Емiсiя грошей

Курсова робота

на тему тАЮЕмiсiя грошейтАЭ

Змiст

1. РОЗДРЖЛ 1. МЕТОДОЛОГРЖЧНРЖ ЗАСАДИ ЕМРЖСРЗРЗ ГРОШЕЙ

1.1 Поняття, сутнiсть та види емiсii

1.2 Механiзм проведення емiсii

2. РОЗДРЖЛ 2. ПРАКТИЧНИЙ АНАЛРЖЗ ГРОШОВОРЗ ЕМРЖСРЖРЗ

2.1 Регулювання готiвковоi та безготiвковоi емiсii

2.2 Аналiз грошовоi емiсii

3. ВИСНОВКИ

4. СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ПОСИЛАНЬ

Додаток А

Додаток Б

РОЗДРЖЛ 1 МЕТОДОЛОГРЖЧНРЖ ЗАСАДИ ЕМРЖСРЗРЗ ГРОШЕЙ

1.1 Поняття, сутнiсть та види емiсii

У зв'язку з тим, що центральнi банки тАУ це головнi органи грошово-кредитного регулювання та реалiзацii грошово-кредитноi полiтики, основним завданням iхньоi дiяльностi i забезпечення стабiльностi нацiональноi грошовоi одиницi [20, с. 73]. Тому нацiональний банк будь-якоi краiни маi набiр функцiй, що дозволяють досягти поставленоi мети. Традицiйно перед центральним банком ставиться п'ять основних задач, а саме бути:

Ва- емiсiйним центром краiни, тобто користуватися монопольним правом на випуск банкнот;

Ва- банком банкiв, тобто виконувати операцii не з торгово-промисловою клiiнтурою, а переважно з банками даноi краiни: зберiгати касовi резерви, розмiр яких встановлюiться законом, надавати iм кредити (кредитор останньоi iнстанцii), виконувати нагляд, пiдтримуючи необхiдний рiвень стандартизацii i професiоналiзму в нацiональнiй кредитнiй системi;

Ва- банкiром уряду, для цього вiн повинен пiдтримувати державнi економiчнi програми i розмiщувати державнi цiннi папери; надавати кредити i виконувати розрахунковi операцii для уряду, зберiгати офiцiйнi золотовалютнi резерви;

- головним розрахунковим центром краiни, виступаючи посередником мiж iншими банками краiни для виконання безготiвкових розрахункiв, що заснованi на залiку взаiмних вимог и зобов'язань (клiрингiв);

- органом регулювання економiки грошово-кредитними методами [3, с. 381].

Емiсiя банкнот тАУ найстарiша та одна з найбiльш важливих функцiй центрального банку. З розвитком капiталiзму вона суттiво змiнилася: якщо на раннiх етапах становлення кредитних систем комерцiйнi банки наряду з

центральними виконували емiсiю банкнот, то у процесi централiзацii банкнотноi емiсii в рядi найбiльших комерцiйних банкiв i трансформацii цих банкiв в центральнi банки монополiя на випуск банкнот закрiпилася за одним банком тАУ центральним [8, с.55]. Задача емiсii тАУ погасити державнi витрати та наростити грошову масу для економiки. Рiзниця мiж номiнальною вартiстю емiтованих паперових грошей i витрат емiсii (затрати на спецiальний папiр, типографiчнi затрати) формують емiсiйний дохiд (сеньйораж), який представляi собою емiсiйний дохiд держави.

Емiсiя викликаi рiст грошовоi маси, а вилучення тАУ ii зменшення. Обидва процеси йдуть майже паралельно, як два рiзнонаправлених потоки рiзноi iнтенсивностi. Як правило, емiсiя грошей перевищуi iх вилучення, хоча в деякi, особливо невеликi iнтервали часу, буваi i навпаки. Сальдо (сума) емiсiйних операцiй по випуску (емiсiя) i вилучення грошей з обiгу тАУ це емiсiйний результат [10, с. 29].

У данiй роботi менi б хотiлося звернути увагу та детально розглянути механiзм емiсiйноi роботи центрального банку та шляхи удосконалення емiсiйноi полiтики. Для початку хотiлося б дати чiтке визначення поняттб Влгрошова емiсiяВ» та ВлоптимiзацiяВ».

Грошова емiсiя тАУ (вiд англ. issue, evission) випуск в обiг грошових знакiв замiсть зношених та зiпсованих, що призводить до збiльшення грошовоi маси в обiгу; випуск в обiг додатковоi кiлькостi грошових знакiв, що вiдповiдаi росту виробленоi товарноi маси (ВНП) чи рiвню iнфляцii.

Оптимiзацiя тАУ вибiр найкращого варiанту вирiшення з безлiчi можливих; процес приведення системи до найкращого стану.

При першому визначеннi оптимiзацii маiться на увазi аналiз стану системи, що дослiджуiться з точки зору критерiю оптимальностi. Цей пошук ВлоптимумуВ» i називаiться оптимiзацiiю.

Друге визначення оптимiзацii означаi процес переводу системи, що вивчаiться у потрiбний стан. При цьому в залежностi вiд критерiiв оптимальностi розрiзняють оптимiзацiю векторну, стохастичну, багатокритерiальну i т.д. [25].

Поняття Влвипуск грошейВ» та ВлемiсiяВ» - нерiвнозначнi. Випуск грошей в оборот проходить постiйно. Безготiвковi грошi випускаються в обiг, коли комерцiйнi банки надають позики своiм клiiнтам. Готiвковi грошi випускають в оборот, коли банки в процесi здiйснення касових операцiй видають iх клiiнтам з операцiйних кас. Однак одночасно клiiнти погашають банкiвськi позики i здають готiвку в операцiйнi каси банку. При цьому кiлькiсть грошей в обiгу може i не збiльшуватися.

Пiд емiсiiю ж розумiють такий випуск грошей в оборот, який призводить до загального збiльшення грошовоi маси, що знаходиться в обiгу.

Тобто можна зробити висновок, що оптимiзацiя грошовоi емiсii тАУ вибiр найкращого варiанту випуску готiвкових та безготiвкових грошей в оборот, що вiдповiдаi росту виробленоi товарноi маси чи рiвню iнфляцii.

Емiсiйна система вiдповiдно розглядаiться як законодавчо встановлений порядок випуску в обiг грошових знакiв i i складовою частиною грошовоi системи. Регулювання емiсiйноi системи забезпечуiться операцiями на вiдкритому ринку, змiнами норм обов'язкових резервiв, процентних ставок та iншими iнструментами грошово-кредитноi полiтики [26].

Для отримання бiльш чiткого уявлення про сутнiсть емiсii доцiльно, на мою думку визначити основнi види емiсii: готiвкова та безготiвкова. Пiд готiвковою емiсiiю розумiють випуск готiвки в обiг, тобто надання центральним банком в економiку певноi маси грошей. Пiд безготiвковою визначають випуск безготiвкових грошей у формi кредитних та депозитних.

Монопольне право на здiйснення готiвковоi емiсii маi центральний банк держави. Законодавчо емiсiйна монополiя за ЦБ як представником держави закрiплена на Заходi тiльки стосовно банкнот i в деяких випадках монет.

На Заходi готiвковий оборот займаi украй невелике мiсце навiть в розрахунках населення - зазвичай менше 5 - 10%. Планування готiвкового обороту вiдсутнi зважаючи на його безглуздя: грошi автоматично тАЬпродаютьсятАЭ банками через вiддiлення центрального банку у мiру появи попиту i не можуть використовуватися для покриття дефiциту державного бюджету. Тому монополiя на банкнотну емiсiю не маi на увазi ii жорстокого контролю або зв'язку з макроекономiчними показниками.

Емiсiя банкнот в принципi вiдрiзняiться вiд випуску боргових зобов'язань держави тiльки тим, що банкноти - простi векселi до запитання - можуть використовуватися як законний платiжний засiб i по ним не треба платити вiдсоток. Оскiльки сучаснi грошi мають кредитний характер, банкiвськi рахунки по сутi мало чим вiдрiзняються вiд банкнот i i основними компонентами грошовоi маси в обiгу.

На Заходi не пишуть на банкнотах, що вони забезпечуються золотом, дорогоцiнними металами i iншими активами, але це вiдображено в iх публiкованих балансах. Забезпеченням виступаi актив центрального банку, основними статтями якого зазвичай i золотовалютнi резерви, портфель державних i iнших цiнних паперiв, кредити банкам пiд заставу цiнних паперiв. У розвинених краiнах питання забезпечення банкнотноi емiсii вирiшуiться по-рiзному, але вiн завжди маi юридичну основу, нерiдко законодавчо визначений характер забезпечення i, отже, непрямi межi паперовоi емiсii.

Ранiше при адмiнiстративно-розподiльчiй системi величина емiсiя слугувала об'iктом директивного планування державою i нi в якому разi не могла перевищуватися. В умовах ринковоi економiки директивного планування не iснуi, але центральний банк прогнозуi розмiр емiсii, що передбачаiться, використовуючи прогнозi касових оборотiв комерцiйних банкiв i власнi аналiтичнi матерiали. При цьому важливо не тiльки встановити оптимальну величину емiсii, що прогнозуiться, а й розподiл ii по окремим регiонам краiни.

Про незначну роль функцii центрального банку як емiсiйного центру нерiдко свiдчить вiдсутнiсть спецiального пiдроздiлу в головнiй конторi (наприклад, Банк Англii). Дана функцiя все бiльш розглядаiться як технiчна i стосуiться в основному вiддiлень банку, що безпосередньо займаються касовою роботою, а також друкарнi, що друкуi банкноти. Монополiя потрiбна перш за все для виключення зловживань i сприяння проведенню iдиноi грошово-кредитноi полiтики.

Правильна органiзацiя обороту готiвкових коштiв впливаi на розмiр грошовоi маси, вiд неi залежить швидкiсть обертання грошей, що характеризуi стабiльнiсть та стiйкiсть грошового обiгу. Сфера використання готiвкових грошей в народному господарствi обмежена в порiвняннi з безготiвковими розрахунками, i в основному iх використовуi населення. Разом з тим кожне пiдприiмство та органiзацiя без роботи з готiвковою грошовою масою теж поки що обiйтися не можуть: в першу чергу, це пов'язано з оплатою працi. Крiм того, пiдприiмства та органiзацii самостiйно можуть реалiзовувати свою продукцiю i послуги, отримуючи при цьому виручку готiвкою. Також в межах встановлених законодавством сум вони можуть використовувати готiвковi грошi в розрахунках мiж собою. Таким чином, в економiцi формуiться готiвково-грошовий обiг, який представляi собою розрахунки готiвковими грошима. Оскiльки емiсiйним центром краiни i центральний банк, то вiн за допомогою своiх нормативних документiв регулюi рух готiвкових грошей в краiнi, а комерцiйнi банки виступають в ролi уповноважених агентiв по готiвково-грошовому (касовому) обслуговуванню господарюючих суб'iктiв. Згiдно з встановленим порядком ведення касових операцiй, обов'язковими i наступнi основнi положення:

- пiдприiмства можуть мати в своiх касах готiвковi грошi в межах встановленого банком лiмiту, iншi грошi повиннi зберiгатись на рахунках в банках;

- при необхiдностi виплат готiвкою заробiтноi плати або iнших платежiв пiдприiмство отримуi iх в банку; при цьому готiвковi грошi повиннi використовуватись суворо за цiльовим призначенням;

- пiдприiмства можуть отримувати готiвковi кошти при наявностi джерела засобiв (вiльний залишок на рахунку чи отримання кредиту);

- перевищення встановлених лiмiтiв каси допускаiться тiльки в особливих випадках, обумовлених в нормативних документах центрального банку (наприклад, в днi виплати зарплати).

Готiвковi грошi мають значну питому вагу i тому перспективи iх зменшення пов'язанi з:

- стабiлiзацiiю економiки;

- пiдвищенням надiйностi банкiв i зростанням довiри до них з боку населення;

- розвитком ринку державних цiнних паперiв, орiiнтованих на населення;

- запровадженням високоефективних банкiвських технологiй у галузi розрахункiв, зокрема, нацiональноi системи електронних масових платежiв за допомогою пластикових карток.

Значну частину грошового обороту складають платежi пiдприiмств за товари, роботи, послуги, якi здiйснюються безготiвковим шляхом. Сукупнiсть цих платежiв, що здiйснюються без використання готiвкових грошей, складаi безготiвковий грошовий оборот.

Безготiвкова емiсiя складаi особливу проблему. ЦБ не маi в своiму розпорядженнi нi формальноi, нi фактичноi монополii на таку емiсiю, i вона не рiвнозначна коштам на рахунках комерцiйних банкiв в ЦБ. Банки тримають в ЦБ головним чином обов'язковi резерви, якi вiд них вимагають властi в порядку грошово-кредитного регулювання, а у меншiй мiрi - засоби для клiрингових розрахункiв. Сума таких депозитiв зазвичай не перевищуi 30 - 50% балансу, а частiше маi ще бiльш незначну вагу. Безготiвкова емiсiя не здiйснюiться виключно центральним банком. Комерцiйнi та iншi банки можуть створювати грошову масу тими ж методами, що i центральний банк. Рiзниця лише в тому, що комерцiйнi банки роблять це для розвитку своiх операцiй, а центральний банк - при браку коштiв для регулювання лiквiдностi банкiвськоi системи. Аналiз балансiв центрального банку показуi, що об'iм iх безготiвковоi емiсii незначний в порiвняннi з дiяльнiстю iнших банкiв.

Одним з видiв безготiвковоi емiсii i кредитна емiсiя. Кредитна емiсiятАФ збiльшення банком грошовоi маси краiни за рахунок створення нових депозитiв для тих клiiнтiв, якi отримали вiд нього позики.

Основою кредитноi емiсii стало усвiдомлення банками того факту, що надмiрнi резерви не обов'язково зберiгати в своiх сейфах. РЗх можна перетворювати на грошi, всього лише домовившись з позичальниками про те, що вони тепер можуть брати з банку грошi точно так, як i тi громадяни i фiрми, якi колись дiйсно внесли своi заощадження до цього банку. РЖншими словами, надмiрнi резерви банк сам перетворюi для своiх позичальникiв в депозити.

За рахунок цих створених самим банком депозитiв можна купувати блага, як i за рахунок готiвки. Достатньо лише дати банку вказiвка сплатити цi блага за рахунок отриманого кредиту. А раз банкiвськi депозити позичальникiв придатнi для оплати покупок, то вони економiчно нiчим не вiдрiзняються вiд готiвки. Так банки i починають створювати кредитнi грошi тАФ повноправний елемент загальноi грошовоi маси краiни.

Таким чином, в будь-якому сучасному банку iснують депозити двох видiв :

1) внесенi власниками заощаджень;

2) створенi банком при наданнi кредитiв i що мають своiю основою надмiрнi резерви.

Безготiвковi розрахунки мiж пiдприiмствами, органiзацiями, установами можуть класифiкуватись за рядом ознак:

- за об'iктом розрахункiв або в залежностi вiд призначення платежу (платежi до бюджету, по розрахунках з фондом соцiального захисту населення тощо);

- за мiсцем проведення розрахункiв або вiд характеру економiчних зв'язкiв тАУ внутрiшньодержавнi чи мiждержавнi (коли розрахунки здiйснюються з контрагентами, якi знаходяться на територii iнших держав);

- за способом платежу: гарантованi (що забезпечують гарантiю платежу за рахунок депонованих коштiв) та негарантованi (якi не мають гарантii платежу); шляхом списання коштiв з рахунку, чи шляхом залiку взаiмних вимог; з вiдстрочкою;

- за способом реалiзацii продукцii, товарiв, робiт, послуг тАУ прямi .розрахунки (безпосередньо мiж постачальником та покупцями) та транзитнi (з врахуванням промiжних ланок).

В основi органiзацii безготiвкових розрахункiв лежать наступнi принципи:

1) грошовi кошти господарюючих суб'iктiв пiдлягають обов'язковому зберiганню на розрахункових, поточних та iнших рахунках в установах банкiв;

2) грошовi розрахунки i платежi пiдприiмства здiйснюються, головним чином, через установи банкiв чи iншi кредитнi установи в безготiвковому порядку за документами, передбаченими правилами розрахункiв

3) розрахунки з покупцями за товарно-матерiальнi цiнностi та послуги виконуються пiсля вiдвантаження товарiв або надання послуг, одночасно з ними або ж в порядку попередньоi оплати. Платежi здiйснюються в порядку, передбаченому умовами реалiзацii таких товарiв;

4) розрахунки за товари та послуги виконуються, як правило, за згодою платника пiсля перевiрки виконання постачальником договiрних умов;

5) платежi здiйснюються лише при наявностi достатньоi кiлькостi коштiв на рахунках платника; за певних умов банк може надати кредит на оплату рахункiв постачальникiв або взяти на себе функцiю платника-гаранта (поручителя) на комерцiйнiй основi (на прохання кредитоспроможного клiiнта);

6) зарахування коштiв на рахунок одержувача виконуiться, як правило, пiсля списання вiдповiдних сум з рахунку платника.

До основних потокiв безготiвкових розрахункiв з населенням вiдносяться:

- перерахування грошових коштiв (заробiтноi плати та iнших прибуткiв) з рахункiв пiдприiмства на рахунки, вiдкритi для вкладiв в установах банку;

- перерахування страхових сум, пенсiй, допомоги з рахункiв страхових органiзацiй, фонду соцiального захисту на рахунки, якi вiдкритi в установах банку;

- перерахування грошових засобiв з рахунку одного пiдприiмства (за дорученням бухгалтерii пiдприiмства) на рахунки iнших пiдприiмств (торгiвельних, комунальних тощо);

- перерахування з рахункiв по вкладах на рахунки торгiвельних органiзацiй (оплата розрахункових чекiв), комунальних закладiв (оплата рахункiв за комунальнi послуги), установ банку (погашення споживчого кредиту), видача позик на споживчi потреби;

- зарахування вiдсоткiв на користь клiiнтiв банку на вiдповiднi рахунки.

Вибiр держави на користь безготiвковоi грошовоi емiсii можна пояснити декiлькома факторами. По-перше безготiвковий обiг дозволяi вiдслiдковувати потоки грошових коштiв, що рухаються у економiцi. Це дуже важливо, адже наша краiна здiйснюi широку полiтику державного регулювання економiки i для ii реалiзацii необхiдно слiдкувати за масштабами та напрямками руху грошових коштiв. Саме тому вибiр держави робиться на користь безготiвкових розрахункiв. Також безготiвковi розрахунки сприяють безперервному кругообороту коштiв. Мiж готiвково-грошовим та безготiвковим оборотом iснуi тiсна взаiмозалежнiсть: грошi постiйно переходять iз однiii сфери в iншу, змiнюючи форму готiвкових грошових знакiв на депозит в банку, та навпаки. Тому безготiвковий платiжний оборот невiд'iмний вiд обiгу готiвкових грошей i створюi разом з ними iдиний грошовий оборот краiни.

Важливою властивiстю грошей i iх економiчнiсть, яка даi змогу суспiльству мiнiмiзувати витрати на виготовлення грошей i забезпечити ними потреби обороту. Поки грошi були повноцiнними, вирiшити це завдання було неможливо, оскiльки зниження витрат на забезпечення обороту грошима мало об'iктивну межу, що визначалася внутрiшньою вартiстю металу, з якого вони виготовлялися. Це послужило ключовою причиною демонетизацii золота i появи неповноцiнних грошей. Але й пiсля цього вимога економiчностi грошей не була знята. Виготовлення банкнот та неповноцiнних монет вимагаi досить значних витрат держави, у зв'язку з чим готiвка в оборотi поступово замiнюiться безготiвковими (депозитними) грошима. Але забезпечення обороту такими грошима вимагаi теж певних витрат (на ведення рахункiв, здiйснення платежiв, органiзацiю мiжбанкiвських розрахункiв тощо). Для скорочення цих витрат рух депозитних грошей стали здiйснювати засобами електронних технологiй.

Незважаючи на iнтенсивне розширення сфери використання депозитних, у тому числi електронних, грошей, жодна з краiн не може зовсiм вiдмовитися вiд готiвки. А в Украiнi частка готiвки в загальнiй масi грошей протягом 1991-1998рр. навiть зросла приблизно в 5 разiв. Тому вимога економiчностi грошей зберiгаi свою актуальнiсть, а для Украiни вона надзвичайно зросла.

Окремi види грошей виявляються неоднорiдними через рiзний ступiнь довiри до iх емiтентiв, а отже - рiзний ступiнь iх надiйностi. Якщо довiра до центрального банку вища, нiж до комерцiйних, то економiчнi агенти вiддаватимуть перевагу готiвцi перед депозитними грошима як бiльш надiйними.

Надiйнiсть депозитних грошей теж не однакова, оскiльки кожний банк маi свiй рiвень лiквiдностi i фiнансовоi стабiльностi. Особливо гостро ця неоднорiднiсть проявляiться в умовах хронiчноi економiчноi та фiнансовоi кризи, яку переживала Украiна в 1992-2000 pp. У цих умовах iстотно знизилась надiйнiсть комерцiйних банкiв, а отже, i довiра до iх депозитних грошей. Помiтно кращою була надiйнiсть Нацiонального банку, а довiра до його банкнот була значно вищою, що й спричинило деформацiю структури грошовоi маси в бiк непомiрного зростання частки готiвки.
Проте й до банкноти НБУ в умовах фiнансовоi кризи потроху втрачаiться довiра, що проявляiться у скороченнi використання iх як засобу нагромадження вартостi, замiнi ii вiльно конвертованою валютою, насамперед доларом США. Отже, при неповноцiнних грошах виникаi тенденцiя, протилежна "закону Грешема", що зумовлюi витiснення гiрших грошей кращими - безготiвкових грошей готiвкою, нацiональних грошей, що знецiнюються, iноземною вiльно конвертованою валютою.

1.2 Механiзм проведення емiсii

Емiсiйнi операцii НБУ - форма реалiзацii його монопольного права на випуск грошей в оборот. Вони i основними моментом системи регулювання наявно-грошового обороту, який включаi два основнi рiвнi органiзацii: регламентацiю касових операцiй господарюючих суб'iктiв. Для забезпечення оперативного рiшення питань, пов'язаних iз здiйсненням емiсii готiвки у всiх управлiннях НБУ органiзованi резервнi фонди НБУ - залишки нацiональних грошових знакiв, що знаходяться поза оборотом.

Резервнi фонди створюються також при деяких фiлiалах комерцiйних банкiв - як правило, у минулому вiддiлень спецiалiзованих державних банкiв. Засобами, що знаходяться в резервних фондах, розпоряджаються Правлiння, Кримське республiканське i обласне управлiння НБУ. Тiльки з iх дозволу грошовi знаки можуть бути перемiщенi з резервних фондiв в оборотну касу (або операцiйну касу фiлiалiв банкiв, при яких не вiдкритi резервнi фонди ). Ця операцiя i означаi емiсiю тАУ випуск готiвки в оборот. Перемiщення грошових знакiв з оборотноi каси до резервних фондiв обумовлюi вилучення грошей iз обороту. Ця операцiя, в вiдповiдностi з правилами касового регулювання, здiйснюiться автоматично - при перевищеннi лiмiтiв оборотних кас.

Емiсiя готiвки здiйснюiться у формi пiдкрiплення операцiйних кас комерцiйних банкiв. Дозвiл на здiйснення емiсii даi начальник управлiння НБУ або iнша особа, уповноважена розпоряджатися резервними фондами. Дозвiл оформляiться у видi емiсiйних телеграм змiст яких вiдповiдним чином кодуiться. Воно даi право на перемiщення певноi суми грошових знакiв з резервних фондiв в оборотну касу або на використання понадлiмiтного залишку грошей що зберiгаiться в банку. Для отримання дозволу керiвник комерцiйного банку, у якого в найближчi 2-3 днi з'являiться потреба в касовiй готiвцi, повинен звернутися до начальника управлiння НБУ.

При вiдсутностi необхiдноi суми понадлiмiтних залишкiв або недолiку засобiв в резервних фондах банкiв отримують пiдкрiплення з оборотних кас управлiння НБУ.

Понадлiмiтнi залишки грошей, що перевищують внутрiшньомiсячну потребу в додаткових касових ресурсах, вивозять апаратом iнкасацii НБУ.

Порядок здiйснення емiсiйно-касовоi роботи в установах Нацiонального банку Украiни визначений в ВлРЖнструкцii з органiзацii емiсiйно-касовоi роботи в установах банкiв УкраiниВ» вiд 7 липня 1994 р. та змiн i доповнень до неi.

Для реалiзацii емiсiйноi функцii Нацiональний банк Украiни створюi резервнi фонди банкнот i монет у Центральному сховищi. Резервнi фонди банкнот i монет перебувають у вiданнi виключно Нацiонального банку Украiни i можуть витрачатися або поповнюватися лише на пiдставi письмових розпоряджень Управлiння органiзацii роботи з готiвкою департаменту готiвково-грошового обiгу.

У регiональних управлiннях та установах НБУ запаси готiвки зберiгаються у сховищах, а для забезпечення щоденних оперативних потреб тАФ в оборотнiй касi. Розмiщення запасiв готiвки в регiональних установах НБУ забезпечуi своiчасне обслуговування банкiв, даi змогу оновлювати готiвкову масу в обiгу та регулювати випуск в обiг банкнот i монет рiзних номiналiв. Запаси готiвки в установах НБУ створюються з дозволу Управлiння органiзацii роботи з готiвкою департаменту готiвково-грошового обiгу Нацiонального банку

Украiни на пiдставi iхнiх клопотань. При цьому враховуiться наявнiсть усiх необхiдних умов щодо забезпечення зберiгання цiнностей i виконання операцiй з ними вiдповiдно до нормативних документiв Нацiонального банку Украiни.

Установи Нацiонального банку Украiни зобов'язанi вчасно вживати заходiв щодо поповнення запасiв готiвки, вивезення надлишкiв готiвки (якщо вилучення з обiгу грошей здiйснюiться постiйно i надлишки iх постiйно накопичуються) i зношених грошових бiлетiв, а також установлювати контроль за тим, щоб у сховищах були грошовi бiлети i монети усiх номiналiв, необхiдних для грошового обiгу.

Регiональнi управлiння й установи Нацiонального банку Украiни надiляються правами самостiйного розпорядження готiвкою, яка зберiгаiться в iхнiх сховищах i в оборотнiй касi, тАФ передавання банкнот i монет зi сховища до оборотноi каси та з оборотноi каси до сховища, здiйснення пiдкрiплень комерцiйних банкiв готiвкою з оборотноi каси, приймання надлишкiв готiвки вiд комерцiйних банкiв.

Регiональнi управлiння, установи НБУ самостiйно визначають обсяги готiвки, яка зберiгаiться у сховищах та оборотних касах. Пiдкрiплення запасiв готiвки у сховищах та вивезення надлишкiв здiйснюiться за письмовим розпорядженням Управлiння органiзацii роботи з готiвкою департаменту готiвково-грошового обiгу Нацiонального банку Украiни на пiдставi заявок вiд установ НБУ.

Пiдкрiплення оборотних кас регiональних управлiнь, установ НБУ здiйснюiться цими установами самостiйно на пiдставi заявок вiд комерцiйних банкiв, з якими укладена угода на касове обслуговування. Надлишки готiвки наприкiнцi дня iз оборотноi каси зараховуються до сховища.

Про здiйсненi готiвковi операцii протягом дня регiональнi управлiння, установи НБУ звiтують перед департаментом готiвково-грошового обiгу Нацiонального банку Украiни.

Емiсiя готiвкових грошей тАУ як правило, монополiя центральних банкiв, якими здiйснюiться також певна частина безготiвковоi емiсii, яка разом з готiвкою спрощено i формуi грошi центрального банку тАУ грошову базу.

Грошова баз являiться частиною пасивiв центрального банку.

Грошова база у вузькому визначеннi тАУ готiвка поза банками тАУ агрегат М0 i у касах комерцiйних банкiв, а також кошти на рахунках обов'язкових резервiв у Нацiональному банку Украiни, у широкому визначеннi до цих компонентiв додаiться кошти на кореспондентських та депозитних рахунках, рахунках операцiй РЕПО комерцiйних банкiв Нацiональному банку та зобов'язання Нацiонального банку Украiни зi зворотного випуску цiнних паперiв.

Грошова база за методологiiю МВФ складаiться з наступноi сукупностi:

- чистi мiжнароднi резерви, розрахованi як рiзниця мiж валовими мiжнародними активами i пасивами органiв грошово-кредитного регулювання;

- чистi внутрiшнi активи тАУ чистий кредит уряду, комерцiйним банкам та iншi активи [21, с. 95].

Грошi, включенi до грошовоi (у широкому визначеннi) мають високу лiквiднiсть i вiдображають здатнiсть центрального банку виконувати власнi грошовi зобовтАЩязання; iнодi iх ще називають грошима центрального банку [7, с. 111], державними на нацiональними грошима [4, с. 10, 14].

Сучасна грошова емiсiя маi кредитнiй та фiдуцiарний (не забезпечений) характер, так як головним каналом емiсii являiться видача емiсiйних кредитiв центральним банком, при якiй вiдбуваються збiльшення залишкiв грошей на банкiвських рахунках и вiдповiдний рiст грошовоi маси. Основний канал вилучення грошей з обiгу тАУ вiдповiдно погашення емiсiйних кредитiв.

В зарубiжних краiнах емiсiя називаiться депозитно-чековою, тому що при видачi емiсiйних кредитiв формуються депозити (залишки) на рахунках клiiнтiв для видачi чекiв, що обслуговують платiжний оборот.

Депозити формуються рiзними способами. Це ВлреальнiВ» вклади, що створенi внесенням на рахунок реальних грошей тАУ готiвки, безготiвкових надходжень банкiвським переказом, на базi чекiв, векселiв. Коли ж банк видаi кредит клiiнту, рух реальних грошей спочатку не вiдбуваiться: в активi балансу банку вiдкриваiться позиковий рахунок, на якому (по дебету) вiдображаiться сума позики, а в пасивi ця сума (по кредиту рахунку) зараховуiться на розрахунковий рахунок и формуi так званий ВлуявнийВ» депозит. Тобто банк емiтуi, створюi, робить грошi при видачi кредиту i зараховуi iх на депозитний (розрахунковий) рахунок клiiнта.

Механiзм безготiвковоi емiсii по балансу центрального банку у виглядi записiв на рахунках спрощено виглядаi таким чином (А тАУ актив, П тАУ пасив) (табл. 1.1.).

Таблиця 1.1. - Безготiвкова емiсiя по балансу центрального банку

Актив	Пасив
1. (Дебет позикового рахунку комерцiйного банку) Видача емiсiйного кредиту по позичковому рахунку комерцiйного банку	1-П. (Кредит коррахунку комерцiйного банку) збiльшення в сумi емiсiйного кредиту залишку на коррахунку комерцiйного банку (по балансу комерцiйного банку - операцiя 2-А)

Вместе с этим смотрят:

РЖнвестицiйна дiяльнiсть комерцiйного банку та ii вплив на його фiнансовий стан

РЖнкорпорацiя та консолiдацiя як первиннi форми систематизацii банкiвського законодавства Украiни

Автоматизацiя в банкiвськiй сферi

Автоматизована банкiвська система у ЗАТ КБ "ПриватБанк"

Аккредитивная форма расчётов: сущность, виды и порядок применения