'iкт i сфера кредитування та iн. Таким чином, в економiчнiй лiтературi аналiзуються наступнi форми кредиту: товарна i грошова.

В економiчнiй та законодавчо-нормативнiй лiтературi на даний час немаi iдиного пiдходу до визначення сутностi споживчого кредиту. Аналiз науковоi лiтератури та нормативних документiв банкiвськоi практики показуi, що основними визначеннями термiну тАЬспоживчий кредиттАЭ i наступнi:

1. За визначенням Г.С.Пановоi (Росiя,1994) - споживчий кредит тАУ це кредит, який надаiться фiзичним особам на придбання споживчих товарiв та послуг i який погашаiться поступово [50]. Споживчий кредит характеризуi вiдносини, що виникають з приводу фiнансування потреб кiнцевого споживання. Суб`iктами споживчого кредитування у якостi позичальникiв виступаi населення, у якостi кредитора тАУ банки, кредитнi спiлки, пiдприiмства виробники, торгiвельнi посередники. Споживчий кредит за формою надання подiляiться на прямий (надаiться безпосередньо банкiвськими установами) та непрямий (надаiться через посередникiв, торгiвельнi органiзацii, тощо).

Споживчi кредити надаються, як правило, на строк до десяти рокiв, але конкретнi параметри кредиту залежать вiд багатьох факторiв: об`iкту кредитування, доходiв позичальника, вартостi товару тощо.

2. За визначенням С.В.Мочерного (Украiна,1995) - споживчий кредит тАУ це кредит, який надаiться тiльки в нацiональнiй грошовiй одиницi фiзичним особам-резидентам Украiни на придбання споживчих товарiв тривалого користування та послуг i повертаiться в розстрочку , якщо iнше не передбачено умовами кредитного договору [45] . СубтАЩiктами кредитних вiдносин являються фiзичнi особи (позичальники ) , а в особi кредитора виступають банки, iншi кредитнi установи ( ломбарди, пункти прокату та iншi пiдприiмства та органiзацii ). Мiж банком та населенням може iснувати й посередник, наприклад торгiвельна органiзацiя, однак при цьому змiст споживчого кредиту не змiнюiться.

3. За визначенням В.О.Тиркало (2000) - споживчий кредит тАУ це кошти, якi надаються комерцiйними банками громадянам Украiни пiд процент у тимчасове користування на умовах забезпечення, повернення, строковостi, платностi та цiльовоi спрямованостi [16].

4. Згiдно з ранiше дiючим тАЮПоложенням про кредитуваннятАЭ(№ 246 1995 рiк) Нацiонального банку Украiни - споживчий кредит тАУ це кредит, який надаiться тiльки в нацiональнiй грошовiй одиницi фiзичним особам-резидентам Украiни на придбання споживчих товарiв тривалого користування та послуг i який повертаiться в розстрочку, якщо iнше не передбачено умовами кредитного договору.

5. В роботах Коцовськоi Р.Р., Ричакiвськоi В.М. (1997) вказано, що субтАЩiктами споживчого кредитування i фiзичнi особи. У ролi кредиторiв виступають комерцiйнi банки, ощаднi каси й асоцiацii, ломбарди, кредитнi спiлки, пiдприiмства й органiзацii [16]. Мiж банками i населенням може iснувати посередник, наприклад торговельна органiзацiя. ОбтАЩiкти споживчого кредитування тАУ це затрати, повтАЩязанi iз задоволенням потреб населення для купiвлi товарiв в особисту власнiсть, а також затрати iнвестицiйного характеру на будiвництво i пiдтримку нерухомостi.

6. За визначенням А.М.Мороза та М.РЖ.Савлука (2000 р.) - споживчий кредит тАУ це кредит, що спрямовуiться на задоволення особистих потреб людей, тобто обслуговуi сферу особистого споживання [7]. На перший погляд, складаiться враження, що тiльки виробничий кредит вiдповiдаi всiм закономiрностям руху кредиту, оскiльки в результатi його використання створюiться нова вартiсть i передумови для повного повернення позиченоi вартостi кредитору. У сферi ж особистого споживання позичена вартiсть знищуiться, "проiдаiться" i тому тут не створюються передумови для ii зворотного руху як ключовоi ознаки кредиту. Автори вказують, що споживчий кредит, здаiться, можна вважати аномалiiю. Проте це не так. Особисте споживання, "знищуючи" вартiсть предметiв споживання, забезпечуi пiдтримку та зростання вартостi робочоi сили, продаж якоi на ринку створюi джерело повернення позиченоi вартостi кредитору. Тому i споживчий кредит цiлком вiдповiдаi усiм закономiрностям руху кредиту. Джерелами погашення кредитiв на споживчi потреби i доходи позичальникiв, через що погашення кредиту здiйснюiться у мiру iх формування.

Автори додатково вказують, що в широкому розумiннi - споживчий кредит тАУ це кредит, який надаiться не тiльки фiзичним, але i юридичним особам на споживчi цiлi, коли юридичнi особи опосередковано надають кошти отриманого кредиту своiм працiвникам у виглядi централiзованого придбання для них квартир, дач, земельних дiлянок пiд садiвництво.

Споживчий кредит може надаватись як банками, та кредитними установами небанкiвського типу, а також юридичними i фiзичними особами. В Украiнi кредитними установами небанкiвського типу, що надають споживчий кредит, i ломбарди (надають кредит пiд рухоме майно - дорогоцiнностi, антикварiат, одяг тощо), кредитнi спiлки, пiдприiмства зв'язку (телеграми i телефоннi розмови в кредит), торговельнi органiзацii (продаж товарiв з розстрочкою платежу). Кредити своiм працiвникам можуть надавати суб'iкти господарювання за рахунок спецiальних фондiв, якi вони створюють у результатi розподiлу прибутку, що залишаiться в iх розпорядженнi. Фiзичнi особи також можуть надавати кредит на споживчi цiлi одна однiй.

Спiрним серед економiстiв i питання щодо надання споживчого кредиту юридичним особам. На думку авторiв, юридичнi особи можуть отримувати споживчий кредит. Так у багатьох краiнах з ринковою економiкою пiдприiмства забезпечують своiх працiвникiв житлом та об'iктами соцiально-культурного призначення. Навiть за умов економiчноi кризи в Украiнi деякi пiдприiмства здiйснюють будiвництво таких об'iктiв, особливо житлових будинкiв. Для iх будiвництва вони можуть отримувати кредит.

Окрiм забезпечення соцiальних потреб населення, споживчий кредит вiдiграi значну роль у формуваннi платоспроможного попиту населення, який, у свою чергу, впливаi на розвиток економiки краiни, полегшуючи процес реалiзацii продукцii, прискорюючи отримання прибутку i доходiв державного бюджету. Визначення державою умов надання споживчого кредиту допомагаi регулювати грошовий обiг у краiнi.

До 2003 року Нацiональним банком Украiни споживчий кредит визначався як позичка, яка надаiться тiльки в нацiональнiй грошовiй одиницi фiзичним особам - резидентам Украiни на придбання споживчих товарiв тривалого користування та послуг, тобто реклама видачi споживчих кредитiв в iноземнiй валютi порушувала Декрет Кабiнету Мiнiстрiв тАЮ Про валютне регулюваннятАЭ , в якому iдиним законним платiжним засобом на територii Украiни визначена нацiональна валюта тАУ гривня i , вiдповiдно, цiна на територii Украiни на всi споживчi товари тривалого користування та послуги визначаiться в актах купiвлi-продажу тiльки в гривнях [6].

Постановою Правлiння НБУ вiд 05.03.2003 р. №79 тАЬПро внесення змiн до Положення про кредитуваннятАЭ (нинi скасована) було визначено, що споживчий кредит може бути виданий банком не лише в нацiональнiй грошовiй одиницi, а й в iноземнiй валютi. Крiм того, скасовано дотримання цiльового використання споживчого кредиту. Але цiльовий характер використання споживчих кредитiв може бути передбачений у кредитному договорi за згодою сторiн. В процедурi надання кредитiв скасовано колегiальнiсть вирiшення питання про надання кредиту незалежно вiд його розмiру тАФ банки приймають рiшення щодо надання кредитiв позичальникам вiдповiдно до своiх статутiв та внутрiшнiх положень, якi регулюють кредитну дiяльнiсть.

Таким чином, проаналiзувавши вищенаведене, слiд вiдмiтити, що споживчий кредит маi багато специфiчних рис, пов`язаних iз особливостями сфери особистого споживання громадян.

По-перше, цей вид позики вiдображаi вiдносини мiж кредитором i позичальником, сенс яких полягаi у кредитуваннi кiнцевого споживання, на вiдмiну вiд позик, якi надають суб`iктам господарювання для виробничих цiлей або для придбання активiв, що породжують рух вартостi.

По-друге, на вiдмiну вiд iнших видiв кредиту, якими користуються переважно суб`iкти господарювання, споживчi кредити одержують, як правило, фiзичнi особи.

По-третi, споживчий кредит i засобом задоволення споживчих потреб населення, тобто особистих, iндивiдуальних потреб людей. Така позика прискорюi отримання певних благ ( товарiв, послуг), якi вони могли б мати (придбати) лише у майбутньому, накопичивши кошти, необхiднi для купiвлi цих товарно-матерiальних цiнностей або послуг, будiвництва тощо. Надання споживчих позик населенню з одного боку, пiдвищуi iх платоспроможний попит, життiвий рiвень в цiлому, а з iншого тАУ прискорюi реалiзацiю товарних запасiв, послуг, сприяi створенню основних фондiв.

По-четверте, всi види споживчого кредиту мають соцiальний характер, оскiльки вони сприяють вирiшенню суспiльних проблем тАУ пiдвищенню життiвого рiвня населення (передусiм iз низьким та середнiми доходами ), утвердженню принципiв соцiальноi справедливостi. Саме iз цiii причини споживче кредитування здебiльшого регулюiться державами особливо ретельно. У нашiй краiнi це виражаiться у тому, що споживчi позики зазвичай надаються на пiльгових умовах.

В процесi погашення споживчих позик у населення зменшуiться на вiдповiдну суму платоспроможний попит, що необхiдно враховувати при визначеннi обсягу та структури товарообiгу, платних послуг, динамiки доходiв та витрат населення, грошовоi маси в обiгу. Таким чином розмiр кредитiв тiсно повтАЩязаний з формуванням купiвельного фонду населення та його вiдповiдностi обсягу до структури товарного фонду та послуг.

СубтАЩiктами кредитних вiдносин при споживчому кредитуваннi являються фiзичнi особи (позичальники ) , а в особi кредитора виступають банки, iншi небанкiвськi кредитнi установи. Мiж банком та населенням може iснувати й посередник, наприклад торгiвельна органiзацiя, однак при цьому змiст споживчого кредиту не змiнюiться.

ОбтАЩiктом кредитування i витрати, повтАЩязанi з задоволенням попиту населення поточного характеру, в тому числi придбання товарiв в особисту власнiсть, а також витрати капiтального (iнвестицiйного) характеру на будiвництво та пiдтримання нерухомого майна.

Враховуючи це, з моii точки зору, найбiльш економiчно та органiзацiйно обгрунтованим визначенням споживчого кредиту i його класифiкацiя як невиробничого кредиту, тобто не призначеного для отримання додаткового прибутку, що може бути сформульовано як:

тАЮСпоживчий кредит тАУ це грошовi кошти в нацiональнiй чи iноземнiй валютах, якi надаються комерцiйними банками та фiнансовими установами, дiючими згiдно Закону Украiни ВлПро фiнансовi послуги та державне регулювання ринкiв фiнансових послугтАЮ та отримавшими лiцензiю Нацiонального банку Украiни чи Держфiнпослуг Украiни на проведення кредитних операцiй банкiвськими та небанкiвськими фiнансовими установами , громадянам Украiни на невиробничi потреби пiд процент у тимчасове користування на умовах забезпечення, повернення, строковостi, платностi та цiльовоi спрямованостiтАЭ.

Тобто, на мою думку, слiд в визначеннi споживчого кредиту:

- повернути його цiльову спрямованiсть, оскiльки ii вiдсутнiсть не даi можливостi ефективно контролювати повернення кредиту;

- видалити фразу про можливiсть надання споживчого кредиту однiiю фiзичною особою iншiй фiзичнiй особi, оскiльки така фiнансова операцiя окремо обумовлена Цивiльним Кодексом Украiни та маi свiй правочин (Стаття 1054. тАЮКредитний договiртАЭ Цивiльного Кодексу Украiни : За кредитним договором банк або iнша фiнансова установа (кредитодавець) зобов'язуiться надати грошовi кошти (кредит) позичальниковi у розмiрi та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язуiться повернути кредит та сплатити проценти) [74].

Таким чином, на основi аналiзу викладених вище рiзних точок зору маiмо можливiсть сформулювати економiчну сутнiсть споживчого кредиту як:

тАЮСпоживчий кредит - це невиробничий кредит, тобто не призначений для отримання додаткового прибутку, який надаiться для задоволення споживчих потреб населення (кредит фiзичнiй особi) чи найманих працiвникiв (кредит юридичнiй особi), пiд процент у тимчасове користування на умовах забезпечення, повернення, строковостi, платностi та цiльовоi спрямованостi та сплачуiться за рахунок джерел, не повтАЭязаних з експлуатацiiю наданого кредитутАЭ.

1.2 Класифiкацiя споживчих кредитiв

РЖснують рiзнi ознаки класифiкацii споживчих кредитiв. Аналiз засвiдчив, що в бiльшостi джерел ознаки, якi використовуються в класифiкацii споживчого кредитування спiвпадають з ознаками класифiкацii кредитiв взагалi. Кiлькiсть ознак рiзниться у рiзних авторiв, але найбiльш розповсюдженими класифiкацiйними ознаками споживчих кредитiв i наступнi (рис.1.1) [4]:

- за об'iктами кредитування;

- за строками кредитування;

- за способом надання;

- за видами забезпечення;

- за методами погашення;

- за методом стягнення процентiв;

- за характером кругообiгу коштiв.

- за субтАЩiктами кредитування (банкiвськi та небанкiвськi кредитно-фiнансовi установи)

1. За об'iктами кредитування (напрямами використання) в Украiнi споживчi кредити подiляються на два види:

- на споживчi цiлi i нагальнi потреби;

- на затрати капiтального характеру.

2. За строками кредитування споживчi кредити подiляють на:

- короткостроковi (строком вiд 1-го дня до 1-го року);

- довгостроковi (строком понад 1 рiк).

Строки надання споживчих кредитiв рiзноманiтнi. З загальноi суми споживчих кредитiв значна частина приходиться на короткостроковi та середньостроковi кредити. Деякi з них видаються з розстрочкою платежу. Довгостроковi кредити видаються на iнвестицiйнi цiлi.

3. За способом надання споживчi кредити подiляють на цiльовi i нецiльовi (на невiдкладнi потреби, овердрафт та iн.).

Класифiкацiя споживчих кредитiв

Вместе с этим смотрят:

РЖнвестицiйна дiяльнiсть комерцiйного банку та ii вплив на його фiнансовий стан

РЖнкорпорацiя та консолiдацiя як первиннi форми систематизацii банкiвського законодавства Украiни

Автоматизацiя в банкiвськiй сферi

Автоматизована банкiвська система у ЗАТ КБ "ПриватБанк"

Аккредитивная форма расчётов: сущность, виды и порядок применения