ХАРАКТЕРИСТИКА ОБ’ЄКТА ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ "МАШИНА ДЛЯ ВИЙМАННЯ АНОДНИХ ШТИРІВ АЛЮМІНІЄВОГО ЕЛЕКТРОЛІЗЕРА" ЯК ОБ’ЄКТА ДОСЛІДЖЕННЯ”

Страница 9

Результати пошуку за патентною документацією наступні:

1) Російська Федерація – 28 документи;

2) СРСР – 22 документів;

3) Австрія – 3 документи;

4) Бразилія – 3 дркументи;

5) Норвегія – 1 документ;

6) Канада – 1 документ;

7) Китай – 2 документ;

8) Німеччина – 5 документ;

9) Нова Зеландія – 3 документа;

10) США – 7 документ;

11) Франція – 1 документів;

12) ЄПВ – 6 документів;

Взагалі було знайдено 81 охоронних документів, релевантних предмету та меті пошуку.

На основі відібраних охоронних документів було заповнено форму по країнах із наведенням бібліографічних даних щодо охоронних документів (форма Г.1.1). Патентна документація систематизована за державами видачі охоронних документів.

Пошук по науково-технічній документації був проведений по статтям журналів „Бюллетень иностранной коммерческой информации” та реферативних журналів „Металургія”, які доступні у ХДНБ ім. Короленко та бібліотеці НТУ „ХПІ”. Пошук був проведений з 1990 року до 2005 року включно. У результаті було виявлено 17 джерел науково-технічної інформації (форма Г.1.2) і 13 джерел, відомих з джерел посилання, але не виявлених у процесі пошуку (форма Г.1.3).

Також у даному розділі були розглянуті техніко-економічні показники машини для виймання анодних штирів алюмінієвого електролізера та об’єктів аналогічного призначення (форма Г.1.4). За своїми техніко-економічними показниками ця машина відповідає аналогами.

3. ДОСЛІДЖЕННЯ ЗАКОНОДАВЧОЇ БАЗИ З НАБУТТЯ ПРАВ НА КОРИСНУ МОДЕЛЬ

3.1 Корисна модель як об'єкт правової охорони

Згідно з Законом України “Про охорону прав на винаходи і корисні моделі”, корисна модель - це результат інтелектуальної діяльності людини в будь-якій сфері технології.Правова охорона надається корисній моделі, що не суперечить публічному порядку, принципам гуманності і моралі та відповідає умовам патентоздатності. Пріоритет, авторство і право власності на корисну модель засвідчуються деклараційним патентом.Строк дії деклараційного патенту на корисну модель становить 10 років від дати подання заявки до Установи. Обсяг правової охорони, що надається, визначається формулою корисної моделі. Тлумачення формули повинно здійснюватися в межах опису корисної моделі та відповідних креслень. Умови патентоздатності корисної моделі1. Корисна модель відповідає умовам патентоздатності, якщо вона є новою і промислово придатною.2. Корисна модель визнається новим, якщо він не є частиною рівня техніки. Об'єкти, що є частиною рівня техніки, для визначення новизни винаходу повинні враховуватися лише окремо.3. На визнання корисної моделі патентоздатним не впливає розкриття інформації про нього винахідником або особою, яка одержала від винахідника прямо чи опосередковано таку інформацію, протягом 12 місяців до дати подання заявки до Установи або, якщо заявлено пріоритет, до дати її пріоритету. При цьому обов'язок доведення обставин розкриття інформації покладається на особу, заінтересовану у застосуванні цієї частини.4. корисна модель визнається промислово придатним, якщо його може бути використано у промисловості або в іншій сферідіяльності.

3.2.1 Корисна модель як службовий твір

Ч. 1 статті 462 ЦК встановлює, що набуття права інтелектуальної власності на корисну модель засвідчується патентом.

Суб'єкт майнових прав інтелектуальної власності на службовий винахід, визначається у ч. 2 ст. 429 ЦК, яка говорить про об'єкт, створений у зв'язку з виконанням трудового договору, а також відповідно у ст. 9 Закону України "Про охорону прав на винаходи і корисні моделі" (далі - Закон про винаходи), яка присвячена праву на одержання патенту на службовий винахід роботодавцем.

Слід зазначити, що ст. 429 ЦК передбачає, що в разі створення об'єкта у зв'язку з виконанням трудового договору, особисті немайнові права належать працівникові-творцеві, а майнові права належать спільно працівникові-творцеві та роботодавцю, якщо інше не встановлено договором.

Наведені норми законів та ЦК стосуються майнових прав інтелектуальної власності на корисну модель, створену працівником, але мають різний понятійний апарат та не співпадають за колом правовідносин, що регулюють, а тому виникає необхідність їх поглибленого правового аналізу з метою правильного застосування.

Отже, почнемо з визначення об'єкта регулювання. Так, ст. 429 ЦК, говорячи про об'єкт права інтелектуальної власності, оперує поняттям "об'єкт, створений у зв'язку з виконанням трудового договору". В той же час, ст. 9 Закону говорить про "службовий винахід". Ст. 1 Закону, визначаючи поняття "службового винаходу", відносить до нього три категорії об'єктів, створених винахідниками-працівниками: 1) створені у зв'язку з виконанням службових обов'язків; 2) створені за дорученням роботодавця; 3) створені з використанням досвіду, виробничих знань, секретів виробництва і обладнання роботодавця.

Чи охоплюються ці категорії винаходів (корисних моделей) поняттям "об'єкт, створений у зв'язку з виконанням трудового договору", що містить ст. 429 ЦК?

Ст. 21 Кодексу законів про працю України , даючи поняття трудового договору, вказує, що за ним працівник зобов'язується виконувати певну роботу з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові. Таким чином, виконанням трудового договору з боку працівника є виконання роботи, що є його трудовою функцією, яка може бути визначена як в самому трудовому договорі, так і в локально-нормативних документах роботодавця (зокрема, посадовій інструкції чи положенні), додержуючись правил внутрішнього трудового розпорядку, в тому числі виконуючи встановлений режим праці та відпочинку.

Виходячи з цього, можна зробити висновок, що норма ЦК, яка аналізується, охоплює перші дві категорії службових винаходів, оскільки доручення роботодавця в межах спеціальності, професії працівника стає його трудовим обов'язком, а тому його виконання здійснюється в межах виконання трудового договору. Що ж стосується третьої категорії службових винаходів (створені з використанням досвіду, виробничих знань, секретів виробництва і обладнання роботодавця), то вони залишаються поза межами об'єкта регулювання ст. 429 ЦК.

Віднесення до службових винаходів, створених з використанням досвіду, виробничих знань, секретів виробництва і обладнання роботодавця, має на меті охоплення тих винаходів, що не підпадають під створені у зв'язку з виконанням службових обов'язків та за дорученням роботодавця. В тому числі, якщо створено винахід поза робочим часом або не в межах трудових обов'язків.

Підсумовуючи вказане вище, можна зробити висновок, що ст. 429 ЦК може застосовуватись лише щодо винаходів, створених на виконання службових обов'язків та за дорученням роботодавця. А відносини стосовно винаходів, які створені з використанням досвіду, виробничих знань, секретів виробництва і обладнання роботодавця, регулюються лише Законом про винаходи.

Частина 2 ст. 429 ЦК встановлює презумпцію, що майнові права інтелектуальної власності на об'єкт, створений у зв'язку з виконанням трудового договору, належать роботодавцю і працівнику спільно, що право на одержання патенту на службовий винахід належить роботодавцю.

Виходячи із ч. 1 ст. 462 ЦК, яка встановлює, що набуття права інтелектуальної власності на винахід, корисну модель, засвідчується патентом, можна говорити, що "право на одержання патенту", що міститься в Законі про винаходи по суті є правом на набуття права інтелектуальної власності на винахід. Саме власник патенту є носієм майнових прав інтелектуальної власності. Звідси випливає, що норми ч.1 ст. 9 Закону про винаходи, першого речення ч.1 ст. 8 регулюють ті ж самі правовідносини по відношенню до винаходів, створених у зв'язку з виконанням трудового договору, а тому виникає конкуренція норм.

Норма ч. 2 ст. 429 ЦК не носить відсилочного характеру та не встановлює можливості зміни її спеціальним законом. Вона дозволяє змінити порядок розподілу прав лише за договором між роботодавцем та творцем-працівником; Враховуючи те, що ЦК прийнятий пізніше, ніж Закони, і ЦК має вищу юридичну силу порівняно із Законами, оскільки згідно з ч. 2 ст. 4 ЦК він є основним актом цивільного законодавства України, пріоритет повинен надаватись нормі ч. 2 ст. 429 ЦК, порівняно з ч.1 ст. 9 Закону про винаходи.