Правила бiржових торгiв та технологiя iх проведення

ЗМРЖСТ

ВСТУП

РОЗДРЖЛ 1 ЗАКОНОДАВЧОтАУПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ БРЖРЖОВОРЗ ТОРГРЖВЛРЖ

1.1 Ретроспектива розвитку бiржовоi торгiвлi

1.2 Змiст правового регулювання бiржових торгiв

1.3 Поняття та види бiржових угод

РОЗДРЖЛ 2 ХАРАКТЕРИСТИКА ПРАВИЛ РЖ ТЕХНОЛОГРЖРЗ БРЖРЖОВОРЗ ТОРГРЖВЛРЖ

2.1 Правила бiржовоi торгiвлi та специфiка iх дотримання

2.2 Органiзацiя торгiвельного процесу в бiржовiй операцiйнiй залi

2.3 Порядок виставлення товарiв на торги та iх зняття

2.4 Особливостi бiржовоi мови жестiв та жаргону

РОЗДРЖЛ 3 ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ БРЖРЖОВОРЗ ДРЖЯЛЬНОСТРЖ ЗАКОРДОНОМ

3.1 Регулювання фтАЩючерсноi торгiвлi в США

3.2 Державне регулювання ф'ючерсного ринку у РДвропi та Азii

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ВСТУП

Актуальнiсть теми полягаi в тому, що на сучасному етапi розвитку Украiни та свiтовоi ринковоi економiки, одне iз важливих мiсть у торгiвлi займають бiржi. Перехiд економiки Украiни на ринковi засади обумовив необхiднiсть створення i спецiальних його iнструментiв, до яких вiдносяться i бiржi.

Мета даноi курсовоi роби тАУ дослiдити основнi поняття i засади правового регулювання бiржовоi дiяльностi та торгiвлi в Украiнi та проаналiзувати мiжнародний досвiд у сферi бiржових торгiв i фтАЩючерсний ринок.

Завдання роботи тАУ опрацювати iнформативнi джерела по данiй темi та зробити загальний висновок про доцiльнiсть дослiдження цiii галузi в майбутньому.

ОбтАЩiктом дослiдження курсовоi роботи i суспiльнi правовiдносини, якi повтАЩязанi з бiржовою дiяльнiстю як такою та правовим регулюванням бiржових торгiв.

Дана курсова робота мiстить перелiк питань, якi всебiчно дослiджують бiржову дiяльнiсть та бiржовi торги (наприклад, поняття законодавчо-правового регулювання, iсторiя розвитку бiржовоi торгiвлi, угоди, якi укладаються на бiржi, характеристика правил i технологii бiржовоi торгiвлi, регулювання фтАЩючерсного ринку закордоном.

Питання бiржового регулювання та бiржових торгiв вивчали такi представники сучасноi науки як Бердникова Т.П., Кузнецова Н.С., Назарчук РЖ.Р., Сохацька О.М., Кононенко РЖ.В., Дудяк Р., Бiгуль С.О., Улибин К.А., Андрюшина И.С., Харисова Н.Л., РЖванов К.А. та iн.

В Украiнi присутнi досить непогане законодавче регулювання даноi проблематики : ЗУ ВлПро цiннi папери i фондову бiржуВ», ЗУ ВлПро товарну бiржуВ», ВлТиповi правила бiржовоi торгiвлi сiльськогосподарською продукцiiюВ» та iн.

Проблематика даноi роботи полягаi в дослiдженнi недосконалостi законодавства Украiни в сферi регулювання бiржовоi дiяльностi, колiзiях в нормативно-правових актах, невеликiй кiлькостi наукових праць по данiй темi. Отже, необхiдно дослiдити законодавство про бiржову дiяльнiсть, охарактеризувати ретроспективу розвитку iснування бiржi, проаналiзувати правила бiржових торгiв i технологiю iх проведення в Украiнi i закордоном, а також зробити загальнi висновки по результатам дослiдження та проблемним питанням.

РОЗДРЖЛ 1 ЗАКОНОДАВЧО тАУ ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ БРЖРЖОВОРЗ ТОРГРЖВЛРЖ

1.1 Ретроспектива розвитку бiржовоi торгiвлi

Започаткування бiржовоi торгiвлi в Украiнi пов'язують iз вiдкриттям у 1796 р, товарноi бiржi у м. Одесi та у 1834 р. - у м. Кременчук. Загалом, можна видiлити наступнi етапи розвитку бiржовоi торгiвлi.

1796- 1860 рр. Зародження бiржового руху Характерними особливостями цього перiоду i створення та функцiонування кiлькох товарних бiрж з незначними обсягами угод, недосконалiстю механiзмiв органiзацii товарiв, а також те, що не всi товари були предметом бiржового обороту.

Функцiонування, товарних бiрж цього часу не вiдiгравало суттiвоi ролi i на гуртовому ринку сiльськогосподарськоi продукцii. Торгiвля здiйснювалася в основному зерновими i, як правило, невеликими партiями. 1861 - 1900рр. Активiзацiя i спецiалiзацiя бiржовоi торгiвлi. Характерним для цього перiоду i економiчне пiднесення i розвиток товарно-грошових вiдносин. Товарнi бiржi створюються у всiх торгових центрах Украiни, будуються елеватори, з'являються комерцiйнi банки, починаi працювати так званий пiдтоварний кредит, в основному для торгiвлi хлiбом, розширюються мережi залiзниць, вдосконалюються транспортнi засоби, що суттiво впливаi на iнтенсивнiсть розвитку бiржовоi торгiвлi. [ 9, с. 76 ]

1900- 1914 рр. РЖнституалiзацiя бiржового ринку. Бiржi цього перiоду надiйно увiйшли у народне господарство краiни i мали суттiву питому вагу на гуртовому товарному ринку. Як правило, це були спецiалiзованi бiржi з торгiвлi окремими видами продукцii, а саме хлiбнi бiржi, фруктовi, м'яснi, виннi та iншi, серед яких найбiльшi бiржовi обороти мала Киiвська товарна бiржа, Миколаiвська хлiбна та Одеська зернова бiржi.

Але початок Першоi свiтовоi вiйни, а потiм подii 1917 р. призвели до повного припинення дiяльностi всiх товарних бiрж Украiни.

1920 - 1928 рр. Вiдродження бiржовоi торгiвлi в умовах новоi економiчноi полiтики. Внутрiшня економiчна полiтика держави дозволила вiдновити роботу усiх товарних бiрж, що дiяли до 1917 р. Основними завданнями товарноi бiржi були:

1) виконання посередницькоi дiяльностi;

2) амостiйне регулювання товарних ринкiв.

Товарна бiржа формувалася як корпорацiя, мала статут, ii членами могли бути всi форми пiдприiмств (державнi, приватнi, змiшанi), що сплатили вступний внесок. [ 9, с.76 ]

Товарна бiржа була унiверсальною, через ii канали проходили сировина, паливо, устаткування та iнша продукцiя. Проте заборонялися спекулятивнi операцii, суворо дотримувався принцип збереження контрольних позицiй державних та змiшаних пiдприiмств на загальних зборах i в бiржових комiтетах бiржi. 990 рр. Розвиток бiржовоi торгiвлi за умов становлення ринкових вiдносин.

Характерними особливостями становлення бiржового ринку цього перiоду i:

-зтАЩясування його економiчноi сутностi;

-створення правовоi бази;

- формування органiзацiйноi структури;

-опрацювання функцiональноi моделi;

-опрацювання механiзму бiржового цiноутворення. [ 10, с.43 ]

У процесi органiзацii та активiзацii дiяльностi товарних бiрж вирiшальна роль належить Закону Украiни "Про товарну бiржу ", введеного в дiю з сiчня 1992 р. Так, станом уже на квiтень 1992 р., в Украiнi починаi функцiонувати бiля 70 товарних бiрж. iхнiй бiржовий оборот становить бiля 10 млрд. крб. (1,81 млн. дол. США).

Частка сiльськогосподарськоi продукцii у структурi бiржового обороту була незначна i складала близько 6%.

Упродовж 1992 - 1994 рр, спостерiгався спад бiржовоi активностi, поступово скорочувалися обсяги бiржових угод, кiлькiсть дiючих товарних бiрж, у тому числi й таких, що торгували агропродукцiiю i зерном.

Цей процес частково обумовлено тим, що торгiвля на товарних бiржах органiзовувалась не за всiма представленими товарами, а продавались виключно бiржовi товари, вся iнша продукцiя проходила через позабiржовий гуртовий ринок.

Також негативно вплинув на дiяльнiсть бiржового ринку введений в дiю 28.02.1992 р. Закон "Про оподаткування доходiв пiдприiмств i органiзацiй", згiдно з яким посередницька дiяльнiсть, а саме податок на прибуток вiд аукцiонiв, бiржових торгiв, закупiвельно-торгiвельноi дiяльностi був визначений у межах 75%. Тiльки Закон Украiни "Про оподаткування доходiв пiдприiмств " вiд 28.12.1994 р., даi законодавчу основу для вiдродження бiржовоi дiяльностi в Украiнi, оскiльки податок на посередницьку дiяльнiсть знижено до 45%. Це i обумовило в 1995 р., значну активiзацiю бiржового ринку. [11, с.87 ]

Виробники продукцii почали самостiйно реалiзовувати ii за контрактами (в тому числi державними) через торговельнi бiржi та контрактнi доми, заготiвельнi посередницькi органiзацii.

У 1996 р. бiржi працювали вже у всiх регiонах Украiни. Через них реалiзовувались значнi обсяги товарноi продукцii. Так, обсяги реалiзацii зерна досягли в 1996 р. З млн. т., а насiння соняшнику - 450 тис. т. Бiржова торгiвля сприяла вирiвнюванню i стабiлiзацii цiн. Питома вага сiльськогосподарськоi продукцii i продовольства в торговельному оборотi бiрж становить 50%.

Серед найбiльш активних регiональних бiрж можна назвати:

- Чорноморську (м. Миколаiв);

- Одеську аграрну та Одеську товарну бiржi;

- Агропромислову бiржу "Донбас" (м. Донецьк); тАв -Вiнницьку товарно-унiверсальну бiржу;

- Киiвську агропромислову бiржу;

- Полтавську агропромислову бiржу;

- Захiдно-Украiнську аграрну бiржу (м. Львiв);

- Захiдну регiональну товарну бiржу (м. Львiв). [10,с.45 ]

З другоi половини 1996 р., у бiржовiй торгiвлi спостерiгався спад активностi. Обсяги угод, якi укладались на товарних бiржах, що торгують агропродукцiiю, зменшились у 3,6 раза. На думку спецiалiстiв, причини спаду бiржовоi торгiвлi продукцiiю полягають у наступному:

-вiдмiна обов'язкового експорту продовольчоi продукцii через бiржовий товарний ринок, як тимчасового в умовах економiчноi кризи явища;

-неправомiрнi адмiнiстративнi втручання у перемiщення продукцii територiiю краiни;

-заблокованiсть рахункiв товаровиробникiв i, як наслiдок, велика кiлькiсть бартерних операцiй за окремими видами продукцii, яка перевищуi 50%-ний бар'iр;

-недосконала системи оподаткування;

-невiдповiднiсть продукцii iвропейським стандартам якостi;

-вiдсутнiсть гарантiй виконання бiржових угод, що призвело до залишення зарубiжними покупцями украiнського ринку та iн. [9, 76 ]

Головною причиною великого розмаху бартерних угод, став неефективний, законодавчо не пiдтверджений бiржовий механiзм, невиконання брокерами та клiiнтами взятих усних та законтрактованих зобов'язань. Саме тому товаровиробники вiддають перевагу бартерним угодам та використовують розрахунки готiвкою.

Затухання бiржових процесiв справило негативний вплив на загальну ситуацiю у формуваннi ринкового середовища краiни, що призвело до виникнення негативних явищ на ринку сiльськогосподарськоi продукцii:

Ва-уповiльнилось подолання диспаритету в цiнах на продукцiю сiльського господарства та спожитi ним промисловi товари i послуги;

- послабився процес формування гуртового ринку та його iнфраструктури;

-зросли тiньовий сегмент ринку i обсяги бартерного обмiну, що зумовлюi негативнi наслiдки не лише для товаровиробникiв, а й для бюджету держави;^ТР

-розширилися обсяги продажу за демпiнговими цiнами неплатежiв.

Починаючи з 1999 року спостерiгаiться значна активiзацiя бiржовоi торгiвлi взагалi, та бiржовоi торгiвлi агропродовольчою продукцiiю зокрема. Новими тенденцiями на бiржовому ринку i укладання форвардних угод подальшого експорту продовольства асортимент якого значно розширюiться. [ 9, с.78]

У сучасному розумiннi товарнi i фондовi бiржi - це науково, iнформацiйно i технiчно органiзований ринок товарiв та цiнних паперiв, якi дiють за принципами: перевiрка якостi i надiйностi товарiв i цiнних паперiв; встановлення на основi аукцiонноi торгiвлi iдиноi цiни на товари та iдиного курсу на однаковi цiннi папери одного емiтента; ▪гласнiсть бiржових операцiй.

Дiяльнiсть бiржового ринку передбачаi:

-взаiмозв 'язок бiрж, iнформацiйний обмiн i координацiю торгiв у режимi реального часу з урахуванням регiональних особливостей та спецiалiзацii товаровиробництва;

-створення гарантiйного товарного i фiнансового механiзму заiнтересованостi учасникiв бiржового ринку;

-часть держави у створеннi, функцiонуваннi та розвитку бiржового ринку через вiдповiднi структурнi пiдроздiли Мiнiстерства аграрноi полiтики. Вплив на ринковi процеси при цьому забезпечуiться, насамперед, через спостережнi ради та бiржовi комiтети бiрж, а також через спостерiгачiв районних управлiнь.

Як приклад, операцii з купiвлi-продажу сiльгосппродукцii Мiнiстерство здiйснюi через спецiальнi брокерськi контори - державних агентiв, якi дiють на Украiнськiй аграрнiй бiржi, а в разi необхiдностi - на регiональних бiржах i в торгових домах. [11, с.87 ]

Суттiвим недолiком функцiонування вiтчизняних бiрж i недостатньо вiдпрацьований механiзм торгiвлi ф'ючерсними контрактами, що не даi можливостi виробникам та споживачам класичних бiржових товарiв застрахуватись вiд ризику несприятливоi кон'юнктури на ринку реального товару за допомогою операцiй пов'язаних з хеджуванням. Цi операцii i вагомим регулюючим чинником цiновоi збалансованостi товарiв та гальмiвним механiзмом iнфляцiйних процесiв у краiнах з розвинутою ринковою економiкою. [11, с.90 ]

Недолiки в органiзацii бiржового ринку викликанi, найперше, концептуальною безсистемнiстю переходу Украiни до ринкових вiдносин та прогалинами нормативно-законодавчоi бази. Вони негативно впливають на ефективнiсть бiржових структур та практично роблять неможливою реалiзацiю основноi функцii товарноi бiржi - забезпечення гуртовоi торгiвлi

Для активiзацii бiржовоi дiяльностi в економiцi Украiни потрiбно:

-стимулювати учасникiв та потенцiйних клiiнтiв у здiйсненнi бiржових операцiй;

-здiйснювати укладання компенсацiйних контрактiв на бiржових торгах;

-впорядкувати через державнi органи влади систему митних i позачергових зборiв па експортнi товари;

-встановлювати i коригувати державнi закупiвельнi цiни з врахуванням цiн бiржових товарiв ярмаркiв, аукцiонiв.

Для виходу Украiни на свiтовi бiржовi ринки необхiдно проведення наступних операцiй:

-купiвля товарних сировинних активiв на внутрiшнiх ринках;

- продаж цих активiв на зовнiшнiх ринках;

- купiвля на зовнiшнiх ринках базових активiв для потреб держави;

- купiвля-продаж фтАЩючерсних контрактiв на мiжнародних ринках з метою хеджування (гарантiя стабiльностi цiнових факторiв.

Але окрiм запровадження елементiв реальноi бiржовоi дiяльностi в Украiнi стоiть низка нагальних проблем i перед самими бiржами: консолiдацiя бiрж (скорочення iх чисельностi), пiдготовка кадрiв, залучення потужних фiнансових структур i страхового бiзнесу (в тому числi iноземних), визначення товарiв, стандартизацiя контрактiв, домагання змiн податкового законодавства. А також, домагання заборони адмiнiстративного втручання в пiдприiмницьку дiяльнiсть. РЖнакше всi укази, закони, постанови про сприяння розвитку бiржовоi дiяльностi так i залишаться пустими гаслами, покликаними cтворити iмiтацiю бурхливоi дiяльностi. [11, с.95 ]

1.2 Змiст правового регулювання бiржових торгiв

Протягом тривалого часу правове регулювання бiржових торгiв в Украiнi iстотно вiдставало вiд потреб бiржовоi торгiвлi. Тому позитивним i введення в нацiональне законодавство поняття тАЮбiржовi торги", що вiдображаi загальнi пiдходи, якi склалися в теорii й на практицi.

Бiржовi торги тАФ це торги, якi привселюдно й гласно проводяться в торгiвельних залах бiржi за участю членiв бiржi по товарах, допущеними до реалiзацii на бiржi, у порядку встановленому Правилами бiржовоi торгiвлi (ст. 281 ГК Украiни).

Дане поняття багато в чому враховуi також i закордонний досвiд. Так, законодавство Республiки Молдова закрiплюi загальне положення, вiдповiдно до якого бiржова торгiвля органiзовуiться у виглядi публiчного голосного торгу, проведеного з метою надання послуг покупцям i продавцям у процесi купiвлi тАУ продажу (обмiну) бiржових товарiв. Закон Росiйськоi Федерацii ВлПро товарнi бiржi й бiржову торгiвлюВ» у ст. 2, розкриваючи поняття товарноi бiржi, вказуi на те, що бiржова торгiвля здiйснюiться у формi голосних публiчних торгiв, проведених у заздалегiдь визначеному мiсцi й у певний час за встановленими правилами. Вiдповiдно Указ Президента Республiки Казахстан ВлПро товарнi бiржiВ» визначаi, що органiзацiйна й регулююча дiяльнiсть товарноi бiржi з оптовоi торгiвлi бiржовими товарами здiйснюiться шляхом регулярного проведення публiчних торгiв у певному мiсцi й у визначений час за встановленими правилами бiржовоi торгiвлi. [ 7, с.65 ]

Разом з тим у науковiй лiтературi i кiлька думок щодо змiсту поняття Влбiржовi торгиВ». Так, В.В. Масленнiков указуi, що бiржовими торгами i торги, якi проводяться гласно й привселюдно в торгiвельному залi бiржi, за участю членiв бiржi по товарах, допущеними до реалiзацii через бiржу, пiд час, у мiсцi й порядку встановленому Правилами бiржовоi торгiвлi [7, с.113]. Автор пiдкреслюi, що бiржовi торги можна визначити як iдиний у часi й просторi процес, у межах якого проводиться бiржова торгiвля за технологiiю, установленою Правилами органiзацii й приведення бiржових торгiв.

У рядi дослiджень бiржовi торги визначаються як укладання цивiльно тАУ правових угод, що регламентуiться правилами й положеннями бiржi. У свою чергу, Е.А. Беляневич указуi, що в широкому розумiннi торги i способом укладання договорiв рiзного виду в умовах конкуренцii, за допомогою яких здiйснюiться встановлення договiрних вiдносин мiж органiзатором торгiв i тим учасником, що запропонував найбiльш вигiднi для органiзатора торгiв умови договору й у встановленому порядку визнаний переможцем. РЖз правовоi точки зору досить важливим i також висновок автора про те, що по своiй юридичнiй природi торги тАФ це сукупнiсть дiй (юридичних фактiв), якi послiдовно здiйснюються органiзатором й учасниками торгiв [ 12, с. 76 ].

Отже, бiржовi торги мають ряд характеристик, що вiдображають iхнi особливостi, i потребуючого додаткового правового регулювання. Насамперед, це стосуiться принципiв проведення бiржових торгiв, серед яких принцип публiчностi й принцип гласностi. При цьому слiд зазначити, що принцип гласностi бiржових торгiв уперше одержав нормативне закрiплення в ГК Украiни.

Голосним можна назвати таке проведення бiржових торгiв, при якому бiржова iнформацiя i доступною для всiх осiб, якi мають статус учасника бiржовоi торгiвлi, вiдповiдно до законодавства й Правилам бiржовоi торгiвлi. У бiльш широкому розумiннi, iнформацiя про бiржовi торги, i гласною для всiх зацiкавлених осiб, на пiдставi обов'язку товарних бiрж на розкриття iнформацii, згiдно ч. 2 ст. 280 ГК Украiни. [ 2, 64 ]

РЖснуi також й iнше тлумачення поняття тАЮгласний", а саме, що подача бiржових доручень проходить iз голосу, тобто гласно. У цьому випадку, дане поняття функцiонально наближаiться до поняття ВлпублiчнийВ». У свою чергу, термiн тАЮпублiчний" може вживатися у двох значеннях. По тАУ перше, публiчними i бiржовi торги, право участi, у яких мають не тiльки члени бiржi, а також iншi особи (наприклад, постiйнi й разовi вiдвiдувачi). Але в цьому значеннi, принцип публiчностi не може бути застосований щодо товарних бiрж Украiни, оскiльки це суперечить положенню, вiдповiдно до якого учасниками бiржових торгiв, що мають право укладання бiржових угод, i тiльки члени бiржi. У другому значеннi, публiчними називають бiржовi торги, коли волевиявлення на укладання угоди виражаiться особою, безпосередньо присутнiй в бiржовому залi. Аналiз положень ГК Украiни й норм Закону дозволяi стверджувати, що саме такий пiдхiд до тлумачення принципу публiчностi, вiдповiдаi загальним вимогам законодавства й визначенню бiржових торгiв [12, с.77 ] Бiржовi торги, як форма органiзацii бiржовоi торгiвлi, мають своi особливостi щодо суб'iктного складу, мiсця й часу проведення торгiв.

Характеризуючи суб'iктний склад бiржових торгiв на товарних бiржах, доцiльно вказати, що до цiii категорii варто вiднести як суб'iктiв, якi безпосередньо укладають бiржовi угоди (члени товарноi бiржi й брокери), так й осiб, якi забезпечують органiзацiю й проведення бiржових торгiв (маклери, що працюють на бiржi й iн.). При цьому кожний з учасникiв надiляiться певними правами й обов'язками, що i реалiзацiiю принципу рiвноправностi учасникiв торгiв закрiпленого в ГК Украiни й Законi.

Згiдно ст. 17 Закону в Правилах бiржовоi торгiвлi повиннi бути визначенi мiсце й час проведення бiржових операцiй. Типовi правила бiржовоi торгiвлi сiльськогосподарською продукцiiю (п. 7.1) визначають, що мiсцем проведення торгiв i торгiвельний (операцiйний) зал бiржi. Наявнiсть спецiально обладнаного торгiвельного залу i обов'язковою умовою для проведення бiржовоi торгiвлi в Украiнi. Так, згiдно Порядку надання товарнiй бiржi рiшення про ii вiдповiднiсть вимогам, затвердженого наказом Мiнiстерства аграрноi полiтики Украiни № 259 вiд 1 серпня 2003 року, передбачено, що закупiвля сiльськогосподарськоi продукцii й продовольства для державних потреб i реалiзацiя з державних ресурсiв, у т.ч. з державного резерву, може здiйснюватися на будь-якiй товарнiй бiржi за умови наявностi примiщення для проведення торгiв площею не менше чим 100 кв. м., обладнаноi електронним табло або iншими засобами оперативного висвiтлення бiржовоi iнформацii. У теж час, як показуi аналiз практики, багато товарних бiрж використовують як торгiвельний зал офiснi примiщення, що не вiдповiдають пiдходам, що склалися у свiтовiй практицi, з урахуванням чого, становить iнтерес досвiд iнших краiн. [7, с.65 ]

Таким чином, бiржовi торги являють собою досить формалiзовану процедуру з виконання певних юридичних дiй як з боку органiзатора бiржових торгiв тАФ товарноi бiржi, так i з боку учасникiв бiржовоi торгiвлi. При цьому мiж товарною бiржею й членами товарноi бiржi виникають правовiдносини, у яких обидвi сторони надiляються певними правами й обов'язками. Невиконання або неналежне виконання своiх обов'язкiв, як на етапi пiдготовки, так й у процесi проведення торгiв, i пiдставою застосування санкцiй до винноi сторони в порядку, установленому Правилами бiржовоi торгiвлi.

Торгово тАУ бiржова дiяльнiсть, як вид господарськоi дiяльностi, впорядковуiться особливим набором правових способiв i методiв, специфiка яких визначаiться сферою суспiльного виробництва, у якiй складаються вiдносини, що виникають у ходi здiйснення такоi дiяльностi. Розглядаючи засоби як специфiчнi прийоми й механiзми впливу норм права на регульованi вiдносини, варто видiлити таку категорiю як принципи управлiння дiяльнiстю товарноi бiржi. Принципи торгово-бiржовоi дiяльностi тАФ це керiвнi засади, якi визначають характер правового регулювання вiдповiдних вiдносин учасникiв бiржовоi торгiвлi й товарноi бiржi. [ 12, с.80 ]

Насамперед, для торгово тАУ бiржовоi дiяльностi мають значення загальнi принципи господарювання, закрiпленi в ст. 6 ГК Украiни, зокрема:

тАФ забезпечення економiчного рiзноманiття й рiвний захист державою всiх суб'iктiв господарювання;

тАФ вiльний рух капiталiв, товарiв i послуг на територii Украiни;

тАФ заборона незаконного втручання органiв державноi влади й органiв мiсцевого самоврядування, iхнiх посадових осiб у господарськi вiдносини.

Певну конкретизацiю щодо торгово-бiржовоi дiяльностi данi принципи одержують у вiдповiдних нормах ГК Украiни й Закону. Так, ч. 8 ст. 279 ГК Украiни й ст. 2 Закону передбачають, що товарна бiржа здiйснюi свою дiяльнiсть на принципах самоврядування й господарськоi самостiйностi, рiвноправностi учасникiв бiржових торгiв, публiчного проведення торгiв, застосування вiльних (ринкових) цiн. Данi принципи вiдображають сутнiсть господарсько тАУ правового регулювання цього виду дiяльностi й визначають характер правового регулювання вiдносин, якi складаються в ходi здiйснення торгово тАУ бiржовоi дiяльностi.

Прояв у формулюваннях принципiв елементiв конкуренцii, щодо статусу рiзних категорiй учасникiв бiржовоi торгiвлi, питань цiноутворення, порядку проведення бiржових торгiв як форми бiржовоi торгiвлi, що впливаi на всi аспекти торгово тАУ бiржовоi дiяльностi, значно пiдсилюючи ефективнiсть правового впливу. [ 3, с.144]

Принципи самоврядування й господарськоi самостiйностi товарноi бiржi знаходять своi вираження в спiввiдношеннi двох методiв управлiння. Так, у лiтературi традицiйно видiляють два види управлiння дiяльнiстю товарних бiрж, кожний з яких припускаi застосування рiзних методiв: державне тАФ здiйснюiться вiдповiдними органами держави, i недержавне, котре здiйснюiться недержавними органiзацiями й безпосередньо бiржовими органами.

Певнi прояви такого пiдходу знайшли своi вираження в постановi Кабiнету Мiнiстрiв Украiни № 425 вiд 1 квiтня 1996 p., вiдповiдно до якоi в Украiнi була створена Державна комiсiя з питань органiзацii бiржового сiльськогосподарського ринку. Комiсiя i колегiальним органом, основними завданнями якого i координацiя роботи центральних i мiсцевих органiв державноi виконавчоi влади, пов'язаноi з органiзацiiю бiржового сiльськогосподарського ринку в Украiнi, сприяння формуванню загальнонацiонального й регiонального товарно-фiнансового обороту. [7,66 ]

Регулюючий вплив зазначених принципiв i методiв торгово тАУ бiржовоi дiяльностi спрямований на вдосконалення бiржовоi торгiвлi, вирiшення проблем товарного обмiну, адаптацiю товарного ринку до умов ринкового середовища, формування ринкових iнструментiв управлiння й механiзмiв бiржовоi торгiвлi. Маючи великий регулюючий потенцiал, принципи торгово-бiржовоi дiяльностi дозволяють домогтися в умовах твердоi конкуренцii високого рiвня погодженостi й координацii дiй всiх господарюючих суб'iктiв приймаючу участь у бiржовiй торгiвлi. [10, с.43 ]

1.3 Поняття та види бiржових угод

Бiржова угода - це взаiмна згода про передачу прав i обов'язкiв щодо бiржового товару, яка досягаiться учасниками торгiв у процесi бiржового торгу, яка реiструiться на бiржi у встановленому порядку i вiдображаiться у бiржовому договорi (контрактi). Укладаючи угоди на бiржi, необхiдно врахувати наступнi ii сторони:

1) органiзацiйна, вказуi на порядок дiй i перераховуi документи, якi необхiднi для укладання угоди;

2) економiчна, вказуi на цiль угоди, ii ефективнiсть та ризик, якi необхiдно врахувати при укладаннi угоди;

3) правова, встановлюi права i обов'язки сторiн угоди i iхню матерiальну вiдповiдальнiсть;

4) етична, вiдображаi суспiльне ставлення до угоди, рiвень довiри до угоди з бiржовим товаром i бажання конкретно взятого (iндивiдуального) iнвестора вкласти своi кошти у нього.

Пiд час укладання угоди, як правило, оголошуються: назва товару, його кiлькiсть i цiна, базис поставки, вид контракту. Решта умов угоди можуть бути комерцiйною таiмницею.

В бiржовiй практицi розрiзняють два основнi типи угод: угоди з реальним товаром i угоди без реального товару, тобто угоди з правами на товар.

При укладаннi угоди з реальним товаром продавець зобов'язаний мати товар у наявностi i представити його до поставки у вiдповiдний. термiн, передбачений у бiржовому контрактi. [11, с.87 ]

Такi угоди подiляються на кеш-угоду (або спот) i на форвард-угоду. Кеш-угода - це угода з наявним товаром. У цьому випадку продавець повинен поставити свiй товар на бiржовий склад i отримати спецiальне складське свiдоцтво - варрант. До покупця варрант перейде пiсля укладення угоди, за ним вiн отримаi товар з бiржового складу. За даного виду угоди термiн поставки товару зi складу покупцю визначаiться бiржовими правилами вiд 1 до 15 днiв.

Найпростiшим видом угод з реальним товаром i угоди з термiновою поставкою (з коротким термiном поставки). Метою укладання такоi угоди i передача товару продавцем покупцю на умовах передбачених у контрактi. Пiдставою для оплати за контрактом i акт прийняггя-здавання зазначеного у контрактi товару за кiлькiстю та якiстю, пiдписаний покупцем i продавцем, або письмова згода покупця на передоплату. При укладаннi таких угод важливим i розподiл витрат на зберiгання, страхування та постачання товару у бiльшостi випадкiв, якщо iнше не передбачено у контрактi, витрати на зберiгання товару та вартiсть його страхування до моменту продажу вiдносять на рахунок продавця, а пiсля моменту продажу - на рахунок покупця.

Другим рiзновидом угод з реальним товаром i форварднi угоди.

Форвардна угода - це передача прав i обов 'язкiв щодо реального товару з вiдстроченим термiном його поставки. Така угода оформляiться форвардним бiржовим контрактом. Суть форвардноi угоди полягаi в iстотнiй рiзницi у часi мiж укладанням угоди та ii виконанням (поставкою товару). Об'iктом таких угод може бути як товар що вже i у наявностi, так i той, що буде виготовлений до певноi дати, передбаченоi договором. [8, с.65 ]

Метою укладання таких угод i можливiсть для товаровиробника одержати передплату та використати ii для виробництва продукцii. Тривалiсть перiоду мiж моментом укладання форвардноi угоди й поставкою встановлюiться кожною бiржею самостiйно, в залежностi вiд асортименту товарiв. В основному цей термiн становить три, шiсть, дев'ять мiсяцiв. Виконання форвардного контракту настаi з моменту його укладання з боку покупця, який (якщо iнше не передбачено у контрактi) сплачуi продавцевi передоплату, яка перераховуiться на рахунок продавця впродовж трьох банкiвських днiв. Продавець не менше нiж за п'ять днiв до обумовленого контрактом термiну передачi товару повiдомляi бiржу про свою готовнiсть передати товар покупцевi, та подаi необхiднi документи про обсяги та якiсть товару i довiдку про виконання проавансованоi покупцем частини контракту.

Рiзновиднiстю форвардних бiржових угод, що покликанi знизити рiвень ризику контрагентiв бiржовоi торгiвлi, i:

Угода з заставою - це договiр, за яким у момент його укладання одна сторона договору виплачуi iншiй обумовлену ними суму, як гарантiiю виконання своiх зобов 'язань. Угоди з заставою захищають iнтереси як продавця так i покупця. Тому подiляються на:

-угоди з заставою на купiвлю;

- угоди з заставою на продаж.

Угода з премiiю - це договiр (контракт), за яким одна iз його сторiн на пiдставi особливоi заяви, до певного дня, за встановлену винагороду (премiю) отримуi право вимагати вiд другоi сторони або виконання зобов'язань за договором, або цiлком вiдмовитись вiд угоди. Угода з премiiю не змiнюi змiсту форвардноi угоди, а лише знижуi рiвень ризику для контрагентiв, якi здiйснюють бiржову торгiвлю. На бiржах можуть вводитись деякi обмеження щодо угод з премiiю, приклад, право вибору, що маi вiдношення до виконання угоди (виконання угоди або вiдмова вiд неi), може належати тiльки покупцю. Якщо такi обмеження не вводяться, то право вибору може належати обом сторонам договору. [ 11, с.88 ]

Розрiзняють насупнi пiдвиди угод з премiiю:

ВаПростi угоди з премiiю - за такоi угоди сторона-платник премii отримуi право вiдступного, тобто контрагент за сплату ранiше встановленоi суми вiдступаi вiд виконання договору, якщо вiн стаi для нього невигiдним, або втрачаi певну суму, коли договiр виконано. Цей вид угод з премiiю в залежностi вiд того, хто i платником премii (продавець чи покупець), бувають двох видiв:

- угоди з умовним продажем;

- угоди з умовною купiвлею.

За угоди з умовним продажем продавець готовий сплатити премiю за те, що на момент надходження товару знайдеться бiльш вигiдний покупець i цiна зросте. За таких умов продавець вважаi, що йому вигiднiше сплатити премiю за умовний продаж свого товару першому покупцю продати товар бiльш вигiдному споживачу.

Угода з умовною купiвлею укладаiться в iнтересах покупця, коли вiн впевнений, чи буде йому потрiбен замовлений товар, чи вiн зможе знайти вигiднiшого постачальника аналогiчного товару. Позицiя покупця цьому випадку полягаi у наступному: вiн сплачуi премiю, але в даного начальника товар не купуi; якщо вiн знаходить вигiднiшого постачальника, товар купуi у нього, але сплачуi за нього бiльше, нiж вiн вартуi, на величину премii.

Премiя у таких випадках обумовлюiться як сума вiдокремлена вiд вартостi угоди, або така, що в нiй враховуiться.

Угоди з премiiю на купiвлю i продаж суттiво вiдрiзняються вiд угод зi заставою на купiвлю i продаж. Головна вiдмiннiсть полягаi у тому, що угоди з заставою i "твердими угодами", застава виступаi гарантом iх виконання, а угода з премiiю вiдноситься до умовних угод: iх можна ви-конувати або не виконувати.

Угоди з премiiю укладаються досить рiдко, оскiльки виникають ускладнення iз застосуванням штрафних санкцiй за невиконання умов контракту з боку покупця. [7, с.23 ]

Подвiйнi угоди з премiiю - договори, у яких платник премii отримуi право вибору мiж позицiiю покупця та позицiiю продавця та право (якщо на це i згода обох сторiн) вiдмовитися вiд угоди.

Оскiльки права платника премii, за таких угод, збiльшуються удвiчi у порiвняннi з його правами за простоi угоди, розмiр премii також збiльшуiться удвiчi.

Складнi угоди з премiiю - це договори, якi поiднують у собi двi протилежнi за змiстом угоди з премiiю, що укладаються однiiю брокерською фiрмою з двома iншими учасниками бiржовоi торгiвлi.

Залежно, вiд того, чи i брокерська фiрма, яка укладаi складну угоду з премiiю, платником чи одержувачем, угода може мати подвiйний змiст: у першому випадку право вiдмовитись вiд угоди належить данiй брокерськiй фiрмi; у другому - ii контрагенту.

Кратнi угоди з премiiю - це договори, за яких одна зi сторiн отримуi право (за певну премiю на користь iншоi сторони) збiльшити на певну величину обсяг товару, що належить, згiдно змiсту угоди, до передачi або отримання:

Кратнi угоди подiляються на:

-угоди на вибiр покупця;

- угоди на вибiр продавця.

Данi види угод i поiднанням "твердоi угоди" з умовою, оскiльки певна мiнiмальна кiлькiсть товарiв обов'язково повинна бути передана або ж отримана.

Кратнiсть полягаi у тому, що бiльша частина продукцii, яку уповноважена сторона може оголосити об'iктом виконання, повинна бути кратною обов'язковому (твердому) мiнiмуму, тобто перевищувати його у два, три, чотири i т. д. разiв в межах максимуму, передбаченого договором (контрактом).

Бартерна угода - це погоджений, оцiнений i збалансований обмiн товарами, оформлений угодою, тобто це угода за якоi товар обмiнюiться на товар або на товар з частковою грошовою виплатою. Умовою еквiвалентностi товарообмiну i обмiн товарiв за свiтовими або договiрними цiнами. На бiржах подiбнi угоди не повиннi домiнувати, але в процесi проведення торгiв доводиться враховувати вимоги продавцiв щодо зустрiчного придбання необхiдноi iм продукцii. [5, с. 12 ]

Бартернi угоди рiзко знижують пропускну здатнiсть бiржi, порушують механiзм аукцiонних торгiв, призводять до суттiвих розбiжностей у цiнах на однi i тi ж самi товари, а тому суперечать сутi бiржовоi торгiвлi.

Залежно вiд специфiки укладання та реалiзацii бiржовi угоди подiляються на:

Угоди з умовою, за умовами якоi брокер повинен виконати певнi доручення клiiнта (наприклад, доручення продати реальний товар водночас iз купiвлею iншого реального товару). При цьому брокер маi право вiдмовити клiiнту, але якщо вiн прийняв дане доручення i не виконав його, то втрачаi право на винагороду.

Угода з кредитом - угода брокера i клiiнта, за якоi брокер зобов'язуiться в обмiн на товар, запропонований клiiнтом, надати клiiнтовi товар, який його цiкавить. З цiiю угодою брокер звертаiться в банк, де отримуi кредит на ii здiйснення. За цей кредит брокер купуi товар, який цiкавить клiiнта, та отримуi товар запропонований клiiнтом на початку. Одержаний товар, як правило, дефiцитний, брокер самостiйно продаi його на бiржi i повертаi кредит. Отже, угоди з кредитом дають змогу здiйснювати суто бартернi операцii на законнiй пiдставi.

Розвиток бiржовоi торгiвлi призвiв до використання на бiржах угод без реального товару, якi на сьогоднiшнiй день подiляються на ф'ючерснi та опцiоннi. Основна вiдмiннiсть iх полягаi у тому, що об'iктом купiвлi-продажу i не реальний товар, а лише контракт на нього протягом певного перiоду. [8, с.65 ]

бiржа торгiвля ф'ючерсний ринок

РОЗДРЖЛ 2. ХАРАКТЕРИСТИКА ПРАВИЛ РЖ ТЕХНОЛОГРЖРЗ БРЖРЖОВОРЗ ТОРГРЖВЛРЖ

2.1 Правила бiржовоi торгiвлi та специфiка iх дотримання

Правила здiйснення бiржових операцiй називають Регламентом бiржi, у склад якого входить захист комерцiйних iнтересiв усiх учасникiв бiржових торгiв, створення умов для ефективноi i чесноi працi.

В основних роздiлах бiржових правил повiдомляiться про:

1.Порядок проведення бiржових торгiв. У даному роздiлi правил Регламентуються мiсце проведення торгiв, торговi сесii i години працi.

Бiржовими сесiями називаються торги в офiцiйно вiдведений адмiнiстрацiiю бiржi час, упродовж якого учасники бiржових торгiв мають право укладати угоди.

Графiк торгiв складаiться з врахуванням режиму роб

Вместе с этим смотрят:

РЖнкорпорацiя та консолiдацiя як первиннi форми систематизацii банкiвського законодавства Украiни

Автоматизацiя в банкiвськiй сферi

Автоматизована банкiвська система у ЗАТ КБ "ПриватБанк"

Аккредитивная форма расчётов: сущность, виды и порядок применения

Актуальные проблемы и споры в автостраховании